Європейський Союз намагається перекрити фінансові та логістичні канали, які Росія побудувала для обходу попередніх санкцій. Новий пакет має охопити десятки банків, криптовалютні платформи, нафтових трейдерів, судна «тіньового флоту» та постачальників російського військово-промислового комплексу. Однак його ухвалення залежить від суперечки, яка формально стосується перевезення скрапленого газу, а фактично — майбутнього європейської санкційної політики.
Станом на 22 липня посли країн ЄС продовжують шукати компроміс із Грецією. Афіни використовують необхідність одностайного схвалення 21-го пакета, щоб домогтися винятку для перевезення російського LNG до третіх країн. Через це під загрозою опинилися не лише нові банківські обмеження, а й рішення залишити цінову стелю на російську нафту на рівні $44,10 за барель.
Що відбувається у Брюсселі
Початково Єврокомісія представила 21-й пакет санкцій 9 червня. Його головною особливістю став безпрецедентно широкий удар по російській фінансовій системі — не лише по великих державних банках, які вже перебувають під санкціями, а й по менших і регіональних установах, через які російські компанії продовжують проводити зовнішньоторговельні розрахунки.
За останніми даними, переговорний список охоплює приблизно 215 фізичних і юридичних осіб, серед яких 94 фінансові установи. Важливе уточнення: йдеться не про 215 компаній, як іноді повідомляють, а про сукупність фізичних та юридичних осіб.
Близько 90 установ у списку — банки. Після ухвалення пакета загальна кількість банків під санкціями ЄС перевищить 100, тобто обмеження охоплять понад половину з 213 російських банків, які зберігають міжнародні зв’язки.
Але санкції у сфері зовнішньої політики ЄС потребують одностайності всіх 27 держав. Тому навіть одна країна може заблокувати весь пакет — незалежно від того, чи стосується її заперечення основної частини документа.
Саме це зараз робить Греція.
Читайте також: “Санкції переходять у фазу полювання на тіньові мережі: як Британія та ЄС намагаються задушити воєнну економіку Росії”
Що має увійти до 21-го пакета
Цифри в різних повідомленнях можуть відрізнятися, оскільки частина обмежень перетинається: одна й та сама установа може одночасно потрапити під заморожування активів, заборону транзакцій і секторальні обмеження.
Банки та фінансові установи
Основний блок передбачає:
- внесення до санкційних списків близько 90 банків;
- заморожування їхніх активів у юрисдикції ЄС;
- заборону європейським компаніям і громадянам надавати їм кошти або економічні ресурси;
- додаткову заборону транзакцій із 31 російським банком;
- заборону операцій ще з чотирма банками за межами Росії, які допомагають проводити російські платежі.
Ці категорії не слід додавати одна до одної: 35 банків із транзакційною забороною є частиною ширшої групи фінансових установ.
Логіка Єврокомісії полягає в тому, щоб заблокувати другий ешелон російської банківської системи. Після відключення найбільших банків від SWIFT у 2022 році бізнес почав переходити до менших кредитних установ, регіональних банків, платіжних посередників і банків у третіх країнах.
Відключення від SWIFT і санкційне блокування — не тотожні речі. SWIFT є системою передавання платіжних повідомлень, тоді як санкції можуть заморожувати активи та прямо забороняти будь-які операції з установою.
Криптовалютні канали
Початковий проєкт передбачав санкції проти 11 криптовалютних платформ, які використовувалися для російських транзакцій та обходу банківських обмежень.
Окремо ЄС хоче створити юридичний механізм, що дозволить повністю забороняти надання криптовалютних послуг із певних третіх країн, якщо їхні юрисдикції систематично використовуються для обходу санкцій.
Це важлива зміна підходу. Замість переслідування окремих бірж Брюссель зможе погрожувати відключенням від ринку ЄС цілому сегменту послуг у конкретній країні. Проте поки що йдеться передусім про створення правової можливості для таких рішень, а не про негайну загальну заборону.
Треті країни
Під транзакційні обмеження пропонується внести близько 20 банків, криптовалютних платформ, нафтових трейдерів та інших посередників за межами Росії.
У попередніх версіях фігурували установи з Китаю, Індії, Туреччини, Казахстану, Киргизстану та Об’єднаних Арабських Еміратів.
