The Economist називає 10 неочікуваних речей, які можуть статися у 2025 році.
У наш час неймовірне стало буденністю. Цілі країни закриваються через глобальну пандемію. Вмовити штучний інтелект робити корисні речі — це справжня робота. Гігантська ракета повертається на Землю, і її захоплюють сталеві «палички» [SpaceX приземлила ракетний носій Super Heavy за допомогою конструкції, схожої на палички для їжі]. Заховані в радіоприймачах бомби вибухають і вбивають десятки людей. Самокеровані таксі стають хітом серед туристів у Сан-Франциско. Щоб орієнтуватися в майбутньому, корисно передбачати малоймовірне.
Сонячна буря спричиняє глобальні збої
Виверження плазми з поверхні Сонця, відомі як корональні викиди маси (КВМ), можуть вивільнити мільярди тонн енергетичних частинок у космос. Якщо Земля опиняється на шляху такого виверження, це може призвести до геомагнітних бур та добре видимих полярних сяйв, оскільки заряджені частинки вдаряються об магнітосферу Землі. Під час свого максимуму — на піку 11-річного циклу — Сонце може виробляти два-три КВМ на день, порівняно з одним на тиждень при сонячному мінімумі. І наразі Сонце перебуває саме на максимумі в несподівано активному циклі — звідси надзвичайно яскраві прояви полярних сяйв у травні та жовтні 2024 року, коли їх було видно на півдні аж до Сицилії та Алабами.
Окрім створення видовищних світлових шоу, такі сонячні бурі можуть спричиняти проблеми. Йдеться про збої короткохвильового радіозв’язку та порушення роботи електромереж, оскільки в кабелях та трансформаторах індукуються струми. У 1989 році сонячна буря вивела з ладу мережу Квебеку на дев’ять годин, а КВМ, який ледь не зачепив Землю у 2012 році, міг знищити чверть високовольтних трансформаторів Америки, згідно з одним дослідженням. КВМ також може впливати на супутники: він викликає незначне розширення атмосфери, що збільшує опір для тих із них, які перебувають на низьких орбітах. У лютому 2022-го КВМ призвів до втрати 38 супутників.
Найпотужніша задокументована сонячна буря сталася у 1859 році. Вона відома як подія Керрінгтона — на честь одного з астрономів, які спостерігали за нею. Полярні сяйва тоді були видимі навіть поблизу екватора, на Кубі, Ямайці та в Колумбії, а електротелеграфний зв’язок був порушений по всій Європі та Америці.
Якщо велика сонячна буря станеться у 2025 році, її вплив може бути набагато більшим, ніж будь-коли раніше, через вищу залежність людства від технологій. У звіті, підготовленому страховою компанією Lloyd у 2013 році, вартість збитків від такого явища тільки у США оцінювалася в $0,6−2,6 трлн. На усунення пошкоджень електромереж та відновлення електропостачання можуть піти місяці. Постачання води та продовольства буде перервано. Тисячі супутників можуть вийти з ладу, зокрема й ті, що використовуються для навігації, а це порушить роботу світової авіації та судноплавства.
Геліофізики оцінюють імовірність геомагнітної бурі рівня Керрінгтона десь у 2020-х роках приблизно один до десяти. А аналіз рівня вуглецю‑14 у кільцях дерев свідчить про те, що у VIII та X століттях уже були вдесятеро потужніші сонячні бурі.
Мобільна мережа 4G починає працювати на Місяці
Нові перегони за Місяць у самому розпалі. За останні кілька років як національні космічні агентства, так і приватні фірми відрядили на його поверхню різноманітні роботизовані космічні зонди. Не всі спрацювали так, як планувалося: деякі розбилися під час приземлення або перекинулися після посадки. Складність місячних посадкових апаратів зростає, деякі з них несуть місяцеходи, невеликих роботів або камери, які від’єднуються під час спуску. Потім основний транспортний засіб діє як радіоретранслятор, передаючи сигнали від цих інших пристроїв назад на Землю. У 2025 році місячний посадковий модуль, побудований американським стартапом Intuitive Machines, випробує новий підхід до такої місячної мережі: він міститиме невелику базову станцію мобільного зв’язку 4G, виготовлену компанією Nokia.
Якщо все піде добре (а нещодавні висадки на Місяць мали неоднозначні результати), це дозволить місяцеходу та маленькому роботу-«хоперу» використовувати стандартну технологію 4G, як у смартфонах, для зв’язку з посадковим модулем Athena, коли вони досліджуватимуть місце посадки біля південного полюса Місяця. Застосування 4G є частиною ширшої тенденції скорочення витрат за рахунок використання в космічних місіях комерційних готових технологій замість винаходу абсолютно нових способів виконання завдань.
