Українські компанії, державні й комунальні підприємства, органи влади та громади отримали можливість подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків. Це ще не означає швидких виплат, але створює юридично визнану доказову базу, яку в майбутньому має розглядати Міжнародна компенсаційна комісія.

Український бізнес уперше отримав доступ до міжнародно визнаного механізму фіксації збитків, завданих Росією. З 29 квітня 2026 року юридичні особи, державні та комунальні підприємства, органи влади й місцевого самоврядування можуть подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків для України. Йдеться не лише про зруйновані будівлі чи обладнання, а й про втрату активів, критичної та некритичної інфраструктури, потенційного прибутку і навіть повну втрату бізнесу. Паралельно Україна зробила ще один крок: Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії — органу, який у майбутньому має оцінювати заяви та визначати суми компенсацій.

Міжнародний реєстр збитків для України — це перший елемент майбутнього компенсаційного механізму. Він не виплачує кошти й не визначає остаточний розмір відшкодування, але приймає та фіксує заяви про шкоду, завдану російською агресією. Станом на кінець квітня 2026 року Реєстр отримав майже 150 000 заяв, а понад 45 000 уже були офіційно записані після розгляду Радою Реєстру.

Новий етап полягає в тому, що до механізму долучається бізнес і держава як заявники. Це означає, що майбутні репараційні вимоги України до Росії формуватимуться не лише навколо втрат громадян, а й навколо масштабної економічної шкоди: знищених підприємств, пошкодженої інфраструктури, втраченої виробничої бази, зупинених бізнесів і активів на окупованих територіях.

Не просто облік руйнувань: чому відкриття Реєстру для бізнесу є новим етапом у боротьбі за репарації

Війна знищила не лише житло, а й економічну основу країни

Коли йдеться про репарації від Росії, у центрі уваги часто опиняються людські втрати, зруйновані квартири, будинки, школи, лікарні та інфраструктура. Але війна завдала Україні ще одного удару — по економічній тканині держави.

Російські ракети, дрони, артилерія, окупація й мінування територій знищували або блокували роботу підприємств, складів, заводів, логістичних центрів, торговельних об’єктів, аграрних активів, енергетичних потужностей, транспорту, обладнання та комунальної інфраструктури.

Для бізнесу це часто означало не просто окрему втрату майна. Це могло означати повну зупинку діяльності, втрату працівників, ринків, контрактів, кредитоспроможності й можливості відновитися.

Саме тому відкриття Міжнародного реєстру збитків для юридичних осіб є принциповим кроком. Україна починає документувати війну не лише як гуманітарну катастрофу, а і як масштабний економічний злочин Росії.

Що саме змінилося з 29 квітня 2026 року

З 29 квітня 2026 року до Міжнародного реєстру збитків можна подавати заяви у нових категоріях, які стосуються держави та бізнесу. Міністерство економіки повідомило, що така можливість відкрита для органів державної влади, органів місцевого самоврядування та бізнесу щодо шкоди, завданої збройною агресією РФ з 24 лютого 2022 року.

Нові категорії поділено на дві великі групи.

Для держави України

До цієї групи належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громади, муніципалітети та інші публічні суб’єкти. Вони можуть подавати заяви за такими категоріями:

Категорія	Що охоплює
B1.1	пошкодження або знищення критичної інфраструктури
B1.2	пошкодження або знищення некритичної інфраструктури

Для бізнесу

До цієї групи належать будь-які юридичні особи, включно з приватними компаніями, державними та комунальними підприємствами. Для них відкрито такі категорії:

Категорія	Що охоплює
C1.1	пошкодження або знищення критичної інфраструктури
C1.2	пошкодження або знищення некритичної інфраструктури
C3.1	пошкодження, знищення або втрата активів, включно з втратою прибутку, повною втратою бізнесу та іншими прямими витратами

Це перші категорії для держави та юридичних осіб. Реєстр уже анонсував, що додаткові категорії запускатимуться впродовж наступних місяців.

