Україна шукає джерела енергії перед найскладнішою зимою війни. Видобуток газу впав на 60% після російських обстрілів, а дефіцит палива сягнув понад 4 млрд кубометрів. Київ пропонує Вашингтону нову угоду: доступ до українських сховищ і газотранспортної системи для експорту газу й нафти в Європу в обмін на LNG зі США.
Американські компанії дійсно можуть постачати Києву значно більше природного газу, ніж зараз. Але, якщо це і буде зроблено, то імовірніше на суто ринкових умовах, аніж як бартер за доступ до української газотранспортної системи (ГТС), вважають експерти.
Чи допоможе Україні американський природний газ пройти опалювальний сезон 2025/2026, що може бути найбільш кризовим за весь час повномасштабної війни?
Зима дефіциту
Щороку Україна споживає близько 20 млрд куб. м газу, тоді як у 2024-му видобула 19,1 млрд. Це трохи менше ніж річне споживання, яке через тимчасову втрату територій і промисловості зменшилося з понад 26 млрд куб. м у 2021 році до 19,8 млрд куб. м у 2023-му.
Після осінніх обстрілів видобуток українського газу впав на 60%, і країна ризикує отримати лише 2,5 млрд куб. м замість звичних 6 млрд. Дефіцит — понад 4 млрд куб. м (у приблизно таку різницю оцінюється і додаткова потреба у газі на наступний опалювальний сезон: джерела Bloomberg називали цифру в 4,4 млрд куб. м), що потребує щонайменше €2 млрд імпорту. Технічно Україна може отримувати до 60 млн куб. м на добу, але бракує грошей. ЄБРР пообіцяв €500 млн, Норвегія дала €150 млн, уряд — ще €170 млн. Цього вистачить лише на 70% потреб зими.
27 жовтня на зустрічі з журналістами, Володимир Зеленський оголосив, що Україна знайшла гроші, щоб покрити 70% імпорту газу на цю зиму.
Газ в обмін на інфраструктуру
Щоб знайти додаткові ресурси, Київ вийшов на США. Під час жовтневого візиту Юлії Свириденко у Вашингтон українська делегація зустрічалася з Venture Global, ключовим американським експортером LNG. Пропозиція — проста: дешеве зберігання (газ вигідно зберігати у сховищах, якщо спред (різниця) між зимовою та літньою ціною перевищує $20/1 000 куб. м., якщо спред менший, то компанія буде доплачувати за зберігання) американського газу в українських ПСГ (обсягом 31 млрд куб. м, третина європейських потужностей) з можливістю реекспорту до ЄС у пікові періоди – більшого попиту і вищої ціни. Сама по собі ця пропозиція не розв’язує питання фінансів. Щобільше, зріджений газ теоретично завжди дорожчий, ніж трубопровідний, зазначає екперт. Цьому сприяють витрати на зрідження, морське транспортування і регазифікацію в терміналах. Проте, судячи з усього, Україна хотіла отримати американський LNG на пільгових умовах.
Таким чином Україна прагне перетворити себе на енергетичний хаб США в Європі — і водночас забезпечити внутрішні потреби.
Та поки що американські компанії не готові залишати свої енергоресурси у країні, де триває війна.
Ризики втрати газу через військові атаки переважають економічну вигоду від зберігання. Навіть пільгові тарифи «Укртрансгазу» не привабили іноземних трейдерів: закачування до українських сховищ поки не перевищує 20% від довоєнного рівня.
Попередні спроби Києва створити LNG-хаб у ПСГ під Харковом та Львовом уже провалювалися — саме через безпекові фактори.
Заведення більшого обсягу газу до сховищ передусім важливо для самої України. Хоча трейдерський ресурс не можна використовувати під час опалювального сезону на внутрішні потреби, його фізична наявність збільшує тиск у ПСГ і тим самим підвищує шанс на успішний відбір ресурсу навіть після пошкоджень сховищ від ворожих атак, пояснює співробітник державної енергетичної компанії. Тому Україна так чи інакше намагатиметься закачати якомога більше газу у ПСГ до початку сезону активного відбору. Для цього Київ пропонує європейцям ще одну опцію – надання кредиту на опалювальний сезон не грошима, а у вигляді самого ресурсу.
Де взяти американський газ
Найімовірніше, під час опалювального сезону Україна може розраховувати лише на ринкові умови постачань як трубопровідного, так і зрідженого газу. Проте комерційна вартість ресурсу також може суттєво відрізнятися – залежно від того, коли покупець його замовив.
Якщо придбавати газ лише на спотовому ринку з умовами постачань з сьогодні на завтра, збільшується ризик переплати через ситуативні цінові стрибки. Довгострокові ж контракти на постачання LNG зазвичай укладаються на багато років вперед і прив’язуються до індексів котирувань чи вартості нафти. Такі угоди гарантують стабільність цін та обсягів у порівнянні з “хаотичними закупівлями” на спотових ринках.
У “Нафтогазі” ведуть переговори з кількома постачальниками LNG, але довгострокові контракти можуть з’явитися лише навесні 2026 року.
Реалії LNG-ринку: логістика і черги
- Заводи США з виробництва LNG зараз перевантажені довгостроковими контрактами.
- Черга на відвантаження — кілька місяців; також бракує метановозів і вікон у європейських терміналах регазифікації.
- З моменту початку переговорів до підписання контракту проходить 4–5 місяців.
До цього часу Нафтогаз має шукати ресурс з інших джерел.
“Нафтогаз” може перекуповувати танкери типу Free on Board — без визначеного кінцевого пункту доставки. Або домовитися з польською Orlen, яка має 20-річний контракт із Venture Global. У 2025 році “Нафтогаз” уже придбав у Orlen 500 млн куб. м американського LNG, що становить ≈8% річного імпорту. Orlen може поділитися додатковими обсягами або допомогти з новими контрактами.
“Orlen не тільки має довгостроковий контракт, але й вкладає гроші в будівництво LNG-заводів в Сполучених Штатах. І тому у нього можуть бути певні можливості укласти [додаткові] угоди й передати нам частину газу”, – вважає експерт.
Вашингтон, особливо адміністрація Трампа, може використати “українську газову карту” як геополітичний сигнал: розширення впливу США в енергетиці ЄС. Для Києва це — шанс закріпити стратегічне партнерство й відкрити новий етап співпраці після воєнного періоду. Проте у короткостроковій перспективі LNG залишиться ринковим, а не політичним інструментом.
Бартер “газ в обмін на інфраструктуру” — радше дипломатичний жест, ніж реальна угода.
Україна готується до найскладнішої зими з моменту вторгнення. Американський LNG — потенційне рішення на 2026 рік, але поки що Київ мусить покладатися на кредити, європейських трейдерів і польських партнерів.
За матеріалами biz.liga.net
