Національний банк уперше за сім років розширює номінальний ряд гривні. З 4 вересня 2026 року в обігу з’явиться банкнота номіналом 2 000 гривень із портретом Василя Стуса. Її поява відображає не лише зміни в українській економіці та структурі готівкового обігу, а й новий підхід до того, кого і що держава увічнює на своїх грошах.

Національний банк України 10 липня презентував нову банкноту номіналом 2 000 гривень — найбільшу за номіналом купюру в історії сучасної української гривні.

На її лицьовому боці зображено поета, правозахисника і політв’язня радянського режиму Василя Стуса. На зворотному — будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався і який нині носить його ім’я.

Банкнота надійде в обіг 4 вересня 2026 року. Дату обрали невипадково: 4 вересня 1965 року Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою взяв участь у відкритому протесті проти арештів української інтелігенції, а 4 вересня 1985 року поет загинув у радянському таборі особливого режиму.

Головне про нову банкноту

Характеристика	Дані
Номінал	2 000 гривень
Дата введення в обіг	4 вересня 2026 року
Портрет	Василь Стус
Зворотний бік	Філологічний факультет Донецького національного університету
Основний колір	Синій
Розмір	75 × 166 мм
Кількість захисних елементів	Понад 20
Особливість	Нова анімована захисна стрічка Anima Colour

Чому саме Василь Стус

Василь Стус став одним із найпомітніших представників українського дисидентського руху ХХ століття. Він був поетом-шістдесятником, перекладачем, літературним критиком, членом Української Гельсінської групи та послідовним противником радянської політики русифікації й політичних переслідувань.

За свою громадянську позицію Стус зазнав арештів, судових переслідувань і багаторічного ув’язнення. Він помер у таборі особливого режиму в Пермській області у вересні 1985 року. У 1991 році йому посмертно присудили Шевченківську премію, а у 2005-му надали звання Героя України.

Вибір Стуса для найбільшого номіналу має виразний символічний зміст. Національна валюта є не лише платіжним засобом, а й одним із найпоширеніших державних символів. Через портрети, архітектуру, орнаменти та написи банкноти формують своєрідний візуальний канон української історії.

До нинішнього банкнотного ряду входять переважно державні діячі, письменники, філософи й науковці попередніх епох. Поява Стуса означає включення до цього канону представника українського опору радянському тоталітаризму — людини, чия біографія безпосередньо пов’язана з боротьбою за свободу, гідність і культурну незалежність.

Що зображено на лицьовому боці

Центральним елементом лицьового боку є портрет Василя Стуса та відтворення його підпису. Купюра виконана переважно у синіх тонах із додаванням фіолетових, рожевих і золотистих деталей.

Поруч із портретом використано образ сокола-боривітра, натхнений однойменною мозаїкою Алли Горської. Панно «Боривітер» художниця створила у 1967 році для ресторану «Україна» в Маріуполі.

Образ птаха став метафорою покоління шістдесятників. Боривітер може зависати в повітрі, утримуючись на місці навіть проти сильного зустрічного вітру. У концепції банкноти це символ людей, які зберігали внутрішню свободу і національну ідентичність попри тиск радянської системи.

На банкноті також розміщено рядок зі Стусового вірша, написаного в ув’язненні:

«І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве».

Шрифт створений за мотивами графіки Георгія Нарбута — автора перших українських банкнот доби Української Народної Республіки. Завдяки цьому дизайн поєднує кілька історичних пластів: державотворення початку ХХ століття, рух шістдесятників і сучасну боротьбу України за незалежність.

Що буде на звороті

На зворотному боці зображено будівлю філологічного факультету Донецького національного університету.

Василь Стус навчався в тодішньому Сталінському педагогічному інституті на історико-філологічному факультеті. Після російської окупації Донецька університет був переміщений до Вінниці, а у 2016 році отримав ім’я Василя Стуса.