Чому це важливо: бізнес отримав міжнародно визнаний канал

До відкриття цих категорій українські компанії могли фіксувати втрати через внутрішні документи, акти, кримінальні провадження, звернення до українських судів або окремі міжнародні юридичні механізми. Але головна проблема полягала в тому, що національне рішення чи внутрішня фіксація не дорівнюють реальному стягненню коштів із Росії.

За словами заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, Міжнародний реєстр збитків є важливим саме тому, що він формує базу даних, яку визнає не лише Україна, а й міжнародна спільнота. На сайті Офісу президента цей механізм описано як інструмент для системного документування шкоди й створення міжнародної доказової бази, на основі якої надалі мають ухвалюватися рішення щодо компенсацій.

Інакше кажучи, Реєстр — це не просто архів руйнувань. Це спроба перетворити кожну втрату на юридично оформлений елемент майбутньої претензії до Росії.

Реєстр — лише перший компонент: як має виглядати повний компенсаційний механізм

Міжнародний компенсаційний механізм для України задуманий як трирівнева система.

Компонент	Функція
Міжнародний реєстр збитків	приймає, опрацьовує та фіксує заяви
Міжнародна компенсаційна комісія	має розглядати заяви та визначати суми компенсацій
Компенсаційний фонд	має стати джерелом виплат

Наразі повноцінно працює саме Реєстр. Він отримує заяви, перевіряє їх і вносить до бази. Але він не визначає суму компенсації та не здійснює виплат.

Другим елементом має стати Міжнародна компенсаційна комісія. Саме її створення вийшло на новий рівень після рішення Верховної Ради 30 квітня 2026 року.

Нова важлива деталь: Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про компенсаційну комісію

30 квітня 2026 року Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Це рішення є важливим, бо Комісія має стати другим компонентом міжнародного механізму відшкодування збитків, втрат і шкоди, завданих агресією Росії.

Комісія створюється як незалежний орган в інституційних рамках Ради Європи. Її завданням буде розгляд заяв юридичних і фізичних осіб, а також держави Україна, включно з регіональними та місцевими органами влади, державними чи підконтрольними установами.

Це суттєво змінює тональність усієї теми. Якщо раніше можна було говорити переважно про збір заяв, то тепер з’являється юридичний контур органу, який має переходити до наступного етапу — оцінки цих заяв і визначення компенсацій.

Але Комісія не запрацює миттєво

Ратифікація Україною — важливий, але не фінальний крок. Конвенція набуде чинності лише після виконання двох умов.

Перша умова — щонайменше 25 країн-підписантів мають погодитися на обов’язковість Конвенції для себе.

Друга — сукупні внески цих підписантів до бюджету Реєстру за 2025 рік мають становити не менш як 50% від загального бюджету Реєстру, який визначений у 3 692 150 євро.

Після виконання цих умов Конвенція має набути чинності через три місяці.

Це означає, що механізм рухається вперед, але процес усе ще залежить від швидкості міжнародних ратифікацій, фінансових внесків і політичної волі партнерів.

Для бізнесу це важливий сигнал: компенсації не будуть швидкими, але інституційна архітектура для них уже будується.

Скільки заяв уже є в Реєстрі

Ще одна важлива нова цифра — статистика роботи Реєстру. Після 11-го засідання Ради Реєстру було офіційно записано ще 4 505 заяв. Загальна кількість записаних заяв перевищила 45 000. Водночас загалом Реєстр отримав майже 150 000 заяв.

Тут важливо розрізняти два поняття:

Поняття	Що означає
Подані заяви	заяви, які вже надійшли до Реєстру
Записані заяви	заяви, які пройшли відповідний етап розгляду й офіційно внесені до Реєстру

Це розмежування важливе для розуміння механіки. Подати заяву — ще не означає автоматично бути внесеним до Реєстру. Інформація має пройти перевірку, а рішення про внесення ухвалюється відповідними органами Реєстру.

Перші великі бізнес-заяви: кейс Харківської ТЕЦ-5

Після відкриття нових категорій з’явився перший показовий кейс. Юридична фірма Asters повідомила, що разом з адвокатським об’єднанням «Шкребець і Партнери» консультувала ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5» щодо подання заяви до RD4U у новій категорії «Пошкодження або знищення критичної інфраструктури». Заява стосується збитків на суму понад 5 млрд грн, завданих майну Харківської ТЕЦ-5 внаслідок російського вторгнення.

