18 червня в Брюсселі Україна отримала один із наймасштабніших за останній час пакетів оборонних зобов’язань. За попередньою оцінкою міністра оборони Михайла Федорова, сукупна вартість нових оголошень може сягати близько $4 млрд. Головні акценти — ракети для Patriot, рекордний внесок у PURL, далекобійна артилерія, британські 150 тисяч дронів, нідерландська ставка на українські deep-strike БПЛА, бельгійські F-16 та спільна з Німеччиною антибалістична програма.
Засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”, що відбулося 18 червня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, стало не просто черговою зустріччю союзників. Воно показало, як змінюється логіка західної підтримки України: від точкового закриття термінових потреб — до спроби вибудувати довшу, технологічнішу і промислово стійкішу модель війни проти Росії.
Цього разу в центрі були не загальні політичні запевнення, а конкретні речі: ракети-перехоплювачі, далекобійні боєприпаси, дрони, крилаті ракети, F-16, радари, спільне виробництво та антибалістичні рішення. І все це — на тлі дедалі жорсткіших російських ударів по українських містах, енергетиці й цивільній інфраструктурі.
Міністр оборони України Михайло Федоров після засідання назвав його успішним і заявив, що партнери оголосили пакети допомоги, які попередньо оцінюються приблизно у $4 млрд. Остаточні суми ще уточнюються, але вже зрозуміло: це один із найсильніших “Рамштайнів” за концентрацією рішень навколо ключових українських потреб.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте сформулював політичну рамку зустрічі як “вікно можливостей для України”. Ідея проста: якщо Україна зараз демонструє здатність стримувати Росію, бити по її тилу, руйнувати логістику та змушувати ворога платити дедалі вищу ціну за продовження війни, то союзники мають не чекати, а прискорювати підтримку.
Три головні пріоритети України
За словами Михайла Федорова, нинішній “Рамштайн” відрізнявся від попередніх фокусом. Україна чітко винесла на стіл три головні напрями.
Перший — протиповітряна та протибалістична оборона. Це ракети до Patriot, додаткові системи ППО, радари, перехоплювачі та майбутні антибалістичні комплекси. Росія продовжує масовані комбіновані удари, і саме балістика залишається однією з найнебезпечніших загроз для українських міст.
Другий — далекобійна артилерія та боєприпаси. Йдеться про здатність бити по російських позиціях, логістиці, складах і командних пунктах на дистанції понад 30 км. Це критично для фронту, де дальність і точність дедалі частіше визначають, хто зберігає ініціативу.
Третій — українські дрони й ракети. Тут логіка вже не тільки в тому, щоб отримувати готове озброєння від партнерів, а в тому, щоб масштабувати власне виробництво. Українські БПЛА стали одним із найефективніших інструментів стримування Росії — від фронтової розвідки та FPV-ударів до middle-strike і deep-strike операцій по російському тилу.
Саме ці три напрями і стали каркасом усіх головних оголошень у Брюсселі.
PURL: один із найбільших пакетів для закупівлі американської зброї
Один із головних результатів зустрічі — нові внески до програми PURL на понад $1 млрд. Михайло Федоров назвав це одним із найбільших пакетів у межах цієї ініціативи.
PURL — це Prioritized Ukraine Requirements List, механізм, за яким союзники фінансують закупівлю американського озброєння та боєприпасів для нагальних потреб України. Інакше кажучи, європейські та інші партнери дають гроші, а Україна отримує через США критично необхідні системи, ракети й боєприпаси.
Для Києва ця програма особливо важлива з двох причин.
По-перше, через PURL можна швидко купувати американське озброєння, яке складно або неможливо замінити європейськими аналогами в короткий строк. Передусім ідеться про ракети до систем Patriot — PAC-2 і PAC-3, які мають критичне значення для захисту від російської балістики.
По-друге, PURL дозволяє частково розв’язати проблему політичної та бюджетної непередбачуваності. Якщо окремі країни не можуть або не хочуть передавати зброю зі своїх складів, вони можуть профінансувати закупівлі в США. Для України це означає швидший доступ до конкретного озброєння.
До нових внесків у PURL долучилися Норвегія, Нідерланди, Німеччина, Швеція, Люксембург, Литва, Латвія, Ісландія та Австралія. Марк Рютте також згадував, що внески зробили кілька країн НАТО і партнер Австралія, підкресливши: це вже не вузька група донорів, а ширше коло союзників.
