Російські спецслужби вже тестують мости, залізницю, порти й військові бази Європи — з неба й із моря. Цю картину тепер доповнили розслідування Bild/Welt та жорсткі заяви керівництва НАТО.
Вибухи в посилках, пожежі на складах, атаки на рейси до США: як виглядає нова тіньова війна
У 2024–2025 роках Європа зіткнулася з хвилею дивних «інцидентів» — пожежі на логістичних складах, вибухи посилок, дрони над військовими базами, підозріла активність біля водосховищ та гребель.
Розслідування FT показало: мережа диверсантів за завданням РФ закладала вибухівку в посилки у логістичних центрах Британії, Польщі та Німеччини. Якби один із таких пристроїв спрацював уже в небі, потужності вистачило б, щоб знищити вантажний літак. Це була б найбільша авіакатастрофа з часів терактів 11 вересня 2001 року.
У тієї ж групи знайшли ще приблизно 6 кг вибухівки. За даними співрозмовників FT, наступною ціллю могли стати рейси до США — удар, який паралізував би трансатлантичну логістику й завдав би гігантських збитків авіагалузі.
Паралельно, за інформацією західних спецслужб, розкрито або зірвано:
- спроби пустити під укіс потяги;
- плани підпалів торгових центрів;
- підготовку диверсій на греблях і водосховищах;
- спроби залишити міста без питної води через отруєння джерел.
Те, що ще нещодавно здавалося низкою «дрібних епізодів», сьогодні розглядають як частину єдиної, скоординованої кампанії саботажу, яку веде Москва проти Європи.
Від «уколів шпилькою» до передвоєнної фази
Ще рік тому в європейських столицях любили формулювання про «pinprick attacks» — «уколи шпилькою». Тепер тон змінився.
Розвідники і політики говорять уже про стратегічну ескалацію:
- спільна оцінка загроз НАТО 2023 року попереджала, що Росія готує армію й економіку до можливої війни з Європою приблизно до 2029 року;
- але новий глава BND Мартін Єґер прямо каже депутатам Бундестагу: «Ми вже сьогодні під вогнем», а «крижаний мир» із Росією в будь-який момент може перетворитися на «гаряче протистояння».
Єґер попереджає, що Москва:
- системно тестує кордони та оборону Європи,
- не відмовиться від прямого військового зіткнення з НАТО, якщо вважатиме, що момент сприятливий,
- розглядає Німеччину як «ціль номер один в Європі» через її роль у підтримці України.
Тобто «дедлайн 2029» уже не сприймається як гарантія відстрочки війни. Навпаки: сигнал українським і європейським столицям звучить так — якщо не посилити оборону зараз, конфлікт може стати відкритим раніше.
Хто виконує диверсії: від «гіг-економіки саботажу» до ексголови Wirecard
Сучасна диверсійна машина Кремля побудована так, щоб максимально ускладнити атрибуцію.
1. Кадрові спецслужби
Операції проектують ГРУ і ФСБ. ГРУ — традиційний «експорт диверсій» за кордоном; ФСБ останніми роками нарощує роль, спираючись на мережі криміналітету та агентуру в Україні та інших пострадянських державах.
2. Кримінальники й «фрілансери»
Виконавців вербують через тіньові телеграм-канали, псевдорекрутингові оголошення, кримінальні зв’язки. Їм платять за конкретні задачі — підпалити склад, встановити маячок, зробити фото мосту, перевезти невідомий вантаж. Вони можуть взагалі не знати, що працюють в інтересах іноземної держави.
3. Бізнес-проксі й «респектабельні» посередники
Символічна фігура — ексголова фінтех-гіганта Wirecard Ян Марсалек, якого європейські розвідки підозрюють у тісній співпраці з російськими службами. За даними FT, він курував щонайменше одну групу болгарських диверсантів, що працювали по військових базах США та іноземних посольствах у Європі.
