Урядовий прогноз стану економіки на наступні три роки, поданий у бюджетній декларації, викликав чимало питань. В чому вони полягають?
На початку липня Кабмін подав до парламенту бюджетну декларацію (БД) на 2025-2027 роки. Від цього документа, який у кінцевому вигляді ще має затвердити Верховна Рада, буде відштовхуватися державна і місцева влада під час затвердження річних бюджетів у відповідні періоди. Але його показники викликали багато питань з боку парламентарів, експертів і громадськості.
Прогноз курсу долара у 45 грн, відмова від збільшення мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму, зменшення видатків на оборону, підвищення акцизного збору з пального і його часткове спрямування на дорожнє будівництво – це лише частина норм документа, які викликали дискусію.
LIGA.net розповідає про ключові показники бюджетної декларації і наводить думку експертів щодо неї.
ВВП
За викладеними у БД оцінками Держстату, реальний внутрішній валовий продукт (ВВП) України після падіння на 28,8% у 2022 році зріс у 2023-ому на 5,3%. Уряд зазначає швидку адаптивність української економіки до великої війни і прогнозує подальше відновлення ВВП у 2024 році.
Найбільший внесок у цьому процесі буде мати попит на інвестиції, в основному – у відбудову зруйнованих енергетичних підприємств і розбудову оборонних. Він “генеруватиме бюджет” шляхом капітальних видатків на інфраструктуру і підтримку бізнесу. Також значним буде внесок попиту домогосподарств, зростання рівня оплати праці, державні заходи з адресної підтримки соціально вразливих груп населення.
В Кабміні зауважують, що процес відновлення може бути ускладнений багатьма факторами. Зокрема обмежувальними заходами на імпорт вітчизняної сільгосп-продукції з боку країн сусідів.
“Основним стримуючим фактором економічного розвитку є руйнація енергетичних потужностей України, відновлення яких вимагає значних ресурсів та часу”, – констатується в БД.
У підсумку, прогноз Мінекономіки щодо зростання ВВП у 2025-2027 роках виявився обережнішим, ніж останні оцінки МВФ (5,5% у 2025 році) і НБУ (5,3%).
- У 2025 році номінальний ВВП становитиме 8,446 трлн грн і зросте на 2,7% щодо 2024 року.
- У 2026 році номінальний ВВП становитиме 10,123 трлн грн і зросте на 7,5%.
- У 2027 році ріст ВВП становитиме 6,2%, а його номінальним вираженням буде 11,782 трлн грн.
Як зазначав у своєму коментарі голова комітету ВР із питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев, більш стриманий прогноз КМУ передбачає також і меншу податкову базу.
“Хотілося б почути від уряду більше аргументів щодо такого погіршення короткострокової економічної перспективи”, – вказав Гетманцев.
Як зазначив LIGA.net старший економіст Case Ukraine Володимир Дубровський, останні оцінки МВФ щодо економічного зростання України також були погіршені у зв’язку з відключеннями електроенергії. На його думку, зміни в прогнозах уряду в БД – цілком коректні.
Прогнозований у БД стрибок ВВП у 2026-2027 роках може справдитися у випадку припинення бойових дій.
“У 2022 році ми втратили майже 30% ВВП, частину з них – разом з окупованими територіями. Якщо території повернуться, бойові дії закінчаться і буде відбудовуватися енергетика, почнеться бурхливе відновлювальне зростання ВВП. Інколи повоєнне зростання може перейти навіть в економічне диво, як було після Другої світової війни в Японії та Німеччині. Передумови для цього будуть і в України – але необхідні інституційні зміни”, – вказав Дубровський.
Доходи і видатки бюджету
У 2025 році доходи державної скарбниці мають зрости на 642 млрд грн, на 342 млрд грн у наступному, а у 2027 році – на 374 млрд грн. Водночас рівень доходів у БД поданий з урахуванням поки неконкретизованого джерела – “пакету додаткових заходів” розміром 340 млрд на рік.
Пакет, зазначається у БД, має бути розроблений “для стабільного та безперервного фінансування першочергових потреб у сфері безпеки та оборони держави” і “з огляду на пріоритетні завдання податкової політики”.
