Одна доба лютого зібрала в один сюжет одразу кілька болючих для РФ епізодів: удар по Воткінському заводу – підприємству, яке пов’язують із виробництвом твердопаливних балістичних ракет, пожежі на промислових майданчиках, атаки по газопереробці – Нєфтєгорському газопереробному заводу, ураження двох сторожових кораблів ФСБ у Криму та удари по логістиці окупантів на ТОТ. Всі згадані ураження мають спільну логіку — удари по “функціях війни”.
Воткинский завод: удар крилатими ракетами FP-5 «Фламінго» і супутникове підтвердження
У ніч із 20 на 21 лютого по підприємству, яке є одним із вузлів російського виробництва твердопаливних ракет, відбувся удар. Генштаб ЗСУ заявив, що ураження завдали підрозділи ракетних військ і артилерії, застосувавши далекобійні крилаті ракети FP-5 «Фламінго». Підприємство розташоване приблизно за 1300 км від українського кордону у місті Воткінськ (Удмуртська Республіка), та перебуває під санкціями США, Великої Британії, Європейського Союзу, Швейцарії, Австралії, Японії та України.
Співвласник і головний конструктор оборонної компанії Fire Point Денис Штілерман опублікував відео запуску ракет Фламінго, які могли атакувати Воткінський завод у російській Удмуртії у суботу, 21 лютого.
«Ось коротке відео. Без контексту. Контекст — пізніше», — підписав Штілерман коротке відео у соцмережі Х.
Штілерман не уточнив тип зброї і не вказав дату зйомки. Та оскільки Fire Point розробляють “Фламінго”, натяк був досить прозорий.
Вже 21 лютого Денис Штілерман підтвердив: по Воткінському заводу били саме “Фламінго”.
“А ось і контекст”, – написав він, виклавши текст від Генерального штабу ЗСУ.
Окремо в інформаційному ланцюжку з’явилося “холодне” підтвердження: супутникові знімки низької роздільної здатності фіксують щонайменше одне влучання.
Кіберборошно показали величезну діру в цеху Воткінського заводу з виробництва ракет.
«Удар припав на корпус №19 – гальвано-штамповочний цех. У межах даної виробничої ділянки здійснюються процеси штампування та формування металу, виготовлення корпусних елементів ракет, а також гальванічна обробка деталей (нанесення захисних і функціональних покриттів, підготовка поверхонь до подальшого складання)».
Що відомо про роль заводу
У публікаціях, завод описують як виробника та учасника програм:
- твердопаливних стратегічних ракет (зокрема сімейства РС-24 «Ярс» та морських РСМ-56 «Булава»),
- ракет для ОТРК «Искандер-М» (типу 9М723-1),
- авіаційного комплексу «Кинджал» (9-С-7760),
- балістичні ракети середньої дальності «Орешник»,
- також на підприємстві виготовляють обладнання для нафтогазового комплексу та атомної промисловості.
Місцеві публікували відео та фото з масштабною пожежею. Російська влада визнала атаку “по одному з об’єктів”, не розкриваючи деталі. Також згадується версія, що могли постраждати конкретні цехи (№22 і №36) — згідно інформації OSINT.
Нєфтєгорськ: дроновий удар по газопереробному заводу і пожежа
У ніч на 21 лютого повідомлялося про атаку БпЛА по двох промислових майданчиках у регіоні; далі вказувалося на пожежу на Нєфтєгорському газопереробному заводі, розташованому у місті Нефтегорськ Самарської області. Це підтверджував і губернатор області.
Після вибухів у мережі з’явилися фото та відео з району Нефтегорського ГПЗ, на території якого вирувало полум’я. Завод розташований за координатами: 52.872632539356864, 51.217018002662385
«Сьогодні вночі ворог [Україна] завдав удару по двох промислових майданчиках на території регіону», — написав Федорищев.
Завод переробляє попутний нафтовий газ із родовищ Поволжя, насамперед із активів «Самаранафтогаза». Проєктна потужність підприємства сягає 0,7–0,75 млрд кубометрів газу на рік.
