Новий 2026/2027 навчальний рік принесе українським школам одразу кілька помітних змін. Частина з них стосується повсякденного життя учнів уже з 1 вересня: змінюються підходи до оцінювання, процедура реагування на булінг і насильство, кількість годин історії та громадянської освіти, правила поділу класів на групи під час дистанційного навчання. Для дітей, які живуть за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, запроваджують окремий українознавчий компонент.
Одночасно українська школа входить у вирішальний етап підготовки до реформи профільної старшої школи. Якщо раніше нову модель випробовували лише кілька десятків закладів, то у 2026/2027 навчальному році пілот охопить уже 150 ліцеїв. А з вересня 2027 року перехід на профільне навчання у 10–12 класах має стати системним.
Окремий блок змін пов’язаний із безпекою. У прифронтових громадах планують встановити сотні мобільних укриттів, щоб більше дітей могли навчатися очно або у змішаному форматі навіть у регіонах, де зберігається загроза російських авіаційних та дронових атак.
Розбираємося, що саме зміниться у школах, кого торкнуться нові правила і до чого варто готуватися учням та їхнім батькам.
150 ліцеїв тестуватимуть нову старшу школу
Одна з наймасштабніших змін нового навчального року поки що не охопить усіх школярів, але фактично стане генеральною репетицією реформи, яка має змінити старші класи в Україні.
У 2026/2027 навчальному році пілотний проєкт профільної старшої школи розширюється до 150 закладів освіти. Для порівняння: попереднього навчального року модель тестували 30 ліцеїв у 19 областях.
Головна ідея реформи полягає в тому, що старша школа перестане бути простим продовженням дев’ятирічної базової освіти. Після 9 класу учень має обирати подальшу освітню траєкторію, а в академічному ліцеї — профіль, за яким навчатиметься у 10–12 класах.
Повноцінний запуск нової моделі запланований на вересень 2027 року.
Передбачається, що учні зможуть значно глибше вивчати предмети, пов’язані з їхніми майбутніми освітніми або професійними планами. Водночас вибір не обмежуватиметься лише одним жорстко визначеним набором дисциплін.
Наприклад, школяр, який обрав математичний профіль, зможе додатково взяти курс із природничих наук, мистецтва, літератури або іншого напряму, якщо відповідну можливість пропонує ліцей.
Таким чином старша школа має поступово перейти від моделі, за якої майже всі учні одного класу навчаються за практично однаковою програмою, до системи індивідуальніших освітніх траєкторій.
Які предмети залишаться обов’язковими
Профілізація не означатиме, що старшокласник зможе повністю відмовитися від дисциплін, які не відповідають його основному профілю.
Обов’язковими залишатимуться:
- українська мова та література;
- історія України;
- англійська мова;
- математика;
- фізична культура;
- «Захист України».
Навколо цієї бази формуватиметься профільна частина програми та предмети за вибором.
Важлива особливість нової моделі — можливість переглянути власний вибір. Якщо у 10 класі учень зрозуміє, що обраний профіль йому не підходить, передбачена можливість його змінити.
Це має знизити ризик ситуації, коли фактично професійне рішення, ухвалене у 14–15 років, стає незворотним на всі три роки навчання.
Великі ліцеї замість десятків однакових старших класів
Профільна реформа передбачає і зміну самої організації шкільної мережі.
Повноцінне профільне навчання простіше організувати у великих ліцеях, де є достатньо учнів для формування кількох напрямів та окремих навчальних груп.
Адже якщо у школі навчається невелика кількість десятикласників, одночасно запропонувати їм математичний, гуманітарний, природничий та інші профілі практично неможливо.
Саме тому старша школа поступово концентруватиметься у більших ліцеях.
Водночас реформа не означає автоматичного закриття початкових шкіл або гімназій, у яких діти навчаються до 9 класу.
Фактично йдеться про розмежування різних рівнів освіти: початкова школа, базова середня освіта до 9 класу та окрема профільна старша школа.
У ліцеях з’являється нова роль — кар’єрний радник
Ще одна важлива складова профільної моделі — допомога учням із вибором освітньої траєкторії.
У ліцеях передбачається робота кар’єрного освітнього радника.
Його завдання — не просто розповісти школяреві, які професії існують, а допомогти пов’язати інтереси та здібності учня з вибором навчального профілю, предметів і можливого подальшого навчання.
Для української школи це суттєва зміна. До цього профорієнтація часто обмежувалася окремими заходами або класними годинами, тоді як нова модель передбачає більш системну підтримку під час ухвалення освітніх рішень.
Класи дозволять ділити на групи і під час дистанційних уроків
З 2026/2027 навчального року змінюються і правила організації навчання.
