Президент США Дональд Трамп збирається запровадити імпортне мито проти всього світу 2 квітня і називає цю дату “Днем визволення” Америки від нахлібників. Головна битва нової торгової війни намічається між найбільшими економіками світу – США і Євросоюзом. Вона ризикує зруйнувати головне торгове партнерство на планеті і поставити крапку в післявоєнної історії процвітання Заходу.
Європейці посилено намагаються уникнути гніву Трампа і посилають у Вашингтон одного емісара за іншим у сподіванні домовитися до 2 квітня і уникнути імпортних мит, які неминуче занурять в рецесію європейську економіку, і без того ослаблену наслідками війни Росії проти України.
Якщо вмовити Трампа не вийде, у ЄС є можливість відповісти — цього разу Європа підготувалася краще, і навіть зарядила так звану “торгову базуку”. Про те, що це таке, і якою буде друга торговельна війна між Америкою та Європою, коротко в п’яти питаннях.
1. Чому цього разу все серйозніше, ніж у першу торгову війну?
Трамп уже нападав на Європу в свій перший термін, проте друга торгова війна ризикує бути набагато масштабнішою. Минулого разу йому не подобалися торгові бар’єри для американських товарів у Старому Світлі. На цей раз Трамп намагається тиснути торговими тарифами для досягнення політичних цілей.
Трамп хоче змусити Європу витрачати більше на оборону і вимагає віддати йому території (Гренландію). Він незадоволений регулюванням великого американського бізнесу, яким володіють його спонсори на кшталт Ілона Маска та Марка Цукерберга.
Він хоче повернути в США центр прибутку американських компаній, насамперед фармацевтичних, які зараз вважають за краще платити податки в офшорній Ірландії.
Більше того, Трамп розширив і список торгових претензій, і тепер вважає європейськими тарифами, що вимагають дзеркальної відповіді, не тільки імпортні мита, а й податки в країнах ЄС. Це потенційно загрожує “відповідними” (як їх називає Трамп) американськими тарифами. Для порівняння, зараз середня тарифна ставка з обох сторін становить близько 1%.
Тому цього разу Європа не зможе задовольнити претензії Трампа зниженням своїх мит або налякати його підвищенням тарифів на американські товари.
Нинішній конфлікт виходить далеко за межі торгової суперечки. Про це свідчать і дії адміністрації Трампа щодо Росії, України, Гренландії і НАТО. І висловлювання американських керівників, які не приховують презирства до Європи у відкритих і закритих дискусіях.
2. Наскільки Америка та Європа залежать один від одного?
ЄС і США — дві найбільші світові економіки, а їхньому партнерству в торгівлі та інвестиціях немає аналогів у світі. І воно досі динамічно розвивалося, не зважаючи на першу торговельну війну: за останні 10 років обсяг взаємної торгівлі товарами та послугами подвоївся.
Від європейських технологій та компонентів залежать і оборонна промисловість США, і цивільне авіабудування, і медицина. Навіть долари американці друкують на європейських верстатах.
“Разом ми забезпечуємо майже 30% світової торгівлі, а щоденний товарообіг перевищує 4,5 млрд доларів. Наше унікальне партнерство дає користь по обидві сторони Атлантики. Від нього виграють усі, і жодної несправедливості в цих відносинах немає”, — сказав торговий єврокомісар Марош Шефчович.
Кожен другий долар, вкладений американськими компаніями за кордоном, інвестований в ЄС. Та ж картина з європейським бізнесом. Тому ідея Трампа тарифами проти ЄС “зробити Америку знову великою” не витримує критики, каже європейський переговорник Руперт Шлегельмільх.
“Якщо почати псувати ці відносини, в результаті постраждають робочі місця в США”, – сказав Шлегельмільх, який відповідав у Єврокомісії за торговельні переговори з Америкою останні п’ять років, у тому числі в перший президентський термін Трампа.
3. Які претензії у Трампа до Європи?
Ось що каже він сам:
“Європейський союз створили, щоб обдирати Сполучені Штати — такою була мета, і вони чудово впоралися з нею. Але тепер я — президент”.
Мета була зовсім не такою, а США гаряче підтримували створення союзу демократичних країн у Європі в противагу СРСР, але у Трампа своя правда, і він обіцяє виправити “несправедливість”.
Європейці відкидають претензії – хто емоційно, хто з цифрами в руках.
