Уряд знайшов 70 млрд грн у невоєнних видатках і обіцяє передати їх обороні. Але додаткова потреба Сил оборони оцінюється приблизно у $27 млрд, тому внутрішньої економії недостатньо. Україні одночасно доведеться переглядати державні програми, виконувати умови міжнародних партнерів, шукати нове фінансування і фактично заново балансувати бюджет на 2027 рік.
Кабінет Міністрів переводить державні фінанси у режим максимальної економії. Прем’єр-міністр Сергій Корецький 1 вересня заявив у Верховній Раді, що уряд уже знайшов 70 млрд грн видатків, не закріплених за обороною, які можна переорієнтувати на армію. Одночасно протягом місяця має відбутися детальний аудит потреб Міністерства оборони.
Саме формулювання «жорсткий режим економії» може створити враження класичного бюджетного секвестру через нестачу доходів. Насправді проблема складніша. Україна одночасно зіткнулася з різким подорожчанням війни, випереджальним використанням оборонного ресурсу в першій половині року та необхідністю забезпечити виконання реформ, від яких залежить подальше міжнародне фінансування.
Головний показник масштабу проблеми — $27 млрд додаткової потреби оборонного бюджету, про яку наприкінці серпня говорили президент і міністр оборони. Прем’єр підтвердив цю оцінку у парламенті. Тобто знайдені 70 млрд грн — це важливий, але лише допоміжний ресурс: за курсу близько 42–43 грн за долар вони покривають приблизно 6% від заявленої потреби у $27 млрд.
Читайте також: “Україні бракує $27 млрд на оборону у 2026 році: чим реально закривають дефіцит”
Чому грошей знову не вистачає, хоча оборонний бюджет уже різко збільшили
Ще на початку 2026 року сектор безпеки й оборони мав отримати близько 2,8 трлн грн. Але вже навесні стало зрозуміло, що цього ресурсу недостатньо.
У червні Верховна Рада внесла масштабні зміни до держбюджету. Завдяки новому пакету підтримки Євросоюзу оборонне фінансування збільшили ще на 1,56 трлн грн, а загальний ресурс сектору безпеки й оборони довели до 4,367 трлн грн.
Із додаткових коштів 174,3 млрд грн передбачили на грошове забезпечення військовослужбовців, 1,371 трлн грн — на озброєння, техніку, боєприпаси та ремонт, ще 14,6 млрд грн — у резерв сектору оборони.
Але війна дорожчає швидше, ніж її можна закласти у річний фінансовий план.
Корецький назвав одну з причин прямо: у першій половині 2026 року Міноборони частково використало гроші, передбачені на другу половину року. Тобто значна частина ресурсу була фактично «підтягнута» вперед через нагальні закупівлі.
Наприкінці серпня президент пояснював, що йшлося, зокрема, про дрони та інші термінові потреби фронту. Тепер цей ресурс необхідно компенсувати.
Друга причина — технологічна ескалація війни. Росія збільшує виробництво й застосування ударних дронів і ракет, Україна змушена нарощувати власні безпілотні системи, наземні роботизовані комплекси, далекобійні засоби, ППО та боєприпаси. Кожен новий цикл технологічної гонки збільшує щомісячні витрати.
Тому проблема вже не зводиться до того, чи виконується бюджет, ухвалений у грудні. Військові потреби змінюються швидше за бюджетний цикл.
Що насправді означають знайдені 70 млрд грн
Прем’єр повідомив лише загальну суму — 70 млрд грн економії — і заявив, що весь цей ресурс буде передано обороні. Детального переліку програм, із яких сформовано цю суму, станом на 1 вересня публічно не представлено.
Це принципово важливо.
70 млрд грн не означають, що уряд уже скоротив видатки на 70 млрд. Частина коштів може бути отримана через зменшення невикористаних асигнувань, відтермінування закупівель, перегляд капітальних видатків, економію на окремих програмах або перенесення проєктів.
Фактично Кабмін шукає ресурс у тій частині бюджету, яка не є юридично або політично захищеною.
При цьому поле для маневру обмежене. Оборона вже поглинає основну частину бюджетних видатків, а великими залишаються пенсії, соціальна підтримка, медицина, освіта, обслуговування боргу, підтримка енергетики та критичної інфраструктури.
У першому півріччі лише видатки загального фонду бюджету становили 2,23 трлн грн, з яких близько 1,4 трлн грн, або 63%, припали на безпеку й оборону.
Це означає, що «жорстка економія» фактично стосуватиметься відносно вузької частини цивільних витрат.
Держава вже почала перевіряти ефективність десятків програм
Нинішня кампанія економії не виникла з нуля.
Ще в травні уряд вирішив провести у 2026 році огляди бюджетних витрат у 22 сферах у 14 головних розпорядників коштів. До переліку потрапили соціальний захист, освіта, підтримка бізнесу, культура, міжнародна діяльність та інші напрями.
Станом на серпень уже були створені 19 робочих груп. Мета таких оглядів — визначити, чи дає конкретна державна програма результат, співмірний із витраченими коштами, і чи можна досягти того самого ефекту дешевше.
