“Україна – штучна держава”, “США нас обдурили”, “Байден фінансує війну”, а “Російська людина думає про вічне”. Президент РФ Володимир Путін в інтерв’ю американському телеведучому Такеру Карлсону видав «джентльменський набір» пропагандистських тез, які давно знайомі російській аудиторії.
За день до публікації великого інтерв’ю Володимира Путіна американському телеведучому Такеру Карлсону російське незалежне видання The Insider опублікувало гумористичну картку Бінго, клітини якої були заповнені наративами, які зазвичай звучать у виступах Путіна. Журналісти ніби робили «ставки»: чи піде Путін за звичною схемою чи скаже щось нове?
Вже за кілька хвилин інтерв’ю стало зрозуміло, що картка, швидше за все, заповниться швидко: Путін почав із півгодинного екскурсу в історію, в якому познайомив свого візаві з докладним обґрунтуванням своєї теорії про те, що Україна нібито ніколи не була самостійною державою, а її землі – «Споконвічно російські».
Сам Такер Карлсон перед інтерв’ю попередив глядачів, що розмова починається саме з півгодинної лекції, яку Путін фактично не дозволяв перебивати. Карлсон зазначив, що, хоча встежити за думкою російського президента було часом складно, він здався йому дуже щирим. В якийсь момент Такер справді перебив Путіна, сказавши, що втратив думку (десь у районі епохи феодальної роздробленості), однак Путін суворо обсмикнув співрозмовника, сказавши, що це серйозна розмова, а не ток-шоу. При цьому Путін чомусь назвав свою велику промову діалогом: «Я розумію, що мої діалоги випадають із жанру інтерв’ю…»
Головним питанням, яке Карлсон поставив Путіну кілька разів, стало питання про причини війни в Україні: чи справді Путін був переконаний, що на Росію ось-ось нападе Америка? Більшість інтерв’ю так чи інакше було побудовано навколо цього питання, бо прямо Путін на нього не відповідав.
Почав російський президент від Рюрика, потім перейшов до Києва та Новгорода, особливо виділив тезу про «одну мову», а також побіжно згадав, що і Велике князівство Литовське насправді було російським. Путін кілька разів наголосив, що «української нації не існувало», а слово «українська» взагалі «не означало жодної етнічної групи».
Однак головною героїнею історичного екскурсу Путіна стала Польща — її російський президент згадав, причому в негативному контексті, 36 разів за все інтерв’ю (жоден інший європейський край, окрім України, не отримав такої кількості згадок). На думку Путіна саме Польща є однією з головних винуватців початку Другої світової війни, а поляки, за його словами, співпрацювали з Гітлером.
Головний акцент Путіна в історичній частині інтерв’ю — України не існувало, всі її території — це частини інших держав. «Чи ви казали Віктору Орбану, що він тоді теж може піти і забрати колишні угорські території назад?» – Уточнив Такер Карлсон. Путін зізнався, що не говорив, натомість розповів про свою поїздку до Закарпаття (Берегове) за радянських часів, де бачив людей у дивовижних шапках: подумав, що це артисти, а це виявилися угорці, які й говорили по-угорськи, а зовсім не українською! “Багато угорців, звичайно, хотіли б повернутися на свої території!” – підсумував президент рф.
Іншими головними темами інтерв’ю стали «денацифікація України» (суть цього терміна попросив роз’яснити Такер Карлсон, уточнивши, що Гітлер помер 80 років тому), «державний переворот» в Україні в 2014 році, мирні переговори, передвиборна ситуація в Америці та економіка США Росії та Китаю, а також загадкова російська душа, про яку писав Достоєвський.
Говорячи про денацифікацію, Путін сказав, що Гітлер помер, але справа його живе і живе саме в Україні, керівництво якої, на думку президента РФ, поклоняється неонацистам. Путін також згадав скандал із ветераном дивізії СС «Галичина» в Канаді, нарікаючи, що ця ситуація «штучно приховується на Заході» (насправді вона не просто не ховалася — навіть спікер парламенту зрештою пішов у відставку). “Володя, чому ти підтримуєш неонацистів, від яких твій батько захищав країну?” — нібито спитав Путін Зеленського, проте про його відповідь в інтерв’ю розповісти відмовився.
«Але як ви збираєтеся денацифікувати Україну, якщо не маєте контролю над усією країною?» – Уточнив Такер Карлсон. Путін, після невеликої паузи, відповів, що все це насправді було прописано в документах, затверджених у Стамбулі, які українське керівництво потім «викинуло на смітник».
Взагалі тема обману та наратив «надулі» став одним із центральних в інтерв’ю Путіна. За його словами, Росію ошукали (причому кілька разів) і Сполучені Штати, і Україна, і Франція з Німеччиною.
За словами Путіна, саме «обман колективного Заходу» багато в чому спричинив війну (у термінології російського президента — «спеціальної військової операції»). Тригером же, як він розповів Такеру Карлсону, став «державний переворот» в Україні в 2014 році, який нібито підтримало ЦРУ, заплативши за це, за інформацією Путіна, 5 мільярдів доларів (цю інформацію вже спростовували фактчекери).
Путін також повторив старий кремлівський наратив про «загрозу російськомовному населенню» Криму та Донбасу. “Ми не могли кинути своїх братів по вірі”, – сказав він. До речі, про віру та релігію російський президент теж сказав кілька слів, прозвучало ще одне словосполучення з картки Бінго — «традиційні цінності», які, як сказав Путін, дуже важливі для Росії та росіян. У тому, щоб бути християнином і відправляти людей на війну, Путін, за його власним зізнанням, не бачить протиріччя: йдеться про захист «наших людей».
«Релігія — це не коли лобом об підлогу, це в серці. Російська людина думає про вічне, а західна культура прагматичніша», — підсумував він.
Ситуація на «бездуховному Заході», зокрема в США, тим часом викликає тривогу російського лідера, який у частині інтерв’ю, присвяченому Америці, перейшов до ще одного добре відомого пропагандистського наративу: життя в США стало дуже важким.
Путін згадав про національний обов’язок, сказав, що американська економіка переживає нелегкі часи, а долар американці вбивають своїми руками. «Вам що зайнятися нічим, окрім як воювати в Україні?» — поставив Путін риторичне питання і похвалився тим, що російська економіка навіть в умовах санкцій у Європі досі на першому місці (насправді йшлося про маловажний показник, який не описує реальний стан економіки).
Більше того, і Китай Росії не страшний (принаймні не так, як він страшний США, за словами Путіна). «Ці страшилки про Китай ми давно чуємо. Ми ділимо кордон і звикли сусідити», — сказав він і назвав Сі Цзіньпіна не лише колегою, а й своїм другом.
Одним словом, за дві з лишком години інтерв’ю Путін не сказав нічого нового і використовував ті самі наративи та риторичні прийоми («забовтування», віддзеркалення, евфемізми), що й у всіх інших своїх публічних виступах.
Новою з точки зору інформації можна вважати хіба що останню частину інтерв’ю, в якій Такер Карлсон поставив питання про долю журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича, звинуваченого в Росії в шпигунстві. Для коментаря про Гершковича Путін використав один із висловів, який став мемом ще в перший рік війни, — «жест доброї волі» (саме так російське військове керівництво прокоментувало відхід від острова Зміїний).
«Ми вже стільки зробили жестів доброї волі, — сказав Путін, — що ми всі закінчилися. Ми не відкидаємо, що можемо це зробити (звільнити Евана — Г.А.), проте за умови, що буде зустрічний рух».