4. «Гіг-економіка шпигунства»
Частина завдань дробиться на дрібні «фріланси» — окремо оператор дрона, окремо людина, що купує SIM-карти, окремо водій, що підвозить коробку «з товарами». Це створює інформаційний шум: правоохоронці змушені розбиратися з десятками епізодів, із яких лише частина пов’язана в єдину операцію.
У результаті навіть коли спецслужби бачать загальну картину, кожен конкретний виконавець виглядає як дрібний правопорушник — і це ідеальна «подушка безпеки» для Кремля.
Мости, залізниця, вода: майбутні цілі російських диверсій
Ключовий висновок західних розвідок: об’єкти, які зараз «промацують» дронами й диверсантами, — це саме ті вузли, які будуть критично важливими у випадку великої війни.
Серед них:
- мости й тунелі,
- залізничні вузли, депо, маневрові станції,
- військові бази й полігони НАТО,
- портова інфраструктура та суднобудівні верфі,
- греблі, водосховища, системи водопостачання.
Один із керівників європейської спецслужби розповів FT, що його підлеглі фіксували, як російські агенти фотографують і обстежують автомобільні мости, очевидно оцінюючи можливості мінування або пошкодження. Паралельно залізницю по всьому континенту аналізують на предмет «вузьких місць», де аварія одного складу може надовго паралізувати рух.
«Флот-примара» в Балтиці: Lauga, HAV Dolphin, HAV Snapper і дрони з цивільних суден
Картину з «дронами над Німеччиною» тепер деталізує ще одна лінія розслідувань — від групи німецьких студентів-журналістів, яких курував міжнародний OSINT-експерт Хенк ван Есс, та паралельні розслідування Bild / Welt / Axel Springer Academy.
Студенти зробили те, що мав би робити будь-який штаб контрдиверсійної оборони:
- взяли внутрішні звіти німецьких силових структур про масові прольоти невідомих дронів над Німеччиною та Нідерландами,
- поєднали їх з відкритими навігаційними треками суден (AIS) в Північному та Балтійському морях,
- шукали закономірність: чи не стоять десь поблизу «дивні» вантажні судна саме в ті години, коли над берегом з’являються рої БпЛА.
Результат: послідовні збіги між появою дронів над військовими об’єктами та поведінкою кількох цивільних кораблів, які:
- стояли на якорі без очевидних причин,
- робили незрозумілі маневри,
- довго «зависали» поруч із узбережжям, не заходячи в порт.
У фокусі розслідувань — три судна:
- HAV Dolphin
- HAV Snapper
- російський суховантаж Lauga (екс «Иван Щепетов»)
HAV Dolphin та HAV Snapper: формально норвезькі, по факту – обслуговуються в Калінінграді й ходять із російськими екіпажами
HAV Dolphin і HAV Snapper формально належать норвезькій компанії HAV Shipping AS. Але обидва судна неодноразово проходили ремонт і обслуговування на верфі «Преголь» у Калінінграді — підприємстві, яке журналісти й експерти прямо пов’язують із російськими військовими структурами та «Росатомом».
Ключові епізоди:
- HAV Dolphin
- у травні судно десять днів стояло в Кільській бухті; у цей період у районі німецьких оборонних об’єктів зафіксували дрони щонайменше в три різні дні;
- німецькі джерела підтвердили, що екіпаж корабля повністю складався з росіян;
- згодом, коли журналісти відстежили корабель аж до французького узбережжя, він раптово змінював курс, видаляв пункт призначення із систем, ліг на мілину біля бельгійського узбережжя — якраз навпроти бельгійської військової бази.
- HAV Snapper
- 16 травня це судно вийшло на позицію біля нідерландського острова Схірмонніког і стояло там кілька днів;
- у той же період у зоні, що вкладається в радіус польоту сучасних морських БпЛА (до 200 км), було зафіксовано рой із семи дронів над іншим судном — уже згаданою Lauga, яка йшла під контролем німецької поліції;
- Snapper, як і Dolphin, обслуговувався на «Преголі», а його маршрути раз за разом дивним чином синхронізувалися з появою дронів над військовими об’єктами.
