Розгром «Лукойлу». Як санкції США та ЄС знищили ключову опору Кремля у Південно-Східній Європі.
До жовтня 2025 року «Лукойл» ще зберігав статус головного енергетичного форпосту Кремля на Балканах та Чорноморському узбережжі. Але синхронні санкції США та ЄС, блокування Litasco і жорсткі рішення Болгарії, Румунії та Молдови запустили процес, якого російська компанія намагалася уникнути 20 років: повну втрату регіону і неминучу націоналізацію активів.
Десять років стабільності, що зникли за три тижні
Ще у 2010-х «Лукойл» створив на Балканах цілу вертикаль:
- найбільший НПЗ Burgas у Болгарії (9,5 млн тонн/рік);
- Petrotel-Lukoil у Румунії (2,4 млн тонн/рік);
- мережу АЗС і авіапаливний термінал у Молдові (100+ станцій).
Компанія контролювала майже весь ринок Болгарії, вважалась системним гравцем у Румунії та критичною інфраструктурою у Молдові.
Такого масштабу російського бізнесу в ЄС не мав ніхто, окрім «Газпрому». І саме тому удар по «Лукойлу» став демонстративним сигналом: епоха російської енергетичної присутності завершується.
Санкційний вибух: жовтень 2025 року
США
Мінфін США включив у новий пакет санкцій блокування фінансування, кредитування та операцій із закордонними активами «Лукойлу». Це відразу позбавило компанію оборотного капіталу і закрило доступ до страхування операцій.
ЄС
19-й пакет ЄС вдарив точково та стратегічно — у Litasco SA, торговельну ланку, через яку йшов весь експорт російської нафти для європейських активів. Без Litasco заводи просто не можуть працювати у звичному режимі. Litasco — це контракти, логістика, фрахт, страховки, маршрути танкерів. Блокування цього елементу означало кінець бізнес-моделі «Лукойлу» в Європі.
Болгарія: перше політичне поле бою
Burgas — головний приз Кремля
Завод у Бургасі — найбільший актив «Лукойлу» поза межами Росії.
- 80% болгарського ринку пального.
- Оборот у 2024 році — €4,7 млрд.
- Оцінка активу — €1,3 млрд.
Після санкцій Болгарія миттєво стала епіцентром конфлікту.
Парламент вводить державне управління
У листопаді депутати ухвалили закон, який дозволяє призначати спеціального адміністратора, якщо власник під санкціями або порушує вимоги енергетичної безпеки. Це фактично «керована націоналізація».
Політична війна
Проросійські сили звинуватили владу у «прихованій конфіскації». Партія Yes, Bulgaria заявила про «ризик економічної кризи».
Реальна загроза дефіциту
Державний резерв попередив:
- запасів бензину — на 35 днів,
- дизелю — на 50 днів.
Уряду довелося в авральному порядку шукати альтернативні імпорти.
Економічний ефект
Аналітики Центру з вивчення демократії прогнозували: інфляційний стрибок до 6% у разі зупинки Burgas.
Румунія: технократичний сценарій
На відміну від Болгарії, Бухарест не перетворив ситуацію на політичну драму.
Petrotel-Lukoil у Плоєшті
- 2,4 млн тонн/рік,
- глибина переробки — 99,5%,
- оборот 2023 р. — €380 млн,
- чистий прибуток — 62,8 млн леїв,
- ринкова вартість — $1,8–2,5 млрд.
Держава бере контроль
Міністр енергетики Богдан Іван заявив: «Жодна інфраструктура країни не може залежати від компанії, що втратила доступ до міжнародних ринків». Парламент підтримав тимчасовий контроль. Проросійські партії — у меншості.
Чому Румунія втрималась?
Стратегічні запаси — 400 тис. тонн, одні з найбільших у регіоні. Це дозволило навіть запропонувати допомогу Молдові.
Молдова: ультиматум замість компромісів
Молдовський уряд Доріна Речана зробив крок, який ще 5 років тому був би неможливим.
Ультиматум «Лукойлу»
Після вступу санкцій у дію компанія повинна або:
- передати активи під контроль держави,
- або зупинити діяльність.
Реакція проросійської партії «Шор» була голосною, але безрезультатною — суспільство не підтримало їхню кампанію.
Що втрачає «Лукойл» у Молдові?
- мережу 100+ АЗС,
- авіапаливний термінал у Кишиневі, критичний для аеропорту,
- активи вартістю $150–200 млн.
Європейська комісія: вперше — жорстко і скоординовано
У Брюсселі не приховують: санкції проти «Лукойлу» — частина довгострокової стратегії.
REPowerEU = смерть російської енергетичної присутності у ЄС до 2027
Це означає:
- країни мають право тимчасово управляти енергетичними активами підсанкційних власників;
- націоналізація більше не табу, а механізм енергетичної безпеки.
Провал операції Gunvor: останній шанс, що не спрацював
У жовтні-листопаді Gunvor вела переговори про покупку закордонних активів «Лукойлу». Для Кремля це був би ідеальний «запасний вихід». Але після натяку Мінфіну США на ризик вторинних санкцій трейдер різко зупинив угоду. Це було фінальним ударом. Жодна західна компанія не ризикне купувати російські енергетичні активи під прицілом Вашингтона.
Що буде далі: неминуча націоналізація та нова енергетична карта регіону
Після провалу угоди стало зрозуміло: «Лукойл» більше не контролює свій бізнес у Південно-Східній Європі.
Болгарія — спеціальне адміністрування → націоналізація
Румунія — державний контроль і подальший продаж західному оператору
Молдова — передача активів державі або повний вихід компанії
Регіон, який Кремль 20 років вважав своїм, згортається за один осінній місяць.
Стратегічні наслідки: більше, ніж цифри
1) Південно-Східна Європа вперше діє скоординовано проти російської енергетики
Три країни, різні політичні системи — і одна стратегія.
2) Litasco був «серцем» європейського бізнесу «Лукойлу» — тепер це серце паралізоване
3) Росія втрачає можливість впливати на ринок пального регіону
4) НПЗ-залежність від російської сировини завершилась
5) Нові гравці заходять на ринок (OMV, MOL, Hellenic Petroleum)
І це змінить баланс сил у Чорноморському басейні.
Структурний розрив, що вже не зворотний
Відхід «Лукойлу» — це не просто наслідок санкцій. Це структурна перебудова енергетичної безпеки ЄС, яка закриває двері для російських компаній на десятиліття. Балкани та Чорноморський регіон фактично завершили 25-річну епоху російської присутності. І цей процес уже неможливо зупинити.
За матеріалами eurointegration.com.ua