Місія IM‑2, що фінансується космічним агентством США NASA, має стартувати вже в січні 2025 року. Ідея полягає в тому, що коли американські астронавти врешті повернуться на поверхню Місяця, вони зможуть використовувати 4G для зв’язку один з одним — і для дзвінків додому.
Спортивні змагання заохочують вживання допінгу
Світові спортивні організації докладають чимало зусиль, намагаючись гарантувати, що спортсмени не мають несправедливої переваги завдяки препаратам, які підвищують їхні результати. Однак, як показує низка допінгових скандалів, їхні методи далекі від досконалих. Але що якби допінг не лише дозволили, а й заохочували?
Саме в цьому полягає ідея Enhanced Games [з англ. Покращені ігри] — спортивного турніру, де учасникам дозволено використовувати різні препарати і технологічні засоби для отримання конкурентної переваги в легкій атлетиці, плаванні, важкій атлетиці та інших дисциплінах. Підприємець Арон Д’Соуза, який стоїть за цією ідеєю, вже кілька років намагається її реалізувати. Але тепер він має підтримку Пітера Тіля та інших інвесторів-мільярдерів, а також уклав угоду з продюсерською компанією голлівудського режисера Рідлі Скотта на створення десятисерійного телесеріалу про перший турнір, який, за словами Д’Соузи, відбудеться у другому півріччі 2025 року.
Критики цієї ідеї, зокрема чиновники антидопінгових агентств, украй обурені. Вони вказують на те, що стероїди та інші види препаратів для підвищення результативності можуть загрожувати здоров’ю спортсменів. Д’Соуза наполягає на тому, що безпека є пріоритетом і що моніторинг використання препаратів безпечніший, аніж їх таємне вживання (що, за його словами, роблять 44% спортсменів). Але він ще не уклав угоду з жодним містом, яке б прийняло ігри, а також йому складно залучити учасників змагань. Чи вдасться його Enhanced Games нарешті стартувати?
Спалахує нова світова пандемія
Що, ще одна? Уже? Безумовно ні! Але якщо озирнутися назад, то однією з дивовижних речей в пандемії COVID‑19 була тривалість інтервалу після попередньої пандемії схожого масштабу та тяжкості у 1918 році. Зрештою, населення планети різко зросло протягом XX століття, що призвело до скупчення мільярдів людей у містах, а поява глобальної авіації зробила поширення вірусів через кордони набагато швидшим, ніж будь-коли раніше.
Дослідники вже давно наголошували на ризику спалаху, викликаного або знайомим патогеном, таким як вірус грипу, або незнайомим. У 2018 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) попередила, що «серйозна міжнародна епідемія може бути спровокована патогеном, який наразі невідомий як такий, що спричиняє захворювання людини». У підсумку з кінця 2019 року світом почав поширюватися новий коронавірус. Зараз питання не в тому, чи відбудеться наступна велика пандемія, а в тому, коли це станеться. І розрив навряд чи становитиме ще одне століття.
У липні 2024 року ВООЗ оновила список «пріоритетних патогенів», що можуть спровокувати пандемію, — їхня кількість зросла до понад 30. Серед доданих до списку патогенів були віруси грипу А, відомі як пташиний грип, — він також може інфікувати ссавців, зокрема людей. Один штам, H5N1 clade 2.3.4.4b, поширюється з 2020 року, обмінюючись генами з іншими вірусами грипу й заражаючи диких птахів, тюленів, молочних корів, свійську птицю та деяких людей. За цим вірусом уважно стежать, і він був виявлений на всіх континентах, включно з Антарктидою.
Протягом 2024 року Америка помітно не впоралася зі спалахом серед сільськогосподарських тварин, що призвело до кількох відомих випадків інфікування людей (але не летальних). Цей вірус, безумовно, є найбільш імовірним кандидатом на те, щоб спричинити наступну глобальну пандемію. Але наскільки це буде небезпечно, залежить від того, чи мутує він далі.
Велике виверження вулкана спричиняє хаос
Світ «жахливо не готовий» до руйнувань, які може спричинити справді велике виверження вулкана, вважають Майкл Кессіді, вулканолог із Бірмінгемського університету, та Лара Мані, яка вивчає ризики в Кембриджському університеті. У статті в журналі Nature вони описали виверження вулкана у 2022 році на Тонга [держава-архіпелаг в Океанії], що було найбільшим від часів виверження вулкана Пінатубо [на Філіппінах] у 1991-му, як «майже пропущене», що мало б стати тривожним дзвінком.