“БД розроблена з припущення того, що всі ставки податків, окрім акцизів на пальне і тютюн (податок на прибуток, ПДФО, ПДВ, рентні платежі та їх розщеплення між бюджетами) залишаються на поточному рівні. По іншому й не могло бути, бо законопроєкт про додаткові джерела доходів бюджету не схвалено самим урядом. Утім БД прямо вказує на необхідність прийняття такого пакету”, – вказував Гетманцев.
Як вважає Дубровський з Case Ukraine, додаткові 340 млрд грн можна знайти й без збільшення основних податків і “шкоди для економіки”. Одним із джерел може стати збільшення податку на землю. Іншим – оптимізація державних витрат, наприклад, на неефективне освітнє держзамовлення.
“У нас є величезні умовні втрати бюджету від контрабанди на митниці, зарплат у конвертах. Якщо ці дві схеми закрити, то вони разом могли б додати бюджету сотні мільярдів гривень. Для цього треба перезавантажити податкову службу, Бюро економічної безпеки. Звичайно, ці заходи не миттєві – на перезавантаження такого органу, як БЕБ, треба до року”, – каже Дубровський.
В Мінекономіки також прогнозують, що вже з 2025 року почне скорочуватися дефіцит держбюджету. Тоді він становитиме 1,54 трлн грн (18,2% ВВП) проти плану у 2024-му в 1,6 трлн грн. У 2026 році дефіцит зменшиться до 1,05 трлн грн (10,3% ВВП), у 2027-му – до 788 млрд грн (6,7% ВВП).
Прогноз щодо зменшення дефіциту держбюджету ґрунтується на скороченні зовнішньої фінансової підтримки України у середньостроковій перспективі, яке очікують в Мінекономіки. Там передбачають “максимізацію” випуску ОВДП у 2025-2027 роках, що разом із зовнішніми кредитними надходженнями на пільгових умовах дасть змогу фінансувати держбюджет.
Як зазначає LIGA.net виконавчий директор Case Ukraine Дмитро Боярчук, “максимізація” випуску ОВДП може бути досягнута багатьма засобами. 60% банківської системи знаходяться у держвласності, нагадує експерт.
“Можна наполегливо попросити керівництво держбанків купувати облігації. За рахунок збільшення відсоткової ставки по ним це зробити важче, бо Мінфін намагається продавлювати її вниз”, – зауважив Боярчук.
Також до 2027 року планується скоротити показник відношення ВВП до державного і гарантованого державою боргу до 90%. За підсумками 1 кварталу 2024 року він сягнув 91,9%, свідчать дані НБУ. За словами Боярчука, зменшити цю позначку до 90% буде нереалістично у разі продовження війни і збереження військових видатків на поточному рівні.
“Зокрема її досягнення буде залежати від умов реструктуризації держборгу у контексті потенційного дефолту. Щоправда, ми і так фактично неспроможні розраховуватися по боргам. Тому, думаю, якщо Україна прийме рішення не платити відсотки по держоблігаціям доки не закінчиться війна, це рішення приймуть нормально. Бо буде не дуже зрозуміло, якщо кошти, які нам дають платники податків США і ЄС, ми віддамо далеко не бідним власникам облігацій цих країн”, – каже Боярчук.
Частково скорочення дефіциту буде забезпечено саме зменшенням державних видатків на оборону, що прописано у БД: з 56,3% від всіх видатків бюджету в 2025 до 39,2% в 2027 році.
Данило Гетманцев зазначив, щодо ВВП держвидатки на оборону в БД визначаються на рівні 26% в 2025 році, у 16% – в 2026-ому, у 13% – в 2027-ому.
“Вважаю, що за будь-якого розвитку подій середньострокові видатки на оборону як частка до ВВП будуть більшими, ніж вони є зараз. Як приклад, в Ізраїлі вони були на рівні вище 20% ВВП у 70-ті роки двадцятого сторіччя”, – додав Гетманцев.
За словами Володимира Дубровського, у сьогоднішніх умовах бюджетне планування на три роки вперед – невдячне завдання. Урядовці мали виходити з декількох сценаріїв розвитку війни. Наприклад – її завершення і, відповідно, скорочення видатків на оборону. Або, навпаки, збереження нинішньої інтенсивності бойових дій. Прогноз відобразив “щось середнє” поміж двома варіантами.