Окремо Мінекономіки проводить огляд програми «Національний кешбек». Сам факт такого огляду не означає автоматичного скасування програми, але показує, що програми підтримки попиту та бізнесу вже опинилися серед напрямів, ефективність яких держава перевіряє.
Тому в найближчі місяці принцип може бути простим: видатки, які не належать до оборони, критичної соціальної підтримки чи життєзабезпечення країни, повинні будуть доводити свою необхідність.
Чи уріжуть пенсії та зарплати
Корецький окремо пообіцяв, що пенсії та зарплати будуть виплачуватися без проблем.
Це одна з небагатьох категорій, яку прем’єр фактично публічно вивів за межі майбутньої економії.
Але це не означає, що вся соціальна сфера стає недоторканною.
Уряд може не скорочувати базові виплати, але одночасно переглядати адміністративні витрати, механізми окремих програм, субсидії окремим категоріям, ефективність державних установ або нові ініціативи.
У червневій Бюджетній декларації на 2027–2029 роки Кабмін узагалі планував не заморожування, а підвищення соціальних стандартів: мінімальну зарплату — темпами, вищими за інфляцію, а прожитковий мінімум — на інфляцію плюс два процентні пункти.
Однак Бюджетна декларація — це рамковий документ, а не закон про бюджет. Остаточні параметри 2027 року можуть змінитися, якщо війна потребуватиме значно більших видатків.
Чому Україна настільки залежить від зовнішнього фінансування
Жорстка економія потрібна не лише через видатки на армію.
Структура бюджету показує, наскільки критичною залишається роль міжнародної допомоги.
За січень–липень 2026 року до загального фонду держбюджету надійшло 2,06 трлн грн. Із них 569,6 млрд грн становила міжнародна грантова допомога — тобто понад чверть усіх надходжень загального фонду.
Загалом за сім місяців до загального та спеціального фондів надійшло 3,25 трлн грн, тоді як касові видатки становили 3,43 трлн грн.
Окремо держава залучила 607,9 млрд грн запозичень, з яких 299,4 млрд грн — через ОВДП, а 308,5 млрд грн — із зовнішніх джерел.
Тобто функціонування держави зараз тримається одразу на трьох опорах: внутрішніх податках, міжнародній допомозі та запозиченнях.
Якщо одна з них просідає, уряду доводиться або шукати нові гроші, або зменшувати витрати.
Саме тому питання виконання зобов’язань перед ЄС та МВФ — це не абстрактна «реформа заради реформи». Від цього безпосередньо залежить, чи отримає бюджет наступні транші.
Ще $30 млрд залежать від рішень уряду і парламенту
У парламенті Корецький назвав ще одну критичну цифру.
За його словами, до кінця року Україна потенційно може отримати від партнерів близько $30 млрд, але для цього необхідно виконати взяті зобов’язання.
Уряд має ухвалити 44 рішення — постанови, накази та інші нормативні акти — до 1 листопада.
У Верховній Раді, за словами прем’єра, перебувають 26 необхідних законопроєктів: 12 уже включені до порядку денного, ще 14 — ні. Крім того, сам Кабмін мав підготувати ще 17 законопроєктів, які на момент виступу не були внесені.
Ця частина виступу Корецького фактично важливіша за самі 70 млрд грн.
Україна опинилася в ситуації, коли бюджетна стабільність залежить не лише від податкових надходжень, а й від швидкості ухвалення реформаторських законів та виконання умов партнерів.
У липні МВФ також констатував, що частину структурних реформ Україна виконувала із запізненням. Фонд наголосив: своєчасне виконання реформ критично важливе для збереження довіри та зовнішнього фінансування.
Чи означає $27 млрд оборонного дефіциту, що у держави закінчуються гроші
Ні — але фінансовий ризик суттєво зріс.
У липні МВФ заявляв, що його програма для України залишається повністю профінансованою як у базовому, так і в негативному сценарії. Серед ключових джерел — €90 млрд Ukraine Support Loan ЄС, механізм G7 ERA та інша двостороння допомога.
На перший погляд це суперечить заяві про $27 млрд нестачі для оборони.
Насправді йдеться про різні часові зрізи та різні фінансові контури.
Оцінки МВФ базувалися на даних і домовленостях, сформованих раніше, тоді як улітку Міноборони отримало нові й прискорені потреби та частково використало ресурс другого півріччя достроково.
Тому $27 млрд — це не обов’язково «дірка» у всьому державному бюджеті. Це передусім нова додаткова потреба Сил оборони, яку не покриває чинний розподіл ресурсів.
Саме цю різницю уряд тепер намагається закрити одночасно внутрішньою економією та переговорами з партнерами.
Навіщо уряд проводить аудит Міноборони
Другий великий елемент нової бюджетної політики — місячний аудит потреб Міністерства оборони.
Корецький пообіцяв перевірити потреби відомства й максимально ефективно використовувати кожну бюджетну гривню.
