У Габалі президенти України та Азербайджану підписали шість двосторонніх документів, домовилися поглиблювати оборонно-промислову співпрацю, продовжити енергетичну підтримку та обговорили можливість мирних переговорів за участю Баку.

Візит Володимира Зеленського до Азербайджану 25 квітня став не просто черговою дипломатичною поїздкою. На тлі російських атак по українській інфраструктурі, глобальної енергетичної турбулентності через війну в Ірані та пошуку нових форматів безпеки Київ і Баку зробили крок до глибшого стратегічного партнерства. Шість підписаних документів, акцент на оборонному співробітництві, українська експертна місія із захисту неба та готовність України до переговорів в Азербайджані — усе це виводить відносини двох країн на новий рівень.

Україна й Азербайджан переходять від політичної підтримки до практичного союзу безпеки

Президент України Володимир Зеленський 25 квітня здійснив візит до Азербайджану, де в Габалі провів переговори з президентом Ільхамом Алієвим. Формально це була зустріч двох лідерів, які за останні понад чотири роки бачилися вже сім разів. Але за змістом — це був значно ширший сигнал: Україна розширює коло партнерів не лише в Європі чи Північній Америці, а й у регіонах, які мають власну вагу в енергетиці, логістиці, безпеці та дипломатії.

Під час переговорів президенти підписали шість двосторонніх документів у різних сферах. Деталі документів Офіс президента пообіцяв розкрити пізніше, однак уже зараз відомо головне: серед них є домовленості, що стосуються оборонного співробітництва.

Саме безпеку Зеленський назвав пріоритетним напрямом співпраці.

За його словами, Україна за роки великої війни продемонструвала стійкість перед агресором і тепер готова ділитися досвідом із партнерами. Йдеться не лише про політичні консультації, а про практичну взаємодію: оборонно-промисловий комплекс, захист критичної інфраструктури, протидію повітряним загрозам і потенційне спільне виробництво.

Ільхам Алієв, зі свого боку, також наголосив на перспективах військово-технічної співпраці. Він прямо заявив, що Україна й Азербайджан мають можливості дивитися в бік спільного виробництва, а розвиток військових індустрій відкриває для обох країн нові напрями взаємодії.

Оборонно-промисловий комплекс: головний зміст візиту

Найважливіший політичний акцент зустрічі — це не просто дипломатична підтримка, а перехід до глибшої безпекової співпраці.

Зеленський прямо визначив напрям номер один: безпека та оборонно-промисловий комплекс. У його риториці це було подано не як питання «зброї заради зброї», а як питання стабільності, захисту держав і стримування потенційної агресії.

Президент України сформулював це як ширший принцип: країни, які можуть захищатися від викликів, зменшують ризик нових воєн. Тобто оборонна співпраця з Азербайджаном подається не як ізольований військовий проєкт, а як частина нової архітектури безпеки для держав, що живуть поруч із нестабільними регіонами та агресивними сусідами.

Особливо важливо, що перед переговорами Зеленський зустрівся з українською експертною командою, яка вже працює в Азербайджані. Вона ділиться українським досвідом із захисту неба та критичної інфраструктури від повітряних атак.

Це показово з кількох причин.

По-перше, Україна дедалі більше виступає не лише як отримувач військової допомоги, а як експортер практичного воєнного досвіду. Після років масованих атак ракетами, дронами й керованими авіабомбами українські фахівці мають унікальну експертизу в побудові систем раннього виявлення, протидії безпілотникам і захисту цивільної інфраструктури.

По-друге, Азербайджан отримує доступ до досвіду країни, яка щодня протистоїть одній із найбільших військових машин світу. Це може бути важливим для Баку з огляду на власні безпекові виклики та регіональну ситуацію на Південному Кавказі.

По-третє, поява українських експертів в Азербайджані свідчить про розширення міжнародної програми оборонного співробітництва, яку ініціює Україна. Раніше публічно більше говорили про українську експертизу для країн Перської затоки та американських військових у регіоні. Тепер до цього кола додається Азербайджан.