Разом із Отрадненським ГПЗ воно формує самарський газопереробний вузол «Роснефти» із загальною потужністю понад 1,5–1,9 млрд кубометрів щорічно.
Чому цей об’єкт важливий у логіці кампанії
Завод, елемент газопереробного вузла з конкретними виробничими функціями (переробка попутного нафтового газу тощо).
Удари по цілях на ТОТ: Донецьк, Пологи, Нова Каракуба
Окремим блоком згадані не лише удари по РФ, а й по логістиці окупаційних військ на тимчасово окупованій території:
- склад пально-мастильних матеріалів (у Донецьку),
- майстерня з виготовлення й обслуговування БпЛА (поблизу Нової Каракуби),
- склад матеріально-технічних засобів (у Пологах).
Цей сегмент важливий, бо показує “подвійну” логіку ударів: глибина РФ (ВПК, переробка) та оперативна підтримка фронту (ПММ, ремонт та виробництво дронів, склади).
Севастополь (район Інкерман): ураження двох сторожових кораблів ФСБ проєкту 22460
У ніч на 21 лютого повідомлялося про ураження двох прикордонних сторожових кораблів ФСБ проєкту 22460 (“Охотник”) в акваторії в районі Інкермана.
Судячи з оприлюднених фото та заяви з приблизною локацією, сторожові кораблі ФСБ, ймовірно, були пришвартовані до причалу № 52 в Інкерманській бухті на рейді Севастополя.
Сторожовий корабель 22460 «Охотник»
Патрульні кораблі проєкту 22460 «Охотник» — це відносно сучасні одиниці у складі Берегової охорони ФСБ РФ. Їх будують з 2007 року на підприємствах «Алмаз» у Санкт-Петербурзі та «Восточная верфь» у Владивостоці.
Вони призначені для охорони територіальних вод, патрулювання 12-мильної прикордонної зони та можуть належати до малих корветів.
У кормовій частині корабля змонтовано злітний майданчик, який може бути обладнаний складним палубним ангаром для одного гелікоптера Ка-226.
Короткі тактико-технічні характеристики кораблів проєкту 22460:
- Водотоннажність: 630 тонн
- Довжина: 62,5 метра
- Ширина: 12 метрів
- Екіпаж: 24 особи
- Швидкість: до 30 вузлів
- Автономність: до 60 діб
- Озброєння: 30-мм артилерійська установка АК-630 та 12,7-мм кулемет «Корд»; передбачена можливість розміщення пускових установок ПКР Х-35У «Уран» і 57-мм артустановок А-220М.
Станом на лютий 2026 року побудували та ввели в експлуатацію 14 кораблів цього типу. Їх розподілили між регіональними управліннями Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ.
У грудні 2025 року дрони Сил спеціальних операцій уразили патрульний корабель проєкту 22460 «Охотник» «Расул Гамзатов», який прикривав російські нафтогазові платформи в Каспійському морі.
Читайте також: “У РФ “просів ґрунт” під магістральним газогоном: зупинений «Центральна Азія — Центр» і паралельні удари по Криму та Каспію”
Крім цього, у Євпаторії на території Євпаторійського авіаційного ремонтного заводу під ударом опинилися два протичовнові літаки Бе-12.
Варто зазначити, що зазвичай у Криму ці літаки базуються на аеродромі Кача поблизу Севастополя. Враховуючи заявлене місце ураження, Сили оборони могли поцілити по літаках, які прибули на ремонт чи обслуговування.
Ще одним можливим варіантом є ураження списаних або захоплених літаків на території заводу, які використовують як донорів запчастин. Зокрема, в Євпаторії перебуває декілька Бе-12 10-ї бригади морської авіації ВМС України, які не змогли вивести на підконтрольну Україні території після окупації Криму росіянами у 2014 році.
Літак Бе-12
Бе-12 — це літаки-амфібії, створені для довготривалого патрулювання морів та океанів. Завдяки поплавкам літак може здійснювати посадку на водну поверхню, що також дозволяє використовувати його як рятувальний літак.