Німеччина: Patriot, PAC-3, IRIS-T і спільна антибалістика
Німеччина стала одним із ключових учасників нинішнього “Рамштайну”. Берлін оголосив про додаткові $400 млн на посилення української протиповітряної оборони. За словами міністра оборони Бориса Пісторіуса, частина цих коштів буде спрямована через PURL, а частина — через механізм JUMPSTART на закупівлю ракет PAC-3 для Patriot.
PAC-3 — це саме ті ракети, які мають особливе значення для перехоплення балістичних цілей. Для України вони не просто “ще один тип боєприпасів”, а ресурс, який може вирішувати, чи буде збито російську балістичну ракету над містом або критичною інфраструктурою.
Окрім фінансування Patriot, Німеччина, за заявами Пісторіуса, передала Україні ще одну систему IRIS-T, прискорила постачання керованих ракет IRIS-T SLS і SLM, а також готує передачу “тризначної кількості” ракет класу “повітря-повітря”.
Але найважливіше оголошення Німеччини — це не лише черговий пакет ППО. У Брюсселі Михайло Федоров і Борис Пісторіус підписали домовленість про розвиток антибалістичної програми. Вона передбачає спільну роботу українських і німецьких компаній над сучасними ракетами-перехоплювачами.
Це вже інший рівень оборонної співпраці. Україна не просто просить перехоплювачі. Україна разом із європейським партнером починає будувати власну антибалістичну спроможність.
Про яку систему може йтися
Профільні оборонні видання пов’язують українсько-німецьку домовленість із перспективною системою FREYA, основою якої може стати українська ракета-перехоплювач FP-7.X виробництва Fire Point.
FP-7.X уже привернула увагу після повідомлень про випробування, під час яких ракета досягла висоти 25 км — рівня, необхідного для роботи по складних повітряних цілях. У концепції майбутнього комплексу, за наданими матеріалами, можуть використовуватися європейські компоненти: радари TRML-4D від Hensoldt, рішення Weibel, технології Diehl, командні елементи Kongsberg і інтеграція через Link 16.
Це важливо не тільки для України. Європа теж шукає відповідь на російську ракетну загрозу. Повномасштабна війна показала, що класична система ППО, розрахована переважно на обмежені сценарії, не завжди готова до щоденних комбінованих атак сотнями дронів, крилатими ракетами та балістикою. Український досвід може стати основою для нової європейської архітектури протиракетної оборони.
Тому домовленість із Німеччиною — це не лише про сьогоднішній фронт. Це потенційно про майбутній європейський щит.
Читайте також: “FP-7.x і FREYJA: українська ставка на дешевше й масовіше перехоплення балістики”
Велика Британія: 150 тисяч дронів і ППО за рахунок російських активів
Один із найбільших пакетів оголосила Велика Британія. Лондон надасть Україні допомогу на £752 млн — це понад €860 млн або близько $1 млрд. У пакет увійдуть 150 тисяч безпілотників українського виробництва, понад 350 ракет ППО та радари.
Серед ракет згадуються легкі багатоцільові ракети LMM, а також наземні радіолокаційні системи. Постачання мають завершити до кінця 2026 року.
Ключова особливість британського пакета — джерело фінансування. Допомога буде оплачена через механізм ERA, який забезпечується доходами від заморожених російських активів. Фактично йдеться про те, що прибутки від заблокованих російських грошей використовуються для закупівлі зброї, яка допомагає Україні захищатися від Росії.
Це політично важливий прецедент. Захід досі обережно ставиться до повної конфіскації суверенних активів РФ, але дедалі активніше використовує доходи від них. Для України це означає додаткове джерело фінансування оборони без прямого навантаження на бюджети союзників.
Британський пакет також демонструє масштаб дронової війни. 150 тисяч безпілотників — це не символічна цифра, а виробнича й бойова маса. Українська армія щодня використовує дрони для розвідки, коригування вогню, знищення техніки, ударів по піхоті, логістиці та тилових об’єктах. Масовість тут має не менше значення, ніж технологічність.
Окремо Лондон підтвердив, що бере на себе командування штабом Багатонаціональних сил в Україні — MNF-U. Його очолить генерал-майор Том Бейтман. Ця структура має координувати міжнародну підтримку України та допомагати в підготовці довгострокового відновлення Збройних сил у разі майбутньої мирної угоди.