Формально це не американські вторинні санкції: ЄС не забороняє третім країнам торгувати з Росією взагалі. Проте ефект може бути схожим. Банки та компанії мають обирати між обслуговуванням російських схем і доступом до європейської фінансової системи.
Нафта і «тіньовий флот»
Єврокомісія пропонувала:
- додати до санкційного списку ще близько 30 суден;
- поширити критерії внесення до списків на кораблі, що заправляють санкційні танкери або перевантажують їхні вантажі;
- обмежити операції з портами, аеропортами та нафтопереробними підприємствами, які обслуговують російський експорт;
- посилити заборону продажу та перепродажу LNG-танкерів Росії;
- запровадити санкції проти нафтових трейдерів і одного з нафтопереробних підприємств у третій країні.
Судна зі списку втрачають доступ до портів ЄС, технічного обслуговування, страхування та інших європейських послуг. Але саме по собі внесення танкера до списку не гарантує його зупинки: значна частина санкційного флоту продовжує перевозити нафту під іншими прапорами та з непрозорою страховкою.
Військові технології та торгівля
Пакет також мав розширити експортні обмеження на:
- високотехнологічні метали та сплави для авіаційної й оборонної промисловості;
- наземне обладнання для безпілотників;
- системи запуску БпЛА;
- технології радіоелектронної боротьби;
- промислові та автомобільні компоненти;
- товари, які можуть надходити до Росії через Білорусь.
Початковий проєкт містив і заборону на імпорт частини російської рибної продукції. Однак після заперечень окремих держав цей блок, за даними європейських ЗМІ, з фінальної версії вилучили.
Чого насправді вимагає Греція
Грецьке заперечення часто описують як спротив новій забороні імпорту російського LNG. Це спрощення.
Заборону на імпорт російського скрапленого газу ЄС погодив раніше. Відповідно до 19-го пакета санкцій, імпорт за короткостроковими контрактами припинився навесні 2026 року, а для довгострокових контрактів заборона має запрацювати 1 січня 2027 року.
У квітні, в межах 20-го пакета, ЄС додатково встановив:
- заборону обслуговувати російські або керовані Росією криголами й LNG-танкери;
- із 1 січня 2027 року — заборону надавати послуги іноземним газовозам і криголамам, що працюють у Росії;
- заборону надавати термінальні послуги LNG-проєктам, які більш ніж на 50% контролюються російськими власниками.
Тепер Греція хоче переглянути вже погоджені положення та отримати виняток, який дозволив би європейським судновласникам продовжувати перевозити російський LNG до покупців за межами Євросоюзу. Один із варіантів — звільнити від заборони довгострокові контракти, укладені до повномасштабної війни або до запровадження нових санкцій.
Тобто Афіни не вимагають зберегти російський газ для грецьких споживачів. Їхня головна мета — захистити грецький судноплавний бізнес.
Читайте також: “Санкції нового рівня: чому 20-й пакет ЄС став одним із найважливіших рішень проти Росії”
Чому для Греції це настільки важливо
Греція контролює найбільший торговельний флот у Європі та є одним із провідних світових операторів LNG-танкерів. Її судноплавні компанії конкурують із перевізниками із Китаю, Японії та США.
У центрі суперечки опинилася грецька компанія Dynagas, що належить судноплавному магнату Георгіосу Прокопіу. Вона спеціалізується на перевезеннях в Арктиці та обслуговує російський проєкт Yamal LNG.
Dynagas і пов’язані з нею структури передали в довгостроковий фрахт 11 суден, серед яких сім спеціалізованих газовозів льодового класу. Частина контрактів, за даними компанії, діє до 2065 року.
Такі Arc7-газовози коштують приблизно $300 млн кожен і побудовані для роботи в арктичних умовах. Використовувати їх на звичайних маршрутах економічно складно: вони дорожчі в експлуатації та створені під специфічну логістику Ямалу. За даними Financial Times, Dynagas контролює близько третини Arc7-флоту, що обслуговує Yamal LNG.
Компанія попереджає, що примусове припинення контрактів може спричинити проблеми з обслуговуванням боргів, знецінити судна і зрештою призвести до їхнього продажу китайським або іншим неєвропейським операторам.
