11 січня 2026 року уряд Великої Британії офіційно оголосив: у межах Project Nightfall Лондон запускає конкурс на швидку розробку наземної балістичної ракети для України — з дальністю понад 500 км і бойовою частиною 200 кг.
А за два дні до цього — 9 січня — британський міністр оборони Джон Гілі був у Києві, де разом із Денисом Шмигалем підписав дорожню карту оборонної співпраці на 2026 рік, у якій прямо фігурують спільні промислові проєкти в сфері ППО та далекобійного озброєння.
Nightfall — це не «готова ракета на складі», а програма швидкого прототипування: Британія хоче отримати працездатний зразок балістики наземного базування, який можна масштабувати у виробництві та застосовувати в умовах сильного РЕБ і «важкого» електромагнітного середовища.
Окремо вказано політичну «подвійну» мету: підтримати Україну, але водночас використати результати Nightfall як базу для майбутніх британських програм далекого удару.
Читайте також: 45 діб «на нулі» без піхоти:
як наземний робот DevDroid TW 12.7 утримував позицію Третьої штурмової
Ключові характеристики Nightfall: що вже зафіксовано офіційно
У пресрелізі уряду Британії сформульовано «рамку», яку можна вважати публічним ТЗ:
- Дальність: понад 500 км
- Бойова частина: 200 кг (звичайна фугасна)
- Ціна-стеля: не більше £800 тис. за ракету
- Темп виробництва (ціль): до 10 систем/ракет на місяць
- Мобільність: запуск із різних наземних платформ, серійні пуски й відхід за лічені хвилини
- Стійкість до РЕБ / електромагнітних перешкод: прямо прописана як вимога програми.
А от у тендерному описі є «жорсткіша» технічна версія вимог, яка показує, звідки ростуть ноги Nightfall як концепції тактичної балістики:
- залп із однієї машини: понад 2 ракети з однієї наземної платформи
- навігація в умовах відсутності сигналу GPS та точність імовірного відхилення 5 м (потрапити в 5 м у 50% випадків)
- час до цілі ≤ 10 хв після запуску
- усі ракети з однієї ПУ — за 15 хв після зупинки, а далі — вихід із позиції ~ за 5 хв
Читайте також: Іспанія стає донором PURL:
€1 млрд для озброєння України та оборонні контракти із власним ВПК
Як саме її робитимуть: гроші, конкурс і календар
Офіційний план виглядає так:
- 3 промислові команди мають отримати по £9 млн кожна
- завдання: спроєктувати, розробити й передати перші 3 ракети протягом 12 місяців для випробувальних пусків
- вимоги передали індустрії 19 грудня 2025 року (партнерам із безпековими угодами)
- дедлайн подачі пропозицій — 9 лютого 2026, контракти — орієнтир березень 2026
І важливий нюанс: навіть у тендері формулювання обережне — це «технології, які можна упакувати за 9–12 місяців для випробувань», а не гарантія серійної поставки “військам завтра”.
Чому Британія робить акцент на “дешево” й “мінімум експортних обмежень”
У пресрелізі прямо сказано: Nightfall задуманий як потужний, відносно дешевий далекобійний удар із мінімальними зовнішніми обмеженнями.
Тут читається практична логіка: у світових режимах експортного контролю ракетної техніки «найчутливіший» поріг для Category I — це 300 км дальності + 500 кг корисного навантаження.
Nightfall із 200 кг БЧ спеціально залишається нижче «500 кг», що потенційно спрощує політико-юридичні процедури та ланцюжок постачання компонентів, це радше інженерно-правова оптимізація, ніж “гуманізм”.
“Зміна планів”: як Nightfall еволюціонував із 600 км / 300 кг до 500+ км / 200 кг
Один із найцікавіших моментів, який часто губиться в новинних переказах: Nightfall не з’явився вчора.
- Reuters ще восени 2025 року писав, що Британія розглядала Nightfall як проєкт власної балістики вперше з 1960-х, причому з амбіцією 600 км і вимогою дуже швидких термінів і низької ціни.
- У Contracts Finder (тендерному описі) теж фігурує 600 км і ~300 кг корисного навантаження, а також “ідеальна” точність і вимога роботи без GPS.
- А от у січневому пресрелізі 2026 року уряд уже публічно «приземлює» конфігурацію до 500+ км і 200 кг, із ціною-стелею £800 тис.
Це не обов’язково «відкат». Це може бути реалістичний компроміс: менша бойова частина й/або трохи менша заявлена дальність можуть дати:
- простішу сертифікацію та менші експортні “вузли”
- швидший шлях від макета до прототипа
- дешевший серійний виріб, який можна штампувати десятками, а не одиницями.
Де Nightfall стане в українському “ударному меню”
У публічній комунікації Британія підкреслює, що Nightfall «будує» довгострокову підтримку України в далекому ударі й доповнює інші інструменти (зокрема — масові deep-strike дрони).
У практичному сенсі Nightfall може зайняти нішу:
- швидше за крилату ракету (інший профіль польоту, менше часу на реакцію)
- дешевше й “масовіше” за штучні “золоті” ракети, якщо британцям вдасться втримати ціну та темп
- точковий інструмент по високовартісних цілях у глибині (логістика, склади, вузли управління, ППО, аеродромна інфраструктура)
Але важливо: це все працює лише якщо зійдуться три речі — точність в умовах відсутнсті GPS, виробничий темп, надійність.
Коли Україна реально може отримати Nightfall: три сценарії
Вихідні дати в офіційному календарі:
- дедлайн пропозицій 9 лютого 2026
- контракти — березень 2026
- перші 3 ракети від кожної команди — протягом 12 місяців для тестів
Звідси логіка строків:
Сценарій А — “оптимістичний”
- випробування прототипів: орієнтовно весна 2027
- прискорене рішення про серію + паралельна підготовка виробництва
→ перші обмежені бойові поставки: кінець 2027
Сценарій B — “реалістичний”
- тести → доопрацювання → новий контракт на серію → інтеграція в українські платформи/логістику
→ 2028 як більш ймовірний старт системних поставок
Сценарій C — “стресовий”
- провали прототипів, зміна ТЗ, проблеми з компонентами, затягування контрактів
→ після 2028
Тобто відповідь «коли отримає Україна?» звучить так: у 2026-му — майже напевно ні, у 2027-му — лише якщо все піде ідеально, а масовість залежить від того, чи Nightfall переживе «долину смерті» між прототипом і серією.
Що ще “підсвічує” Nightfall: промислова рамка Британія–Україна
Візит Гілі до Києва 9 січня й дорожня карта на 2026 рік важливі тим, що Nightfall виглядає не одиночним проєктом, а елементом ширшого пакета індустріальної взаємодії.
Міноборони, також акцентувало увагу на нарощуванні виробництва дронів-перхоплювачів Octopus до 1000 на місяць із лютого — як приклад того, що «масовість» стала базовою мовою війни.
Nightfall — це дуже амбітний (і політично гучний) старт: Британія запускає конкурс, фінансує кілька промислових команд і задає жорсткі вимоги “балістика 500+ км / 200 кг / стійкість до РЕБ / мобільний залп / швидкий відхід / серійність і ціна”. Але реальна “бойова вага” проєкту залежатиме від того, чи зможе він пройти шлях від прототипу до серійного виробу і як швидко це вдасться зробити після випробувальних пусків.
За матеріалами bbc.com