Європейські спецслужби у відповідях журналістам прямо визнали: HAV Snapper і HAV Dolphin розглядаються як судна, що з високою ймовірністю діють в інтересах Росії.
Lauga: «звичайний» суховантаж, біля якого раптом з’являються сім дронів
Ще один яскравий епізод — російський суховантаж Lauga:
- 16 травня поліцейські зафіксували сім дронів у безпосередній близькості від судна;
- буквально за кілька днів Lauga зайшла до бельгійського порту, де її оглянули — жодних «залізних доказів» на борту не знайшли, але екіпаж (повністю росіяни) допитали;
- до того Lauga довго стояла в сирійському Тартусі, поруч із великою російською військовою базою, а потім попрямувала до Санкт-Петербурга в термінал, пов’язаний із «Росатомом» — держкорпорацією, яка має власні корабельні дрони дальністю до 200 км, здатні злітати й сідати на палубу.
Усе це чудово вкладається в логіку «морської гібридної розвідки»: дрони запускаються не з території ЄС, а з цивільних суден, які зависають у нейтральних водах біля берега, і далі «знімають» військові бази, верфі, енергетичні об’єкти, порти НАТО.
Формально — це просто вантажні кораблі із прапорами третіх країн і легальними документами. Фактично — плавучі платформи для розвідувальних БпЛА, які створюють для Москви ідеальну «зону заперечення»: довести запуск саме з борта судна вкрай важко.
Масштаб дронової кампанії: 1072 інциденти, 1955 невідомих БпЛА і майже повна «туманність»
Ще одна важлива деталь з витоків німецьких звітів, яку тепер підтверджують кілька джерел:
- з початку 2025 року (станом на 19 листопада) німецькі власті задокументували 1072 інциденти за участю 1955 невідомих дронів;
- 45% цих прольотів відбувалися у вечірні години — коли їх складніше відстежувати, а реакція служб сповільнюється;
- «зграї» дронів літали майже виключно над військовими об’єктами Бундесверу, полігонами НАТО та критичною інфраструктурою — від енергетики й портів до транспортних вузлів.
При цьому статистика розслідувань виглядає тривожно:
- зі 498 епізодів, які вдалося детально розслідувати, – лише в 29 випадках встановили конкретних пілотів дронів;
- у 88% випадків влада навіть не змогла визначити тип БпЛА — настільки мало технічних слідів залишалося після польотів.
Тобто маємо масову кампанію повітряної розвідки й залякування, в якій:
- більшість дронів залишається неідентифікованою,
- більшість пілотів — невстановленими,
- але статистика маршрутів суден, профілі польотів і збігів у часі та просторі все рівніше малює силует російської гібридної операції.
На цьому тлі ключова теза лише посилюється: дрони над Європою та «флот-примара» в Балтійському й Північному морях — це не набір курйозів, а системна передвоєнна розвідка боєм, де російські спецслужби через цивільні судна і проксі-компанії зондують оборону НАТО й готують карту майбутньої великої війни.
Привид StB: чому експерти кажуть про «передвоєнну фазу»
Британська дослідниця Даніела Ріхтерова з Королівського коледжу в Лондоні, яка роками вивчає архіви чехословацької StB (спецслужба таємної поліції комуністичної Чехословаччини), звертає увагу:
- ще в часи холодної війни радянський блок виділяв сім груп ключових цілей для диверсій на території Заходу — від військових баз і портів до водосховищ та систем зв’язку;
- за останні два роки атаки й спроби атак у Європі майже повністю накрили цей історичний список.
За її словами, поточна ситуація відповідає «середній передвоєнній фазі» у радянських доктринальних документах: активна підготовка диверсійних мереж, розвідка цілей, зондування оборони, але без офіційного стану війни.
Фактично, ми спостерігаємо: не нову стратегію, а сучасний ремікс радянської диверсійної доктрини — із дронами, морськими «носіями», криптоплатежами й соцмережами замість конспіративних квартир і паперових шифрів.