Справді велике виверження, подібне до виверження вулкана Тамбора (на території сучасної Індонезії) у 1815 році, охолодить клімат і вплине на виробництво продовольства, а також може порушити авіаційну, судноплавну та комунікаційну інфраструктури на місяці або роки. Аналіз льодовикових кернів свідчить: у цьому столітті існує один шанс із шести на таке виверження, що класифікується як магнітуда 7 за шкалою, яку використовують вулканологи. Проте набагато більше ресурсів витрачається на моніторинг меншого ризику падіння астероїдів, ніж на моніторинг вулканів, зазначають доктор Кессіді та докторка Мані. Вони закликають наростити кількість датчиків, включно із запуском супутника для моніторингу вулканів, і приділяти більше уваги підготовці. На порозі 2025 року деякі спостерігачі за вулканами нервово поглядають на Ісландію, де у 2010 році виверження раптово призупинило трансатлантичні авіаперельоти на кілька днів. Інші стурбовані вулканами поблизу великих населених пунктів в Італії, Індонезії та на Філіппінах. Справді велике виверження матиме глобальний вплив.
Тварини отримують власні банківські рахунки
Що якби тварини мали власні скарбнички з грошима і могли б витрачати їх на просування охорони природи та біорізноманіття, збільшуючи свої шанси на виживання? Саме така ідея лежить в основі концепції «міжвидових грошей», яку розробляє технологічна компанія Tehanu. Вона вже запустила випробування за участю сім’ї із 19 гірських горил у Руанді, а у 2025 році сподівається поширити цю схему на всіх горил у країні. Наступного року вона також планує запустити окремий проєкт, щоб допомогти захистити пальмового крилана, який зустрічається по всій центральній Африці та відіграє важливу роль у поширенні насіння. Система Tehanu використовує датчики та штучний інтелект для визначення потреб тварин — наприклад, що потрібно прибрати пастку браконьєра або що окрема горила потребує ветеринарної допомоги. Потім для виконання цієї роботи система винаймає людину неподалік через платформу онлайн-послуг, яку компанія називає «гіг-економікою для природи», та сплачує за роботу після завершення. Таким чином, тварини можуть спрямовувати свої кошти місцевим працівникам відповідно до своїх потреб та потреб екосистеми, в якій вони живуть. Мета Tehanu — показати, що розподіл фінансування на охорону природи таким чином стає прозорим, дає результати, які можна перевірити, і створює сталі робочі місця, а також захищає тварин, їхні середовища існування та екосистемні послуги, які вони надають. Якщо люди можуть здійснювати цифрові платежі за допомогою розпізнавання облич, то чому б те саме не зробити горилам?
Росія розгортає ядерну зброю в космосі
Договір про космос 1967 року забороняє територіальні претензії на небесні тіла та розміщення ядерної зброї в космосі. Але в лютому 2024 року голова комітету розвідки палати представників США попередив, що Росія розробляє нову космічну зброю: вона, за даними джерел розвідки, передбачає створення ядерної боєголовки, яку можна підірвати на орбіті для виведення супутників із ладу. Насправді ядерна зброя вже вибухала в космосі й раніше: і Америка, і Радянський Союз проводили висотні ядерні випробування на початку 1960-х років, до підписання договору 1967 року. Електромагнітні сплески, що виникали внаслідок цього, впливали на роботу супутників, яких на той час було небагато. Але сьогодні на орбіті перебувають тисячі супутників, що обслуговують різноманітні цивільні та військові цілі, і вони були б вразливі як до радіації від ядерного вибуху, так і до орбітального сміття, яке він створить. В останні роки США, Китай, Індія та Росія випробували низку інших протисупутникових засобів, зокрема наземні ракети та лазери. У листопаді 2021 року Росія знищила неробочий супутник радянських часів за допомогою гіперзвукової ракети Нудоль. Знищення супутника створило 1800 уламків космічного сміття та змусило астронавтів на Міжнародній космічній станції (включно з двома росіянами) сховатися у своїх кораблях-рятувальниках. Росія також розгорнула серію супутників-«матрьошок». Останній із них, запущений у жовтні 2023 року Космос 2570, випустив другий апарат, який потім випустив третій, що здавалося випробуванням орбітальної протисупутникової зброї. Орбітальна ядерна зброя була б набагато потужнішою й більш руйнівною, а її головна цінність полягала б у загрозі, яку вона становить. Якби Росія запустила таку зброю у 2025 році, це викликало б тривогу всього світу. Це також продемонструвало б, що ідея війни в космосі дедалі більше перестає бути науковою фантастикою.
