«Визначний момент», «своєчасне перезавантаження після турбулентності останніх днів» і «запаморочливий поворот» — так світові медіа пишуть про підсумки переговорів США та України в Саудівській Аравії. Вашингтон і Київ домовилися відновити американську військову допомогу та запропонувати Росії 30-денне перемир’я як тестовий перший крок до подальших перемовин.
NV зібрав найцікавіші фрагменти з матеріалів світових медіа про перші наслідки і значення переговорів.
The Guardian описує наслідки переговорів у Джидді як «запаморочливий поворот в американсько-українських відносинах», після якого вся увага буде «прикута до Росії». «Це […] схоже на відмову Білого дому від стратегії просто тиснути на Україну, щоб вона погодилася на мирну угоду. Тепер саме Росію вперше просять взяти на себе зобов’язання — хоча незрозуміло, що буде далі, якщо вона погодиться», — йдеться у статті.
Її автор Ден Саббах, редактор відділу безпеки та оборони The Guardian, припускає, що анонсований Марком Рубіо «другий етап» — тобто «реальні переговори» про умову миру після гіпотетичного припинення вогню — «може залишити широке поле для інтерпретацій». Журналіст нагадує, що Росія також проштовхувала ідею припинення вогню, але при цьому Кремль хотів, щоб після цього в Україні відбулися вибори — перш ніж почати будь-які повноцінні переговори щодо українських територій та майбутню безпеку України.
«Україна, тим часом, хотітиме сильних гарантій безпеки, щоб уникнути відновлення війни, що може включати залучення європейських миротворців на місцях — проти чого досі виступала Росія. Відкритим залишається питання про те, чи можуть миротворці увійти на територію України в період припинення вогню, але поки це лише припущення», — констатує автор The Guardian.
І все ж, підкреслює видання, «дипломатичний імпульс» наразі раптово знову опинився на боці України — хоча з урахуванням того, наскільки мінливим є Дональд Трамп, «невідомо, як довго». «Військова допомога США на суму близько $1 млрд наразі потенційно розблокована, тоді як ключові функції такої символічної зброї, як F-16, ймовірно, відновлюються — і поточні сподівання Кремля „перемолоти“ Україну на лінії фронту зникають», — резюмує видання.
New York Times вказує, що зустріч у Джидді дала «новий імпульс переговорам про припинення вогню, які були зірвані після публічної сутички в Білому домі між президентами України та США». Видання нагадує, що Сполучені Штати наразі обрали шлях, коли ведуть переговори окремо з Росією та Україною. «Не було жодних публічних ознак того, що Росія прийме беззастережне припинення вогню тривалістю в місяць. А Володимир Путін [раніше] дав зрозуміти, що вимагатиме поступок — наприклад, відмови від членства України в НАТО — перш ніж погодитися на будь-яку зупинку у війні», — йдеться у матеріалі.
NYT також підкреслює той момент, що хоча в українсько-американській заяві за підсумком переговорів не йдеться про гарантії безпеки, яких прагнула Україна, радник Трампа з нацбезпеки Майк Волц підтвердив журналістам, що ця тема була частиною перемовин у Джидді. «[Під час зустрічі] ми також вдалися до деталізації того, як ця війна має завершитися назавжди, які гарантії вони [українці] матимуть для своєї довгострокової безпеки та добробуту», — сказав Волц.
Wall Street Journal з огляду на заяву Зеленського трактує домовленості у Джидді як те, що тепер протягом 30 днів перемир’я — якщо воно буде — «США і Україна повинні працювати над створенням рамок для гарантій безпеки». При цьому ключовою метою України в подальших переговорах є звільнення полонених, а також цивільних українців, яких утримує Росія, додає видання.
Водночас журналісти WSJ нагадують, що лише нещодавно Росія навпаки «подвоїла» деякі зі своїх основних вимог щодо України. Минулого тижня Сергій Лавров, глава МЗС РФ, фактично відхилив пропозицію Великобританії та Франції щодо миротворчих військ в Україні для гарантій угоди про припинення бойових дій.