Важливий нюанс: аудит не означає, що уряд хоче скоротити оборонний бюджет.
Навпаки, його проводять у момент, коли обороні потрібно більше грошей.
Завдання полягає в іншому: визначити реальну додаткову потребу, відокремити критичні закупівлі від тих, які можна відтермінувати, перевірити темпи контрактування й оплат, а також зрозуміти, де саме виникла необхідність у додаткових десятках мільярдів доларів.
У масштабі оборонного ресурсу навіть кілька відсотків підвищення ефективності — це десятки мільярдів гривень.
Бюджет-2027 доведеться формувати вже за іншою логікою
Найбільші наслідки нинішньої ситуації можуть проявитися не у 2026-му, а в бюджеті наступного року.
Ще в червні Кабмін схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки. В її основу поклали базовий сценарій, який передбачає суттєве покращення безпекової ситуації з 2027 року.
Водночас уряд заклав і сценарій стійкості — на випадок, якщо активна війна триватиме довше. У такому випадку документ прямо передбачає необхідність перегляду видатків сектору безпеки й оборони.
Саме ця розвилка тепер стає ключовою.
У базовому сценарії уряд прогнозував доходи бюджету-2027 на рівні 3,01 трлн грн, реальне зростання ВВП на 4,5% і отримання від ЄС приблизно €45 млрд підтримки.
Однак якщо інтенсивність бойових дій залишиться високою, реальний бюджет доведеться будувати ближче до «сценарію стійкості», тобто з набагато більшим оборонним ресурсом і жорсткішим відбором цивільних видатків.
Причому часу майже немає.
За затвердженою Мінфіном картою бюджетного процесу проєкт бюджету-2027 мають передати Кабміну до 8 вересня, а Верховній Раді — до 15 вересня.
Тобто режим максимальної економії оголошено фактично за два тижні до внесення бюджету до парламенту.
Які видатки можуть опинитися під найбільшим тиском
Уряд поки не представив офіційного переліку програм для скорочення. Тому говорити, що конкретну програму вже вирішено закрити, передчасно.
Але логіка бюджетного процесу дозволяє визначити потенційно найбільш уразливі категорії:
- нові цивільні програми, ефект яких складно швидко виміряти;
- частина адміністративних і операційних витрат органів влади;
- окремі програми підтримки бізнесу та стимулювання попиту;
- капітальні видатки й інвестиційні проєкти, які можна перенести;
- не першочергові закупівлі державних установ;
- програми, у яких аудит виявить дублювання функцій або низьку ефективність.
При цьому різке скорочення відбудови, енергетичної стійкості чи інфраструктурних проєктів також має межі. Частина цих витрат безпосередньо пов’язана з воєнною стійкістю.
Наприклад, червневими змінами до бюджету було передбачено 40 млрд грн на комплексні плани стійкості регіонів — захист критичної інфраструктури, розподілену генерацію, резервне живлення та підготовку до зими. Такі видатки формально цивільні, але фактично є елементом оборони тилу.
Тому простий принцип «усе, що не Міноборони, скоротити» тут не працює.
Що змінюється для державних фінансів
Нинішні рішення Кабміну показують зміну самої філософії бюджетної політики.
У перші роки великої війни головне завдання полягало у пошуку достатнього ресурсу для одночасного утримання армії, соціальної сфери та базових функцій держави.
Тепер Україна переходить до наступної стадії: кожна цивільна гривня повинна конкурувати з потребами війни.
70 млрд грн — перший результат цієї переоцінки, але не її фінальна мета.
Урядові доведеться одночасно вирішувати чотири задачі: знайти резерви всередині бюджету, перевірити реальну потребу Міноборони, виконати умови для отримання міжнародного фінансування та закласти значно жорсткіші пріоритети в бюджет-2027.
І все це — без невиплат пенсій, зарплат та руйнування критичних державних послуг.
Що буде далі
Найважливіші рішення мають з’явитися вже протягом найближчих двох місяців.
До середини вересня стане зрозуміло, наскільки сильно нова політика економії змінила проєкт бюджету-2027.
Протягом місяця уряд обіцяє завершити аудит потреб Міноборони. Саме тоді має з’явитися точніша відповідь, яка частина заявлених $27 млрд є абсолютно невідкладною і як її планують фінансувати.
До 1 листопада Кабмін планує виконати 44 рішення, необхідні для збереження міжнародного фінансування. Паралельно парламент має пройти пакет законопроєктів, пов’язаних із зобов’язаннями перед партнерами.
Тому головне питання найближчих місяців — не те, чи зможе уряд знайти ще кілька десятків мільярдів гривень економії.
Ключове питання — чи вдасться Україні побудувати фінансову модель, за якої дедалі дорожча війна не почне витісняти критичні функції держави швидше, ніж зовнішні партнери та українська економіка здатні забезпечувати новий ресурс.
Саме з цієї точки зору заява про «жорсткий режим економії» — не одноразова антикризова кампанія. Вона може стати основою бюджетної політики України на весь 2027 рік.
