9 квітня у Німеччині було оголошено про формування нової правлячої коаліції. Її утворили дві політсили: блок ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз й Християнсько-соціальний союз) під проводом Фрідріха Мерца та Соціал-демократична партія Німеччини, яку раніше очолював Олаф Шольц. Вони вже представили коаліційну угоду, яка передбачає суттєве скорочення міграційних програм, що стривожило багатьох українців.
Консерватори ХДС/ХСС, які перемогли на виборах у Німеччині, загалом виступають за більш суворий підхід до шукачів притулку та мігрантів та обіцяли вжити відповідних заходів ще на етапі передвиборчої кампанії. Так ця політсила намагалася відреагувати на зростання підтримки у ФРН ультраправої партії Альтернатива для Німеччини (AfD), пріоритетом якої є популістська риторика довкола питань міграції.
Німеччина залишається державою, де наразі перебуває найбільше біженців з України серед усіх країн Європи — близько 1,25 млн українців.
NV пояснює, які саме зміни торкнуться українців з приходом до влади нової коаліції, а які програми захисту залишаться чинними.
Важливо відзначити, що це лише перші трактування окремих аспектів 144-сторінкової коаліційної угоди, які подають стосовно українських біженців німецькі ЗМІ. Після формування та призначення нового уряду Німеччини, який має очолити Фрідріх Мерц, державні відомства ФРН вочевидь оприлюднять більше роз’яснень.
За матеріалами Die Zeit, Merkur.de, Reuters.
Чи перестане Німеччина приймати нових біженців з України?
Ні. Хоча новостворена коаліція дійсно пообіцяла припинити численні федеральні програми прийому біженців, це не стосується українців, що тікають від розв’язаної Росією війни.
Ще 4 березня 2022 року міністри внутрішніх справ країн ЄС ухвалили рішення щодо застосування так званої Директиви про масовий приплив, на основі якої громадяни України отримали право на тимчасовий захист у країнах Євросоюзу, зокрема і в Німеччині (Aufenthaltsrecht nach der Massenzustrom-Richtlinie). У Німеччині ця директива імплементується так, що українці мають спеціальний дозвіл на проживання відповідно до статті 24 Закону про проживання (вона ж стала відомою як «24-й параграф» або Aufenthaltserlaubnisse nach § 24 AufenthG).
Ця норма залишається чинною, нова коаліція у Німеччині її жодним чином не скасовуватиме. Більше того, раніше Рада ЄС на рівні профільних міністрів усіх країн Євросоюзу подовжила ще на рік право тимчасового захисту для українських біженців — воно діятиме щонайменше до 4 березня 2026 року. Це стосується Німеччини так само, як і інших країн ЄС.
Серед програм, які вочевидь підпадуть під скорочення за рішенням нового уряду — програма ООН з переселення, прийом біженців за якою Німеччина вже призупинила, як пише агентство Reuters. Раніше вона передбачала близько 6560 місць для нових біженців у 2025 році, зокрема з таких країн, як Єгипет, Йорданія, Кенія, Ліван, Пакистан і Лівія.
Новий уряд також планує відмовляти прохачам притулку у в’їзді в Німеччину через кордон суходолом (у координації з європейськими сусідами), запровадити можливість депортацій до Сирії, призупинити процедури возз’єднання сімей біженців, не запроваджувати нових програм для мігрантів. Однак всі ці заходи не стосуються українців, що отримують тимчасовий захист у Німеччині за § 24 AufenthG.
Чи втратять прихисток ті біженці, які вже перебувають у Німеччині?
Ні. Ті українські біженці, які вже живуть у Німеччині на підставі статусу тимчасового захисту за 24-м параграфом (статтею) Закону про проживання так само збережуть його, наразі щонайменше до 4 березня 2026 року.
Тож з приходом до влади нового уряду українським біженцям не потрібно буде змінювати свій статус, переоформлювати його чи подавати нові заяви щодо притулку або тимчасового захисту.
Чи зміняться виплати для українських біженців?
Так. Саме в цьому аспекті презентована 9 квітня коаліційна угода майбутнього уряду передбачає найбільше змін для українців.
Новостворена коаліція запропонувала, щоб починаючи з 1 квітня лише нові українські біженці, які приїжджатимуть в Німеччину, більше не отримували виплати Bürgergeld — тобто «громадянські виплати». Натомість вони мають отримувати нижчу грошову допомогу, передбачену для шукачів притулку (Asylbewerber).
Дослівно у коаліційній угоді зазначено таке: «Біженці з правом на проживання відповідно до Директиви про масовий приплив [саме за нею українці мають статус тимчасового захисту в ЄС], які в’їхали в країну [Німеччину] після 1 квітня 2025 року, надалі мають отримувати пільги згідно із Законом про пільги для шукачів притулку [Asylbewerberleistungsgesetz], якщо вони цього потребують».
При цьому йдеться також про те, що необхідність у таких виплатах має бути доведена «шляхом послідовної оцінки активів» претендентів на допомогу. Процедуру такої оцінки мають встановити на загальнонімецькому рівні.
Як пояснює видання Die Zeit, наразі найімовірніше, що ця зміна у виплатах стосуватиметься лише нових біженців з України та не торкнеться тих, хто вже отримує Bürgergeld і перебуває в Німеччині протягом тривалого часу.
Якими тепер будуть виплати для нових біженців з України?
Отже, ті нові біженці з України, що прибули до Німеччини та вперше звернулися за статусом тимчасового захисту (Aufenthaltserlaubnisse nach § 24 AufenthG) після 1 квітня 2025 року, можуть розраховувати на виплати для шукачів притулку (Asylbewerber).
Йдеться про такі суми:
- самотні люди, що не проживають у спільному з кимось житлі – 441 євро на місяць;
- подружні пари, які проживають разом, або шукачі притулку в колективному житлі — 397 євро на місяць на особу;
- повнолітні люди віком до 25 років, які не перебувають у шлюбі та проживають принаймні з одним із батьків — 353 євро на місяць;
- молоді люди віком від 14 до 17 років — 391 євро щомісяця;
- на дітей віком від 6 до 13 років — виплата 327 євро на місяць;
- для дітей до 6 років — 299 євро на місяць.
Німеччина нині йде шляхом скорочення цих виплат. Востаннє суми грошової допомоги для шукачів притулку (Asylbewerber) були знижені з 1 січня 2025 (в середньому на суму близько 15 євро в кожному з перерахованих вище випадків).
Допомога Asylbewerber є нижчою за Bürgergeld («громадянські виплати»), яка становить в середньому 563 євро на одну дорослу людину на місяць.
Чому уряд Німеччини йде на такі кроки?
Майбутній уряд Мерца, склад якого ще має затвердити нова коаліція, сподівається, що скорочення виплат підштовхуватиме більшу кількість українців знайти роботу. За даними Integration Media Service, близько половини українських біженців, які проживають у Німеччині, все ще зареєстровані як безробітні. Водночас чимало з них вважаються непрацездатними (зокрема діти).
Крім того, в такий спосіб партія Мерца сподівається скоротити соціальні видатки.
У ширшому сенсі скорочення міграційних програм, допомоги біженцям і шукачам притулку є відповіддю на зростання відповідних настроїв у німецькому суспільстві, що вилилося у рекордні цифри підтримки ультраправої партії AfD.
За матеріалами nv.ua