“Стверджувати, що ЄС був створений, щоб обдирати Сполучені Штати,— це не просто поганий тон, це наруга над історією”, — сказала ВВС Крістін Лагард, ексглава МВФ, а нині президентка Європейського центробанку.
Єврокомісар Марош Шефчович вказує на те, що в цілому торгові відносини зі США збалансовані, ніхто ні в кого на шиї не сидить.
Так, ЄС продає в США більше, ніж купує, але позитивне сальдо не перевищує 3% всього близько 50 млрд доларів при товарообігу в 1,7 трильйона.
“Це — крапля в морі”, — сказав Шефчович і додав, що американці купують у європейців товари, але дефіцит майже повністю перекривають продажі американських послуг у ЄС.
“Від фінансових послуг до стрімінгових платформ та соціальних мереж. Навіть автомобіль Tesla сповнений послуг, — сказав єврокомісар. — Таким чином дефіцит товарів і послуг майже врівноважується. Саме в цьому і полягає суть добре функціонуючої і взаємовигідної міжнародної торгівлі”.
Трамп так не вважає. Він вимагає від Європи купувати в Америки більше зрідженого газу та автомобілів. Він незадоволений податками на цифрові послуги американських інтернет-гігантів і навіть податком на додану вартість (ПДВ).
Трамп вважає ПДВ торговельним бар’єром і вимагає компенсацій, чим бентежить економістів і ЄС.
Насправді ПДВ до міжнародної торгівлі жодного відношення не має. Це внутрішній податок на споживання, він стягується зі всіх товарів, а не тільки з імпортних.
В Америці немає ПДВ, але є податок з продажів, розмір якого встановлює кожен штат окремо.
4. Чим може відповісти ЄС?
ЄС уже завдав першого удару у відповідь, але він набере чинності лише 1 квітня. Тоді повернуться мита на бурбон, джинси і мотоцикли Harley-Davidson, що вводилися ще в першу торгову війну з Трампом, але заморожені після перемир’я, укладеного вже за Джо Байдена.
На випадок провалу переговорів європейці готують додаткові мита, але на їхнє узгодження між 27 членами блоку піде час.
Простір для маневру обмежений. По-перше, тому що ЄС імпортує з США в основному послуги. А, по-друге, європейські мита — це податок на імпортні американські товари. Його заплатять європейці, що розжене інфляцію, скоротить споживання та загальмує економічне зростання. ЄС хоче цього уникнути.
Отже, мита у відповідь малоефективні у другій торговій війні. Але тепер у ЄС є кийок серйозніший — “торговельна базука”.
5. Що таке “торговельна базука”?
“Базука” замислювалася як інструмент стримування, на кшталт торгової ядерної бомби. На бюрократичній європейській мові все це називається “інструмент протидії примусу”, але навіть чиновники віддають перевагу “базуці” (американська назва ручного протитанкового гранатомета).
Іронія в тому, що до її створення європейців підштовхнули американці — для протистояння Китаю. Тепер ЄС направив її на США. Не з метою застосувати, а для переконливості, пояснює європейський переговорник Руперт Шлегельмільх.
“Щоб вести переговори спокійно, але з великою палицею за спиною, можна так висловитися, — сказав він у подкасті Trade Talks. — І тільки у випадку провалу переговорів з’являється можливість ввести заходи у відповідь”.
Ці заходи набагато ширші за мита у відповідь на товари, тому інструмент і прозвали грізним ім’ям.
“Метою можуть бути не тільки товари, а й послуги, інтелектуальна власність, доступ до держзакупівель”, – говорить Шлегельмільх. Тут у Європи вже з’являються важелі тиску на американських гігантів — Google, Facebook, Amazon та інших.
Однак у “базуки” є і істотний недолік. Її належить довго заряджати за європейськими правилами, тоді як Трамп стріляє від стегна і вводить мита на свій розсуд президентськими указами.
На підготовку удару у відповідь піде не менше пів року, попереджає Шлегельмільх. До того ж буде потрібна згода кваліфікованої більшості в 15 із 27 країн-членів ЄС.
“Потрібно розуміти, що інструмент проти примусу не є механізмом швидкого реагування, – сказав він. — Спочатку ЄС має провести переговори з Вашингтоном, і тільки потім зможе натиснути на курок „торгової базуки”.
За матеріалами bbc.com
