Після підписання угоди про критичні мінерали Київ та Вашингтон обговорюють наступний крок – співпрацю в дроновій сфері. Ідею лобіює сенатор Ліндсі Грем, близький до нового президента США. Яка роль дронової угоди й що Україна може запропонувати?
Вісім найбільших українських виробників дронів поки не отримували пропозицій про участь у дроновій угоді із США, яку в липні анонсували високопосадовці на чолі з президентом Володимиром Зеленським. Компанії розповіли про це у відповідях на запит Forbes Ukraine.
25 липня Зеленський доручив секретарю РНБО Рустему Умєрову, міністру оборони Денису Шмигалю та раднику Офісу президента з питань стратегічних галузей Олександру Камишіну підготувати контракти на суму сукупно від $10 млрд до $30 млрд щодо закупівлі Сполученими Штатами українських дронів у межах так званої Drone-deal.
До цього про плани підписати із США дронову угоду казала премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко. «США розглядають закупівлю великої партії українських дронів», – зазначала вона 18 липня.
Попри відсутність конкретики принаймні на рівні виробників, Drone-deal має сенс не лише для України, а й для США. Навіщо це американцям? «США відстають у масовому застосуванні дешевих дронів», – пояснює головред профільного видання про оборонну галузь Defence Express Олег Катков.
Інша причина – політична. Нова угода дасть американському президенту Дональду Трампу доказ, що Україна співпрацює із США, а не просто отримує допомогу, вважають опитані Forbes Ukraine аналітики.
Що можуть запропонувати українські виробники?
Політичне значення «дронової мегаугоди»
Після перемоги Трампа на виборах восени 2024-го частина американських аналітиків попереджала: нова адміністрація буде дуже трансакційною, тож Україна має запропонувати щось конкретне, щоб отримати прихильність Білого дому.
Однією із ключових ідей була співпраця у галузі критичних копалин. Вони потрібні США для розбудови сучасної економіки та в протистоянні з Китаєм, що домінує у переробці рідкісноземельних матеріалів. Зрештою Україна та США після жорстких переговорів підписали угоду про надра наприкінці квітня.
«Укладання угод з Білим домом збільшує шанси на покращення відносин, – вважає доктор Александра Вакру, виконавча директорка Центру російських та євразійських досліджень Девіса у Гарвардському університеті та тимчасова віцепрезидентка у KSE. – Але все одно важливо не бути самовпевненим – настрій у Вашингтоні може легко змінитися за день».
Перед інавгурацією Трампа, у січні, Вакру в інтервʼю Forbes Ukraine озвучувала також ідею угоди в напрямі дронів. Одним із драйверів Drone-deal нині є близький до Трампа сенатор-республіканець Ліндсі Грем, каже на умовах анонімності співрозмовник у дипломатичних колах.
У травні Грем приїхав до Києва, щоб пригрозити РФ своїм законопроєктом про мита на покупців російської нафти. Під час візиту він також визнав, що ще два роки тому пропонував президенту Володимиру Зеленському укласти угоду щодо критичних мінералів, і запропонував нову ідею.
«Я бачу перспективу створювати спільні підприємства з Україною. Українці – королі дронів, ви домінуєте в дроновій війні, – сказав тоді Грем на зустрічі із журналістами. – Було б божевіллям не використовувати ваші знання і не вести бізнес із вами. Ми збираємося вести бізнес із вами у сфері дронів».
Перспектива мегаугоди щодо дронів є обнадійливою з політичного погляду, вважає Вакру. Це дасть Трампу потік нових угод, можливість хвалитися постійними успіхами та доказ того, що Україна співпрацює із США, а не просто отримує допомогу.
Це може політично посилити відносини між США та Україною, погоджується політичний аналітик Razom for Ukraine та Atlantic Council Даг Клейн. «Здатність надати щось конкретне – чи то чек за військову техніку, чи то новостворений дрон – є потужним способом показати Трампу цінність України для США», – пояснює він.
Як приклад Клейн наводить позитивну реакцію Трампа на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца платити за американську допомогу Україні європейськими грошима. Але особливо це стосується дронів, додає аналітик. Коли Трамп дізнався про успіх української спецоперації «Павутина», його першою реакцією були слова «strong» та «badass».
Що може запропонувати Україна в дронах
Деталей про дронову угоду із США обмаль. У її межах обговорюються, зокрема, розвідники та FPV-дрони різних типів, каже менеджер одного з оборонних фондів, що спілкувався анонімно через чутливість питання. Він не уточнив, ідеться про постачання готових дронів чи надання технології.
Найцікавішими для США можуть бути дрони малих класів – крила-розвідники тактичного рівня типу «Фурія», бомбери, зенітні дрони для перехоплення повітряних цілей та FPV-безпілотники з донаведенням, вважає головред Defense Express Катков.
Forbes Ukraine звернувся за коментарями до восьми українських виробників різних типів дронів. Поки що ніхто із держорганів не звертався до них із пропозиціями взяти участь у дроновій угоді. «Шукаємо способи, як потрапити в Drone-deal», – каже представник одного з них.
Міноборони не відповіло на запит щодо деталей угоди на момент публікації. Радник ОП Олександр Камишін відмовився від коментарів.
Контакти з американцями мав Skyfall, виробник дронів-бомберів Vampire. До нього у березні 2025-го приїжджали представники Підрозділу оборонних інновацій США (DIU), щоб протестувати «пташки» на полігоні, писав Forbes у березні 2025-го.
Контракт на постачання цих дронів до Армії США або їхнє виробництво за кордоном неможливі через відсутність процедури експорту. «Має бути міжурядова домовленість щодо експорту технологій», – казав тоді представник Skyfall анонімно через безпекове питання.
Українські FPV можуть приваблювати США завдяки ціні й перевіреності на полі бою, каже Катков. Американська Neros Technologies розробляє FPV-дрони Archer, які у березні 2025-го закуповувала Україна. Публічно вартість цих дронів не розкривається, але на профільних сайтах фігурує ціна до $5000 за штуку. Українські дрони стартують від $200–300 за штуку.
Однак навряд чи йдеться про фізичні постачання безпілотників, вважає Катков. Він припускає, що в межах угоди українські виробники зможуть поставити США перші партії, але основна маса виготовлятиметься на спільних або американських підприємствах. «Зараз абсолютна більшість контрактів на зброю у світі передбачає локалізацію та передачу технологій», – додає він.
За матеріалами forbes.ua
