Візит нової міністерки оборони Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус до Києва 28 лютого — це не просто дипломатичний жест і не чергове протокольне фото на тлі прапорів. Україна використала цю зустріч, щоб зафіксувати значно важливішу річ: новий уряд у Гаазі не ставить підтримку на паузу, а одразу підтверджує готовність вкладатися в ті напрями, які Київ вважає критичними для 2026 року — від PAC-3 і F-16 до спільного виробництва та масштабування проєкту «Лінія дронів». Про це прямо йдеться і в повідомленні Міноборони України, і в релізі Офісу президента.
Саме тому ця історія значно більша за звичайну новину про «додаткові ресурси». Насправді йдеться про спробу України переконати одного з ключових європейських партнерів, що дрони — це вже не допоміжний інструмент фронту, а системна інфраструктура сучасної війни, яку треба масштабувати так само серйозно, як артилерію, ППО чи авіацію. І судячи з офіційних формулювань, Нідерланди готові залишатися всередині цієї логіки.
Чому цей візит важливий сам по собі
Офіс президента України прямо зазначив, що Єшільгоз-Зегеріус і міністр закордонних справ Том Берендсен представляють новий уряд Нідерландів, який почав роботу цього тижня. Окремо вказано, що вже 23 лютого, у день старту нового кабінету, прем’єр Роб Єттен провів свій перший закордонний дзвінок саме з Володимиром Зеленським. Це важливий сигнал: Україна отримала підтвердження підтримки не «по інерції», а від нової політичної команди з перших днів її роботи.
З нідерландського боку це теж виглядає послідовно. Офіційний урядовий портал Нідерландів підтверджує, що Ділан Єшільгоз-Зегеріус була призначена міністеркою оборони 23 лютого 2026 року, а сама коаліція Єттена була приведена до присяги того ж дня. Це означає, що її приїзд до Києва справді був одним із перших і політично найпоказовіших кроків нового кабінету.
Для Києва це має окрему вагу ще й тому, що Зеленський уже назвав відносини з Нідерландами такими, що досягли рівня стратегічного партнерства і довіри. У перекладі з дипломатичної мови це означає просте: Гаага для України — не просто донор, а партнер, із яким можна будувати довші оборонні цикли, включно з виробництвом і технологічним обміном.
Чому саме Нідерланди стали одним із ключових партнерів
Федоров на брифінгу підкреслив, що Нідерланди є одним із найбільших партнерів України — від F-16 і PURL до підтримки українських виробників, ракетного напряму та «Лінії дронів». Це не просто політичний комплімент. Офіційні нідерландські повідомлення від 24 лютого фіксують, що країна надала Україні майже €12 млрд військової допомоги, а лише за 2025 рік — €5,4 млрд військових засобів, серед яких були боєприпаси, засоби ППО та сотні тисяч дронів.
Ще важливіше інше: за словами Федорова, цінність нідерландської підтримки не лише в обсязі, а й у її якості та точності. Команда Міноборони Нідерландів глибоко розуміє ситуацію на полі бою, потреби українських виробників і намагається діяти максимально адресно. Для війни виснаження це критично: вирішує не тільки сума, а те, наскільки швидко і влучно ресурс перетворюється на конкретну спроможність на фронті.
PURL, PAC-3 і головний сенс «високоякісної допомоги»
Одна з найпоказовіших частин виступу Федорова стосувалася PURL. На останньому засіданні у форматі «Рамштайн» Нідерланди оголосили понад $100 млн допомоги в межах цієї програми, що, за словами міністра, дозволило Україні отримувати PAC-3 для Patriot. Він також заявив, що після останнього «Рамштайну» Нідерланди передали Україні кілька ракет зі своїх власних запасів, і це стало прикладом для інших держав.
