ПриватБанк отримав довгоочікуване рішення іноземного суду у справі проти колишніх акціонерів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – Високий суд Лондона став на бік держбанку і зобовʼязав ексвласників компенсувати виведені звідти кошти. Поки йдеться про $1,7 млрд, але з процентами сума, ймовірно, перевищить $2 млрд. Проте це ще не останній судовий розгляд у цій справі. Детальний розбір багаторічної баталії державного ПриватБанку та ексакціонерів.
Високий суд Лондона після року підготовки оприлюднив рішення у справі державного ПриватБанку проти колишніх акціонерів Ігоря Коломойськогота Геннадія Боголюбова.
Ексвласники мають компенсувати банку завдані збитки, які оцінювали в $1,9 млрд. Остаточну суму суд визначить під час слухання у жовтні.
«Рішення демонструє, що справедливість є, хоч і прикро, що ми не могли отримати її в українських судах», – каже перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова. Вона брала участь в націоналізації ПриватБанку у 2016 році і виступала свідком у лондонському суді.
Це рішення справді можна назвати довгоочікуваним – «Приват» подав позов у грудні 2017 року, а слухання у справі завершилися ще в листопаді 2023-го. У квітні 2024-го тодішній СЕО ПриватБанку Герхард Бьош казав в інтервʼю Forbes Ukraine, що судді можуть винести вердикт дуже скоро, а як песимістичний варіант – за два-три місяці. Але очікування затягнулося на понад рік.
Ймовірно, цьому є обʼєктивні причини: суддя Вільям Трауер виклав обґрунтування свого рішення на майже 500 сторінках. Він вивчив усі деталі справи – починаючи від переписок у WhatsApp між Коломойським, Боголюбовим та колишніми топменеджерами ПриватБанку і закінчуючи складними операціями, якими приховувалося виведення коштів з установи, що зрештою призвело до її вимушеної націоналізації.
«Пан Коломойський, здається, вважав себе вищим за закон», – висловився суддя у підсумковому розділі рішення. Зрештою він став на бік державного ПриватБанку.
Ця справа стосується лише частини махінацій, про які банк заявив ще у 2018-му на основі forensic-аудиту від американської компанії Kroll. Загальна сума можливих збитків банку від подібних схем – $5,5 млрд.
Що конкретно вирішив суд Лондона та як це вплине на протистояння державного ПриватБанку з ексакціонерами?
Підсумок майже восьми років судового розгляду «справи ПриватБанку» в Англії
ПриватБанк з грудня 2017 року доводив у суді, що Коломойський та Боголюбов через підконтрольні фірми та схему з рециркуляцією кредитів вивели з банку $2,3 млрд, з яких $1,9 млрд зрештою не повернули.
За даними банку, 134 нікчемні угоди між 50 позичальниками були укладені у 2013–2014 роках. За підсумками, зокрема, цієї схеми «діра» в капіталі ПриватБанку сягнула $5,5 млрд, що і стало причиною націоналізації.
Серед учасників схеми – три англійські юрособи та одна з Британських Віргінських островів, що й дозволило ПриватБанку подати позов у цій юрисдикції.
Історія суду в Лондоні
У грудні 2016 року Нацбанк визнав ПриватБанк неплатоспроможним, після чого його націоналізували – акції банку отримав Кабмін. Причина – від’ємне значення регулятивного капіталу.
За оцінкою компанії Kroll, шахрайські дії колишніх акціонерів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова протягом 10 років до націоналізації призвели до збитків щонайменше на $5,5 млрд. Приблизно стільки ж держава витратила на порятунок банку.
Головна схема полягала у роботі в так званому режимі пилососа – ПриватБанк залучав депозити в клієнтів, а кредитував здебільшого компанії, пов’язані з акціонерами.
Після націоналізації новий менеджмент ПриватБанку подав низку позовів до іноземних судів з вимогою до Коломойського та Боголюбова повернути виведені з банку кошти.
У Високому суді Лондона сума позову становила $1,951 млрд, але разом із процентами вона збільшилась у понад два рази. У цьому ж суді ПриватБанк домігся всесвітнього арешту активів Коломойського та Боголюбова.
Подібні позови ПриватБанк подав у США, Ізраїлі та на Кіпрі. Загальна сума претензій до колишніх власників у закордонних юрисдикціях перевищує $10 млрд.
Виведені з банку кошти могли бути використані для придбання активів за кордоном. Так, американські правоохоронці порушили справу проти Коломойського за підозрою у відмиванні коштів та шахрайстві – через купівлю нерухомості, заводів та інших активів у США за виведені з ПриватБанку гроші.
Представники Коломойського та Боголюбова заперечували їхню участь у цій схемі, стверджували, що вказані кредити були погашені, а також наполягали, що строки давності у справі вже минули.
Суддя Трауер відкинув ці доводи й погодився з ключовими аргументами ПриватБанку. Зокрема, суддя вважає переконливими непрямі докази про участь відповідачів у згаданій схемі з кредитами.
Згідно з його розлогим поясненням, хоч і немає доказів, що ексакціонери давали прямі доручення по кожній кредитній угоді, але ПриватБанк зміг переконати, що відповідні позики не могли бути надані без відома та загального схвалення Коломойського і Боголюбова.
Також суд погодився із твердженням ПриватБанку, що колишні акціонери де-факто пов’язані з юрособами, що фігурують у схемі з рециркуляцією кредитів, хоча формально такого зв’язку немає.
Суд Лондона констатує: той факт, що схема діяла через штучні та фіктивні транзакції, які не мали внутрішніх комерційних цілей, разом із дуже складними потоками коштів, показує, що все побудовано на нечесних засадах.
