На нічних переговорах у Брюсселі лідери ЄС домовилися про пакет фінансування для України на 2026–2027 роки обсягом €90 млрд. Формат – репараційний кредит, який гарантується бюджетом ЄС і фінансується через запозичення на ринках капіталу (спільне запозичення).
Ключова політична формула угоди:
- активи РФ залишаються знерухомленими;
- Україна має повертати кредит лише після того, як Росія сплатить репарації;
- ЄС “резервує право” за певних умов використати пов’язані з активами РФ грошові залишки/потоки, аби підтримати обслуговування інструменту.
Окремо зафіксовано, що Чехія, Угорщина та Словаччина не беруть участі у фінансових зобов’язаннях/гарантіях у межах схеми (модель на базі “розширеної співпраці”).
Читайте також: Зеленський у Варшаві:
перша особиста зустріч із Навроцьким і “нелегкий” старт нового діалогу
Чому репараційний кредит під €210 млрд активів РФ не пройшов
Початковий задум Єврокомісії — зробити «репараційний кредит», де заставою (прямо чи через конструкцію) виступають заморожені резерви ЦБ РФ у ЄС (оцінка близько €210 млрд) — уперся в комбінацію юридичних і фінансових ризиків.
Головні стоп-фактори, які публічно/неофіційно описували медіа й посадовці:
- Бельгія (де концентрується левова частка цих активів і працює Euroclear) вимагала надшироких гарантій від партнерів на випадок російської відповіді та судових ризиків — інші столиці вважали це «відкритим чеком».
- ризик ударів по фінансовій стабільності/інфраструктурі та прецедентів для довіри до єврозони як «сейфу» для резервів (цей аргумент паралельно підхоплював Кремль).
- юридична ескалація з боку РФ: ЦБ РФ подав позов проти Euroclear, а також заявляв про розширення позовів на інші європейські банки.
У підсумку лідери перейшли до “плану Б”: замість застави активами РФ — кредит під гарантію бюджету ЄС і спільні ринкові запозичення.
Читайте також: Сенат США ухвалив оборонний закон:
$800 млн для України, “європейські запобіжники” і передав його на підпис Трампу
Політична математика: «єдність з винятками»
Домовленість стала компромісом, який дозволяє майже кожному продати результат як перемогу:
- прихильники жорсткішого підходу отримали €90 млрд “тут і зараз” + продовження замороження активів РФ і відкриті двері для майбутнього використання;
- противники (або скептики) уникнули прямого запуску схеми, яка могла створити необмежену відповідальність і правові ризики, та добилися винятків із фінансових зобов’язань.
У медіа-рамці окремо звучала думка, що найжорсткіша позиція Бельгії змістила ЄС у “безпечніший” інструмент, але одночасно проявила межі єдності в темі російських активів.
Чи достатньо €90 млрд Україні: цифри потреб і “дірки”
Євросоюз і МВФ в оцінках, виходили з того, що потреби України на 2026–2027 роки — близько €135,7 млрд (за сценарієм, що активна фаза війни припиняється до кінця 2026-го). З цієї суми на 2026 рік — €71,7 млрд, на 2027-й — €64 млрд.
Тому логіка Брюсселя (у формулі фон дер Ляєн) — покрити “дві третини” потреб через €90 млрд, а решту має добрати коаліція партнерів.
З українського боку контекст такий:
- міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що у 2026 році потрібно понад $45 млрд зовнішнього фінансування для бюджету.
- параметри українського бюджету-2026 у незалежних оглядах описують дефіцит близько 1,9 трлн грн (~18,4% ВВП), що й підштовхує потребу у великих зовнішніх запозиченнях/грантах.
- AP додатково підкреслювало оцінку МВФ: Україні може знадобитися близько €137 млрд у 2026–2027 роках.
Висновок у сухому залишку: €90 млрд — це “якір”, який зменшує ризик касових розривів, але не закриває всю потребу — доведеться добирати решту через США/Велику Британію/G7/МФО та інші європейські програми.
Реакції сторін — що сказали ключові гравці
Брюссель
- Антоніу Кошта оголосив: угода є, зобов’язання виконано.
- Урсула фон дер Ляєн на пресконференції наголосила на конструкції “повернення після репарацій” і праві ЄС оперувати грошовими залишками, а також прямо пов’язала тему фінансування України після 2027-го з дискусією про наступну МФР.
Ключові столиці
- Фрідріх Мерц підкреслював, що це сигнал Путіну, а активи РФ залишаться заблокованими до репарацій (і можуть стати джерелом погашення, якщо репарацій не буде).
- Емманюель Макрон називав ухвалення рішення критично важливим, аби уникнути провалу підтримки.
- Віктор Орбан критикував підхід, але Угорщина не заблокувала рішення за умови свого виключення з фінзобов’язань.
Україна
- Володимир Зеленський привітав рішення як фінансову гарантію на найближчі роки і окремо підкреслив важливість того, що активи РФ залишаються знерухомленими.
Лондон
- Британська міністерка фінансів Рейчел Рівз публічно підтримала рішення ЄС і заявила про готовність працювати з партнерами над забезпеченням фінпотреб України.
Реакція Росії: “грабунок”, суди й сигнал третім країнам
Путін 19 грудня публічно назвав ідею використання заморожених активів “грабунком” і попереджав, що такі кроки підривають довіру до ЄС як місця зберігання резервів (зокрема для великих нафтовиробників).
Паралельно РФ рухає юридичну вісь тиску:
- суд у Москві призначив попередні слухання у справі ЦБ РФ проти Euroclear;
- ЦБ РФ заявляв, що розширить позови на інші європейські банки.
Що далі: 3 розвилки на 2026 рік
- Юридичне оформлення інструменту €90 млрд (рішення/регламенти, технічні деталі запозичень, графік траншів) — це те, що ЄС має “приземлити” швидко, аби зняти ризик весняного дефіциту ліквідності.
- Повернення до теми активів РФ: Європейська рада прямо залишає цю доріжку відкритою й доручає інституціям продовжувати роботу.
- Перегляд/додавання фінансування, якщо €90 млрд буде недостатньо — тезу про готовність шукати додаткові рішення озвучували, зокрема, у Вільнюсі.
ЄС закрив найнебезпечнішу для України “дірку” 2026–2027 років, погодивши €90 млрд під гарантії бюджету Союзу — тобто гроші будуть, навіть без негайного запуску схеми з активами РФ. Але це компроміс із політичними шрамами: “репараційний кредит” під €210 млрд фактично відкладено через ризики (насамперед бельгійські/Euroclear та фінансову стабільність), а єдність забезпечили винятками для Угорщини, Словаччини й Чехії. Практично це означає: ліквідність на два роки підперли, активи РФ залишили замороженими як важіль на майбутнє, але потреба в додаткових джерелах фінансування (і політична битва за реальне використання активів РФ) нікуди не зникла.
За матеріалами nv.ua