Саме на цьому ґрунтується позиція Афін: якщо російський газ все одно перевозитимуть, то витіснення грецьких компаній лише передасть прибутковий бізнес конкурентам, не позбавивши Москву доходів.
Yamal LNG: чому йдеться не про другорядний ринок
Yamal LNG — найбільший російський проєкт зі скраплення газу. Його контролює приватна російська компанія Novatek; частки також мають французька TotalEnergies і китайська CNPC.
У першому півріччі 2026 року країни ЄС отримали 136 партій — 9,97 млн тонн LNG із Ямалу. Це на 16% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Понад 97% усіх поставок підприємства пішли саме до портів ЄС, насамперед у Францію, Бельгію та Іспанію.
Орієнтовна вартість цих закупівель становила €5,96 млрд.
Ця сума не дорівнює чистому прибутку Novatek або прямим надходженням до російського бюджету: з неї потрібно відняти витрати, виплати іноземним акціонерам, обслуговування боргів і податкові пільги проєкту. Однак вона показує масштаб грошового потоку, який підтримує один із ключових російських експортних секторів.
Дані також послаблюють аргумент, що всі постачання можна безболісно перенаправити до Азії. У першому півріччі практично весь LNG Ямалу поглинав саме європейський ринок. Для перенаправлення доведеться знайти нових покупців, перебудувати контрактні й фінансові схеми та забезпечити довші маршрути.
Аргументи Греції: де в них є економічна логіка
Грецька позиція не є цілком безпідставною.
По-перше, заборона для європейських перевізників не дорівнює фізичній зупинці Yamal LNG. Росія може передати контракти іншим операторам, продати їм спеціалізовані танкери або створити власний LNG-флот.
По-друге, якщо кінцевий покупець не приєднався до санкцій, сам вантаж може залишитися на світовому ринку. Тоді зміняться власник судна, страховик і маршрут, але не обов’язково обсяг російського експорту.
По-третє, відмова європейських компаній від унікальних суден може передати іншим державам технологічний досвід арктичного судноплавства. Для ЄС це справді означатиме втрату частини ринку.
Саме тому Афіни наполягають: санкції повинні зменшувати російські доходи, а не просто змінювати національність перевізника.
Чому більшість країн ЄС не погоджується
Контраргумент полягає в тому, що санкції рідко зупиняють торгівлю одним рішенням. Їхня мета — послідовно прибирати послуги, без яких торгівля стає дорожчою, ризикованішою та менш масштабованою.
Арктичний експорт залежить від обмеженої кількості суден льодового класу, страхування, технічного обслуговування, фінансування і доступу до портів. Навіть якщо Росія знайде заміну грецьким операторам, вона може зіткнутися з:
- вищою вартістю фрахту та страхування;
- складнішим обслуговуванням суден;
- дефіцитом підготовлених екіпажів;
- залежністю від китайських компаній;
- довшими маршрутами;
- меншим колом покупців;
- додатковими знижками для компенсації санкційного ризику.
Є й політична проблема. Греція намагається змінити положення, які всі країни ЄС уже схвалили. Якщо Афіни отримають безстроковий виняток, інші держави можуть також почати вимагати перегляду санкцій заради власних банків, заводів, портів чи імпортерів.
Тоді кожен новий пакет перетворюватиметься на торг навколо попередніх рішень.
Хто і чому заперечує
Греція залишається головною, але не єдиною країною, яка захищала власні економічні інтереси під час переговорів.
| Країна | Чого вимагала | Причина | Поточний статус |
|---|---|---|---|
| Греція | Виняток для перевезення російського LNG до третіх країн, зокрема за старими контрактами | Захист грецького флоту та Dynagas | Головне неврегульоване заперечення |
| Австрія | Рішення щодо санкційної компанії Rasperia, щоб компенсувати втрати Raiffeisen Bank International | RBI зазнав у Росії збитків приблизно на €2,1 млрд | Досягнуто проміжного компромісу; Відень уже не вважають основним блокувальником |
| Португалія та частково Німеччина | Послаблення або вилучення заборони на російську рибну продукцію | Захист імпортерів і переробної промисловості | Рибний блок переважно вилучено |
| Франція та Італія | Відмова від автоматичної заборони в’їзду всім росіянам, які служили в армії після 2022 року | Юридичні питання, перевірка особи та навантаження на консульства | Негайне запровадження заборони відкладено |
Австрія раніше пов’язувала свою згоду з вимогою зняти санкції з Rasperia — інвестиційної структури, активи якої були предметом спору з Raiffeisen. Після переговорів Відню пообіцяли продовжити пошук юридичного рішення, тому станом на 22 липня саме Греція залишилася головною перешкодою.
