У Кремлі все більше усвідомлюють, що Захід не піддається на ядерні погрози диктатора Володимира Путіна, тому він шукає нові способи зміцнити свої «червоні лінії».
Про це пише американське видання The Washington Post.
Автори публікації нагадують, що, коли Путін попередив, що схвалення Заходом того, що нанесення Україною ударів високоточною західною зброєю по території Росії означатиме, що країни НАТО безпосередньо беруть участь у війні, російські пропагандисти «забрязкали ядерною зброєю».
«Але всередині Кремля зростає розуміння, що повторне використання ядерної загрози починає втрачати силу, а червоні лінії Москви постійно перетинаються», — пишуть автори статті.
За словами аналітиків і чиновників, близьких до високопоставлених російських дипломатів, Путін шукає більш тонку й обмежену відповідь на дозвіл Заходу Україні використовувати ракети більшої дальності для ударів по РФ.
Один зі співрозмовників The Washington Post, який побажав зберегти анонімність, зазначив, що імунітет на ядерні загрози вже виробився, «і вони нікого не лякають».
При цьому ще один співрозмовник видання, російський академік, який також має зв’язки з російськими дипломатами, назвав ядерний сценарій «найменш можливим».
У свою чергу засновниця французької політичної консалтингової агенції R-Politik Тетяна Станова стверджує, що є варіанти, які Путін не хоче задіяти, а є такі, розглянути які він готовий сьогодні.
На її думку, ядерні заходи або напад на територію НАТО розглядатиметься виключно в тому випадку, якщо «Путін відчує загрозу існуванню Росії в її нинішньому вигляді, коли він вважатиме, що немає іншого виходу».
Однак диктатор, як і раніше, перебуває під тиском, що вимагає від нього реакцій і припинення постійного перетину червоних ліній
Крім того, Путін бачить тенденцію, коли західні союзники продовжують дозволяти Україні розширювати свою діяльність, і, за словами Станової, вона лякає його, особливо, якщо ця тенденція призводить до збільшення ракетних ударів по території РФ.
Зазначається, що Москва може відповісти диверсійними операціями проти військових цілей або іншої інфраструктури на Заході, де участь РФ було б важко довести. Однак, «він не хоче, щоб ситуація переросла у щось драматичне або радикальне».
При цьому політолог Сергій Марков, пов’язаний із Кремлем, завив, що у вищих ешелонах влади зростає розуміння того, що РФ багато говорила про червоні лінії, але нічого не зробила.
«У якийсь момент нам доведеться піти на ескалацію», — заявив Марков, додавши, що Росія впевнена, що удари по Москві в якийсь момент будуть, тому їй необхідно завдати удару першою.
Співрозмовники видання також вказали на те, що члени кампанії кандидата в президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа зробили погрози Москви одним із головних питань його передвиборчої кампанії.
На думку Маркова, Путін може спробувати збільшити загрозу і розіграти «золоту карту», загостривши ситуацію перед виборами президента США. Таким чином «США боятимуться ядерної війни, а Трамп переможе».
Однак наразі Путін ще думає, чим замінити свою стратегію і ніхто не розуміє, які відповіді він вибере для кожної дії.
11 вересня в Києві з візитом був держсекретар США Ентоні Блінкен, який не оголосив про дозвіл бити ATACMS углиб Росії, але заявив, що питання обговорювали, і він повезе почуте до Вашингтона.
The Guardian з посиланням на британські джерела 14 вересня повідомила, що США і Британія вирішили дозволити Україні використовувати ракети великої дальності для ударів по території Росії, проте поки що не готові оголосити про це публічно.
За матеріалами nv.ua
