«Остаточна пропозиція» Дональда Трампа, після якої він готовий вийти з переговорів, або чергове затягування переговорів, — експерти пояснили NV, чи здатна зустріч союзників у Британії наблизити мир.
Сьогодні у Лондоні мала початись надважлива зустріч представників України, США, Великої Британії, Німеччини та Франції, зокрема, на рівні керівників МЗС. Її головна та єдина тема — досягнення перемир’я у війні між Україною та Росією. За підсумками консультацій союзники мають дійти спільної позиції, яку надалі передадуть Москві. Основу для цієї позиції мають закласти пропозиції офіційного Вашингтона.
Проте вранці Sky News повідомив, що зустріч неочікувано відклали заради переговорів на вищому рівні. А раніше CNN написав, що держсекретар США Марко Рубіо в Лондон не приїде, — начебто, через незгоду офіційного Києва погоджуватись на те, що пропонують Сполучені Штати.
Напередодні лондонських переговорів авторитетне видання Axios опублікувало зміст цієї самої «остаточної пропозиції» Трампа — односторінковий документ, який США, за даними журналістів, попередньо представили українським чиновникам у Парижі минулого тижня. Зокрема, у ній йдеться про заморозку лінії фронту, «визнання» Вашингтоном Криму як частини Росії, відмова від вступу до НАТО, скасування американських санкцій, певні гарантії безпеки для Києва. За даними медіа, Штати очікують відповіді від української сторони на такий «мирний план» саме 23 квітня. Якщо Зеленський не пристане на «пропозиції», Білий дім начебто налаштований вийти з переговорів з Україною та РФ.
Схожу інформацію оприлюднила також Washington Post.
Червоні лінії
На зустрічі дійсно мають обговорювати подальші кроки щодо вироблення спільного плану з досягнення перемир’я, та, можливо, навіть практичні механізми його виконання, вважає політолог Ігор Рейтерович. Він зауважив, що Україна вже обговорювала технічну складову з Францією та Британією, і сторони дійшли до спільної позиції. Наразі експерт сподівається, що до спільного знаменника вдасться залучити й США.
«Я переконаний, що є певна кількість „червоних ліній“, про які дуже люблять говорити. Наше головне завдання — зробити ці лінії дійсно червоними, тобто визначити, що є певні питання, які Україна за жодних обставин не буде навіть обговорювати, — зауважив Рейтерович. — Наприклад, мова йде про юридичні аспекти визнання тимчасово окупованих територій і прийняття цього факту. Мова йде про ЗСУ, військово-промисловий комплекс, право України укладати якісь міжнародні угоди або інтегруватися в ті чи інші блоки і союзи».
Водночас «слуга народу» Олександр Мережко, голова комітету ВР із зовнішньої політики, впевнений, що США ніколи не визнають Крим російським. «Вони можуть підштовхувати нас до цього. Якщо ми погодимося, то вони, звісно, зроблять те саме. Але самі вони цього ніколи не зроблять, тому що це буде величезний скандал, це буде порушення принципів міжнародного права, принципу не втручання у внутрішні справи, принципу поваги до територіальної цілісності та суверенітету», — сказав він.
Україна має триматися своєї позиції про неможливість визнання окупованих територій російськими попри будь-які пропозиції «за лаштунками», наголосив Мережко. Адже якщо Київ не піде на це, інші партнери не братимуть на себе такої відповідальності. «В Держдепі не ідіоти сидять і, я думаю, що вони пояснюють команді Трампа, до чого це можна призвести і чому це не вигідно йому особисто», — зазначив депутат.
Офіційно українські партнери також не відкидатимуть можливість вступу до НАТО, вважає Мережко. На Бухарестському саміті у 2008-му були заяви про відчинені двері для України, на Вільнюському саміті у 2023-му говорилося про незворотний шлях Києва до НАТО, це прагнення закріплено у Конституції. При цьому приватно партнери можуть підіймати питання про відмову від приєднання до Альянсу, зазначив депутат.
«НАТО є найкращою гарантією виживання, тому головне самим не відмовлятися від вступу, а продовжувати наполягати на цьому, — наголосив парламентар. — Іноді в політиці розраховують на те, що ми здамося самі. І це найгірше, що може статися: якщо ми самі перестанемо боротися і здамося. Цього не можна допустити. Треба бути впертими».
Окрім того, на перемовинах можуть підіймати питання спільного україно-американського контролю над окупованою росіянами Запорізькою АЕС.
«В цьому кейсі дуже зацікавлені Штати, тому що для них це певна така „плюшка“. Це той бонус, який вони можуть отримати від цих перемовин, і Трамп достатньо рішучо налаштований його отримати», — додав Рейтерович.
