Україна як ніколи стоїть перед демографічними ризиками. Російська агресія підняла їх на катастрофічний рівень. Багатьом країнам також загрожує старіння населення. А це означає, що на Україну очікує жорстка конкуренція за дітей, молодь і мігрантів
Зменшення кількості молодих і працездатних людей у розвинених країнах створює демографічний тиск. Для компенсації цього дефіциту країни повинні підвищити продуктивність праці або збільшити кількість годин роботи на одного працівника. Наприклад, у деяких країнах потрібно буде працювати на 1−5 годин більше щотижня, щоб зберегти темпи зростання ВВП на рівні останніх 25 років.
У Японії, де старіння населення досягло піка, робоча інтенсивність старших вікових груп є однією з найвищих у світі. Люди старше 65 років працюють у середньому 7 годин на тиждень, тоді як у США цей показник становить лише 2 години. Це демонструє, що залучення літніх працівників може частково компенсувати економічний спад.
Для забезпечення пенсійних виплат може знадобитися, щоб люди працювали довше, зокрема після 65 років. У багатьох країнах це вже стало тенденцією, але необхідно адаптувати робочі умови до потреб літніх працівників.
NV Бізнес продивився та вибрав найцікавіше із дослідження McKinsey Global Institute Dependency and Depopulation: Confronting the Consequences of a New Demographic Reality (Залежність і депопуляція: протистояння наслідкам нової демографічної реальності). Дослідження детально аналізуються ключові демографічні тренди та їхні економічні наслідки для світу. Зокрема, на майбутнє країн з різним рівнем економічного розвитку.
Народжуваність падає нижче рівня відновлення у двох третинах країн світу
Дві третини населення світу проживають у країнах, де фертильність опустилася нижче рівня відновлення — 2,1 дитини на жінку. Згідно з прогнозами ООН, у багатьох розвинених країнах до 2100 року населення скоротиться на 20−50%. У країнах із низькою фертильністю жінок спостерігається також старіння населення, що створює додатковий економічний тиск.
Інфографіка: McKinsey
Зміна вікової структури: від пірамід до обелісків
До 2050 року вікова структура більшості країн перестане нагадувати традиційну піраміду, ставши схожою на обеліск. У розвинених країнах частка працездатного населення знизиться з 67% до 59%, тоді як частка людей старше 65 років суттєво зросте. Це вплине на ринок праці, систему охорони здоров’я та пенсійне забезпечення (див. інфографіку).
Інфографіка: McKinsey
Україна серед країн із ризиком демографічного скорочення
Україна може втратити понад третину населення до 2100 року через низький рівень народжуваності, міграцію та старіння населення. У країні вже спостерігається перевищення смертності над народжуваністю, що загрожує економічним показникам і соціальним гарантіям. Збереження та зростання робочої сили стане головним викликом.
Країни Східної Європи, як-от Польща, Румунія та Болгарія, можуть втратити понад 50% населення до 2100 року. Це викликано комбінацією низької народжуваності, міграції та старіння. Для цих країн важливо знайти нові моделі економічного зростання.
Інфографіка: McKinsey
Кількість старших споживачів зросте
До 2050 року частка старших людей у споживанні зросте до 31% у розвинених країнах і до 25% у глобальному масштабі, що вдвічі більше, ніж у 1997 році. Водночас зростаючий попит на товари й послуги для літніх людей стимулюватиме економіку країн, що розвиваються, створюючи нові можливості для бізнесу.
Інфографіка: McKinsey
Глобальна підтримка скорочується
У 1997 році на одного пенсіонера припадало 9,4 працездатних осіб, а у 2023 році цей показник зменшився до 6,5. До 2050 року ця цифра впаде до 3,9, що створить безпрецедентне навантаження на молодше покоління. Найгостріше цей виклик відчувається у розвинених країнах.
