Угоди з Sener, €1 млрд військової допомоги, запуск виробництва в межах SAFE та новий залізничний проєкт свідчать: Іспанія стає для України не лише донором, а й стратегічним партнером у сфері оборони, інфраструктури та європейської інтеграції.
Візит Володимира Зеленського до Мадрида 18 березня 2026 року важливий не лише через новий пакет військової допомоги від Іспанії. Насправді йдеться про значно ширшу конструкцію: одночасно були запущені три лінії співпраці — негайна підтримка України зброєю та фінансами, індустріальна кооперація у сфері ППО й ракетних технологій, а також інфраструктурні проєкти, які глибше вшивають Україну в європейський економічний простір. У присутності Зеленського та Педро Санчеса сторони підписали п’ять двосторонніх документів, окремі оборонні домовленості з приватними компаніями та просунули питання SAFE, PURL і логістики через залізницю.
Мадридський візит як точка переходу від підтримки до копродакшну
Головний зміст цієї поїздки — перехід від моделі, де Іспанія виступає переважно донором, до моделі спільного виробництва. Офіс президента прямо зафіксував меморандум між міністерствами оборони України та Іспанії передбачає:
- спільну розробку та виготовлення комплексних оборонних систем у Іспанії,
- обмін технологіями, знаннями та досвідом,
- а також проведення оборонних досліджень і розробку нових систем.
Це означає, що співпраця виходить за межі разових контрактів і починає оформлюватися як довша промислова зв’язка між оборонними екосистемами двох країн.
Саме тому новини про підписання угод з іспанською Sener не варто читати як окремий епізод. Sener — не просто ще одна європейська компанія, а високотехнологічна група, яка працює в аерокосмічній сфері, обороні, енергетиці та інфраструктурі. За даними Офісу президента, керівництво Sener презентувало Зеленському свої можливості від автономних систем і зв’язку до участі в програмах ППО, а сама компанія виробляє компоненти для ракет IRIS-T, які збирають у Німеччині для України.
Угоди з Sener: що означає співпраця Fire Point, «Луча» та «Радіонікса»
У присутності Зеленського Sener підписала угоди з Fire Point, ККБ «Луч» та НВП «Радіонікс». В офіційному повідомленні Банкової сказано, що ці домовленості стосуються співробітництва в ракетній галузі та ППО.
Підсумок мадридських домовленостей: кооперація у виробництві оборонних систем — від дронів і радарів до ракет. Це вже не лише постачання готового виробу Україні, а змішування української бойової експертизи з іспанською виробничою базою.
Тут особливо важливий склад українських учасників. Fire Point асоціюється з новими ракетними розробками й ударними системами, «Луч» — із багаторічною школою українського ракетобудування, а «Радіонікс» — із критично важливою електронікою, наведенням і модернізацією. У поєднанні з Sener це дає логіку не “купити у Європі ще один комплекс”, а поступово збирати спільний ланцюг доданої вартості — від компонентів і сенсорики до ракетного контуру та інтеграції в ППО. Саме такий формат найбільш корисний для країни, яка воює довгу війну виснаження й не може залежати лише від зовнішніх поставок.
Skyeton та Escribano: як дронові технології стають частиною спільного виробництва
Окрема угода між іспанською компанією Escribano та українським виробником безпілотних систем Skyeton показує, що співпраця Києва й Мадрида виходить за межі класичної ППО та ракетної тематики. Йдеться про спільну розробку й виробництво ударних лазерно керованих систем на базі українських безпілотників. Фактично це означає, що український досвід бойового застосування дронів і швидкого технологічного оновлення починає поєднуватися з іспанськими виробничими та інженерними можливостями. У ширшому сенсі така кооперація демонструє, що безпілотні системи стають повноцінною частиною нової моделі оборонного партнерства між Україною та європейськими державами — не як разова закупівля, а як елемент спільного виробництва, спільної адаптації й масштабування технологій.