Офіс президента підтверджує цю лінію: Зеленський окремо наголосив на важливості продовження PURL і прямо пов’язав її з наявністю PAC-3 для України. Це важливий маркер: Гаага тут виступає не тільки як платник, а як країна, що допомагає перетворювати політичну солідарність на реальний перехоплювач у реальному небі.
Саме в цьому контексті фраза Федорова про «високу якість підтримки» перестає бути ритуальною ввічливістю. Вона означає, що Нідерланди для Києва — це партнер, який не просто приєднується до загального пакета, а може закривати найкритичніші вікна уразливості: балістичну загрозу, авіацію, дрони, ремонт і підтримку виробництва.
«Лінія дронів» уже давно не експеримент
Щоб зрозуміти, чому саме «Лінія дронів» стала центральною темою, важливо пам’ятати: це не нова ідея, придумана під нинішній візит. Міністерство оборони офіційно запустило проєкт 3 березня 2025 року. Від самого старту він отримав додаткові 4,6 млрд грн на закупівлю БПЛА, РЕБ, транспорту та іншого оснащення, а його метою було масштабувати найефективніші безпілотні підрозділи та створити “kill zone” глибиною 10–15 км, у якій просування ворога стає максимально дорогим.
Читайте також: ““Лінія дронів”: що це і як Україна будує невидиму стіну проти ворога. Пояснюємо”
Це принципово важливо. Бо «Лінія дронів» — це не просто програма постачання FPV. Це спроба оформити дронову війну як окрему доктрину фронтового виснаження, де безпілотники працюють не епізодично, а як постійний щільний шар спостереження, коригування, ураження й прикриття піхоти.
Що саме нового прозвучало 28 лютого
Офіційний реліз Міноборони України за підсумками зустрічі формулює головну новину чітко: Україна та Нідерланди планують залучити додаткові ресурси для продовження і масштабування «Лінії дронів». Це й є ядро всієї історії. На рівні політичного сигналу Київ фактично каже: проєкт себе показав, тепер його треба переводити в більший масштаб, із більшим фінансуванням і стабільнішим партнерським контуром.
У тому ж англомовному релізі Міноборони йдеться, що в межах проєкту вже працює понад 1000 екіпажів. Далі МОУ формулює ефект ще жорсткіше: у січні-лютому ці екіпажі, за оцінкою відомства, знищували кожного третього російського військовослужбовця на лінії фронту.
МОУ також додає ще дві гучні оцінки: у січні, за словами Федорова, російські втрати перевищили кількість нових мобілізованих, а на окремих ділянках фронту ворог втрачав до 170 осіб на один квадратний кілометр просування. Окремо він заявив, що поєднання «Лінії дронів» із програмою базового забезпечення бригад БПЛА може дозволити Україні завдавати до 50 000 втрат ворогу на місяць. Це, безумовно, офіційна українська оцінка, а не незалежний міжнародний аудит, але її політичний сенс очевидний: Київ показує союзникам, що вкладення в дрони можуть давати результат масштабу стратегічного виснаження.
Читайте також: “Ціль «50 тисяч на місяць»: що насправді означає найгучніша заява Михайла Федорова”
Наступний етап — не просто “більше дронів”, а «Лінія дронів» у корпусах
Найважливіший практичний сигнал із брифінгу — це не лише саме слово «масштабування», а те, як Федоров описує наступний крок. Міноборони вже працює над умовним запуском моделі на кшталт «Лінії дронів» у корпусах і вже почало допомагати їм створювати власні батальйони та полки з високим рівнем забезпечення дронами. Завдання сформульоване прямо: дати корпусам власну спроможність зупиняти просування ворога і знищувати його у великих масштабах.
Це вже не про окремі “зіркові” підрозділи. Це спроба зробити дронову спроможність частиною штатної великої бойової структури. Іншими словами, Київ хоче, щоб безпілотна щільність перестала бути перевагою окремих командирів і стала нормою для корпусного рівня управління. Якщо це вдасться, «Лінія дронів» перестане бути просто вдалою програмою Міноборони й перетвориться на новий стандарт організації фронту.