Чого прагне Кремль: страх, параліч і втома
Попри всі заперечення Москви, логіка російської кампанії досить прозора. Урядовці й аналітики в ЄС і НАТО виділяють кілька головних цілей.
1. Страх і відчуття небезпеки «всюди»
Коли над містами літають дрони, склади горять, а мости й станції раптом «виходять із ладу», суспільство починає жити в режимі тривоги. Частина виборців неминуче починає питати: «Може, досить підтримувати Україну, якщо це тягне війну до нас?» Це і є бажаний ефект: виборчий тиск на політиків у бік угод із Росією.
2. Політичний параліч
Уряди, що бояться «спровокувати ескалацію», воліють довше радитися, створювати робочі групи, відкладати рішення. Для Кремля це ідеальний фон: поки Європа сперечається, чи варто бити по російських мережах превентивно, ці мережі встигають укоренитися.
3. Виснаження спецслужб і поліції
Кожен інцидент — це ресурси, люди, час. Навіть якщо половина випадків виявляється «фальшивою тривогою», загальне навантаження зростає лавиноподібно.
4. Удар по тилу України
Пошкодження мостів, портів, залізниці, де проходять логістичні потоки НАТО, — це пряма спроба збити темп і обсяги допомоги Україні. З погляду Кремля, це частина того самого фронту, просто на захід від українського кордону.
НАТО між «не провокувати» та превентивними ударами
У цій «сірій зоні» Альянс довго балансуватиме між юридикою й політикою:
- формально багато диверсій не дотягують до критеріїв «збройного нападу» за статтею 5;
- однак у сукупності вони підривають безпеку так само, як і класична військова операція меншого масштабу.
Саме тому риторика НАТО стає різкішою. 1 грудня голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне заявив, що Альянс розглядає «агресивнішу» реакцію на кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору з боку РФ — включно з проактивними діями, а не лише відповідями постфактум.
«Ми — наступна ціль Росії»: що сказав Рютте в Берліні
11 грудня новий генсек НАТО Марк Рютте в Берліні фактично поставив політичну крапку в дискусії «чи є реальна загроза»: «Ми є наступною ціллю Росії, і ми вже перебуваємо в небезпеці… Нам потрібно чітко усвідомити загрозу».
Ключові меседжі його промови:
- конфлікт «вже стоїть на нашому порозі», і питання лише в тому, чи встигне НАТО перелаштуватися на «воєнний режим»;
- союзникам потрібно різко підняти оборонні витрати і виробництво, націлившись на 5% ВВП до 2035 року;
- підтримка України — не благодійність, а передова лінія оборони НАТО: якщо Росія не зупинена там, вона прийде далі на Захід.
Рютте свідомо проводить паралелі з холодною війною й риторикою Рейгана про «імперію зла». В перекладі на сьогоднішню ситуацію це звучить просто: або Європа зараз інвестує в стримування й підтримку України, або готується зустрічати ту ж саму армію вже на своїх кордонах.
OPLAN DEU: секретний німецький сценарій великої війни
На тлі прольотів дронів і «флоту-примари» в Балтиці ще один важливий сигнал — витік про німецький план OPLAN DEU.
За даними WSJ та європейських медіа:
- OPLAN DEU — це 1200-сторінковий документ, над яким німецькі офіцери працювали близько двох із половиною років;
- він детально описує, як до 800 000 військовослужбовців НАТО (німці, американці й союзники) будуть перекинуті на схід у випадку війни з РФ;
- у документі нанесені порти, річки, залізниці й автошляхи, якими підуть війська, а також способи їхнього захисту, постачання й ремонту дороги — фактично це «логістична карта війни».
Символічно, що саме Німеччина — теперішній епіцентр дронових інцидентів і розслідувань про російські судна в Балтійському морі — одночасно готується стати центральним хабом перекидання сил НАТО у надзвичайній ситуації.