Таким чином, зображення університетської будівлі має подвійне значення. Воно нагадує про донецький період життя поета, але водночас підкреслює українську культурну та інтелектуальну традицію Донеччини.

На купюрі також використано стилізований тризуб, елементи сучасної військової символіки та гасло «Слава Україні! Героям слава!». Композиція відсилає до шеврона українських військовослужбовців і поєднує історичний опір радянському режиму із сучасною боротьбою України.

Навіщо Україні банкнота 2 000 гривень

Головним економічним аргументом НБУ є суттєве збільшення обсягів готівки, зарплат і цін після введення попереднього найбільшого номіналу.

Банкнота 1 000 гривень з портретом Володимира Вернадського з’явилася у жовтні 2019 року. За сім років, за підрахунками Нацбанку:

середньомісячна зарплата в Україні зросла приблизно втричі;
загальний рівень цін — удвічі;
обсяг готівки в обігу збільшився з майже 390 млрд до понад 970 млрд гривень;
частка тисячогривневих банкнот перевищила 55% загальної суми готівки.

Після появи купюри 1 000 гривень середню зарплату можна було виплатити приблизно десятьма банкнотами найбільшого номіналу. У 2026 році для виплати середньої зарплати готівкою потрібно вже понад 30 таких купюр.

Коли більше половини готівкової маси припадає на найбільший доступний номінал, для центрального банку це є сигналом, що банкнотний ряд варто розширити. Інакше доводиться друкувати, перевозити, сортувати та зберігати дедалі більшу кількість купюр.

Скільки НБУ планує заощадити

Банкнота 2 000 гривень дає змогу переносити ту саму суму меншою кількістю паперових грошей.

Наприклад, для транспортування 2 млн гривень потрібно:

1 000 банкнот по 2 000 гривень;
2 000 банкнот по 1 000 гривень;
4 000 банкнот по 500 гривень;
10 000 банкнот по 200 гривень.

За оцінкою НБУ, використання купюр по 2 000 гривень замість тисячогривневих може приблизно вдвічі зменшити логістичні витрати. Порівняно з банкнотами по 500 гривень скорочення може бути чотириразовим, а порівняно з двохсотгривневими — десятиразовим.

Йдеться не лише про перевезення. Менша кількість банкнот означає нижчі витрати на виробництво, інкасацію, перерахунок, сортування, пакування, зберігання та заміну зношених купюр.

Що зміниться для банків і магазинів

Для банків новий номінал означає менше навантаження на каси, сховища й інкасаторські служби. Банкомати та касові вузли зможуть видавати більші суми меншою кількістю банкнот, хоча для цього банківському сектору доведеться налаштувати обладнання на розпізнавання нового номіналу.

Для магазинів і підприємств перевагою стане швидше опрацювання великих готівкових платежів. Водночас на першому етапі купюра може створювати побутові незручності в невеликих торговельних точках, де не завжди буде достатньо решти.

Для населення нова банкнота буде зручнішою насамперед під час зберігання або отримання великих сум. Для щоденних дрібних покупок вона, очевидно, використовуватиметься рідше, ніж банкноти по 100, 200 чи 500 гривень.

Чому готівка залишається важливою

За даними НБУ, 96 зі 100 операцій із платіжними картками в Україні вже здійснюються безготівково. Однак повномасштабна війна показала, що цифрова платіжна інфраструктура може залежати від електроенергії, мобільного зв’язку та доступу до інтернету.

У прифронтових громадах або під час тривалих відключень готівка залишається резервним платіжним інструментом. Саме тому НБУ одночасно розвиває безготівкові платежі та підтримує достатній запас захищених банкнот.

Поява купюри 2 000 гривень не суперечить зростанню безготівкових розрахунків. Вона радше має зробити готівкову частину системи дешевшою та стійкішою.

Чи означає нова банкнота девальвацію або новий стрибок цін

Саме по собі введення більшого номіналу не спричиняє інфляції і не змінює курс гривні. НБУ не додає грошей в економіку лише через те, що друкує банкноти іншого номіналу: одна купюра 2 000 гривень замінює дві купюри по 1 000 гривень.