Тож у випадку, якщо Росія дійсно погодиться на припинення вогню і почнуться серйозні переговори, «обидві сторони, а також Білий дім, ймовірно, зіткнуться з низкою складних питань», — прогнозує WSJ. Серед них видання називає прагнення України домогтися від Заходу гарантій безпеки, до чого Трамп ставиться неохоче. Згадавши про те, що це було темою перемовин з українською делегацією в Джидді, Майк Волц не навів прикладів гарантій, які обговорювалися, але зауважив, що і США, і Україна «справді розглядають те, що буде необхідно, щоб нарешті припинити ці жахливі бої».
Ще одне проблемне питання полягає в тому, чи готовий Білий дім надати певну військову підтримку для захисту британських і французьких миротворців у разі їх розгортання в Україні, як про це просили європейці, нагадує WSJ.
Також залишається незрозумілим, чи готова адміністрація США вжити заходів для тиску на Росію. Трамп періодично погрожував запровадити мита або застосувати інші форми економічного тиску на Кремль, якщо той не погодиться на мирну угоду. Однак досі Трамп не зробив жодних конкретних кроків для тиску на Москву після своєї інавгурації.
У найближчі дні США матимуть можливість узгодити позиції із західними союзниками, які підтримали Україну, додає WSJ. Марко Рубіо прилетить в Канаду 12 березня на зустріч міністрів закордонних справ країн G7. У13 березня генеральний секретар НАТО Марк Рютте має відвідати Білий дім. Водночас Майк Волц має намір поспілкуватися із росіянами.
The Telegraph пише, що Трамп фактично кинув виклик Путіну, очікуючи, що Кремль погодиться на припинення вогню у війні РФ проти України. За словами українського чиновника, ім’я якого видання не розкриває, запропоноване припинення вогню було «частково» покликане викрити блеф Путіна щодо його готовності до просування мирних переговорів.
«Подивимося, що станеться, але я даю менш як 50% ймовірності того, що вони [Росія] погодяться», — сказав співрозмовник виданню. Водночас джерела в західній розвідці попередили, що Путін не бажає відмовлятися від своїх максималістських цілей у війні РФ проти України.
ВВС називає підсумки переговорів США та України «визначним моментом», адже саме Росія тепер може відчути тиск. «Схоже, настав час публічно перевірити наміри Росії», — констатує кореспондент BBC Пол Адамс, нагадуючи, що досі відносини Трампа з Путіним «були оповиті невизначеністю, без явних ознак збалансованого тиску» — порівняно з тим, який чиниться на Зеленського.
Журналіст ВВС попереджає, що підсумкова заява з Джидди «не означає, що Трамп раптово змінив свою позицію щодо Зеленського»: «Їхні стосунки тернисті, породжені багаторічною взаємною недовірою»
«Але потворна хмара злої уїдливості, породжена тією зустріччю в Овальному кабінеті 11 днів тому, може почати розсіюватися, якщо справа дійде до реальної миротворчості», — зауважує Адамс. Особливо якщо тиск тепер відчуватиме саме Росія.
ВВС додає, що ще безліч додаткових деталей має бути вірішено та узгоджено в подальші дні. Однак вже можна казати, що спільна заява України та США «перегукується з думкою Вашингтона про те, що безпеки [для української сторони] можна досягти шляхом укладення широко обговорюваної угоди щодо корисних копалин, а не конкретних військових гарантій, яких шукав Київ». Яким саме чином суто комерційна домовленість може запобігти ворожим діям Росії в майбутньому — «це те, що ще потрібно конкретизувати», зазначає журналіст ВВС.
Він також називає зустріч у Саудівській Аравії «своєчасним перезавантаження після турбулентності останніх днів».
«Це не означає, що США та Україна повністю дійшли згоди на шляху, який лежить попереду. Якщо президент Зеленський колись сумнівався, то тепер він точно знає, що має справу з примхливим, непостійним американським президентом, для якого дуже мало значать колишня лояльність і традиційна дипломатична поведінка», — наголошує Пол Адамс. Він також припускає, що Зеленський «зробить усе можливе, щоб утримати м’яч [відповідальності за мир] на полі Росії, але він знає, що за будь-якої нагоди м’яч може повернутися на його поле».