Цей кейс важливий не лише через суму. Він показує, що механізм уже використовується для великих інфраструктурних претензій. Робота над проєктом, за повідомленням Asters, тривала з початку бета-тестування RD4U у грудні 2025 року до подання заяви 4 травня 2026 року.

Для інших компаній це практичний сигнал: якісна заявка до Реєстру — це складна юридична, технічна й фінансова робота. Її не можна звести до короткої форми з описом руйнування. Потрібні документи, докази, оцінки, причинно-наслідковий зв’язок і відповідність категорії.

Які збитки може заявляти бізнес

Найширшою для бізнесу є категорія C3.1 — пошкодження, знищення або втрата активів. Вона охоплює не лише сам актив, а й пов’язані з ним економічні наслідки: втрату прибутку, повну втрату бізнесу та інші прямі витрати.

Фактично бізнес може фіксувати кілька різних типів втрат.

1. Фізичне знищення або пошкодження активів

Це найочевидніший тип шкоди. Йдеться про будівлі, споруди, обладнання, транспорт, виробничі лінії, склади, техніку, товарні залишки, інженерні системи та інші матеріальні активи.

Для підприємства така втрата може означати неможливість виробляти продукцію, надавати послуги, виконувати контракти або продовжувати роботу в попередньому форматі.

2. Пошкодження критичної інфраструктури

Це стосується об’єктів, які мають важливе значення для функціонування економіки, енергетики, транспорту, комунальних систем, зв’язку або базових послуг. Саме в цій категорії, наприклад, була подана заява щодо Харківської ТЕЦ-5 на понад 5 млрд грн.

3. Пошкодження некритичної інфраструктури

Некритична інфраструктура може не бути життєво необхідною для держави в цілому, але для конкретного бізнесу або громади її знищення може мати катастрофічні наслідки. Це можуть бути офіси, логістичні центри, комерційні об’єкти, склади, виробничі приміщення або інші об’єкти, без яких компанія не може нормально працювати.

4. Втрата прибутку від активів

Це складніша категорія, ніж фізичне руйнування. Бізнес має доводити не лише факт пошкодження активу, а й те, що через це він не отримав прибуток, який міг би отримати за нормальних умов.

Тут важливими будуть фінансова звітність, історія доходів, контракти, виробничі плани, документи про зупинку діяльності й інші докази.

5. Повна втрата бізнесу

Для частини підприємців війна означала не тимчасові збитки, а фактичне знищення бізнесу як економічної одиниці. Це могло статися через руйнування активів, окупацію території, втрату контролю над майном, блокування логістики або неможливість релокації.

6. Втрата контролю над майном на окупованих територіях

Одна з найболючіших категорій для бізнесу — активи, які фізично не знищені, але фактично недоступні власнику через окупацію.

Компанія може мати документи на майно, але не мати можливості ним користуватися, обслуговувати його, отримувати з нього прибуток або навіть перевірити його стан.

Ця категорія особливо важлива для підприємств, які мали активи в Криму, на Донбасі, у частинах Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей.

Саме включення повної втрати бізнесу до логіки Реєстру є принциповим: Росія має відповідати не лише за зруйновані стіни, а й за знищену економічну діяльність.

Як подати заяву: «Дія» стає входом до міжнародного механізму

Заяви до Реєстру подаються через портал «Дія». Міністерство економіки окремо зазначає, що заявники можуть ознайомитися з формами, правилами подання, відповідями на поширені запитання та отримати доступ до подачі через «Дію».

Для юридичних осіб є важлива практична новація: керівник може подати заяву самостійно або призначити представника через інструмент «Цифрові повноваження» в «Дії».

Це особливо важливо для великих компаній, державних і комунальних підприємств, де підготовкою заяви можуть займатися не лише керівники, а й юристи, фінансисти, бухгалтери, технічні спеціалісти або окремі відповідальні працівники.

Які докази потрібні бізнесу

Для бізнесу подання заяви до Реєстру має бути не формальністю, а повноцінною юридично-доказовою роботою.