Чому суперечка загрожує нафтовій стелі
Найбільш термінова частина пакета стосується не LNG, а російської нафти.
Цінова стеля — це не наказ Росії продавати нафту всім покупцям за встановленою ціною. Механізм дозволяє використовувати європейські та інші західні судноплавні, страхові, брокерські й фінансові послуги лише тоді, коли російська нафта продається не дорожче визначеного рівня.
Після реформи 2025 року стеля має переглядатися відповідно до ринкових цін і залишатися приблизно на 15% нижчою за середню ціну російської нафти.
Через подорожчання енергоресурсів перегляд міг підняти ліміт із $44,10 приблизно до $58 за барель. Це означало б збільшення дозволеної ціни майже на 32% і дало б Росії можливість легально отримувати більше за вантажі, що користуються послугами країн цінової коаліції.
Єврокомісія тому запропонувала заморозити стелю на рівні $44,10 на шість місяців — до січня 2027 року. Але це рішення включене до 21-го пакета.
15 липня країни ЄС тимчасово продовжили дію нинішнього рівня до 23 липня. Якщо компромісу не буде і стелю не вдасться продовжити окремим рішенням, механізм автоматичного перегляду може підняти її приблизно до $58.
Отже, грецьке блокування через LNG може мати парадоксальний наслідок: Росія отримає більше грошей від нафти ще до того, як набудуть чинності нові газові обмеження.
Чи працюватиме стеля у $44,10
Збереження нинішнього рівня не означає, що кожен російський барель продаватиметься саме за $44,10. Москва може використовувати «тіньові» танкери, страховиків поза юрисдикцією G7 і непрозорі торговельні схеми.
У травні 2026 року близько 48% російської морської нафти перевозили танкери «тіньового флоту», які вже перебували під санкціями. Це показує, що внесення судна до списку не гарантує його зупинки.
Водночас ще 44% перевозили судна, пов’язані з країнами G7 та їхніми партнерами. Отже, цінова стеля все ще охоплює значну частину експорту і залишається реальним важелем — за умови перевірки документів, страхування та реальної ціни вантажу.
Найважливіше тут — не лише рівень стелі, а контроль за її виконанням. Якщо трейдери можуть приховувати реальну ціну через завищені транспортні витрати або фіктивних посередників, навіть низький ліміт частково втрачає ефективність.
Чи здатні банківські санкції спричинити кризу в Росії
Фінансовий блок може виявитися найсистемнішою частиною 21-го пакета.
Великі російські банки вже давно перебувають під західними санкціями, однак російські компанії пристосувалися, розподіляючи платежі між меншими установами. Внесення одразу кількох десятків таких банків до санкційних списків скорочує кількість доступних маршрутів і змушує бізнес знову перебудовувати розрахунки.
Навіть якщо банк майже не має активів у ЄС, його внесення до списку створює ширший ефект. Банки в Китаї, Туреччині, Центральній Азії та країнах Перської затоки можуть відмовлятися від співпраці через ризик втратити кореспондентські рахунки, доступ до євро або європейських клієнтів.
Момент для такого удару обрано невипадково. У закритій доповіді однієї з європейських розвідок, яку вивчило Reuters, стверджувалося, що російські банки накопичили ризики через пільгове кредитування оборонних підприємств, населення та регіональних проєктів.
Автори оцінювали частку сумнівних корпоративних кредитів приблизно у 10%, тоді як у деяких великих банків проблемними могли бути до 15% роздрібних позик. Водночас Центробанк Росії наполягає, що критичних загроз немає, а запас банківського капіталу залишається достатнім. Незалежні експерти також застерігають, що державний контроль і воєнні видатки дозволяють Москві довше приховувати проблеми.
Тому твердження, що 21-й пакет автоматично спричинить банківський обвал, було б перебільшенням. Але він може:
- збільшити вартість зовнішніх розрахунків;
- скоротити доступ до валюти;
- змусити державу підтримувати нові банки;
- прискорити відтік грошей із депозитів;
- погіршити кредитування цивільної економіки;
- посилити залежність Росії від китайської фінансової системи.