Нідерланди: €500 млн, PURL і виробництво українських дронів
Нідерланди оголосили про новий пакет на €500 млн. Половина — €250 млн — піде на закупівлю дронів, інша половина — через PURL на американське озброєння, зокрема для посилення ППО.
Крім того, Україна й Нідерланди домовилися про запуск виробництва українських deep-strike та middle-strike безпілотників у межах програми Build with Ukraine. За словами Михайла Федорова, на першому етапі ці дрони вироблятимуться виключно для потреб Сил оборони України, а фінансування забезпечить Міністерство оборони Нідерландів.
Це один із найважливіших напрямів нинішньої оборонної співпраці. Українські дрони вже довели свою ефективність на полі бою, але для масштабування потрібні гроші, виробничі площі, комплектуючі та захист від російських ударів. Виробництво в країнах-партнерах частково розв’язує цю проблему.
Нідерланди також фігурують як партнер, який підтримує українські ударні можливості, зокрема крилаті ракети. За словами Федорова, йшлося про допомогу, пов’язану приблизно з 700 крилатими ракетами. Деталі такого пакета ще потребують уточнення, але сама згадка показує: союзники дедалі більше готові вкладатися не лише в оборону українського неба, а й у засоби стримування Росії через удари по її військовій логістиці.
Швеція: ще $108 млн у PURL
Швеція виділяє $108 млн на закупівлю американського озброєння для України через PURL. Це вже четвертий внесок Стокгольма в межах цієї програми, а загальна підтримка Швеції через PURL сягнула $543 млн.
Шведський міністр оборони Пол Йонсон наголосив, що PURL дає Україні швидкий доступ до американського оборонного обладнання, зокрема засобів ППО та боєприпасів. Для Швеції це продовження довгострокової лінії підтримки України, яка включає не лише передачу озброєння, а й інвестиції у виробництво українських безпілотників.
У нинішній конфігурації Швеція — один із тих партнерів, які допомагають Україні не разовими жестами, а системно: через PURL, інвестиції в український ОПК і підтримку європейської оборонної інтеграції.
Бельгія: сім F-16 до кінця року
Бельгія заявила, що передасть Україні сім винищувачів F-16 до кінця 2026 року. З них три мають виконувати бойові завдання у складі Повітряних сил України, ще чотири використовуватимуть як джерело запасних частин.
Це важливе поповнення авіаційної коаліції. F-16 для України — це не лише літаки. Це система: підготовка пілотів, технічне обслуговування, логістика, боєприпаси, запчастини та поступове нарощування бойових можливостей.
Бельгійський міністр оборони Тео Франкен зазначив, що F-16 уже зарекомендували себе як ефективна платформа проти “шахедів” і крилатих ракет. Тому передача навіть кількох бойових літаків може посилити українську здатність реагувати на повітряні загрози, особливо в комбінації з наземними системами ППО.
Далекобійна артилерія: понад $500 млн і снаряди вже найближчим часом
Ще один великий блок рішень — підтримка далекобійної артилерії. За словами Федорова, партнери оголосили пакет орієнтовно на пів мільярда доларів для артилерії дальнього радіуса дії — тобто для ураження цілей на дистанції понад 30 км.
Офіс президента України окремо виділив підтримку чеської ініціативи та постачання далекобійних снарядів. Партнери оголосили понад $500 млн на цей напрям. Частину боєприпасів Україна має отримати вже цього місяця. Серед країн, яким Україна подякувала за цей напрям, згадуються Норвегія, Данія, Люксембург та Іспанія.
Далекобійна артилерія залишається одним із ключових інструментів виснаження російської армії. Вона дозволяє бити не тільки по передньому краю, а й по складах, пунктах управління, артилерійських позиціях і логістичних вузлах. Для Росії це означає більшу вразливість тилу, складніше постачання та дорожчу підготовку наступальних дій.
Українські дрони й ракети: від допомоги до спільного виробництва
Окремий акцент нинішнього “Рамштайну” — підтримка українського виробництва дронів і ракет. За даними Офісу президента, внески на виробництво українських дронів і ракет становлять близько $1 млрд. У цьому напрямі Україна відзначила допомогу Великої Британії, Нідерландів і Норвегії.
Це, можливо, найважливіша стратегічна зміна. Україна більше не є лише країною, яка отримує зброю від союзників. Вона стає виробником технологій, які цікавлять союзників.