На Чорному морі Росія використовує їх головним чином для протидії українським морським безпілотникам. Літаки залучають для патрулювання морської зони та знищення виявлених надводних безпілотників за допомогою авіабомб.
Оскільки літаки цього типу у Росії не виробляють з 1970-х років, для обслуговування чи ремонту поточного парку росіянам доводиться покладатися виключно на канібалізацію списаних бортів.
За оцінками, у морській авіації ВМФ РФ залишилося менше ніж 20 таких літаків, які використовують для патрулювання Чорного моря та пошуково-рятувальних операцій.
Нагадаємо, що у вересні 2025 року ударні дрони спецпідрозділу «Примари» Головного управління розвідки МО уразили два російські літаки-амфібії Бе-12 на аеродромі Кача.
Оскільки авіатехніка була розміщена під відкритим небом, оператори дронів змогли без проблем здійснити вибіркове ураження та послабити протичовнові можливості РФ у Чорному морі.
Пізніше супутникові знімки підтвердили результативність цього удару: підтверджено повне знищення транспортного Ан-26 та пошкодження двох протичовнових літаків.
Чому це показово
Тут важливий не лише “мінус два корпуси”. Це — сигнал про:
- проникнення ударних БпЛА у складний район ППО/РЕБ,
- фокус на безпеці комунікацій і “приграничній” морській інфраструктурі окупантів,
- роботу по “сірій зоні” — не класичний ЧФ РФ, але силова компонента окупаційного режиму.
Запоріжжя: знищення РСЗВ «Смерч»/«Торнадо-С» у момент обстрілу
Це — “інша ліга” порівняно з глибокими ударами: тактичне ураження на фронті, але показове за методикою.
Повідомлялося, що підрозділ Сил безпілотних систем знищив РСЗВ, коли та безпосередньо вела обстріл. Російську установку знищили саме в момент обстрілу Запоріжжя. БпЛА зафіксував пуски → швидко “вирахували” позицію → удар по пускових → детонація БК.
Ударний дрон зафіксував виходи реактивних снарядів, що дозволило миттєво вирахувати позицію ворога. Безпілотник атакував пускові направляючі: система спалахнула, а боєкомплект машини почав детонувати.
Знищена РСЗВ – це рідкісна модернізована версія установки “Смерч”, яка має підвищену точність та може бити на 120 кілометрів. Вона є однією з найпотужніших у лінійці російських РСЗВ.
З таких установок окупанти обстрілюють Харків, Запоріжжя, Суми, Херсон та Нікополь, а також інші міста. Тепер одна з цих РСЗВ обстрілювати Запоріжжя більше не буде. “Мадяр” приклав відео ураження техніки РФ на вогневій позиції.
Ворожу систему уразили у селі Астраханка у Мелітопольському районі.
Це вже четверта установка цього типу, яку українські захисники знищили за час повномасштабного вторгнення. Першу таку установку загарбники втратили восени 2022 року у Харківській області.
Другий «Смерч» знищили наступного року. Відео ураження опублікували у вересні 2023 року.
Нагадаємо, що в жовтні 2025 року ‘ «Мілітарний» повідомляв про успіх бійців загону спеціального призначення Lazars Group Національної гвардії України.
Тоді спецпризначенці за допомогою скиду з дрона знищили російську систему залпового вогню 9К58 «Смерч». Вона стала третьою втраченою РСЗВ цього типу з початку повномасштабного вторгнення.
Чому це важливо
Це демонстрація “kill chain” («ланцюг ураження цілі») у реальному часі: розвідка–ідентифікація–ураження на хвилинах, що зменшує вікно, коли РСЗВ може безкарно працювати по місту та області.
Саранськ: пожежа на заводі «Электровыпрямитель-ЗСП», який працює на ВПК
У російському Саранську палав завод «Электровыпрямитель-ЗСП», який виробляє продукцію для оборонно-промислового комплексу РФ.
Зазначається, що напередодні пожежі в регіоні оголошували про загрозу атаки дронів.
Згідно з офіційними даними МНС по Мордовії, вогонь охопив один із цехів приладобудівного заводу. Площа займання становить 150 кв. м.