Наскільки пакет реально скоротить воєнні доходи Росії
Ефект різних частин пакета буде неоднаковим.
| Захід | Потенційний ефект | Головне обмеження |
|---|---|---|
| Замороження нафтової стелі на $44,10 | Не дасть автоматично підвищити дозволену ціну приблизно до $58 | «Тіньовий флот» і приховування реальної вартості вантажу |
| Санкції проти менших банків | Скоротять кількість платіжних маршрутів і підвищать ризики для іноземних посередників | Росія продовжить переносити операції до нових установ |
| Обмеження криптоплатформ | Ускладнять розрахунки поза традиційними банками | Платформи можуть переходити в інші юрисдикції |
| Санкції проти третіх країн | Посилять страх втратити доступ до європейського ринку | Потрібна готовність застосовувати обмеження до великих торговельних партнерів |
| LNG-заборона | Усуватиме найбільшого покупця газу Ямалу та підвищуватиме транспортні витрати | Росія може поступово знайти нових покупців і перевізників |
| Розширення списку танкерів | Збільшить витрати на страхування, ремонт і логістику | Санкційні судна нерідко продовжують роботу |
Найбільш безпосередній ефект матиме збереження нафтової стелі. Воно не знижує нинішній ліміт, але не дозволяє Росії отримати несподівану вигоду від його автоматичного підвищення.
Банківський блок діятиме повільніше, проте здатний створити системний тиск. Кожен новий обхідний маршрут стає коротшим за тривалістю, дорожчим і залежнішим від обмеженого кола іноземних партнерів.
LNG-обмеження можуть мати суттєвий ефект після 1 січня 2027 року, особливо якщо ЄС одночасно закриє власний ринок і позбавить Росію доступу до спеціалізованих європейських перевізників. Але очікувати повного припинення російського LNG-експорту не варто: частину газу Москва зможе перенаправити, хоча, ймовірно, із більшими витратами та знижками.
Яким може бути компроміс
У Брюсселя є кілька можливих варіантів.
Перший — Греція відмовляється від вимоги, а вже погоджені обмеження набувають чинності без змін. Це найсильніший для санкційної політики сценарій.
Другий — обмежений перехідний період для старих контрактів із чіткою кінцевою датою, забороною передавати судна російським власникам та посиленим контролем за маршрутами.
Третій — вузький виняток для окремих суден або контрактів Dynagas. Це дозволить ухвалити пакет, але створить юридичний і політичний прецедент для інших держав.
Найгіршим для санкційної стратегії був би безстроковий виняток. Він збереже за Росією доступ до європейської транспортної інфраструктури й покаже, що вже ухвалені санкції можна переглянути, заблокувавши наступний пакет.
Що це означає для України
21-й пакет не позбавить Росію можливості фінансувати війну за один день. Його реальна мета — поступово скорочувати кількість банків, суден, страховиків, платформ і торговельних компаній, готових обслуговувати російську економіку.
Для України важливі три результати.
Перший — не допустити підвищення нафтової стелі до приблизно $58. Це найбільш термінове рішення, оскільки воно прямо впливає на допустиму ціну російського експорту.
Другий — перекрити мережу менших банків і криптоплатформ. Саме вони стали основою нової фінансової інфраструктури обходу санкцій після обмежень проти великих російських установ.
Третій — не дозволити перетворити винятки для окремих європейських компаній на постійні канали російського експорту.
Грецький аргумент має економічну логіку: якщо європейські компанії підуть, їхнє місце спробують зайняти китайські або інші перевізники. Але саме доступ до європейських суден, страхування, фінансування та технічної експертизи залишається одним із небагатьох важелів, які ЄС ще може використати.
Тому головне питання 21-го пакета — не кількість нових прізвищ і компаній у санкційному списку. Воно полягає в тому, чи готовий Євросоюз позбавляти Росію західної інфраструктури навіть тоді, коли це завдає помітних збитків власному бізнесу. Без такої готовності кожен наступний пакет дедалі більше ризикує ставати політичною декларацією, а не інструментом скорочення російських воєнних доходів.