IRIS-T, ракети й ППО: чому саме ця кооперація критична для України
Згадка про IRIS-T у цій історії не випадкова. IRIS-T SLM — одна з найефективніших систем західної ППО, яку Україна вже використовує для прикриття міст та інфраструктури. За даними Diehl Defence, система здатна уражати літаки, гелікоптери, крилаті ракети та дрони на дальності до 40 км і висоті до 20 км; одна вогнева одиниця складається з пускової, радара й тактичного операційного центру. Якщо Sener працює всередині цього виробничого контуру, то її кооперація з українськими компаніями — це не периферійний сюжет, а спроба зайти в одну з найдефіцитніших ніш сучасної війни: масштабовану європейську ППО.
Саме тому Зеленський у Мадриді так наполягав на тому, що посилення ППО залишається постійною потребою, а ракети до систем протиповітряної оборони потрібні буквально безперервно. У відкритих релізах не оприлюднено повний перелік номенклатури, яку Україна та Іспанія погодили виробляти в межах SAFE, але офіційні повідомлення чітко вказують на зв’язок між новими угодами, ППО, радарами, снарядами, дронами та високоточною зброєю. Тобто мова не про абстрактне “оборонне партнерство”, а про конкретний набір дефіцитних засобів для сучасної повітряної війни.
SAFE як новий фінансовий механізм оборонного виробництва
Другий ключ до розуміння мадридських домовленостей — програма SAFE. Рада ЄС ухвалила цей інструмент у травні 2025 року як механізм кредитів обсягом до €150 млрд для спільних оборонних закупівель і нарощування виробництва. Для України тут важливі дві речі.
По-перше, SAFE відкриває доступ до великих європейських грошей не лише для закупівлі, а й для виробництва.
По-друге, правила інструменту прямо враховують Україну як допустимого учасника промислового контуру: в ЄС окремо зазначають, що українські компанії за замовчуванням є прийнятними для закупівель за SAFE, а частка компонентів із-за меж ЄС, ЄЕЗ-ЄАВТ і України не може перевищувати 35% вартості кінцевого продукту.
Це фактично політичне визнання того, що український ВПК має бути інтегрований у європейську оборонну базу, а не залишатися зовнішнім додатком.
У Мадриді Зеленський заявив, що Іспанія була серед перших країн Європи, які спрямували кошти SAFE на підтримку України, а також що сторони вже погодили список продукції, яка вироблятиметься в межах цієї програми. Це дуже важливий сигнал: SAFE починає працювати не лише як внутрішній механізм переозброєння ЄС, а і як місток до фінансування виробництва для України та, потенційно, в Україні. Якщо ця логіка закріпиться, Київ отримає не тільки постачання, а й доступ до довших і стійкіших виробничих циклів усередині європейського ринку.
PURL і ракети до Patriot: де проходить межа між “можна купити” і “поки нема альтернативи”
Третій вимір мадридського пакета — PURL. За визначенням НАТО, Prioritised Ukraine Requirements List (PURL) — це механізм, через який Альянс координує закупівлю критично важливого оборонного обладнання у США за кошти інших союзників. Саме через PURL, за словами Зеленського, Україна може купувати те, що поки що залишається безальтернативним для захисту неба — насамперед ракети до Patriot. Водночас президент прямо сказав, що Європа працює над власним сильним виробництвом антибалістичних систем, але це потребує часу. І саме тому копродакшн із Іспанією та інвестиції через SAFE не заперечують PURL, а доповнюють його: одна програма закриває невідкладний дефіцит, інша — будує майбутню автономію.
Це особливо важливо на тлі того, що мадридська зустріч відбулася у контексті війни на Близькому Сході. Санчес публічно заявив, що близькосхідна криза не відверне Іспанію від підтримки України, а Зеленський визнав: ризик конкуренції за ракети-перехоплювачі й засоби ППО реальний, бо частина потрібних систем уже йде на інші театри. Тобто Мадридський пакет — це ще й відповідь на страх, що Україна може опинитися другою в черзі за дефіцитними протиракетними ресурсами.
€1 млрд допомоги від Іспанії: політичний сигнал і практичний ресурс
Оголошені Іспанією €1 млрд військової допомоги на 2026 рік важливі не лише обсягом. Вони фіксують, що Мадрид залишається в коаліції країн, які не згортають підтримку України навіть тоді, коли глобальна увага розсіюється. У політичному сенсі це означає, що Іспанія намагається позиціонувати себе не як периферійного союзника Києва, а як стабільного учасника довгого циклу підтримки.