«Це значно підвищує ймовірність», що вся інфраструктура була спроєктована так, аби було складно чи неможливо ідентифікувати кінцевих непрямих бенефіціарів коштів, виведених з України в результаті незаконного привласнення, йдеться у матеріалах фінального рішення Високого суду Лондона.
Окремо суддя Трауер звернув увагу на те, що ані Коломойський, ані Боголюбов так і не з’явились у суді для свідчень. На його думку, це пояснюється тим, що «вони б наразили себе на запитання про свою роль у незаконному привласненні коштів, на які вони не мали б переконливої відповіді».
У підсумку суд повністю задовольнив вимогу ПриватБанку компенсувати завдані збитки. Поки йдеться про «чисту» суму в $1,7 млрд. Однак остаточний обсяг суд не визначив, адже, крім основної суми, відповідачі ще мають сплатити судовий збір та проценти. Визначити це суд має у жовтні, коли вийде з літніх канікул.
У самому ПриватБанку очікують на понад $2 млрд компенсації. Таку саму суму озвучив і голова НБУ Андрій Пишний.
Цю компенсацію має отримати уряд, нинішній акціонер банку, який закрив «діру» в капіталі «Привату», витративши на це $6 млрд. За розрахунками аналітичного відділу Forbes Ukraine, у поточних цінах це вже $8 млрд.
Два сценарії у війні за гроші «Привату»
Головні запитання – що далі робитиме ПриватБанк та чи зможуть Коломойський і Боголюбов оскаржити рішення суду.
Прямого права на апеляцію у відповідачів немає, вони мають отримати такий дозвіл або у судді в цій справі, або в Апеляційному суді, пояснює Forbes Ukraine юрист-міжнародник, обізнаний із процедурами подібних справ. Він попросив не називати свого імені через сенситивність кейсу ПриватБанку.
Такий дозвіл Апеляційний суд надає, якщо вважає, що суддя першої інстанції неправильно витлумачив або застосував норми англійського права чи суттєво помилився під час розгляду справи.
«Якщо ексакціонери ПриватБанку отримають право на апеляцію, дату її розгляду визначить суд, – пояснює юрист. – Однак під час цих слухань не будуть заново заслуховувати свідків, тож розгляд точно буде коротший за першу інстанцію».
Якщо рішення остаточно набуде чинності, ПриватБанк у жовтні – після визначення остаточної суми компенсації – розпочне процес стягнення коштів з колишніх власників банку.
Як? На цьому самому засіданні також розглядатимуться питання, повʼязані з виконанням рішення суду та умовами виплати, уточнили в пресслужбі ПриватБанку.
Активи Коломойського та Боголюбова залишаються під всесвітньою заморозкою (Worldwide Freezing Order). Це рішення на початку процесу у 2017-му ухвалив суд Лондона, аби бізнесмени не могли сховати активи й ПриватБанк міг їх стягнути в разі перемоги у суді.
Тож якщо ексакціонери відмовляться добровільно сплачувати компенсацію, банк розпочне стягнення арештованих активів. Ідеться про заморожені активи на понад $2,5 млрд. Однак що це за активи та в якій юрисдикції вони розташовані, публічно невідомо, суд таку інформацію не розкривав.
Враження учасників націоналізації ПриватБанку від НБУ
«Повна перемога! Сподіваюся, менеджмент і наглядова рада ПриватБанку зможуть вчасно конфіскувати арештовані активи», – прокоментувала Forbes Ukraine рішення суду колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарева.
Саме Гонтарева була головою Нацбанку під час націоналізації найбільшого банку країни. Після цього вона звинувачувала Коломойського у погрозах, а її заміський будинок спалили невідомі у вересні 2019 року. Тоді ж, у вересні, невідомі спалили автівку невістки Гонтаревої.
Хоча президент Володимир Зеленський і тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков засудили підпал, а останній обіцяв покарати винних, знайти їх досі не вдалося.
«Це безпрецедентне рішення, я не пригадую подібного у судах проти українських олігархів», – коментує інша учасниця тих подій Катерина Рожкова. Вона також згадує тиск, під яким опинилася після націоналізації ПриватБанку.
«До мене додому приходили демонстранти з труною і грали поховальний марш, поліція давала машину супроводу, щоб я мала змогу просто поїхати на роботу», – згадує Рожкова.
Тож, на її думку, зараз суд Лондона поставив крапку і довів: дії НБУ під час націоналізації ПриватБанку були правильними.
Цією інформацією володіє дуже вузьке коло осіб, каже один з учасників процесу на умовах анонімності, адже не уповноважений давати коментарі про це. «Коломойський заявив, що ця справа – політичний тиск, тож він розкриє інформацію про активи, якщо її не передадуть українській стороні», – згадує співрозмовник.
Це важливо, адже стягнення активів має відбуватися за законами тих юрисдикцій, у яких вони розташовані. «Ми знаємо, що це за активи, однак не можемо розкривати цей список публічно відповідно до процесуальних вимог», – відповіли Forbes Ukraine у пресслужбі ПриватБанку.
Чи спробують відповідачі подати апеляцію? Представник Коломойського в українських судах Олександр Лисак відмовився надавати коментарі про позицію клієнта у цьому процесі, не пояснивши причин. Олена Сотник, яка у липні 2024-го комунікувала з редакцією Forbes Ukraine, представившись піарницею Боголюбова, не відповіла на електронний лист.
Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, яка брала безпосередню участь у націоналізації ПриватБанку, вважає вердикт Високого суду Лондона позитивним прецедентом, що може вплинути і на інші позови банку проти колишніх акціонерів. Їх розглядають у судах в Ізраїлі, США та на Кіпрі. «Високий суд Лондона, при всій повазі до наших судів, все ж має іншу вагу», – підсумувала вона.
За матеріалами forbes.ua