Компаніям варто готувати:

документи про право власності або користування майном;
договори оренди, балансові документи, інвентаризаційні описи;
фото та відео пошкоджень;
акти обстеження;
технічні висновки;
бухгалтерську та фінансову звітність;
документи про вартість активів;
підтвердження витрат на ремонт або відновлення;
докази втрати прибутку;
контракти, які не були виконані через війну;
офіційні повідомлення про обстріли;
медійні публікації про атаки;
документи, що підтверджують причинний зв’язок між шкодою та російською агресією.

У категоріях щодо критичної та некритичної інфраструктури можна заявляти не лише вартість зруйнованого або пошкодженого майна, а й витрати на ремонт чи відновлення, включно з майбутнім відновленням інфраструктури або її функцій.

Чому якість заявки має вирішальне значення

Подання заяви не означає автоматичного внесення до Реєстру. Спочатку інформація проходить опрацювання, а далі відповідні органи Реєстру ухвалюють рішення щодо її запису.

Сам Реєстр повідомив, що на 11-му засіданні Ради було записано 4 505 заяв, після чого загальна кількість записаних заяв перевищила 45 000. Це показує, що заяви проходять окремий етап розгляду й фіксації.

Для бізнесу це означає: слабка доказова база, неповні документи, неправильна категорія або відсутність причинного зв’язку між втратою та російською агресією можуть ускладнити або зірвати внесення заяви до Реєстру.

Відмови можливі. Їх може бути кілька причин:

недостатньо доказів;
документи оформлені неякісно;
немає підтвердження права власності чи користування майном;
шкода не пов’язана з російською агресією;
заявлена категорія не відповідає суті збитку;
подані дані суперечливі або неповні.

Тому якість підготовки заяви має вирішальне значення. Для бізнесу це означає, що процес потрібно сприймати не як формальність, а як юридичну роботу.

Чому українських судів недостатньо

Бізнес може звертатися до українських судів, але основна проблема полягає не лише в отриманні рішення. Головна проблема — виконання такого рішення проти Росії.

В Україні російських активів, які можна було б масово використовувати для компенсацій, фактично недостатньо. За кордоном активи суверенної держави захищені імунітетом, і їх використання для стягнення потребує складних міжнародних рішень.

Саме тому Міжнародний реєстр збитків є важливим не як заміна судів, а як інший шлях: багатосторонній, міжнародно визнаний і прив’язаний до майбутнього компенсаційного механізму.

Чому інвестиційні арбітражі не є універсальним рішенням

Окремий шлях для частини компаній — міжнародні інвестиційні арбітражі. Вони вже використовувалися для вимог до Росії у справах щодо втрачених активів у Криму. Але цей шлях підходить не всім.

По-перше, компанія має довести, що її активи є інвестицією, яка захищається відповідним міжнародним договором. По-друге, такі процеси дорогі й тривалі. По-третє, навіть вигране арбітражне рішення ще потрібно виконати.

Тому для більшості українських компаній Міжнародний реєстр збитків може стати більш доступним і системним інструментом фіксації втрат.

Звідки можуть взятися гроші для компенсаційного фонду

Найскладніше питання — джерела майбутніх виплат. Україна разом із партнерами працює над створенням фонду, який має виплачувати компенсації відповідно до рішень Комісії. Офіс президента наголошує, що цей фонд має спиратися на принцип фінансової відповідальності Російської Федерації за завдану шкоду.

Потенційним джерелом можуть бути російські активи, заморожені за кордоном. Але питання їх використання залишається юридично і політично складним.

На ці кошти можуть претендувати різні напрями:

оборонні потреби України;
відновлення критичної інфраструктури;
бюджетна підтримка;
соціальні видатки;
компенсації громадянам;
компенсації бізнесу;
відбудова громад;
відновлення державних і комунальних об’єктів.

Тому головне питання полягає не лише в тому, чи можна використати російські активи, а й у тому, як саме їх розподіляти.