Ще важливіше, що це не виникло з нуля. Ще восени 2025 року Офіс президента повідомляв, що Іспанія приєдналася до PURL, зробила внесок у цю ініціативу та спрямувала кошти за SAFE. Отже, нинішній візит у Мадрид — це не одноразовий прорив, а продовження лінії, яка вже формувалася раніше й тепер починає давати інституційно оформлені результати.
Залізничний контракт з Іспанією: чому логістика теж є частиною безпеки
На перший погляд, історія з автоматичною зміною ширини колії для вантажних вагонів стоїть осторонь оборонної теми. Насправді ні. Контракт між «Укрзалізницею» та TRIA INGENIERÍA, а також грантова угода з Instituto de Crédito Oficial запускають перший проєкт у межах іспанської програми відновлення та модернізації української інфраструктури на €200 млн. Йдеться про створення інноваційного візка для вантажних вагонів, який дасть змогу переходити між стандартами колії без традиційних затримок на кордоні; на практичну реалізацію цього рішення Іспанія виділяє €5,48 млн через ICO/FIEM.
Чому це стратегічно? Тому що війна давно зробила логістику частиною оборони. Швидший перетин кордону означає менший час обігу для експорту, швидшу доставку критичних вантажів, кращу інтеграцію з TEN-T і меншу залежність від повільних перевантажень на західному кордоні. А в ширшому сенсі — ще один крок до того, щоб Україна працювала в одній інфраструктурній системі з ЄС не лише політично, а й технічно.
Втім, тут є і тверезий контекст: модернізація приходить у момент, коли «Укрзалізниця» залишається фінансово вразливою. Forbes Ukraine у березні нагадував, що прогнозований дефіцит бюджету УЗ на 2026 рік перевищує 40 млрд грн, а компанія має і боргові проблеми. Це не перекреслює проєкт, але показує: навіть в інфраструктурі Україна тепер змушена шукати моделі, де модернізація йде через гранти, зовнішню кооперацію та точкові технологічні рішення, а не через великі внутрішні інвестиційні ресурси.
Що означають мадридські домовленості для України та Європи
У стратегічному вимірі Мадридський пакет показує, як змінюється сама логіка європейської допомоги Україні. Якщо на початку великої війни Захід переважно діяв у форматі “дати те, що є на складах”, то тепер на перший план виходить інша формула: спільно розробляти, спільно виготовляти, спільно фінансувати й інтегрувати українські компанії в європейські оборонні та логістичні ланцюги.
SAFE дає кредитний і виробничий каркас, PURL закриває найгостріші дефіцити, а двосторонні угоди з Іспанією показують, як це можна приземлити на конкретні заводи, конкретні компанії та конкретні продукти.
Для самої Іспанії це теж вигідна історія. Вона посилює власну вагу в європейській оборонній політиці, входить у спільні виробничі проєкти з країною, яка має унікальний бойовий досвід сучасної війни, і отримує шанс бути не на периферії континентального переозброєння, а в його робочому ядрі.
А для України головне інше: чим більше таких вузлів співпраці з’являється в ЄС, тим менше шансів, що підтримка Києва залежатиме від коливань однієї столиці, одного складу або однієї політичної хвилі.
Головний підсумок мадридських домовленостей простий: Україна та Іспанія починають будувати не просто пакет допомоги, а спільний контур стійкості. У ньому ППО, ракети, радари, дрони, фінансування через SAFE, критичні закупівлі через PURL і навіть система автоматичної зміни колії для вантажних вагонів — це не розрізнені сюжети, а елементи однієї системи. Якщо ці підписи справді будуть конвертовані у серійне виробництво, гроші та технологію, Іспанія може стати для України одним із важливих південноєвропейських хабів оборонної кооперації. І саме це, а не лише сам факт візиту, робить Мадридську поїздку Зеленського по-справжньому великою новиною.
За матеріалами president.gov.ua