Україна має показувати свою волю до миру
«Чим більше учасників, тим складніше досягти такої позиції, яка б усіх влаштовувала», — зазначив Мережко, додавши, що не має конкретних очікувань від зустрічі у Лондоні.
«Щоб був якийсь прогрес, треба, щоб Путін був налаштований конструктивно. А цього немає, не було і ніколи не буде. Друга умова — щоб була воля з боку Трампа застосувати санкції чи вжити інші серйозні заходи. Я теж не бачу цього», — додав голова міжнародного комітету Ради.
При цьому Україна має демонструвати свою волю до миру та готовність до перемовин, аби уникнути звинувачень, що перемир’я нібито не досягається через позицію Києва, наголосив Мережко.
Можливість досягнення угоди можна розглядати в теорії, вважає депутат. Проте минулий досвід України показує, що вже були десятки подібних договорів, які порушувала Росія.
Тим часом Рейтерович зазначив, що ситуація розвивається динамічно. На його думку, перемовини можуть рухатись у бік заморозки бойових дій по всіх лінії розмежування. Він зауважив, що домовленості просунулись досить далеко, адже західні медіа вже почали публікувати деякі технічні аспекти. Зокрема, щодо контролю над дотриманням перемир’я та здійснення верифікації. «Для нас головне зараз відстояти стратегічне бачення, закласти туди речі, які будуть прийнятні для України, і позбутися всіх неприйнятних речей, на яких продовжує наполягати Російська Федерація», — додав політолог.
У перемовинах політичний та практичний треки мають йти паралельно. І саме з останнім, на думку Мережка, можуть виникнути проблеми.
«Як перемир’я моніторити? Була місія ОБСЄ, вона не впоралася. Тому що це нереально, якщо довжина лінії фронту 2 тис. км, плюс кордон з Білоруссю. Це створює можливості для провокацій. Путін завжди, навіть коли погоджується на перемир’я, не припиняє робити якісь провокації, обстріли, а потім звинувачує Україну, — наголосив депутат. — На жаль, немає механізмів, які б гарантували, що він не буде вдаватися до провокацій».
Мережко наголосив, що Путін навіть не прагне до припинення вогню, просто не говорить це відкрито Трампу. «Він [Путін] – хитрий і підступний. Він буде казати: я за мир. Але нічого не робитиме для цього», — пояснив депутат.
Росіяни намагаються використати Трампа для своїх цілей. «Вони створюють картинку: ми не в ізоляції, ми на рівних ведемо перемовини з наймогутнішою державою світу, ми ведемо перемовини без участі України про її долю», — додав представник СН.
Легше звинувачувати слабшу сторону
21 квітня Трамп заявив, що існує велика ймовірність укладення «українсько-російської угоди» вже цього тижня. Схоже, американський лідер поспішає з цим, бо хоче до 30 квітня, тобто, до 100 днів свого перебування у Білому домі, показати який-то результат від своїх миротворчих зусиль.
«Він казав і про 24 години, і до Великодня, і за 100 днів. Коли це відбувається вже вчетверте, то перестаєш вірити. Він же конкретики не дає, — каже Мережко. — Там є хаотичні заяви. А потім виявляється, що нічого за цим не стоїть».
При цьому депутат не виключає, що команда Трампа все ж має певний план. Наприклад, Heritage Foundation [стратегічний дослідницький інститут США] розробив стратегію на 2025 рік. Там є внутрішня і зовнішня політична стратегія, є бажання скоріше вирішити проблему війни, показати виборцям, що Трамп принаймні намагався щось зробити. «А якщо не вийде, то треба когось звинувачувати. Якщо звинувачувати Росію, тоді треба застосовувати серйозні санкції, а вони не дуже хочуть цього. Легше звинувачувати слабшу сторону. Така картина вималюється», — пояснив Мережко.
Рейтерович також сумнівається, що угоди про припинення вогню вдасться досягти швидко. Проте він вважає, що на першому етапі Трамп може задовольнитися певним оголошенням про спільну позицію чи підписанням рамкового документа про наміри.
«А практичну реалізацію відкласти на пізніший період, — вважає політолог. — Тому що треба підготувати групи моніторингу і вирішити багато інших питань. Для Трампа важливо буде просто показати, що процес рухається. А наскільки він рухається, це вже менш важливо».
Трамп може «зібрати вершки» з переговорів, і на 100 днів перебування на посаді президента сказати: ми вже на повну запустили миротворчий процес, ми в процесі обговорення, а деталі розглянемо умовно через місяць, вважає Рейтерович.
За матеріалами nv.ua