Чи може Реєстр допомогти бізнесу ще до виплат

Так, потенційно може. Ірина Мудра в інтерв’ю Forbes Ukraine пояснювала, що внесення збитків до міжнародно визнаної бази може мати значення не лише для майбутніх компенсацій, а й для державних програм підтримки або навіть для діалогу з банками.

Ідея полягає в тому, що майбутня компенсація може розглядатися як певний аргумент у кредитуванні. Це особливо актуально для бізнесу, який працює поблизу прифронтових територій або втратив майно і через це не може відповідати стандартним банківським вимогам.

Поки це не готовий фінансовий інструмент, а радше напрям для обговорення. Але сама логіка важлива: міжнародно зафіксована вимога може стати не лише юридичним документом «на майбутнє», а й частиною економічного відновлення вже в середньостроковій перспективі.

Дані Реєстру як основа для державної політики

Реєстр може бути корисним не лише для окремих компаній. Для держави це потенційно величезна база даних про реальний масштаб економічної шкоди.

Вона може показати:

які галузі постраждали найбільше;
які регіони мають найбільші втрати;
які типи активів знищуються найчастіше;
де бізнес втратив критичну інфраструктуру;
які підприємства потенційно можуть відновитися за умови підтримки;
які громади потребують першочергової допомоги.

Це важливо, бо програми підтримки бізнесу не можуть будуватися лише на загальних оцінках. Для адресної допомоги потрібні конкретні дані: хто постраждав, що саме втрачено, якою є вартість шкоди, які докази це підтверджують і чи є шанс на відновлення діяльності.

Чому це особливо важливо для прифронтового бізнесу

Підприємства поблизу фронту перебувають у найскладнішому становищі. Вони часто мають підвищені ризики, гірший доступ до кредитування, проблеми зі страхуванням, нестачу працівників, перебої з логістикою та загрозу повторних атак.

Для таких компаній внесення заяви до Міжнародного реєстру збитків може мати подвійне значення.

По-перше, це фіксація права на майбутню компенсацію.

По-друге, це доказ для держави, банків, донорів і міжнародних партнерів, що проблеми компанії спричинені не звичайним бізнес-ризиком, а прямими наслідками російської агресії.

У цьому сенсі Реєстр може стати інструментом економічної видимості для бізнесів, які працюють у найнебезпечніших умовах.

Чому відкриття категорій для держави не менш важливе

Окремо варто наголосити: Реєстр відкрито не лише для приватного бізнесу, а й для держави Україна, органів влади, місцевого самоврядування, громад і муніципалітетів. Для держави передбачені категорії щодо пошкодження або знищення критичної та некритичної інфраструктури.

Це має велике значення для відбудови. Росія системно б’є по енергетиці, транспортній інфраструктурі, комунальних об’єктах, адміністративних будівлях, водопостачанню, лікарнях, школах та інших елементах публічної інфраструктури.

Якщо ці втрати будуть належно зафіксовані в міжнародному механізмі, Україна зможе сильніше аргументувати вимогу не лише про загальні репарації, а й про конкретне відшкодування для громад, регіонів і державних структур.

Що означає цифра 43 категорії

У попередніх заявах українські посадовці говорили, що до кінця 2026 року мають бути відкриті всі 43 категорії. Це означає, що нинішні п’ять категорій для бізнесу та держави — лише перший крок.

Логіка така: Реєстр має охопити максимально широкий спектр шкоди, завданої Росією. Це можуть бути втрати громадян, бізнесу, держави, громад, інфраструктури, майна, доходів, доступу до активів, житла, здоров’я, життя та інших сфер.

Чим детальніше буде побудована система категорій, тим менше ризику, що окремі типи шкоди залишаться поза майбутнім компенсаційним процесом.

Основні ризики для бізнесу

Попри важливість механізму, бізнес має тверезо оцінювати його обмеження.

1. Компенсації не будуть швидкими

Реєстр не виплачує кошти. Комісія ще має повноцінно запрацювати. Фонд ще потребує джерел наповнення. Тому заявка — це не швидкий фінансовий інструмент, а юридичне закріплення вимоги.