Виробничі лінії заводу випускають критично важливу силову електроніку: випрямлячі, інвертори, джерела живлення та перетворювачі.
За наявними даними, займання виникло безпосередньо на промисловому майданчику підприємства.
Що важливо в контексті ВПК
Підприємство описують як виробника силової електроніки (випрямлячі, інвертори, перетворювачі, джерела живлення), тобто того, що критично потрібне для промисловості й оборонки.
Татарстан: масована атака БпЛА по промоб’єктах і “ефект тилу”
В Татарстані заявляли про спробу масованої атаки на виробничі об’єкти, із роботою ППО та РЕБ, а також про наслідки “соціального рівня” — обмеження, скасування заходів, збої в авіасполученні тощо. При цьому особливу істерику у росіян викликало те, що безпілотники, які вони спостерігали у небі, нібито дуже нагадують за формою іранські “Шахеди”. Кадри з “українськими Шахедами” жителі Татарстану публікували в мережі. Особливої пікантності ситуації додає те, що саме у Татарстані росіяни збирають ударні дрони, якими щодня атакують Україну.
Щоправда, згодом з’ясувалося, що зображення було створене за допомогою графічних редакторів і, як пише Exilenova+, “вкинуте на українські канали”.
Telegram-канал Astra пише про проліт дронів в районі проспекту Заріпова в Альметьєвську, де розташовуються цистерни з паливом.
Російський паблік SHOT заявляє, що в Альметьєвську чули щонайменше три вибухи. У Казані через атаку БпЛА частково скасували навчання у школах, у місті працювали сирени. Аеропорт Казані призупиняв відправлення та приймання рейсів, затримки яких досягають 14 годин.
У Татарстані також розташована велика особлива економічна зона Алабуга, де знаходяться підприємства з виробництва шахедів.
“Карма повертається. Моніторингові канали пишуть, що дрони, схожі на “Шахеди”, атакують Татарстан. У Татарстані виробляють дрони цього типу”, – пише NEXTA Live.
Чи дійсно дрони, що долетіли до Татарстану були схожі на “Шахеди”, чи ні – не так і важливо. Адже у підсумку вони наробили там чимало шуму.
Також жителі Татарстану цьогоріч залишилися без “споконвічного” для цього регіону свята – Масляної: святкування було скасоване через загрозу атаки дронів.
Навіть коли публічних фото руйнувань мінімум, сама реакція регіону показує, що війна відчутно “приземляється” на тил — через тривоги, обмеження, зупинки аеропортів, інформаційні заборони.
Редкіно (Тверська область): супутникове підтвердження удару по хімічному заводу
Окремий кейс: удар у ніч на 7 лютого по хімічному підприємству в Тверській області, який згодом був підтверджений супутниковими знімками. Зазначалося, що займання визнав і регіональний керівник.
У мережі з’явилися супутникові знімки, що підтверджують удар по Редкінському хімічному заводу у Тверській області. Атака на об’єкт, який зокрема виробляє паливо для російських ракет, сталася уночі 7 лютого.
Читайте також: ““Дірки в небі” та тиск на тил: розбір серії атак України по території ворога 7 лютого”
Про це повідомляє “Радіо Свобода”. Тоді загоряння на підприємстві підтвердив і губернатор Тверської області Віталій Корольов.
Як видно на супутникових знімках, основний удар було завдано по виробничому цеху, що розташований поряд із ТОВ “ІСК” “МІСКОМ”. Це підприємством виготовляє пластичні мастила, які використовуються, зокрема, й для потреб Міністерства оборони.
Що відомо про атакований об’єкт
Редкінський дослідний завод – велике російське підприємство, що займається розробкою та випуском хімічної продукції. На офіційному ресурсі зазначено, що протягом десятиліть завод виробляє унікальні хімічні матеріали для авіаційної та космічної галузей.
Підприємство перебуває під санкціями Великої Британії, США та низки інших держав. Це не перший випадок атаки на завод, удари по ньому фіксувалися у червні 2024 року, а також двічі у вересні 2023-го.