Ключова північноатлантична течія сповільнюється або зміщується
Атлантична меридіональна перекидна циркуляція [англ. Atlantic meridional overturning circulation, AMOC] — це мережа течій в Атлантичному океані, яка переносить теплу воду на північ, а холодну — на південь. Це допомагає розподіляти поживні речовини, що підтримують життя в океані, і пояснює, чому деякі частини світу тепліші, ніж могли б бути. АМОС вважається ключовим «переломним моментом» у глобальній кліматичній системі, а аналіз кернів льоду свідчить, що зміни в течії AMOC були пов’язані з різкими змінами клімату в далекому минулому. Зовсім недавно дослідники виявили ознаки того, що AMOC слабшає протягом останнього століття. Аналіз, проведений вченими з Копенгагенського університету та опублікований у 2023 році, показав, що існує 95% імовірності того, що AMOC порушиться між 2025 і 2095 роками, з найбільш вірогідною датою у 2050-х, якщо викиди парникових газів продовжать йти поточною траєкторією. Інші дослідники ставлять під сумнів, що щось настільки радикальне можна передбачити з такою точністю, або взагалі передбачити. Але навіть якщо не буде колапсу, за змінами в AMOC варто стежити, адже будь-який зсув може мати далекосяжні наслідки. Північна Європа може стати холоднішою й сухішою, з потужнішими штормами, коротшими вегетаційними періодами та більш схильним до посухи літом. Температура океану на північно-східному узбережжі Америки може зрости ще більше, що вплине на рибальство, прискорить танення льодовикового щита Гренландії і викличе підвищення рівня моря. А «внутрішньотропічна зона конвергенції» — тропічний пояс, де зустрічаються погодні системи двох півкуль, — може зміститися на південь, спричинивши посухи в Африці та Центральній Америці, від яких постраждають десятки мільйонів людей. Зміна клімату — це поступовий процес, але зміщення AMOC може бути набагато раптовішим.
Знайдено втрачений античний текст
Коли у 79 році н. е. виверження Везувію поховало римське місто Помпеї, гарячі гази вулкана також обсмажили бібліотеку вілли в сусідньому Геркуланумі, обвугливши (і таким чином законсервувавши) тисячі папірусних сувоїв, що містили грецькі та латинські тексти. Усі спроби розгорнути та прочитати сувої, що робилися з XVIII століття, не мали успіху. Іноді можна було розгледіти кілька слів перед тим, як сувої розпадалися. Тоді у 2023 році дослідники поєднали рентгенівське сканування та штучний інтелект, щоб виявити уривки тексту всередині одного сувою (прорив стався, коли інвестор у сфері технологій Нат Фрідман розмістив рентгенівські знімки в інтернеті та запропонував винагороду в розмірі $1 млн тому, хто зможе їх розшифрувати). Текст, витягнутий командою студентів-волонтерів і проаналізований папірологами, виявився раніше невідомим твором грецького філософа Філодема, який жив у Геркуланумі. Які ще втрачені твори можуть бути знайдені, коли буде відскановано та проаналізовано більше сувоїв? Можливо, безцінні листи Юлія Цезаря, враховуючи, що вілла колись належала його тестю. Серед інших можливих спокусливих знахідок — втрачені трагедії Софокла чи Есхіла, зниклі історичні книжки Лівія, невідомі вірші Сафо, копії Acta Diurna — щоденного інформаційного бюлетеня Римської держави, або, можливо, розповідь очевидця про діяльність певного мандрівного проповідника в Юдеї першого століття?
Виявлено докази інопланетного життя
Де всі? Це питання поставив фізик Енріко Фермі у 1950 році. Зважаючи на величезний вік Всесвіту, інопланетні цивілізації мали достатньо часу, щоб розосередитися, але люди досі не бачили жодних їхніх слідів. І це не тому, що ми припинили шукати. Одна з численних спроб, присвячених пошуку позаземного розуму, може стати успішною будь-якої миті. Більшість таких зусиль спираються на аналіз радіосигналів, причому дані з радіотелескопів в Австралії, Південній Африці та Америці ретельно вивчаються на предмет ознак інопланетних передач сигналу (по суті, це все, що не виглядає природним, наприклад, дивні патерни, які регулярно повторюються). Інші підходи включають пошук лазерних спалахів (на основі того, що прибульці можуть використовувати світло, а не радіо для зв’язку на великі відстані), полювання на характерне світіння потенційних «сфер Дайсона» (величезних, схожих на оболонки структур, які інопланетяни могли побудувати навколо зірок, щоб захопити якомога більше їхнього випромінювання), а також аналіз атмосфер планет навколо інших сонць, тисячі з яких були відкриті за останні роки, на предмет доказів біологічної активності. Пошук прибульців, що колись вважався чимось екстравагантним, став частиною основних досліджень, і зараз ним займається більше вчених, ніж будь-коли в минулому. Чи можуть вони щось знайти у 2025 році? Будь-яке відкриття, якщо воно станеться, відбудеться без попередження — і матиме глибокий вплив на сприйняття людством свого місця у Всесвіті.
За матеріалами nv.ua