Читайте також: “Україні треба перехопити дронову логіку РФ: як працює “смуга 20–80 км” і що з цим робити”
Як це пов’язано з базовим забезпеченням бригад
Ця ідея не виникла в порожнечі. Ще в січні 2025 року Міноборони запустило модель щомісячного прямого фінансування бойових бригад на закупівлю БПЛА — по 2,5 млрд грн щомісяця. Тоді логіка була проста: дати командирам більше гнучкості, щоб вони купували саме ті безпілотники, які працюють на їхній ділянці.
Тепер ця схема фактично зшивається з «Лінією дронів». Тобто держава рухається до двошарової моделі: зверху — спеціалізовані дронові полки й корпусні спроможності, знизу — базове насичення бригад дронами через пряме фінансування. Якщо ця конструкція запрацює без провалів у логістиці та навчанні, вона здатна дати Україні не просто більше БПЛА, а більш стійку та гнучку дронову екосистему війни.
Читайте також: “Дронові підрозділи заявили про рекорд у грудні: 33 000 верифікованих уражень військових РФ”
Нідерланди тут уже не вперше — і це ключове
Поточна новина важлива ще й тому, що вона не стартує з нуля. Ще 24 червня 2025 року Міноборони України повідомило, що Нідерланди підписали контракти на виробництво 600 000 українських дронів у межах ініціативи «Лінія дронів». Це було частиною нового пакета допомоги на понад €675 млн, який також включав 100 додаткових радарів виявлення БПЛА та обладнання для евакуації поранених.
Reuters тоді окремо повідомляв про новий пакет на €175 млн, у якому були 100 радарів для виявлення дронів і 20 машин медеваку, а також уточнював, що цей крок ішов слідом за угодою на €500 млн із українською оборонною промисловістю на виробництво 600 000 дронів. Це підтверджує головне: Гаага вже давно зайшла в тему не декларативно, а серійно та контрактно.
Саме тому нинішня фраза про «залучення додаткових ресурсів» звучить як продовження вже існуючої лінії, а не як нова обіцянка з нуля. Це радше наступний етап тієї ж стратегії: від закупівлі — до глибшого масштабування, від пакета — до системи.
Читайте також: “Чому Європа не збудує “стіну дронів” без України”
Спільне виробництво — це вже не перспектива, а чинний трек
Офіс президента прямо повідомив, що під час зустрічі окрему увагу приділили поглибленню оборонної співпраці, включно зі спільним виробництвом дронів. Нідерландський уряд, зі свого боку, також наголошує, що наприкінці минулого року дві країни підписали промислову угоду, яка дозволяє виробляти в Нідерландах українські оборонні системи, розроблені з урахуванням бойового досвіду. За офіційним нідерландським описом, це має підвищити надійність постачання Україні, зокрема дронів, і одночасно підсилити голландську оборонну промисловість.
Це надзвичайно важлива зміна рамки. Україна тут уже не просто отримувач допомоги. Вона дедалі більше виступає як постачальник бойового досвіду, рішень і готових технологій, які Європа хоче вбудувати у власну оборонну систему. А Нідерланди — один із перших партнерів, хто демонструє готовність заходити в цю модель не лише грошима, а й промислово.
Читайте також: “Стіна дронів: Україна першою випробує “літаюче мінне поле” у бою”
Ширший контекст: Україна будує не лише дронові підрозділи, а дронову інфраструктуру
Важливо бачити цю новину в ширшому контексті останніх днів. 25 лютого Міноборони України повідомило, що до кінця 2026 року планує обладнати ще 4 000 км доріг антидроновим захистом, а на це вже додатково виділено 1,6 млрд грн. За місяць темп монтажу зріс із 5 км на день у січні до 12 км у лютому, із планом вийти на 20 км на день у березні.