Drone Deal, про який говорив Зеленський, уже залучив 27 країн — 15 членів НАТО і 12 держав поза Альянсом. Ініціатива передбачає багаторівневу співпрацю у сфері БПЛА, РЕБ, ракет, систем ППО та оборонних інновацій. Її основа — український бойовий досвід, який партнери хочуть не просто підтримати, а інтегрувати у власну оборонну екосистему.
Це взаємовигідна модель. Україна отримує фінансування, масштабування і доступ до виробничих майданчиків. Партнери отримують технології, які пройшли перевірку реальною війною.
NOMADS, радари й коротка ППО: ще один шар оборони
Окремо згадується, що Німеччина, ймовірно, профінансувала закупівлю норвезьких комплексів ППО NOMADS для України. За даними проєкту German Aid to Ukraine, Україна могла отримати вісім таких систем.
NOMADS — це комплекс ближнього радіуса дії, призначений для боротьби з малорозмірними повітряними цілями, зокрема дронами та крилатими ракетами. Він може використовувати ракети IRIS-T і працювати у зв’язці з сучасними радарами.
Такі системи важливі для побудови багатошарової ППО. Patriot закриває балістику й найскладніші цілі, IRIS-T і NASAMS працюють по ракетах і літаках, а ближні комплекси мають збивати дрони, крилаті ракети та інші цілі на менших дистанціях. Чим щільніша ця система, тим важче Росії пробивати українську оборону масованими атаками.
Чому нинішній “Рамштайн” важливий саме зараз
Ця зустріч відбулася в момент, коли Україна одночасно має кілька критичних викликів.
Перший — підготовка до зими. Росія вже неодноразово показувала, що намагається бити по енергетиці, теплу, водопостачанню і цивільній інфраструктурі. Зеленський прямо говорив про необхідність посилити захист від балістики до приходу зими.
Другий — потреба зберігати темп на фронті. Якщо Україна демонструє “позитивну тенденцію”, як сказав Федоров, союзники мають допомогти цю тенденцію розвинути. У війні на виснаження вікна можливостей не тривають довго.
Третій — виробнича гонка. Росія масштабує виробництво дронів, ракет і боєприпасів, активно використовує допомогу та компоненти ззовні, адаптує тактику масованих атак. Відповідь України має бути не лише в героїзмі військових, а й у здатності виробляти більше, швидше й технологічніше.
Четвертий — політичний сигнал Росії. Чим більше союзники інвестують у довгострокове виробництво, тим слабшим стає розрахунок Кремля на “втому Заходу”. Якщо Україна отримує не тільки пакети на місяць, а й виробничі програми на роки, війна стає для Росії дорожчою стратегічно.
Що це означає для України
Підсумки “Рамштайну” мають кілька практичних наслідків.
По-перше, Україна може отримати більше ракет для ППО і Patriot. Це прямо впливає на захист міст, енергетики, критичної інфраструктури та військових об’єктів.
По-друге, посилюється далекобійність. Далекобійна артилерія, крилаті ракети, deep-strike і middle-strike дрони — це засоби, які дозволяють Україні не лише оборонятися, а й руйнувати російську військову машину в тилу.
По-третє, український ОПК стає частиною європейської оборонної системи. Виробництво дронів у Нідерландах, британське фінансування українських БПЛА, спільна антибалістика з Німеччиною — усе це ознаки переходу до нової моделі.
По-четверте, заморожені російські активи дедалі більше працюють на оборону України. Британський пакет через ERA показує, що гроші, пов’язані з Росією, можуть конвертуватися в конкретну зброю проти російської агресії.
Нинішній “Рамштайн” став не просто зустріччю донорів. Він показав, що підтримка України входить у нову фазу.
Раніше головним питанням було: що союзники можуть передати зі складів? Тепер питання ширше: як разом виробляти, закуповувати, інтегрувати й масштабувати зброю, яка потрібна для довгої війни?
Україна отримує не лише мільярди доларів у пакетах. Вона отримує визнання своєї ролі як центру сучасної оборонної інновації. Українські дрони, ракети, досвід ППО, бойова адаптація і технологічні рішення стають частиною європейської безпеки.
Саме тому підсумки брюссельського “Рамштайну” варто читати не лише через суму — близько $4 млрд, яку ще уточнюють. Головне — у структурі цієї допомоги. Вона спрямована на те, що визначатиме наступний етап війни: захист від балістики, далекобійність, масове виробництво дронів, спільні оборонні технології та здатність України не просто витримувати удари, а змушувати Росію платити дедалі вищу ціну за їх продовження.
За матеріалами radiosvoboda.org