Агентство Reuters із посиланням на джерела пише, що Путін навряд чи прийме пропозицію щодо 30-денного припинення вогню в Україні. Зокрема високопоставлене російське джерело заявило, що Путіну буде складно погодитися на ідею припинення вогню без будь-яких гарантій для РФ. «Путіну важко погодитися на це в нинішньому вигляді. У Путіна сильна позиція, тому що Росія наступає», — сказав він.
За словами іншого високопоставленого російського джерела, з погляду Москви пропозиція про припинення вогню має вигляд «пастки», а Путін прагнутиме додаткових обіцянок.
CNN скептично ставиться до реальності тривалого перемир’я з огляду на численні порушення з боку РФ у минулому і пише, що «мрія» Дональда Трампа про мир в Україні тепер має зіткнутися з реаліями позиції Росії. Адже припинення вогню — найскладніша і найбільш проблематична ідея у війні Росії проти України, починаючи з 2014 року. І саме від того, як воно триватиме, «залежатиме підтримка, суверенітет і виживання України», наголошує CNN.
У матеріалі йдеться про те, що після домовленостей України та США в Джидді Москва опинилася під тиском і має показати, що вона не є перешкодою на шляху до мети Трампа — досягнення миру майже за будь-яку ціну. Таким чином, щоб зберегти ілюзію, що російський диктатор Володимир Путін є партнером Трампа в цьому питанні, він, ймовірно, погодиться на певну форму перемир’я, вважають автори публікації. Це може бути не негайне припинення вогню: Росія може відкласти його початок, щоб спочатку досягти своїх військових цілей, особливо в Курській області. Наразі головна мета Путіна, як вважає CNN — продовжувати підживлювати підозри Трампа в тому, що саме президент України Володимир Зеленський нібито є «перешкодою» для миру.
При цьому CNN наголошує, що саме те, що станеться далі – або під час будь-якої паузи в бойових діях — визначить результат війни. «По-перше, йдеться про повне припинення вогню по всіх лініях фронту на цілий місяць. Це саме по собі є дуже великим запитом», — йдеться у матеріалі. Зазначається, що після того, як обидві сторони роками щоденно використовували бронетехніку, артилерію та безпілотники для атак одна на одну уздовж багатокілометрової лінії фронту, досягнення паузи є нелегким завданням.
Водночас телеканал нагадує, що Росія раніше вже досягала успіху в дезінформації щодо порушення перемир’я, зокрема через «операції під чужим прапором» — коли інциденти інсценуються, щоб дати поштовх для відплати. Тому CNN підкреслює, що досвід порушень з боку Росії, мав би радше викликати песимізм, оскільки такі атаки проводилися «майже завжди» з одного боку.
«Росія вторглася в Крим у 2014 році, але вдавала, що цього не сталося. У 2015 році Росія погодилася на перемир’я і в перші ж дні захопила українське місто Дебальцеве. Росія заявила, що не розпочне повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, але зробила це. Спочатку Росія заявляла, що не використовує ув’язнених на лінії фронту, але зараз деякі з її в’язниць майже порожні», — йдеться у матеріалі.
CNN наголошує, що світові потрібно чітко усвідомлювати цілі Кремля, які не будуть досягнуті шляхом заморожування лінії фронту, оскільки Путіну потрібна більш масштабна перемога, щоб виправдати вже наявні втрати і задовольнити перебільшене уявлення про «загрозу», яку для нього нібито становить Захід.
Крім того, у матеріалі підкреслюється, що ризики є «очевидними»: якщо перемир’я зірветься, ймовірно, через дії Росії, Трамп помилково вважатиме, що Україна винна його в порушенні. Тоді допомогу Києву знову заморозять, але цього разу з більш мстивим підтекстом, оскільки Україну вважатимуть агресором. Це дасть Москві «підґрунтя» заявити, що вона є жертвою, і почати новий інтенсивний наступ на Україну, де короткочасне затишшя призведе до уповільнення західної допомоги та зменшення військової готовності.
За матеріалами nv.ua
