Європейська комісія шукає шляхи, як зберегти стабільне фінансування України у 2026–2027 роках, якщо ключова ідея — так званий Репараційний кредит — не отримає підтримки всіх держав ЄС. Після кількох тижнів кулуарних дискусій у Брюсселі ЗМІ дізналися, що Єврокомісія готує альтернативний документ із «планом Б».
Репараційний кредит: амбітний, але суперечливий план
Базова схема, яку просуває Єврокомісія, передбачає створення репараційного кредиту обсягом 140 млрд євро, профінансованого за рахунок заморожених російських активів. Основним оператором має виступити Euroclear — брюссельський депозитарій, де нині зберігаються активи Центробанку РФ на суму близько 185 млрд євро.
За задумом, Euroclear передає іммобілізовані активи Єврокомісії, яка видає Україні кредит. Повернення відбуватиметься лише після того, як Росія погодиться виплатити компенсації за завдані збитки. Таким чином, ЄС юридично уникає прямої конфіскації.
“Це інструмент, що дозволяє покарати агресора, не навантажуючи бюджети союзників”, — зазначають європейські чиновники в неофіційних коментарях Euronews.
Втім, Бельгія, на території якої розташований Euroclear, залишається головним опонентом. Прем’єр Барт де Вевер вважає, що така операція створює правовий ризик для країни: у разі судових позовів Росії відповідальність може лягти на бельгійських платників податків.
Крім того, у деяких столицях побоюються, що схема «заморожені активи → позика → Україна» може бути сприйнята Москвою як пряма конфіскація, що ускладнить потенційні переговори про мир.
Невидимі активи: ще 25 млрд євро у тіні
Попри те що Єврокомісія оперує цифрою у 210 млрд євро заморожених коштів Центробанку РФ у ЄС, близько 25 млрд євро залишаються “поза радаром”. Частина з них, за даними дослідження Європарламенту, може бути розміщена у Франції (≈ 19 млрд євро) та Люксембурзі (10–20 млрд євро).
Це створює потенціал для розширення пакета, якщо Єврокомісія зможе ідентифікувати всі активи. Але якщо вони перебувають на приватних рахунках, банківська таємниця може ускладнити процес.
У Брюсселі не приховують: саме цей «резерв» може стати технічним козирем у грудневих переговорах, коли вирішиться доля всієї схеми.
Варіант 1. Спільний борг без російських активів
Якщо бельгійська відмова поставить хрест на репараційній позиці, Європейська комісія розглядає інший варіант: випуск спільних боргових зобов’язань від імені всіх країн-членів.
Так ЄС уже діяв у 2022–2023 роках, фінансуючи програми макрофінансової допомоги (МФД). Однак цього разу йдеться про більші обсяги, що викликає спротив у країнах із високим держборгом, зокрема Італії.
Є альтернатива: такі ж євробонди, але з коштами, що видаватимуться Україні не як кредит, а як гранти. У цьому разі фінансове навантаження безпосередньо ляже на бюджети держав-членів.
Експерти зазначають, що обидві моделі є менш ризикованими з юридичного погляду, але політично складнішими, адже вимагатимуть консенсусу по нових податкових механізмах ЄС.
Варіант 2. Двосторонні угоди між країнами
У разі провалу загальноєвропейського рішення можливий сценарій фрагментованої підтримки, коли країни-члени продовжуватимуть допомагати Україні на двосторонньому рівні.
Саме так ЄС діяв у перші місяці повномасштабного вторгнення, коли, наприклад, Угорщина блокувала військову допомогу в межах загального бюджету.
Однак така модель має серйозні мінуси. Вона вразлива до виборчих циклів — зміна уряду може означати припинення підтримки. Це створює ризик нерівномірного фінансування та затримок у поставках.
Саме тому Єврокомісія просуває системне рішення, закріплене на рівні Союзу, подібно до створеного у 2024 році Фонду для України на 50 млрд євро.
Варіант 3. Проміжний кредит — “місток” на пів року
Якщо до грудневого саміту ЄС не встигне узгодити остаточну модель, у хід може піти перехідний механізм — короткостроковий кредит для України на шість місяців.
Це дозволить уникнути фінансового колапсу на початку 2026 року, коли спливає дія нинішніх програм допомоги. Проте такий кредит покриє лише найнагальніші бюджетні потреби, без стабільного військового компоненту.
Євродипломати визнають: цей сценарій розглядають як “страховку”, а не як повноцінне рішення.
Що на кону для України
Для України грудневий саміт ЄС стане критичним. Від рішення залежить не лише стабільність державних фінансів, а й здатність підтримувати оборонні витрати у 2026–2027 роках.
Якщо репараційна позика буде затверджена, Україна отримає безпрецедентний фінансовий ресурс без прямого навантаження на європейські бюджети. Якщо ні — доведеться розраховувати на тимчасові кредити або двосторонні донорські угоди, що значно збільшить ризики нестачі коштів.
“Це питання не лише фінансів, а й довіри: якщо ЄС покаже єдність у питанні відповідальності агресора, це буде сигналом і для США, і для решти союзників”, — наголошує джерело в Єврокомісії, цитоване Euronews.
Переломний грудень
Остаточне рішення мають ухвалити на саміті лідерів ЄС у грудні 2025 року. У Брюсселі цей момент уже називають «точкою неповернення» для всієї системи фінансової підтримки України.
Чи вистачить політичної волі, щоб ризикнути з “безпрецедентною фінансовою операцією”, покаже найближчий місяць. Але навіть якщо “репараційний кредит” не відбудеться, Брюссель готує підміну, яка дозволить Україні пройти зиму без дефолтних потрясінь.
Єврокомісія балансує між правом, політикою і моральним обов’язком. Для України це означає одне — грудень стане місяцем, коли Європа або закріпить історичний прецедент відповідальності агресора, або повернеться до фрагментованої допомоги минулих років.
За матеріалами unian.ua