Тому нова банкнота є насамперед технічною відповіддю на зміни, які вже відбулися: зростання номінальних зарплат, цін і загального обсягу готівки.

Водночас сам факт появи більшого номіналу наочно демонструє, наскільки змінилася купівельна спроможність гривні від часу введення банкноти 1 000 гривень у 2019 році. Це не прогноз нової інфляції, а відображення накопичених економічних змін.

Як захищатимуть купюру від підробок

Нова банкнота міститиме понад 20 елементів захисту. Її розмір становитиме 75 на 166 мм, а основним кольором буде синій. Вона буде більшою за інші українські банкноти, щоб номінал можна було легко відрізнити візуально й на дотик.

Серед основних елементів:

Віконна захисна стрічка

У папір частково вбудована полімерна стрічка в синьо-жовтій гамі. Під час нахилу банкноти зображення на ній рухатиметься, а тризуб змінюватиметься на знак гривні.

За твердженням НБУ, це перша банкнота у світі, на якій застосовано нову поліхромну анімовану стрічку Anima Colour, презентовану виробником навесні 2026 року.

Елемент SPARK

Оптично-змінне зображення матиме кінетичний ефект. Залежно від кута нахилу колір поступово змінюватиметься від пурпурного до золотисто-зеленого.

Захист паперу і друку

Купюра також матиме водяні знаки, рельєфні елементи, мікротексти, наскрізне зображення та інші ознаки, частина яких перевірятиметься під ультрафіолетовим або інфрачервоним світлом.

Чому банкноту вводять саме 4 вересня

Дата поєднує два ключові епізоди біографії Стуса.

4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус, Іван Дзюба та В’ячеслав Чорновіл публічно закликали протестувати проти арештів української інтелігенції.

Акцію вважають першим у Радянському Союзі відкритим громадським протестом проти політичних репресій після сталінської доби.

Рівно через 20 років, 4 вересня 1985 року, Василь Стус помер у карцері табору особливого режиму. Тому введення купюри цього дня перетворює її на своєрідний державний меморіал — предмет, яким щодня користуватимуться мільйони людей.

Від 200 до 2 000 гривень: як збільшувався найбільший номінал

Після грошової реформи 1996 року банкнотний ряд гривні поступово змінювався відповідно до розвитку економіки.

2001 рік — введена банкнота 200 гривень.
2006 рік — в обігу з’явилися 500 гривень.
2019 рік — найбільшим номіналом стала 1 000 гривень.
2026 рік — НБУ додає банкноту 2 000 гривень.

Між появою купюр 200 і 500 гривень минуло п’ять років. Від 500 до 1 000 гривень — 13 років. Від 1 000 до 2 000 гривень — сім років.

При цьому НБУ не створює повністю нової дизайнерської серії: банкнота 2 000 гривень продовжує стилістику модернізованого ряду 2014–2019 років, але отримує сучасніші технології захисту.

Що означає поява 2 000 гривень

Нова банкнота має одразу три виміри.

Економічний. Вона є реакцією на зростання зарплат, цін і обсягу готівки, а також має скоротити державні та банківські витрати.

Практичний. Купюра полегшить перевезення, оброблення і зберігання великих сум, що особливо важливо для банків, бізнесу та регіонів із нестабільною платіжною інфраструктурою.

Символічний. Найбільший номінал гривні вперше присвячують представникові українського дисидентського руху. Портрет Стуса, мозаїка Алли Горської, донецький університет, шрифт Нарбута та сучасна військова символіка складаються в єдину розповідь про український спротив — від УНР і шістдесятників до нинішньої боротьби за державність.

У цьому сенсі банкнота 2 000 гривень — не просто більша купюра. Це один із наймасовіших візуальних документів того, як сучасна Україна переосмислює власну історію та визначає своїх національних героїв.