Росія нарощує виробництво стратегічних і тактичних ракет — від “Іскандера” до “Циркона”. Документи Міноборони РФ, які потрапили у розпорядження “Мілітарного”, вперше показують масштаби закупівель, їхню вартість і строки поставок.
Арсенал майбутнього: що і скільки замовила Росія
Закупівельні документи, що охоплюють період 2024–2027 років, свідчать: російське Міноборони законтрактувало сотні крилатих, балістичних та гіперзвукових ракет загальною вартістю у понад $10 млрд.
Йдеться про десятки типів боєприпасів — від “Калібрів” і “Х-101” до нової серії Х-БД, частина яких має ядерне виконання.
“Іскандери” і “Калібри” — основа ударного парку
- Іскандер-К (9М728): 303 ракети на 2024–2025 рр., близько $1,5 млн за одиницю.
- Іскандер-М (9М723): 1202 балістичні ракети різних модифікацій; ціна — від $2,4 до 3 млн за одиницю.
- Калібр (3М14): 690 одиниць (240 — до 2024 р., ще 450 — до 2026 р.), орієнтовно $2 млн/шт.
- серед них — 56 ракет 3М-14С з ядерною боєголовкою.
Ці системи лишаються базовими для російських ударів по Україні. Після втрати значної частини складів і запускових комплексів у 2022–2023 рр. Кремль, очевидно, компенсує втрати масовими замовленнями.
Нове покоління: Х-101, Х-БД і гіперзвуковий “Циркон”
Російські стратегічні сили роблять ставку на дальність і “невидимість”.
- Х-101 (“Изделие 504АП”) — ракета з дальністю понад 2500 км і системою теплових пасток.
- 2024 р. — 525 одиниць; 2025 р. — 700; 2026 р. — 30; ціна — до $2,4 млн.
- Х-БД (“Изделие 506”) — нова крилата ракета великої дальності (до 6500 км).
- 32 одиниці (2024 і 2026 рр.), частина — у ядерному виконанні; ціна — $4,2 млн.
- “Кинджал” (9-С-7760) — 188 ракет (2024–25 рр.), $4,5 млн/шт.
- “Циркон” (3М22) — 80 ракет щороку у 2024–2026 рр., орієнтовно $5,2–5,6 млн за одиницю.
“Циркон” і Х-БД — ключ до модернізації російського стратегічного арсеналу. Вони здатні уражати цілі на тисячі кілометрів і частково обходити існуючі системи ПРО, хоча їхні бойові характеристики залишаються неперевіреними в реальних умовах.
Аналітики відзначають: такі обсяги контрактів означають, що Москва готується до затяжного конфлікту. Після санкційного обмеження імпорту електроніки у 2022 році Росія перебудувала виробництво, а частину мікросхем та навігаційних модулів отримує через посередників у Китаї, Туреччині, ОАЕ та Центральній Азії.
Високі ціни на ракети свідчать про зростання собівартості через дефіцит компонентів. Наприклад, “Циркон” коштує у 2–3 рази дорожче, ніж “Іскандер” або “Калібр”, а окремі модифікації Х-101 — до $2,4 млн, що на 40 % дорожче довоєнних партій.
Масове нарощування виробництва ракетних засобів ураження створює для України довгострокову загрозу — навіть за умов активного збиття більшості російських ракет силами ППО.
Запаси високоточної зброї дають Кремлю можливість продовжувати тактику “ракетного терору” по енергетичних і транспортних об’єктах, не знижуючи інтенсивності обстрілів упродовж кількох років.
Для Заходу це сигнал про потребу:
- посилювати контроль над ланцюгами постачання критичної електроніки;
- пришвидшувати передачу Україні систем ПРО — від Patriot і SAMP/T до далекобійних радарів;
- підтримувати українські програми розробки власних ударних дронів і ракет (“Грім-2”, “Нептун-2”, “Сапсан”).
Закупівельні документи свідчать: Росія інвестує в ракетну війну майбутнього, роблячи ставку на дальність і масовість. Навіть якщо частина цих контрактів буде зірвана санкціями чи браком комплектуючих, масштаб замовлень показує — Кремль планує війну не на місяці, а на роки наперед.
За матеріалами unian.ua
