Юрист Роман Лихачов пояснив NV, які «підводні камені» має нещодавно зареєстрований у ВР законопроєкт про звільнення засуджених від відбування покарання в обмін на мобілізацію в армію за контрактом.
Нещодавно у ВР зареєстрували законопроєкт, який спрямований на призов до лав ЗСУ засуджених.
Українській армії конче потрібні нові люди. На те, щоб залучити їх до війська, влада запропонувала законопроєкт про мобілізацію (що досі розглядається у комітеті Верховної Ради), а також ідею щодо призову засуджених осіб.
Олена Висоцька, заступниця міністра юстиції, зазначала, що до мобілізаційного потенціалу належать як засуджені, яких близько 26 тис., так і люди, які мають судимість, але вже відбули покарання (їх приблизно 50 тис).
Згідно із законопроєктом, поданим цілою групою народних депутатів, переважно з фракції Слуга народу, пропонується мобілізувати людей, які відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі, для проходження ними військової служби за контрактом під час проведення мобілізації та дії воєнного стану. В такому випадку до них мають застосовувати умовно-дострокове звільнення. Але призвати до лав ЗСУ хочуть не всіх ув’язнених — виключення становлять особи, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки.
У пояснювальній записці до закону зазначено, що його прийняття має забезпечити створення додаткових можливостей для комплектування ЗСУ, а також надасть додаткову мотивацію засудженим до виправлення та виконання обов’язку з відсічі збройної агресії проти України.
Як засуджений, згідно з проєктом, може мобілізуватися:
- Засуджений має сам забажати проходити військову службу — в цьому випадку йдеться не про обов’язок, а саме про бажання.
- Якщо ж засуджений хоче служити у війську, то адміністрація установи виконання покарань за направленням ТЦК має забезпечити проходження ним військово-лікарської комісії (ВЛК).
- Якщо засуджений придатний та може бути умовно-достроково звільненим для проходження служби (за рішенням установи виконання покарань за участю представника ТЦК), то відповідна установа має надіслати до суду подання, заяву засудженого, копію військово-облікових документів та копію висновку ВЛК про придатність особи до військової служби.
- При звільненні з установи виконання покарань Нацгвардія має доставити особу до відповідного ТЦК та передати для укладення контракту та подальшої відправки до спецпідрозділу військової частини.
При цьому командир військової частини, в якій така особа проходитиме службу, має здійснювати, на думку законотворців, адміністративний нагляд за нею. І цих бійців братимуть на окремий облік у військовій частині.
Умовно-достроково звільнені мають, як йдеться у тексті проєкту, прийматися на військову службу до ЗСУ за контрактом у відповідності до звання, за якими вони перебувають на військовому обліку.
Особливості проходження військової служби засудженими
Згідно із законопроєктом, військові із числа засуджених не матимуть щорічної основної відпустки та відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
При цьому вони можуть отримати відпустку на підставі висновку ВЛК для лікування у зв’язку з хворобою або після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Відпустка надається виключно за місцем перебування військового в закладах охорони здоров’я.
Військові, які були умовно-достроково звільнені від відбування покарання, можуть бути звільнені:
- у запас, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6−12 місяців;
- у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування в запасі або визнані непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Контракт таких осіб припиняється (розривається), а військові, які проходять службу за контрактом, звільняються на таких підставах:
- за станом здоров’я — на підставі висновку ВЛК про непридатність;
- у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення або обмеження волі;
- у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням рішення про демобілізацію.
Окрім того, відповідно до законопроєкту, якщо людина, яку звільнили від відбування покарання, ухилиться від проходження військової служби, то її мають покарати позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.
Коментар юриста
Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, зазначив, що чимало засуджених, які відбувають покарання, дійсно бажають служити. Відповідний законопроєкт унормовує можливість проходження служби засуджених за умовно-дострокового звільнення.
За його словами, і раніше в Україні звільняли ув’язнених (не засуджених) для проходження служби у ЗСУ. Але траплялися випадки, коли людині змінювали запобіжний захід для проходження служби, а вона просто зникала, не доїжджаючи до військової частини. І це ніяк не відслідковувалося.
Водночас законопроєкт пропонує умовно-достроково звільняти засуджену людину для служби у ЗСУ, але при цьому вона має обов’язково підписати контракт. Якщо ж вона не підписує контракт після звільнення, то на неї чекатиме покарання — від 5 до 8 років позбавлення волі.
Згідно із законопроєктом, пропонується надати можливість приєднатися до війська усім засудженим, окрім тих, що були покарані за вчинення злочинів проти основ нацбезпеки України. І це насторожує Лихачова. «Я не побачив чіткий перелік злочинів і умов, за яких людина може бути звільнена. [Потрібно], щоб це не призвело до того, що ми отримаємо в армії нереальну кількість засуджених, які почнуть встановлювати інший порядок, — каже юрист. — Бо велика кількість засуджених, це теж не дуже гарно для армії».
За його словами, визначити перелік злочинів, у разі скоєння яких людина може опинитися у ЗСУ, та умови служби потрібно, зокрема, й для того, щоб унеможливити вчинення нових злочинів. «Щоб не призвело до того, що як тільки людина опиниться на волі, вона самовільно залишить військову частину, можливо, зі зброєю», — пояснює адвокат.
На думку Лихачова, спершу треба зібрати статистику — скільки осіб із числа засуджених хотіли б скористатися правом на умовно-дострокове звільнення. Також варто встановити правила проходження служби засудженими: вони будуть проходити службу на рівні з іншими військовими в тих самих частинах або ж створюватимуться окремі батальйони тощо?
Щодо мобілізації людей, які вже відбули покарання, то для того, аби вони могли бути призвані, необхідно виключити пункти, які унеможливлюють проходження цими людьми служби, із закону Про військовий обов’язок і військову службу і Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, додає Лихачов.
При цьому юрист зазначив, що на практиці, якщо особа хоче служити, вона може просто не подати відомості про скоєння злочинів у минулому — тобто приховати це від ТЦК — і піти служити. Лихачов додав, що ТЦК не зобов’язаний перевіряти судимість людини.
Чи готове суспільство до такої ініціативи
На думку Лихачова, з точки зору людяності, засуджені можуть заслуговувати «на другий шанс». На його думку, суспільство, можливо, зможе прийняти ідею умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби як своєрідної частини покарання.
Проте в цьому разі необхідно не допустити ситуації, за якої усіх підряд будуть звільняти від покарань. «Для чого тоді взагалі інститут судів і покарань? Тобто людина буде вбивати на вулиці іншу людину і говорити про те, що „буду служити далі в ЗСУ, мені нічого за це не буде“, — пояснює Лихачов. — Тут основне питання, що людина буде нести покарання за якісь злочинні дії, а не просто звільнятися [від покарання]».
За матеріалами nv.ua