Енергетика: 11 пакетів допомоги і новий простір для співпраці

Другий великий блок переговорів — енергетика.

Зеленський окремо подякував Азербайджану за 11 пакетів енергетичної підтримки, які Україна отримувала під час важких зим і російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Для Києва це не лише символічна допомога, а частина практичної стійкості країни під час війни.

Український президент наголосив, що взимку українці були не самі: поряд із роботою військових, ППО та енергетиків важливу роль відіграли партнери, які допомагали обладнанням і ресурсами.

Азербайджан у цьому контексті є особливим партнером. Це держава з потужним енергетичним сектором, активною роллю на ринку нафти й газу та власними інтересами в Європі. Алієв нагадав, що компанія SOCAR багато років успішно працює в Україні, а нині є перспективи для нових проєктів, інвестицій і спільних ініціатив.

Енергетична тема набула додаткової ваги через ширший міжнародний контекст. Зеленський прямо пов’язав виклики в енергетиці не лише з війною Росії проти України, а й із війною в Ірані, яка впливає на глобальну стабільність. За таких умов стабільні партнери в енергетичній сфері стають критично важливими.

Для України це означає кілька речей:

по-перше, підтримка енергетичної інфраструктури залишається питанням виживання під час російських атак;
по-друге, Азербайджан може бути важливим елементом ширшої енергетичної диверсифікації;
по-третє, економічна й енергетична співпраця з Баку може стати частиною післявоєнного відновлення України.

Товарообіг і спільні інвестиції: понад $500 млн — лише старт

Під час переговорів лідери окремо обговорили економічну співпрацю. За словами Ільхама Алієва, товарообіг між Україною та Азербайджаном уже перевищує $500 млн, але цей показник потрібно нарощувати.

Азербайджанський президент заявив, що між країнами є спільні проєкти, ініціативи та інвестиції, а потенціал далеко не вичерпаний.

У цьому сенсі візит Зеленського важливий тим, що він поєднує безпеку й економіку. Оборонно-промислова співпраця може збільшувати не лише військову стійкість двох держав, а й товарообіг. Спільне виробництво, технологічна кооперація, енергетичні проєкти та інвестиції здатні створити нову практичну основу для українсько-азербайджанських відносин.

Це вже не формат «політичної підтримки на міжнародних майданчиках», а модель партнерства, у якій сторони можуть отримувати конкретну взаємну вигоду.

Гуманітарна підтримка: понад 500 українських дітей в Азербайджані

Окремий блок переговорів був присвячений гуманітарній підтримці.

Зеленський подякував Азербайджану за допомогу українським дітям із прикордонних і прифронтових територій. За його словами, Азербайджан уже прийняв понад 500 українських дітей, які постраждали від війни.

Цей аспект важливий не лише як гуманітарний жест. Для України підтримка дітей із регіонів, що живуть під постійними обстрілами, є частиною ширшої політики збереження людського потенціалу. Оздоровлення, психологічне відновлення, тимчасове перебування в безпечному середовищі — це допомога, яку складно виміряти лише фінансовими показниками.

Крім того, президенти говорили про освітню співпрацю. Зеленський відзначив, що азербайджанські студенти часто обирають Україну для навчання, і відповідні програми планують продовжувати.

Це ще один канал довгострокових зв’язків між країнами: освіта формує покоління людей, які мають особисті, професійні й культурні контакти з Україною.

Азербайджан як можливий майданчик для мирних переговорів

Найбільш політично чутлива частина заяв Зеленського стосувалася мирних зусиль.

Президент України повідомив, що Київ готовий до найближчих переговорів в Азербайджані, якщо Росія буде готова до дипломатії. Він нагадав, що Україна вже мала тристоронні перемовини в Туреччині, а також переговори за участю американських партнерів у Швейцарії.

Фраза про готовність до переговорів в Азербайджані є важливою з кількох причин.

По-перше, вона демонструє, що Київ не відкидає дипломатичні формати, але ставить ключову умову: готовність Росії до реальної дипломатії, а не до імітації процесу.

