Оновлений План оборони України і підготовка до нових переговорів із США – як змінюється стратегія війни і миру?

Вперше від початку повномасштабного вторгнення готується до оновлення секретний План оборони України – документ, який із 23:00 24 лютого 2022 року був «скелетом» усієї воєнної машини держави. Паралельно Київ відправляє нову переговорну команду до США, щоб обговорити американський мирний план і результати женевських зустрічей.

Усе це відбувається на тлі гучної відставки Андрія Єрмака, який до вчора був і главою ОП, і головним переговорником України. Тепер на передній план виходять Рустем Умєров і Денис Шмигаль – один очолює делегацію в США, інший готує оновлену архітектуру оборони.

Що саме оголосив Зеленський

У своєму зверненні президент Володимир Зеленський повідомив про два ключові рішення:

  1. Оновлення плану оборони України «Уже час змінювати базові документи щодо оборони України, зокрема план оборони нашої держави. Хід бойових дій продемонстрував, що саме має стати оновленими пріоритетами», – сказав він.
  2. Гроші на фронт тут і зараз
    • Уряд і Міноборони профінансували черговий щомісячний транш субвенції бойовим бригадам – 4,3 млрд грн.
    • Додатково 8 млрд грн спрямовано на розвиток проєкту «Лінія дронів» – великої програми масового виробництва й постачання БпЛА на фронт.

Фактично Зеленський дав старт переписуванню всієї базової «інструкції» оборони – від політичних і економічних механізмів до військових і технологічних пріоритетів.

Що таке План оборони України і чому його змінюють під час війни

За законом про оборону України, План оборони – це не один документ, а «сукупність документів», які визначають:

  • зміст і обсяги заходів із підготовки до збройного захисту;
  • виконавців – від президента й уряду до сил оборони та критичної інфраструктури;
  • строки та порядок здійснення політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, інформаційних та інших заходів у разі агресії.

Нинішній план був увімкнений у дію рішенням РНБО в день вторгнення РФ – 24 лютого 2022 року, після указу про воєнний стан, яким Кабмін зобов’язали «негайно ввести в дію план забезпечення режиму воєнного стану».

За ці майже три роки:

  • фронт пройшов кілька фаз – від битви за Київ до позиційної війни з гігантським використанням артилерії, авіабомб і БпЛА;
  • економіка перейшла в режим довгого виснажливого протистояння;
  • держава створила нові інституції – Сили безпілотних систем, проєкт «Лінія дронів», дронові бригади, «Армію дронів» із гейміфікованою системою бонусів тощо.

План, написаний під шок перших місяців, переріс сам себе. Тепер його треба підлаштувати під реалії:

  • масової дронової війни й глибоких ударів по тилу противника;
  • ракетного та авіаційного терору проти енергосистеми;
  • потреби в довгостроковій мобілізаційній моделі, а не тільки «пожежній» мобілізації.

ДОВІДКА

“План оборони України – складова частина оборонного планування, що містить сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту”, – йдеться у законі про оборону України.

«Лінія дронів» як ядро оновленого пріоритету

Додаткові 8 млрд грн на «Лінію дронів» – важливий маркер того, куди зміщається фокус оновленого плану оборони.

За публічними описами, «Лінія дронів» – це:

  • масове виробництво БпЛА різних типів (ударні, розвідувальні, баражуючі боєприпаси);
  • створення багатошарової системи аналітики і управління ударами – фактично цифрового «мозку» поля бою;
  • інтеграція роботизованих систем із системами наведення, такими як модулі автономного прицілювання (TFL-1 тощо);
  • об’єднання найефективніших БпЛА-підрозділів у єдину мережу, де «лінія дронів» має створювати постійну зону вогню на 10–15 км від переднього краю.

Додаткове фінансування означає, що в новому Плані оборони:

  • дрони, РЕБ, розвідка й автоматизація стають не «додатком», а центральною опорою оборони;
  • армія ще глибше переходить до моделі, де вартість знищеного ресурсу ворога кратно більша за витрати України на засоби ураження.

Дипломатичний фронт: делегація Умєрова летить до США

Паралельно Зеленський оголосив, що у неділю, 30 листопада, українська делегація проведе в США наступний раунд переговорів щодо мирного плану. Делегацію очолює секретар РНБО Рустем Умєров, який тепер формально є головою переговорної команди України.

За словами президента:

  • завдання делегації – «оперативно та змістовно підготувати визначення кроків для завершення війни»;
  • у США мають доопрацювати напрацювання, зроблені до того в Женеві – там уже обговорювали американський проєкт мирної угоди.

Міжнародні медіа додають важливі деталі:

  • делегація має зустрітися зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у Флориді;
  • сам американський план на 28 пунктів, за даними Bloomberg, формувався за участі Віткоффа, Кушнера та спецпосланця Кремля Кирила Дмитрієва – тобто він із самого старту був компромісом Вашингтона і Москви, а не України й США.

Таким чином, у США Умєров привозить не «чистий аркуш», а українські контрпропозиції до вже існуючого проєкту, який Європа й Київ намагаються переформатувати.

