Перші дні 2026 року принесли Росії одразу два відчутні сигнали: масовані нальоти безпілотників на московський регіон та регулярні збої авіасполучення. На цьому тлі в російських і навколоросійських підрахунках дедалі частіше звучить теза: Україна переходить від «поодиноких символічних ударів» до майже рутинної кампанії тиску. Саме так формулює це Reuters, посилаючись на щоденну статистику російського Міноборони.
Що каже РФ: цифри й формулювання
За даними, зібраними з відкритих повідомлень російської влади та медіа:
- 4 січня мер Москви Сергій Собянін заявляв про щонайменше 28 перехоплених дронів “на підльоті до міста”. Напередодні він повідомляв про 21 перехоплення.
- Російське Міноборони паралельно говорило про 29 збитих БпЛА в ніч на 4 січня – у повідомленнях російської сторони ці цифри часто живуть у різних «вимірах»: ніч/доба, місто/область, окремі вікна часу.
- Reuters наводить агреговану цифру: за одну добу до опівночі неділі ППО РФ нібито знищила 57 дронів над Московським регіоном із 437 “збитих” над РФ загалом.
Ключове уточнення Reuters: Росія зазвичай повідомляє скільки “збила”, але не скільки було запущено, і рідко розкриває масштаб ушкоджень, якщо немає загиблих цивільних або ударів по цивільних об’єктах.
Найвідчутніший ефект — авіація: «повітряна тривога» по-російськи
Саме авіаційний компонент робить ці атаки політично та психологічно чутливими: це помітно мільйонам людей без жодних фото з місць влучань.
- На 4 січня повідомлялося про тимчасове призупинення роботи Домодєдово, Внуково та Жуковського, а також про близько 200 затриманих рейсів (частину — скасовано).
- Reuters додає ширший контекст: обмеження стосувалися не лише Москви — за даними Росавіації, тимчасові закриття торкалися “десятків” аеропортів по країні, а все це припало на найбільш завантажений період перевезень — новорічні та різдвяні канікули, які в РФ тривають до 9 січня.
І саме тому Москва як ціль має два “шари”:
- символічний – столиця, політичний центр, образ “контрольованої безпеки”;
- прикладний – вузол авіа- й транспортної логістики, через який проходять величезні потоки людей і вантажів.
«Щодня з початку 2026-го»: що саме стверджує РФ і як це читати
Найгучніша теза — що Москва “під атаками щодня від 1 січня”. Саме так, за Reuters, виглядає картинка зі статистики російського Міноборони, і агенція трактує це як ескалацію порівняно з попередніми, більш епізодичними ударами по столиці РФ.
Україна не коментує кожен наліт, але загальна логіка Києва, яку переказує Reuters: далекобійні удари мають підривати військову логістику та енергетичну інфраструктуру РФ, підвищувати ціну війни для Москви й бути відповіддю на постійні ракетно-дронові атаки РФ по Україні.
Наприкінці грудня Кремль додав до цієї історії ще один шар: звинувачення України у нібито атаці на президентську резиденцію в Новгородській області — і заяви, що це вплине на переговорну позицію РФ. Україна це заперечувала і називала твердження бездоказовими.
Уже 5 січня Associated Press повідомило, що Дональд Трамп заявив журналістам: американські чиновники не виявили доказів, що резиденція Путіна була ціллю атаки, хоча “щось сталося неподалік”.
Чому це важливо в контексті “московської кампанії”? Бо подібні історії часто працюють як виправдання для жорсткішої риторики, нових ударів по Україні або “закручування гайок” усередині РФ — а також як фон для тез про “ескалацію Києва”.
Але — ключове — незалежно від наративу, сама авіаційна й транспортна турбулентність стає вимірюваною частиною ціни війни для тилу.