Інфографіка: McKinsey
Регіональні відмінності: Африка залишається винятком
Субсахарська Африка залишається єдиним регіоном, де фертильність стабільно перевищує рівень відновлення. Середній показник у 2023 році становив 4,4 дитини на жінку, а населення регіону продовжує стрімко зростати. Це створює як виклики, так і можливості для економічного розвитку.
Інфографіка: McKinsey
Максимальна кількість народжень залишилася в минулому
Пік народжуваності відбувся у 2012 році, коли на світ з’явилося 146 мільйонів дітей. З того часу кількість народжень поступово знижується, і до кінця століття це скорочення стане більш вираженим. Населення планети досягне свого піка у 2084 році, а потім почне зменшуватися.
Інфографіка: McKinsey
Населення країн першої хвилі вже досягло піка
У 2020 році у країнах першої хвилі (переважно розвинені країни) населення сягнуло 2,8 мільярда осіб. Проте до 2100 року воно зменшиться до 1,9 мільярда, що свідчить про демографічне скорочення. Це вимагатиме адаптації соціальних і пенсійних систем.
Роль Китаю змінюється
Частка Китаю у світовому населенні знизиться з 18% у 2023 році до 6% у 2100-му. У майбутньому Китай зіткнеться з проблемами, пов’язаними з різким старінням населення та скороченням робочої сили. Це змінить його економічну роль у світі.
Інфографіка: McKinsey
Старіння в Японії: уроки для світу
Японія є однією з країн із найвищою часткою населення старше 65 років — 30%. Водночас країна демонструє високі рівні залученості старших працівників, що допомагає частково компенсувати демографічний спад. Японія є прикладом ефективного використання потенціалу літніх людей.
Інфографіка: McKinsey
Старіння населення сприятиме збільшенню дефіциту бюджету та податкового навантаження
У США до 2050 року дефіцит може зрости з 6,2% ВВП у 2023 році до 8,1%, і близько п’ятої частини цього зростання буде зумовлено змінами у віковій структурі населення.
А в Іспанії, якщо збережуться поточні податкові ставки та рівень державних витрат, дефіцит на душу населення може зрости у 4,5 раза до 2050 року.
Інфографіка: McKinsey
Рівень споживання зростає в країнах другої хвилі
Індія та країни Азії до 2050 року становитимуть 30% глобального споживання, що майже втричі більше, ніж у 1997 році. Це пов’язано зі швидким зростанням населення та підвищенням рівня доходів. Водночас розвинені країни втратять свою домінуючу роль у споживанні.
Зростання тривалості життя
Середня глобальна тривалість життя на планеті зросла на 7 років із 1997 року та досягла 73 років у 2023-му. До 2050 року цей показник може досягти 77 років, а частка людей старше 100 років зростає найшвидше. Це додатково посилює демографічний тиск на соціальні системи.
Інфографіка: McKinsey
Економічні виклики: зменшення робочих годин
До 2050 року середня кількість робочих годин на людину може скоротитися на 2,2 години в розвинених країнах. Це пов’язано зі старінням робочої сили та зниженням інтенсивності праці серед старших працівників. Такий тренд матиме негативний вплив на ВВП.
Інфографіка: McKinsey
Вплив на пенсійні системи
До 2050 року пенсійні системи у розвинених країнах можуть вимагати до 50% від доходів працівників, щоб забезпечити зростаючу кількість пенсіонерів. Це може призвести до перегляду соціальних контрактів і впровадження нових моделей фінансування. Суспільству доведеться вирішувати, як збалансувати витрати та доходи.
Деякі країни змінюють свої пенсійні системи, щоб зменшити навантаження на державний бюджет. Наприклад, Австралія зобов’язала роботодавців відраховувати 9% зарплати працівників у приватні пенсійні фонди, а США збільшили частку неоподатковуваних внесків до індивідуальних пенсійних рахунків.
Інфографіка: McKinsey
За матеріалами biz.nv.ua