Школи зможуть ділити класи на групи для вивчення окремих предметів не лише під час очного, а й під час дистанційного навчання.
Для української та іноземних мов поділ можливий:
- у 1–4 класах — якщо в класі 24 і більше учнів;
- у 5–12 класах — якщо в класі понад 27 учнів.
Для дистанційної освіти ця норма важлива насамперед через специфіку мовних занять, де можливість говорити, виконувати усні вправи і взаємодіяти з учителем напряму залежить від кількості дітей у групі.
Ліцеї, які беруть участь у пілотуванні профільної старшої школи, отримають додаткову можливість формувати міжкласні групи від восьми учнів для профільних предметів та інтегрованих курсів.
Це необхідно для системи, де школярі одного року навчання можуть обирати різні дисципліни.
Реагування на булінг: у школи буде лише доба
Одні з найбільш практично важливих змін стосуються реагування на насильство щодо дітей.
З нового навчального року діятиме оновлений порядок реагування на випадки булінгу та можливого насильства у закладах освіти.
Школа має розглянути повідомлення про можливе насильство щодо дитини протягом однієї доби.
Якщо в ситуації виявляються ознаки насильства, керівник навчального закладу повинен не пізніше ніж протягом трьох годин повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.
Таким чином процедура має стати швидшою і формалізованішою.
Для батьків це означає, що повідомлення про можливе насильство не повинно залишатися лише на рівні усної розмови з класним керівником або адміністрацією школи.
Заклад освіти має діяти відповідно до встановленої процедури.
Шкільна комісія більше не вирішує, чи був булінг
Змінюється й роль комісії, яку створює навчальний заклад.
Раніше в суспільстві часто виникало хибне враження, що саме шкільна комісія фактично визначає, чи був конкретний конфлікт булінгом.
За новим порядком її функція чіткіше відокремлюється від юридичної оцінки події.
Встановити факт булінгу може виключно суд.
Завдання шкільної комісії — оцінити ситуацію з погляду потреб та безпеки дитини, визначити, якої підтримки вона потребує, і організувати відповідні заходи.
Це важливе розмежування: школа повинна оперативно захищати дитину і реагувати на ризики, але не підміняти собою правоохоронні органи або суд.
840 мобільних укриттів для прифронтових громад
Безпека залишається одним із головних факторів, який визначає формат навчання в Україні.
У новому навчальному році планують реалізовувати ініціативу «Безпечний маршрут школяра».
У межах проєкту в 49 прифронтових громадах планують встановити 840 мобільних укриттів.
Йдеться про території, де діти продовжують навчатися очно або у змішаному форматі, попри підвищений ризик ударів керованими авіабомбами та безпілотниками.
Фінансувати спорудження таких укриттів мають, зокрема, коштом тилових регіонів.
Мобільні захисні споруди повинні доповнити стаціонарні укриття та скоротити відстань, яку дитині необхідно подолати після сигналу повітряної тривоги.
Для прифронтової школи це принципово: навіть наявність укриття не завжди робить очне навчання можливим, якщо воно розташоване надто далеко від місця перебування дітей.
У 7–9 класах стане більше історії та громадянської освіти
Змінюється і базовий навчальний план.
У 7–9 класах збільшується кількість часу на предмети громадянської та історичної освітньої галузі.
Сумарно до базового навчального плану додають дві години.
Це не означає появу лише одного нового предмета. Йдеться про збільшення загального навчального часу, відведеного на історію та громадянську освіту.
Для учнів це означатиме більшу вагу дисциплін, пов’язаних із розумінням історичних процесів, держави, суспільства, громадянських прав та відповідальності.
Дітям за кордоном більше не доведеться дублювати всю шкільну програму
Окремі зміни стосуються сотень тисяч українських дітей, які через війну перебувають за межами країни.
Для них однією з головних проблем останніх років стало подвійне навчальне навантаження.
Дитина могла вдень відвідувати місцеву школу у Польщі, Німеччині, Чехії чи іншій країні, а після цього дистанційно проходити значну частину української програми.
Щоб зменшити це навантаження, до державних стандартів початкової, базової та профільної середньої освіти додали спеціальні навчальні плани для класів і груп з українознавчим компонентом.
Цей формат призначений, зокрема, для дітей за кордоном і тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях.
Що входитиме до українознавчого компонента
Замість повторного проходження всієї програми дитина зможе зосередитися на дисциплінах, які безпосередньо пов’язані з українською освітньою системою і які неможливо повністю замінити предметами іноземної школи.
До такого компонента входитимуть, зокрема:
- українська мова;
- українська література;
- історія України;
- географія України;
- основи правознавства;
- «Захист України».
Результати навчання з інших предметів, які дитина проходить в іноземній школі, можуть бути зараховані українським закладом освіти.