Найспірніша теза: “Україна запускає більше далекобійних дронів, ніж Росія”
Цей меседж активно розходиться у вторинних публікаціях і спирається на дві різні «лінійки»:
- Російські державні підрахунки/медіа: Reuters пише, що, за розрахунками RIA, ППО РФ за тиждень нібито перехопила щонайменше 1 548 українських дронів над РФ і окупованим Кримом.
- Українсько-афілійовані джерела: UNITED24 Media посилається на військово-орієнтований Telegram-канал “Colonel GSh”, який стверджує, що протягом кількох днів поспіль Україна запускає більше далекобійних БпЛА, ніж РФ; там же наведено цифру, що РФ за той самий період запустила 468 дронів (із посиланням на дані Повітряних сил).
Тут важливо чесно розвести факт і інтерпретацію:
- Факт: є хвиля повідомлень про інтенсивні атаки на московський регіон, що підтверджується щонайменше реакцією авіаційної інфраструктури: закриття аеропортів, затримки рейсів.
- Інтерпретація: теза “Україна запускає більше” залежить від методики підрахунку — що саме вважати “далекобійним дроном”, як рахувати “запуски” (усі, що злетіли / ті, що долетіли / ті, що збили), як враховувати дрони-імітації, маршрути тощо. Reuters прямо попереджає, що російські цифри — це про “збито”, а не про “запущено”.
- Тому коректніше формулювати так: темп українських далекобійних операцій на старті 2026 року виглядає вищим і регулярнішим, а Москва стає однією з постійних “видимих” цілей — але точне співвідношення “хто більше запускає” залишається дискусійним і частково неперевірюваним в реальному часі.
Чому Москва — ціль саме “кампанією”, а не одиничними ударами
Якщо спростити до логіки ефектів, то навіть без підтвердження точних цифр у кампанії видно кілька практичних задач:
- Системний стрес ППО: змушувати РФ тримати підвищені режими чергування і витрачати ресурс на перехоплення. Це не завжди видно в кадрі, але добре видно у режимах обмежень і “закриттях”.
- Транспортна турбулентність: аеропорти — це “нерв” столиці; збої в піковий сезон множать суспільний резонанс. Москва — найбільший авіавузол. Якщо збої стають “рутиною”, це множить економічну й управлінську ціну.
- Ефект психології. Удар по тилу — це повідомлення: “глибина більше не гарантує безпеки”. Саме тому, перехід від “символічних дат” до “майже рутинного тиску” важливий сам по собі.
Deep strike як індустрія: що змінилося до 2026 року
Щоб атаки стали регулярними, потрібні не лише маршрути й розвіддані, а серійність. Українська далекобійна лінійка за останні роки розрослася: від дронів-камікадзе до “дронів-ракет” і власних крилатих рішень.
Reuters у листопадовому огляді описує цілий спектр — від Довгих Нептунів (до 1 000 км) до Flamingo/FP-5 (заявлена дальність 3 000 км), а також низку “дронів-ракет” (Паляниця, Рута, Пекло, Барс). Але саме Лютий і FP-1 у цьому переліку виділені як широко застосовувані для deep strikes по РФ.
Паралельно інституційно оформлюється “дронова війна” всередині ЗСУ: наприкінці 2025 року, за повідомленням АрміяInform, 14-й окремий полк БпАК трансформували у 1-й окремий Центр безпілотних систем у структурі Сил безпілотних систем — із акцентом на системність, аналітику й технологічність застосування.
На старті 2026-го видно головне: далекобійні дрони стали регулярним інструментом, а не “подією”. Росія продовжує масовані удари по Україні, Україна — масштабнішує deep strike. І це створює новий тип конфлікту: коли лінія фронту залишається ключовою, але тил дедалі більше живе за правилами “повітряної загрози”.
Москва в цій конфігурації — і ціль, і сцена. Сцена, на якій завжди є глядачі: пасажири, туристичний сезон, табло рейсів, черги, відео з аеропортів. І ціль, де навіть невелика частка “проривів” або уламків здатна створити ефект, що виходить далеко за межі суто військової шкоди.
За матеріалами unn.ua