По-друге, Азербайджан позиціонується як потенційний медіаційний майданчик. Баку має власний досвід війни, переговорів, постконфліктного врегулювання та складної регіональної дипломатії. Це не означає, що Азербайджан автоматично стає головним посередником, але сам факт готовності України до такого формату підвищує політичну вагу Баку.

По-третє, Україна показує гнучкість у пошуку дипломатичних майданчиків. Київ не обмежується лише традиційними західними столицями, а працює з країнами, які можуть мати власні канали впливу та комунікації.

Водночас Зеленський підкреслив, що навіть під час його перебування в Азербайджані Росія продовжувала атакувати Україну різними повітряними цілями. Він повідомив про руйнування, удари по цивільних об’єктах, інфраструктурі, енергетиці та залізниці, а також про загиблих і поранених.

Це важливий контраст: Україна говорить про дипломатію, але робить це на тлі триваючої російської агресії.

Взаємне визнання територіальної цілісності як політичний фундамент

І Зеленський, і Алієв окремо наголосили на взаємній підтримці суверенітету й територіальної цілісності.

Для України це принципово, оскільки Азербайджан послідовно підтримує українську територіальну цілісність у міжнародних організаціях. Для Азербайджану так само важлива позиція України щодо його суверенітету й непорушності кордонів.

Алієв нагадав, що ще у 2008–2011 роках у Києві та Баку були підписані документи про стратегічну співпрацю. За його словами, ці документи створили сильний політичний фундамент, який визнає суверенітет і непорушність кордонів двох держав.

На практиці це означає, що нинішній візит не виник із порожнього місця. Він спирається на попередні домовленості, політичну довіру й регулярний контакт між лідерами. Але саме війна Росії проти України надала цим відносинам нового змісту: тепер ідеться не лише про декларації, а про безпеку, енергетику, оборонне виробництво та дипломатичну підтримку.

Чому цей візит важливий для України

Візит Зеленського до Азербайджану можна розглядати як частину ширшої української стратегії.

Україна сьогодні шукає не просто союзників, які роблять заяви підтримки. Києву потрібні партнери, здатні давати конкретний результат: допомога енергетиці, оборонні технології, кооперація у виробництві, гуманітарні програми, дипломатичні майданчики.

Азербайджан у цьому сенсі є важливим партнером одразу в кількох вимірах.

Перший — безпековий. Україна може ділитися досвідом захисту неба, а також розвивати військово-технічну співпрацю та спільне виробництво.

Другий — енергетичний. Баку має вагу на енергетичному ринку, а Україна потребує стабільних партнерів для проходження воєнних зим і майбутнього відновлення.

Третій — економічний. Товарообіг понад $500 млн може зростати, особливо якщо до традиційних сфер додадуться оборонні, промислові та інфраструктурні проєкти.

Четвертий — гуманітарний. Підтримка українських дітей і освітні програми формують довгостроковий людський зв’язок між країнами.

П’ятий — дипломатичний. Азербайджан потенційно може стати одним із майданчиків для переговорів, якщо Росія буде готова до реальної дипломатії.

Візит Зеленського до Азербайджану показав, що українська дипломатія дедалі активніше виходить за межі звичного західного контуру підтримки. Київ будує мережу партнерств із країнами, які мають власний безпековий досвід, енергетичні ресурси, регіональний вплив і прагматичний інтерес до співпраці.

Підписання шести документів, акцент на оборонно-промисловому комплексі, робота українських експертів із захисту неба, домовленості щодо енергетики та згадка про можливі переговори в Азербайджані роблять цей візит значно більшим, ніж протокольна зустріч.

Це сигнал про формування нового практичного партнерства — такого, де взаємна підтримка територіальної цілісності переходить у спільні проєкти, а дипломатія доповнюється конкретною безпековою та економічною співпрацею.

Україна й Азербайджан зробили помітний крок до глибшого стратегічного партнерства. Головний акцент — безпека, оборонне виробництво, захист неба, енергетична стійкість і можливість дипломатичного майданчика для переговорів. Для Києва це ще один доказ: нові союзи формуються не лише навколо заяв підтримки, а навколо практичної взаємної вигоди.

За матеріалами president.gov.ua