2. Потрібна сильна доказова база

Бізнесу доведеться підтверджувати право на майно, факт шкоди, її розмір і зв’язок із російською агресією. Для великих заяв це може бути складний процес із залученням юристів, оцінювачів, бухгалтерів і технічних експертів.

3. Механізм залежить від міжнародної політики

Комісія і фонд працюватимуть у міжнародному правовому полі. Їхній запуск і ефективність залежатимуть від ратифікацій, внесків, домовленостей партнерів і рішень щодо російських активів.

4. Буде конкуренція пріоритетів

Навіть якщо джерела компенсаційного фонду будуть знайдені, кошти доведеться розподіляти між багатьма категоріями постраждалих: громадянами, бізнесом, громадами, державою, інфраструктурою та соціальними потребами.

Що бізнесу варто зробити вже зараз

Компаніям, які зазнали втрат, не варто чекати запуску компенсаційного фонду. Документування потрібно починати вже зараз, бо докази з часом втрачаються.

Бізнесу варто:

визначити, до якої категорії належить втрата;
перевірити правила подання на сайті RD4U та в «Дії»;
зібрати документи про право власності або користування майном;
підготувати фото, відео, акти й технічні висновки;
зібрати фінансові документи;
порахувати прямі збитки;
окремо підготувати обґрунтування втрати прибутку;
підтвердити зв’язок між шкодою та російською атакою;
за потреби призначити представника через «Цифрові повноваження»;
залучити юристів, фінансистів або оцінювачів для складних заяв.

Головне — не просто подати заяву, а зробити її достатньо якісною, щоб вона мала юридичну вагу в майбутньому процесі.

Репарації починаються не з грошей, а з доказів

Міжнародний реєстр збитків не вирішує питання компенсацій одразу. Але він робить те, без чого жодні репарації неможливі: формує доказову базу.

Росія завдала Україні шкоди на багатьох рівнях — людському, економічному, інфраструктурному, державному. Щоб ця шкода не залишилася лише політичною заявою або статистикою, її потрібно перетворити на систему юридичних вимог.

Саме це і робить Реєстр.

Кожна якісно подана заява — це не лише шанс конкретного бізнесу на майбутню компенсацію. Це частина великої справи України проти Росії.

Відкриття Міжнародного реєстру збитків для бізнесу, державних і комунальних підприємств, органів влади та громад — це новий етап у підготовці майбутніх репарацій від Росії. Україна переходить від фіксації переважно індивідуальних втрат громадян до системного документування економічної та інфраструктурної шкоди.

Найважливіше оновлення полягає в тому, що вже наступного дня після запуску нових категорій Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії. Це означає, що формується другий компонент механізму — орган, який у майбутньому має розглядати заяви та визначати суми компенсацій.

Водночас бізнесу не варто очікувати швидких виплат. Комісія ще має повноцінно запрацювати, компенсаційний фонд ще потрібно наповнити, а джерела коштів залишаються предметом міжнародних рішень. Проте подання заяв уже зараз має стратегічний сенс: це юридична фіксація втрат, міжнародно визнаний доказовий слід, потенційна база для державної підтримки та майбутніх вимог до Росії.

Головний висновок простий: репарації починаються з документування. Хто якісно зафіксує свої втрати зараз, той матиме сильнішу позицію тоді, коли міжнародний механізм перейде від збору заяв до реальних рішень про компенсації.

Детальніше про Реєстр на офіційному сайті www.RD4U.coe.int

Сторінка “Подати заяву”, на якій заявники можуть ознайомитись із Формами та Правилами подання Заяв у потрібній категорії, відповіді на поширені запитання та знайти посилання на портал Дія для подання заяви – https://www.rd4u.coe.int/uk/submit-a-claim
Сторінка на порталі Дія, на якій можна подати заяву у кожній з відкритих категорій – https://diia.gov.ua/services/RD4U

Довідково:

Реєстр збитків для України (RD4U) створено під егідою Ради Європи у травні 2023 року. Він фіксує втрати, завдані агресією росії з 24 лютого 2022 року, і є першим кроком до створення міжнародного механізму компенсації. Наразі до Реєстру приєдналися 44 держави та Європейський Союз.

За матеріалами forbes.ua