Зауваження викликає також прописане у БД збереження на поточному рівні розмірів мінзарплати і прожиткового мінімуму. Цей захід Гетманцев називає “надмірно жорстким в умовах прогнозованого прискорення інфляції”. За оцінкою БД, у 2025-2026 роках зростання індексу споживчих цін збережеться на рівні трохи нижче 10%, а у 2027-му показник знизиться до 8%.
Як зауважив директор Case Ukraine Боярчук, якщо уряду доведеться заморозити соціальні стандарти, то це буде наслідком їх підвищення протягом 2022-2024 років.
“Влада активно підвищувала соціальні стандарти, особливо пенсійні виплати. Основним джерелом було військове ЄСВ. Ця “щедрість” була неадекватною. Видатки роздули на порожньому місці. Зараз бюджет тріщить по швам, доводиться говорити про підвищення податків. Тому обмеження росту соціальних видатків – логічний наслідок. Думаю, в подальшій перспективі пенсійні виплати в реальному вираженні будуть зменшені”, – вважає Боярчук.
Акцизи – “хитке” положення доходів держбюджету
Деякі з джерел доходів держбюджету також можуть не реалізуватися в повній мірі. Прогнозом передбачене підвищення ставок акцизу на пальне до мінімальних рівнів ЄС, а на скраплений вуглеводневий газ (СВГ, автогаз) – ще більше, до 195 євро/1000 л з 2025 року.
Як писала LIGA.net, урядовий законопроект із цією ставкою парламент відхилив. Натомість там взяли за основу альтернативний проєкт №11256-2 із пропозицією до 2028 року підняти акциз на СВГ лише до 70 євро/1000 л.
У середу, 10 липня, на сайті ВР з’явилася порівняльна таблиця законопроєкту №11256-2 до другого читання. У ньому депутати знов переписали графік підвищення ставок на СВГ.
| Дата | З 1 вересня 2024 року | З 1 січня 2025 року | З 2026 року | З 2027 року | З 2028 року |
| Ставка у законопроєкті 11256-2, правки до другого читання (євро/1000 л) | 148 | 173 | 198 | 223 | 250 |
| Ставка у законопроєкті 11256-2, перша редакція (євро/1000 л) | 55,6 | 59,2 | 62, 8 | 66,4 | 70 |
| Ставка за урядовим законопроєктом №11256 (євро/1000 л) | 165 | 193 | 221 | 249 | 277 |
Примітка до таблиці: У законопроєктах №11256 і №11256-2 спершу передбачалося розпочати підвищення з 1 липня 2024 року, але правками цю подію перенесли на 1 вересня
Який із варіантів зростання податку врешті-решт схвалить Верховна Рада – поки невідомо. Але за попередніми підрахунками ухвалення з 1 липня ставки на СВГ у 55,6 євро принесло б держбюджету у другій половині 2024 року на 6 млрд грн менше, ніж у разі запровадження ставки в 165 євро.
Розмір ставки акцизу на пальне вплине на рівень фінансування Дорожнього фонду. Зараз доходи, які мали б зараховуватися до нього (94,7 млрд грн у 2024 році), повністю йдуть у Загальний фонд держбюджету.
Згідно з БД, з 2025 року 25% цих доходів передбачається знов спрямовувати у Дорожній фонд (43,8 млрд грн), з 2026 року – 50% (124 млрд грн), а з 2027-го – 75% (233,8 млрд грн).
Значна частина надходжень, зарезервованих під Дорожній фонд, йде саме від акцизних зборів із продажу пального. У період із 2025-го до 2027 року доходи спеціального фонду, до якого входить і Дорожній, зростуть від акцизів на пальне з 13,8 млрд грн до 107,7 млрд грн. У разі затвердження меншої ставки акцизу на СВГ будуть меншими й доходи Дорожнього фонду.
Але чи не є загалом сумнівним крок до відновлення витрат на дорожнє будівництво, поки не завершилась війна? Тим більше, що одним із публічних аргументів на підтримку збільшення акцизної ставки на СВГ було саме залучення додаткових коштів на оборону.