Для цього батькам необхідно подати заяву та документи, які підтверджують навчання дитини.
Логіка зміни проста: учень не повинен двічі проходити, наприклад, повний курс математики чи природничих дисциплін лише тому, що одночасно залишається в українській системі освіти.
Нова система оцінювання: важливий не бал за роботу, а результат навчання
Ще одна велика зміна 2026/2027 навчального року — поступове запровадження нових критеріїв оцінювання результатів навчання.
У 2026/2027 році вони поширюватимуться на 1–9 класи.
Далі система розширюватиметься поетапно:
- у 2027/2028 навчальному році — на 1–10 класи;
- з 2028/2029 року — на 1–12 класи.
Ключова ідея нового підходу полягає в тому, що оцінюється не просто факт виконання контрольної, домашньої або іншої роботи, а те, якого конкретного результату навчання досяг учень.
Тобто оцінювання має більше показувати не «скільки помилок зробила дитина», а «що саме вона вже вміє, розуміє і може застосувати».
Формувальне, поточне і підсумкове оцінювання
Передбачаються три основні типи оцінювання:
Формувальне оцінювання допомагає зрозуміти прогрес учня без акценту виключно на балах. Учитель має визначати, що дитина вже опанувала і над чим їй ще потрібно працювати.
Поточне оцінювання фіксує результати під час навчального процесу.
Підсумкове оцінювання визначає результати після завершення певного періоду або етапу навчання.
Для різного віку підходи залишатимуться різними.
У 1–2 класах застосовуватиметься вербальне оцінювання.
У 3–4 класах — вербальне та рівневе.
У 5–12 класах зберігається звична 12-бальна шкала.
Тобто реформа не скасовує оцінки у старших класах. Вона змінює насамперед логіку того, за що саме виставляється бал.
Учень зможе вимагати пояснення оцінки
Важливий елемент нової системи — право школяра розуміти, чому він отримав конкретний результат.
Учень має право отримати пояснення щодо виставленої оцінки, а також звернутися із проханням про її перегляд.
Це має зробити оцінювання прозорішим і поступово відходити від моделі, за якої бал сприймається як остаточне рішення вчителя без пояснення критеріїв.
Одночасно встановлюється ще один важливий принцип: оцінка конкретного учня є конфіденційною інформацією.
Фактично це означає відхід від практик публічного порівняння результатів дітей перед усім класом.
Що реально зміниться для школярів уже цього року
Новий навчальний рік не означатиме миттєвого переходу всієї української школи на абсолютно іншу модель.
Частина реформ лише тестується.
Профільна старша школа, наприклад, у 2026/2027 році працюватиме в пілотному режимі у 150 закладах, а загальнонаціональний перехід запланований на 2027 рік.
Проте низка змін безпосередньо стосується учнів уже зараз.
Школярі 7–9 класів отримають більше годин історії та громадянської освіти. Для учнів 1–9 класів почнеться перехід на нові критерії оцінювання. Діти за кордоном зможуть навчатися за українознавчим компонентом замість фактичного дублювання двох повних програм.
Школи отримують чіткіші часові рамки реагування на повідомлення про можливе насильство, а дистанційні класи — більше можливостей для поділу на навчальні групи.
Для прифронтових територій ключовою зміною стане подальше нарощування мережі укриттів.
Найбільша трансформація почнеться у 2027 році
Зміни 2026/2027 навчального року варто розглядати не ізольовано, а як частину значно більшої перебудови середньої освіти.
Найпомітнішим етапом має стати вересень 2027 року, коли запланований повноцінний перехід до профільної старшої школи.
Тоді вибір профілю, предметів і освітньої траєкторії перестане бути експериментом окремих ліцеїв і має стати стандартною моделлю для старшокласників.
У перспективі українська школа рухається до системи, в якій перші дев’ять років формують спільну базову освіту, а останні три мають дедалі більше залежати від інтересів і майбутніх планів конкретного учня.
Водночас реформа відбувається в умовах, яких не мала більшість європейських освітніх систем: повномасштабної війни, постійних повітряних тривог, переміщення мільйонів громадян та значної кількості дітей, які одночасно залишаються частиною української освіти й навчаються за кордоном.
Саме тому зміни нового навчального року стосуються одночасно і довгострокової модернізації школи, і дуже практичних проблем сьогодення — від укриттів та дистанційних класів до захисту дітей від насильства і зменшення навантаження на учнів за кордоном.
Для батьків і школярів головним орієнтиром у 2026/2027 році стане не одна велика реформа, яка набирає чинності в конкретний день, а поступовий перехід до нової моделі освіти. Частина правил почне діяти вже з вересня, частина тестуватиметься протягом року, а повний ефект наймасштабніших змін стане помітним уже з наступного навчального циклу.