Європейський контрплан і критика американської ініціативи

За останній тиждень ЄС зробив кілька різких кроків, щоб збалансувати американську ініціативу:

  1. 24-пунктний європейський контрплан
    • Британія, Франція та Німеччина запропонували альтернативу до американського 28-пунктного плану.
    • Європейський варіант знімає обмеження на чисельність ЗСУ, зберігає перспективу членства України в НАТО й жорстко фіксує, що окуповані території не можуть бути визнані російськими.
  2. Резолюція Європарламенту
    • ЄП проголосував документ, де прямо сказано: будь-яка мирна угода має передбачати гарантії безпеки для України рівня статті 5 НАТО, притягнення РФ до відповідальності за злочин агресії та повну компенсацію завданих збитків.
    • Європарламент фактично критикує «політичну амбівалентність» США, які намагаються балансувати між швидким завершенням війни й реальними гарантіями безпеки.
  3. Реакція Кремля
    • Москва вже встигла назвати європейський контрплан «абсолютно неприйнятним», але при цьому обережно схвалює значну частину американського варіанту, подаючи його як потенційну основу для завершення війни.

Для України це створює парадоксальну ситуацію:

  • на військовому рівні Україна фактично стає локомотивом європейської оборони;
  • на дипломатичному рівні – змушена балансувати між американським планом, який влаштовує Кремль більше, ніж Європу, та європейським контрпланом, який Росія відкидає.

Втрата Єрмака: як змінився переговорний центр тяжіння

Ще один важливий катаклізм, який напряму стосується майбутніх переговорів, – відставка Андрія Єрмака.

  • 28 листопада НАБУ та САП провели обшуки в його помешканні в межах масштабної антикорупційної справи в енергетиці – операції «Мідас», де йдеться про сотні мільйонів доларів відкатів у системі «Енергоатому».
  • Того ж дня Єрмак подав у відставку з посади голови ОП і фактично зняв із себе статус головного переговорника України.
  • Уже після цього він заявив, що їде на фронт як військовослужбовець, наполягаючи на своїй непричетності до корупції.

Міжнародні видання прямо пишуть, що:

  • відхід Єрмака послаблює політичну контрольованість переговорного процесу з боку ОП, але не зупиняє його – просто замість однієї «суперфігури» Україна переходить до більш колективної моделі представництва;
  • одночасно це сигнал західним партнерам, що Київ готовий очищувати верхівку влади навіть у розпал переговорів.

На практиці це означає, що центр ваги переноситься до РНБО й Міноборони, а роль Офісу президента в перемовинах стає менш персоналізованою.

Чому оновлення Плану оборони й переговори із США тісно пов’язані

На перший погляд, ідеться про різні речі: один документ – суто військовий, інший – про завершення війни. Насправді ж вони жорстко переплетені.

Військові пріоритети як аргумент за столом

Оновлений План оборони:

  • фіксуватиме структуру сил, технологічні пріоритети та логіку оборони на найближчі роки;
  • стане «червоними лініями», які делегація Умєрова не зможе перетнути на перемовинах: якщо план розрахований на довгу оборону та стримування РФ, важко підписати угоду, яка фактично роззброює Україну або консервує російську окупацію.

Європейський контрплан, резолюція ЄП і український План оборони разом формують єдине поле: «жодних обмежень ЗСУ і жодної легалізації окупації».

Мирний план, який враховує реальну війну, а не «паперову»

Якщо американський варіант, близький до побажань Кремля, намагатиметься:

  • обмежити чисельність та озброєння ЗСУ;
  • зафіксувати фактичну втрату частини територій під російським контролем;

то оновлений План оборони має працювати як страхувальний механізм:

  • навіть за формального «миру» країна повинна зберегти здатність до оборони й стримування РФ;
  • усі інституції – від дронових бригад до енергосистеми – мають бути налаштовані так, ніби загроза відновлення масштабної агресії не зникла.

Інакше будь-яка угода перетвориться на паузу перед новим ударом.

Що це означає для армії та суспільства

Держава переходить до моделі «довгої війни з можливістю несправедливого миру»

Оновлення Плану оборони свідчить: Україна виходить із того, що швидкого й «ідеального» миру не буде. Навіть якщо буде угода, частина ризиків – загроза відновлення наступу, ракетні обстріли, гібридний тиск – залишаться.

Тому:

  • армія має бути побудована як інструмент стримування на роки;
  • оборонна промисловість – працювати в режимі масового серійного виробництва, насамперед дронів і засобів ППО;
  • економіка й соціальна політика – враховувати, що високі воєнні витрати залишаться нормою.

«Лінія дронів» – це не про хайп, а про нову «Сухопутну оборону 2.0»

З додатковими 8 млрд грн і попередніми виділеннями на дронові програми «Лінія дронів» перетворюється на систему, подібну до ППО, але на рівні тактичного поля бою:

  • безперервний спостережний і ударний «екран» із БпЛА;
  • тісна інтеграція з розвідкою, артилерією, РЕБ та даними союзників;
  • заохочення операторів через бонусні системи й внутрішню конкуренцію за результативність.

У новому Плані оборони це повинно бути закріплено не як тимчасовий проєкт, а як окремий структурний елемент оборони держави.

Антикорупційний тиск – частина оборони, а не її слабкість

Операція «Мідас» і відставка Єрмака створюють відчуття політичного хаосу. Проте для оборони в довгостроковій перспективі це може бути й посиленням:

  • партнери отримують сигнал, що антикорупційні органи не зупиняються перед «недоторканними»;
  • відновлення довіри до влади – важлива умова для того, щоб суспільство прийняло й План оборони, і складні рішення, пов’язані з мирними переговорами.

Україна входить у нову фазу війни, де секретний План оборони й відкриті мирні плани Заходу більше не можуть існувати в паралельних всесвітах. Як буде оновлено перший і яку версію других Україна зрештою погодить, визначить не тільки результат війни, а й безпекову архітектуру Європи на десятиліття.

За матеріалами unian.ua

Вверх