США та Росія мають найбільші ядерні арсенали у світі. З чого вони складаються (інфографіка)?
Президент США Дональд Трамп пригрозив готовністю до ядерної війни у відповідь на погрози експрезидента РФ Дмитра Медведєва. Скільки ядерної зброї мають США та Росія? Спойлер: уже за рік баланс може змінитись
США відправили два атомні підводні човни ближче до берегів Росії, заявив 1 серпня Дональд Трамп. Своє рішення він пояснив відповіддю на ядерні погрози Дмитра Медведєва, заступника голови Радбезу РФ.
«Коли хтось говорить про ядерну зброю, ми повинні бути готовими. І ми повністю готові», – сказав Трамп.
Напередодні Медведєв погрожував США прямим зіткненням із Росією через дедлайн для Путіна щодо припинення вогню в Україні, який встановив Трамп. Ексочільник РФ також погрожував радянською системою «мертва рука», яка автоматично запускає ядерні ракети у випадку знищення російського керівництва.
Які ядерні потенціали мають США та Росія? У скільки на рік їм обходиться утримання цих потенціалів? Та що означають останні заяви Трампа?
Ядерний потенціал США проти потенціалу Росії
США поступаються Росії за загальною кількістю боєголовок – 5177 проти 5459, за даними Стокгольмського інституту дослідження миру (SIPRI). Водночас США мають більшу кількість боєголовок, розгорнутих на носіях, – 1770 проти 1718. РФ перевершує США за кількістю боєголовок на зберіганні – 2591 проти 1930.
Загальна потужність усієї ядерної зброї США відповідає еквіваленту 59 644 вибухів атомної бомби в Хіросімі, яка забрала від 90 000 до 166 000 життів, підрахував The Nuclear Ban Monitor. У Росії – 63 532 еквіваленти Хіросім.
Обидві країни мають повноцінну ядерну тріаду: наземну, морську та повітряну компоненти.
Наземні носії – це міжконтинентальні балістичні ракети, які знаходяться в захищених шахтних пускових установках. США мають 400 ракет Minuteman III та 800 боєголовок до них, за оцінкою Bulletin of the Atomic Scientists. Росія – 333 міжконтинентальні ракети різних типів та 1254 боєголовки до них.
Морські носії – це атомні підводні човни. США мають 14 субмарин класу «Огайо». Вісім із них діють у Тихому океані, шість – в Атлантичному. Кожна з них може нести 20 балістичних ракет Trident II D5LE із дальністю до 12 000 км. Сумарно це дасть 280 ракет, однак Пентагон заявляв, що не розгортатиме понад 240.
Росія має 12 атомних підводних човнів – п’ять проєкту «Дельфін» та сім «Борей». Кожна субмарина здатна нести 16 балістичних ракет, а кожна ракета – до шести боєголовок. Не всі субмарини в стані боєготовності, тож розміщені близько 640 боєголовок, за оцінкою Bulletin of the Atomic Scientists.
Повітряні носії – це стратегічна авіація. США мають 95 стратегічних бомбардувальників, 65 з яких здатні нести ядерну зброю – 19 літаків B-2A та 46 старих B-52H, пише Bulletin of the Atomic Scientists. У Росії станом на початок року сумарно було 67 Ту-160 і Ту-95МС, із них здатними застосовувати ядерну зброю були 58 літаків.
Ще не було оновленої оцінки після операції СБУ «Павутина» – атаки на стратегічну авіацію РФ. У США – 780 ядерних боєголовок для застосування з повітря, а у Росії – 586.
Баланс може почати змінюватись уже наступного року. 5 лютого 2026-го спливає термін дії договору New START/СНО-III, який обмежує стратегічне наступальне озброєння США та РФ. Найімовірніший сценарій – угоди на заміну договору не буде досягнуто, а США, Китай та Росія поринуть у тристоронню гонитву озброєнь, прогнозує експосол США в Україні Стівен Пайфер у публікації для Стенфордського університету.
США витрачає на ядерні сили більше, ніж усі інші країни разом узяті, за підрахунком International Campaign to Abolish Nuclear Weapons. У 2024-му США витратили $56,8 млрд, тоді як Росія – $8,1 млрд, а Китай – $12,5 млрд.
Що означає жорстка заява Трампа
Нинішня ядерна риторика Трампа разюче контрастує з обережною комунікацією попередньої адміністрації Джо Байдена. Остання здебільшого називала безвідповідальними ядерні погрози Росії, але не вдавалась до попереджень або погроз у відповідь.
Для Трампа не є незвичним відповідати погрозою на погрозу. Наприклад, у 2018-му лідер КНДР Кім Чен Ин погрожував США, заявивши, що «завжди має на столі червону кнопку». Трамп відповів, що американська кнопка «більша та потужніша» та, на відміну від північнокорейської, працює.
Відповідь Трампа північнокорейському лідеру була неочікуваною для топпосадовців у галузі нацбезпеки – він ні з ким не радився, перш ніж відповідати Кіму, писав у книзі «Страх. Трамп у Білому домі» журналіст Боб Вудворд із посиланням на власні джерела. Перепалка семирічної давнини не призвела до реальної конфронтації.
Оцінки нинішньої ядерної риторики Трампа – полярні та різняться залежно від політичного табору.
Репортер каналу CNN, більш прихильного до демократів, Меттью Ченс критикує Трампа за те, що на ядерні погрози його здатен спровокувати «дрібний російський чиновник». На переконання Ченса, зміна дислокації американських субмарин, які постійно знаходяться на патрулюванні та мають на борту ракети далекої дії, навряд чи суттєво вплине на здатність США вражати цілі всередині Росії.
Ескалація ядерної риторики від Трампа також навряд чи змінить жорстку позицію Кремля щодо війни проти України та не означає наближення реальної ядерної конфронтації, вважає він. Однак це може допомогти Трампу відвернути увагу від внутрішніх проблем, як-от напруги в американському суспільстві через відмову публікувати списки Епштейна, пише Ченс.
Інше трактування – у ближчої до республіканців газети The Wall Street Journal (WSJ). Ключова теза редакційної колонки WSJ – Трамп показує, що не піддасться ядерному шантажу.
«Трамп переміщує підводні човни як сигнал стримування, і, можливо, потрібно зробити Кремлю це попередження, – йдеться в колонці WSJ. – Адміністрація Байдена надто багато терпіла ядерного шантажу з боку Росії та виважувала кожен свій крок в Україні через побоювання ескалації».
Ядерні погрози Трампа – це здебільшого PR-хід та приклад його стилю вести зовнішню політику через пости в соцмережах, каже Forbes Ukraine Роберт Гемілтон, полковник армії США у відставці та аналітик FPRI.
З погляду доктрини ядерного стримування такий крок є дещо безрозсудним, вважає він. Ніколи не повинно бути навіть натяку на розташування атомних човнів, оскільки це є ключем до їхнього виживання, а отже, і до надійності ядерного стримування.
«З іншого боку, вперше з 2022-го президент США відповів власною погрозою на постійні ядерні погрози Росії, – зауважує він. – Це може привернути увагу людей у Москві, що непогано».
Американський think tank ISW, який із перших днів аналізує війну в Україні, не оцінював заяви Трампа. Однак вважає, що погрози Медведєва є частиною узгодженої стратегії Кремля.
«Путін часто використовує Медведєва, щоб посилити агресивну риторику, поширити паніку і страх серед західних лідерів та відлякати їх від допомоги Україні», – вважають аналітики ISW.
За матеріалами forbes.ua