Що передувало
У ніч на 7 лютого у Тверській області РФ внаслідок атаки безпілотників, лунали вибухи. Місцеві жителі повідомили про пожежу в районі важливого для російської оборонки хімзаводу. Росіяни скаржилися на звуки вибухів, а також спостерігали заграву від пожежі в районі підприємства. Згодом атаку підтвердила і місцева влада.
Чому це важливо в логіці “вузьких місць”
Хімічні виробництва в оборонному ланцюгу часто є “неочевидною” ланкою: навіть якщо це не цех зі складання ракети, це може бути сировина, компоненти та матеріали, без яких темп виробництва просідає.
Таманьнефтегаз (Краснодарський край): удар по експортному нафтовому терміналу
Повідомлялося про успішну атаку на нафтовий термінал у Тамані; в публікаціях ішлося про пошкодження інфраструктури та пожежу, а також про те, що подібні об’єкти — ключові для експортної логістики РФ.
Унаслідок атак українських безпілотників нафтовий термінал Таманьнефтегаз у Краснодарському краї країни-агресорки РФ зазнав серйозних пошкоджень.
Про це у п’ятницю, 20 лютого повідомили аналітики OSINT-проєкту КіберБорошно, публікуючи знімки з результатами ураження Таманьнефтегаз.
Своєю чергою OSINT-аналітики Exilenova+ опублікували знімки результатів ураження резервуарів на Таманьнефтегаз.
«Один резервуар повністю знищений, ще один вигорів, третій — зазнав пошкоджень», — йдеться у коментарі до публікації.
У описі до кадрів експерти зазначили, що внаслідок атаки «було повністю знищено цех виробництва та фасування спеціалізованих жирів».
17 лютого безпілотники Центру спецоперацій Альфа СБУ Служби вдруге за останній місяць завдали удару по інфраструктурі нафтового терміналу Таманьнефтегаз у Краснодарському краї РФ.
Там зауважили, що порт Тамань є одним із найбільших у Чорноморському регіоні та забезпечує перевалку нафти, газу й аміаку. Його резервуарний парк для зберігання нафтопродуктів і зрідженого газу перевищує 1 млн кубічних метрів.
Попередня атака на термінал відбулася 22 січня 2026 року. Тоді його так само атакували безпілотники СБУ.
Читайте також: “СБУ уразила нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї Росії”
За даними Генштабу, ЗСУ після атаки на території об’єкта спалахнула пожежа на площі близько 6 200 м². Унаслідок удару по нафтовому терміналу зазнали пошкоджень три резервуари об’ємом по 10 000 м³. Орієнтовні збитки склали близько 50 млн доларів.
Що об’єднує всі ці ураження
Вектор “вузькі місця” замість “символічних цілей”
У наборі цілей багато того, що працює як індустріальна “шия пляшки“:
- виробництво ракет та елементів ракетної програми,
- силова електроніка,
- газопереробка й нафтова експортна інфраструктура,
- склади ПММ і матеріально-технічних засобів,
- ремонт та обслуговування БпЛА на ТОТ.
Два ешелони дії: глибина РФ та оперативний тил фронту
Це одночасно:
- “довга рука” по об’єктах у РФ (з інформаційним підтвердженням на рівні Генштабу та супутників),
- і “земна” робота по логістиці окупаційного угруповання на ТОТ (middle strike).
Третій вимір — психологія й керованість тилу РФ
Татарстан і Саранськ важливі не лише як точки на карті. Вони показують:
- розширення географії загрози,
- адміністративні обмеження,
- спроби закрутити інформаційні гайки (“не знімайте/не публікуйте”).
Це не один “гучний приліт”, а ціла мозаїка уражень: від ракетного удару по виробнику балістики в глибині РФ до знищення РСЗВ під час обстрілу, від ударів по паливу та логістиці на ТОТ до атак по енерго- та нафтопереробній інфраструктурі. Ключовий спільний знаменник — робота по “функціях війни” (виробництво, паливо, ремонт, постачання), де навіть часткове виведення з ладу дає ефект не на один день.
За матеріалами militarnyi.com
