У січні Генеральний штаб ЗСУ повідомив про серію ударів Сил оборони по інфраструктурі російського полігону Капустин Яр — одного з ключових майданчиків, який у публічному просторі пов’язують із ракетними випробуваннями та пусками. У повідомленнях офіційно згадується застосування далекобійних засобів українського виробництва, зокрема ракет FP-5 «Фламінго».
Паралельно 5 лютого Генштаб підтвердив низку інших уражень по військових об’єктах РФ і окупантів — від логістики до пунктів управління БпЛА та засобів РЕБ, включно зі згадкою про підрозділ «Ахмат» у Курська область.
Що сталося: коротко і по фактах
Серія ударів по «Капустиному Яру»
За даними Генштабу, упродовж січня Сили оборони виконали серію ударів по інфраструктурі полігону: частина будівель пошкоджена, один ангар — суттєво. Окремі медіа також повідомляють (із посиланням на Генштаб) про евакуацію частини персоналу з території полігону — це подають як наслідок уражень, однак без деталізації масштабів.
“Фламінго” — прямо в офіційній комунікації
У текстах про удари прямо згадується застосування ракет FP-5 «Фламінго» як частини далекобійних засобів українського виробництва. Це важливо саме як публічний маркер: офіційні повідомлення зазвичай дуже обережні в називанні конкретних систем.
Паралельний пакет уражень: логістика, РЕБ, управління дронами
Генштаб описує, що 5 лютого було підтверджено ураження:
- логістичного хабу (район Макіївки),
- пункту(ів) управління БпЛА, зокрема підрозділу «Ахмат» на Курщині,
- РСЗВ «Торнадо-С»,
- станції РЕБ у Брянській області,
а також згадано попереднє підтвердження ураження елементів ППО (РЛС/С-400) ударними БпЛА.
Чому «Капустин Яр» — “жирна” ціль
Саме з цього полігону в Астраханській області російські війська запускали по Україні балістичні ракети середньої дальності комплексу Орешник.
Навіть без “видовищного відео” такі удари мають сенс на трьох рівнях:
- Підрив інфраструктури
Ангари, енергетика та котельня, ремонтні й підготовчі зони — це те, що тримає темп випробувань і підготовки. Пошкодження таких об’єктів не обов’язково виглядає драматично, але може зменшувати пропускну спроможність майданчика. - Зміна арифметики ППО для РФ
Коли уражають “глибокі” об’єкти, РФ зазвичай змушена або перерозподіляти ППО, або міняти логістику й режими охорони тилових вузлів. Це ефект не “на завтра”, але він накопичується. - Сигнал про дальність і стійкість кампанії deep-strike
Сама згадка далекобійних засобів (і конкретно FP-5) працює як комунікаційний сигнал: Україна демонструє здатність діставати не тільки фронтові цілі, а й тилові елементи військової машини.
OSINT-лінія: що кажуть аналітики про конкретний епізод (27–28 січня)
Профільне видання Militarnyi, посилаючись на OSINT-групу Exilenova+, пише про влучання FP-5 по інфраструктурі полігону в ніч з 27 на 28 січня. Там же (з посиланням на Dnipro OSINT) згадується, що на супутникових знімках зафіксували влучання по котельні майданчика №105.
Це типова “зв’язка” сучасної війни: офіційне підтвердження та OSINT-деталізація через супутник. Але важливо пам’ятати межі: OSINT добре показує факт пошкодження об’єктів, однак рідко відповідає на питання “наскільки це зупинило роботу системи”.
“Орешник” у контексті: чому його згадують поруч із полігоном
У новинах про «Капустин Яр» часто з’являється прив’язка до ударів балістичними ракетами середньої дальності, які в українському інформаційному полі позначають як «Орешник».
FP-5 «Фламінго»: що реально відомо з відкритих джерел
Відкриті описи зводяться до кількох повторюваних тез:
- Дальність часто подається як ~3000 км.
- Бойова частина у публічних заявах — близько 1000–1150 кг.
- Виробник: Fire Point.
Історія з ударами по “Капустиному Яру” важлива не лише як епізод “далекого прильоту”, а як маркер: Генштаб публічно вказує на застосування української далекобійної ракети FP-5 «Фламінго» по об’єкту, який РФ пов’язує з ракетними програмами, і паралельно підтверджує системні удари по логістиці та управлінню БпЛА.
За матеріалами militarnyi.com