Ті самі мости, залізничні вузли й порти, які сьогодні «оглядають» невідомі БпЛА та сумнівні суховантажі, завтра мають стати артеріями для сотень тисяч солдатів.
Це ще один аргумент на користь того, що нинішня диверсійна активність — частина передвоєнної інженерної розвідки.
Що це означає для України
Для України всі ці сюжети — не «чужа безпека», а пряме продовження нашої війни з іншого флангу.
1. Логістика допомоги
Лінії, про які говорить OPLAN DEU — порти Північного моря та Балтики, річкові маршрути, німецькі й польські залізничні коридори — це ті самі напрямки, якими йде зброя, техніка та боєприпаси в Україну. Будь-яка успішна диверсія по цим вузлам автоматично означає затримки, скорочення чи переорієнтацію потоків.
2. Політичний фронт
Після кожного інциденту в ЄС, який матиме багато жертв, з’явиться спокуса сказати: «Якщо б ми не підтримували Україну, нас би не чіпали». Це — найцінніший приз для Кремля: розкол НАТО зсередини й ослаблення українського тилу.
3. Вікно до 2029 року — умовне
Німецькі аналітики й оборонні чиновники часто називають 2029 рік як орієнтир, коли Росія буде технічно готова до великої війни з НАТО. Але і BND, і Рютте чітко кажуть: нелогічно виходити з того, що Кремль дисципліновано чекатиме цієї дати.
Звідси висновок для України: ми маємо всі підстави просувати тему контрдиверсійної співпраці з ЄС і НАТО як частину спільної безпеки, а не лише як «додаток» до пакету військової допомоги.
Український досвід захисту енергетики, залізниці, портів, протидії БпЛА і ракетам — це те, чим уже сьогодні цікавляться європейські партнери. Умовно кажучи, «проти-дронова лабораторія» вже існує — це Україна, і логічно, щоб її напрацювання лягли в основу нової оборонної архітектури Європи.
Що могла б зробити Європа
- Єдина карта критичних цілей і вразливостей – від мостів і тунелів до портів і верфей.
- «Контрдиверсійний Шенген» – спільні розслідувальні групи, обмін даними розвідок у реальному часі, можливість швидко перекидати ресурси для захисту об’єктів.
- Оновлення кримінального й процесуального права під реалії гібридної війни — окремі склади злочинів за диверсію в інтересах іноземної держави, блокування активів мереж до вироків тощо.
- Проактивна оборона в кіберпросторі та повітрі — від превентивних кібероперацій до збиття дронів і літаків, що систематично порушують повітряний простір.
- Чіткий «червоний рядок» для Москви – розуміння, яке поєднання диверсій і атак буде розцінене як «привід для війни» в гібридному вимірі й отримає колективну відповідь.
Правда, яку небезпечно ігнорувати
Дві нові історії — розслідування Bild/Welt про «флот-примару» в Балтійському морі та промова Марка Рютте в Берліні — лише підкреслили те, про що розвідники говорять давно:
- невідомі дрони над Німеччиною, кораблі на кшталт Lauga чи HAV Dolphin, «секретний» OPLAN DEU — це частини однієї й тієї самої картини;
- Росія вже веде проти Європи кампанію стратегічного саботажу, паралельно готуючись до потенційної відкритої війни;
- Європа знаходиться не в комфортній «післявоєнній» ері, а в уразливому «крижаному мирі», який у будь-який момент може стати гарячим.
Ігнорувати це — значить дозволити Кремлю й надалі «розвідати боєм» мости, залізницю, порти й повітряні коридори так, ніби великої війни не буде ніколи.
Рютте, Єґер, німецький OPLAN DEU, розслідування про Lauga та HAV Dolphin говорять одне й те саме, просто різними мовами: або Європа (разом з Україною) встигне побудувати стримування до 2029-го, або дата втратить сенс — і нову фазу конфлікту визначатиме вже не календар, а політична слабкість.
За матеріалами espreso.tv