На думку Дубровського з Case-Ukraine, норма щодо фінансування Дорожнього фонду з акцизу загалом є суперечливою.
“Дорожній фонд – це витрати бюджету на створення певних публічних благ. Не бачу причин, чому вони мають бути прив’язані до споживання палива”, – вказав Дубровський.
Кабмін також передбачив у БД запровадження акцизу на підсолоджені цукром напої. Якщо такий податок буде встановлений, то його розмір має змінюватися відповідно до вмісту цукру, а не бути одним і тим самим для всіх цукоровмісних напоїв, вважає Дубровський.
Остаточно поки не ухвалений і законопроєкт щодо підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби №11090. Але передбачені ним ставки вже враховані у БД.
- З другої половини 2024 року – 47 євро/1000 штук.
- З 2025 року – 58 євро.
- З 2026 року – 61 євро.
- З 2027 року – 64 євро.
На тютюновмісні вироби для електричного підігрівання:
- З другої половини 2024 року – 63,5 євро/1000 штук
- З 2025 року – 70,4 євро.
- З 2026 року – 70,8 євро.
- З 2027 року – 71,14 євро.
Від зростання ставок акцизу на тютюнові вироби Загальний фонд держбюджету у 2025 році додатково отримає 27,5 млрд грн, у 2026 році – 38,9 млрд грн і 45 млрд грн – у 2027 році.
Скільки отримають місцеві бюджети
Загальний обсяг доходів місцевих бюджетів зросте у 2025 році на 2,5% проти 2024-го, до 495,65 млрд грн. У 2027 році доходи місцевих бюджетів становитимуть 748,47 млрд грн.
Щорік буде збільшуватися об’єм трансфертів із державного бюджету до місцевих, але його частка в їх доходах загалом коливатиметься близько 25%.
“Для збалансування фінансової спроможності органів місцевого самоврядування в умовах нестабільних бюджетних надходжень та забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури населених пунктів у 2025—2027 роках передбачено кошти в обсязі 40 млрд гривень щороку”, – зазначається в БД.
Розподіл цих коштів буде здійснюватися за результатами аналізу ефективності використання трансфертів у минулі періоди та з урахуванням необхідності забезпечення суспільних послуг.
Також у 2025-2027 роках місцеві бюджети продовжуватимуть отримувати 13,44% акцизних зборів від пального, реалізованого на їхніх територіях, фіксується в БД. Це джерело забезпечить їм 7,4 млрд грн надходжень у 2025 році, 19,3 млрд грн – у 2027-му.
З іншої сторони, місцеві бюджети у прогнозований БД період позбудуться одного з джерел доходів. Мова про ПДФО. З 2021 року відрахування зборів із цього податку до місцевих бюджетів зросли на 4%, до 64%. З 2025 року ці чотири відсотки будуть знов зараховуватися до держбюджету, прописано у БД.
Курс гривні до долара
За прогнозами БД, середній курс гривні до долара у 2025 році буде становити 45 грн. У 2027-му – 46,4 грн. Ця оцінка більш позитивна, ніж квітневий прогноз МВФ (45,8 грн/$ у 2025 році і 50,4 грн/$ у 2027).
Але неурядові організації, опитані у червні Центром економічної стратегії (ЦЕС), прогнозували на 2025 рік трішки менший курс: найвищий показник передбачив Forbes Research (44,8 грн/долар), найнижчий – Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (41,8 грн/долар).
Наразі офіційний курс НБУ становить 40,75 грн/долар. З квітня він зріс майже на дві гривні після зняття Нацбанком ряду обмежувальних фінансових заходів. Як писала Liga.net, деякі з експертів вважають недоречним продовження валютної лібералізації до закінчення війни.
Причина – необхідність витрачати більше грошей із золотовалютних резервів на стабілізацію курсу. З квітня вони зменшились з $42,4 млрд до $37,9 млрд за підсумками червня.
Інші експерти вважають послаблення необхідними з точки зору пожвавлення економіки і залучення інвестицій. Курсову ситуацію вони називають контрольованою НБУ і прогнозують, що до кінця 2024 року долар не перетне позначку у 42 грн.
За матеріалами finance.liga.net