Це важлива деталь, бо вона показує: дрони для України — вже не просто засіб атаки, а повноцінне середовище війни, під яке перебудовують навіть логістику, дороги та прикриття руху. І «Лінія дронів» у цій логіці — лише найвидиміша частина значно більшої трансформації.
Читайте також: ““Шокуючий” урок Естонії: як навчання Hedgehog 2025 показали слабкі місця НАТО в епоху дронів”
Ще один штрих — винесення виробництва за межі досяжності російських ударів
Reuters 25 лютого також повідомив, що українська компанія Ukrspecsystems запустила перший український військовий виробничий майданчик у Великій Британії. За словами посла Валерія Залужного, це не перенесення центру ваги з України, а радше другий контур стійкості, який має гарантувати безперервність випуску на тлі російських ударів.
У поєднанні з нідерландською лінією це виглядає як оформлення нової моделі українського ОПК: інженерна адаптація й бойове тестування лишаються максимально близько до фронту, а частина виробничих потужностей поступово розосереджується в партнерських країнах. Якщо цей тренд закріпиться, Україна отримає не просто більше дронів, а стійкішу оборонно-промислову мережу, менш уразливу до ракетного тиску Росії.
Що насправді означає ця домовленість
На практиці нинішня зустріч із Нідерландами означає три речі.
По-перше, Україна закріплює ставку на дрони як на основний інструмент підвищення ціни російського наступу. Про це прямо говорить і початкова логіка «Лінії дронів» із 10–15-кілометровою “kill zone”, і нинішня спроба розгорнути модель на корпусному рівні.
Читайте також: “«Кілзона»: що відбувається в смузі, де люди постійно грають у хованки зі смертю”
По-друге, Київ намагається вивести цю перевагу з режиму “винахідливості окремих підрозділів” у режим штатної, масштабованої, фінансованої державою системи. Для цього й зшиваються разом корпусні полки, базове бригадне забезпечення, пряме фінансування, спільне виробництво та міжнародне дофінансування.
По-третє, Нідерланди дедалі виразніше входять у роль не лише союзника, а співбудівничого української оборонної інфраструктури — від PAC-3 і F-16 до серійного дронового виробництва та обміну технологічним досвідом.
Головний ризик
Водночас між сильним політичним сигналом і реальним ефектом завжди є дистанція. У нинішньому повідомленні Міноборони йдеться саме про намір залучити додаткові ресурси, але нової конкретної суми, графіка чи детального переліку майбутніх поставок публічно не названо. Тобто зараз це — важливе політичне рішення і правильний напрямок, але ще не завершена конфігурація нової програми.
А масштабування дронової війни впирається не лише в гроші. Воно потребує стабільних компонентів, навчання екіпажів, ремонту, захищених каналів даних, інтеграції з артилерією, ППО й РЕБ, а також здатності швидко змінювати тактику швидше, ніж це робить противник. Якщо хоча б одна з цих ланок відстає, ефект починає просідати. Якщо ж вони працюють разом, «Лінія дронів» справді може стати не просто брендом, а однією з опор української військової системи 2026 року.
Суть цієї історії проста й водночас дуже жорстка: Україна більше не просить союзників просто “дати ще зброї”. Вона пропонує їм увійти в нову модель війни, де вирішує швидкість адаптації, масовість безпілотних рішень, гнучке фінансування та спільне виробництво. Нідерланди, схоже, залишаються серед тих, хто готовий заходити в цю модель серйозно — не лише грошима, а й технологічно та промислово.
Читайте також: “Світ запізнюється: Україна воює у 2030-х вже сьогодні“
Якщо цей трек не зламається на рівні бюрократії, темпів контрактування чи логістики, то розмова про «масштабування Лінії дронів» може виявитися не просто ще однією гарною новиною з брифінгу, а черговим кроком до перетворення української дронової переваги на стабільну військову перевагу. А це вже змінює не лише окремі ділянки фронту, а всю логіку війни на виснаження.
За матеріалами ukrinform.ua
