Американський Конгрес завершив роботу над великим пакетом санкцій проти Росії, який може істотно розширити економічний тиск не лише на саму Москву, а й на країни, що купують російські нафту та газ або допомагають обходити нафтові санкції.
16 вересня Палата представників підтримала Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 262 голосами проти 159. Раніше, 7 серпня, Сенат ухвалив його 86 голосами проти 11. Таким чином, Конгрес завершив розгляд документа і передав його Дональду Трампу. Станом на 17 вересня закон ще не підписаний, хоча Білий дім раніше офіційно підтримав погоджену версію і заявив, що радники президента рекомендуватимуть її підписати.
Пакет значно ширший, ніж часто випливає із заголовків про «100% мита для покупців російської нафти». Він зобов’язує адміністрацію переглянути санкції проти російської верхівки, державних банків, оборонного комплексу, енергетичних компаній і «тіньового флоту», обмежує операції американських осіб із Росією, передбачає окремі заходи проти іноземних банків і посередників та створює новий торговельний механізм проти найбільших покупців російських енергоносіїв. Сам імпорт із Росії до США може отримати додаткове мито до 500%.
Але в законопроєкті є принципова особливість: Конгрес створює дуже потужний інструментарій, водночас залишаючи президентові значну свободу визначати його фактичну силу. Формула «до 100%» не означає автоматичних 100%, а широке право на винятки дозволяє Білому дому не застосовувати окремі санкції або мита, якщо президент визнає це таким, що відповідає національним інтересам США. Саме ця конструкція стала однією з головних причин суперечки в Палаті представників.
Що саме ухвалив Конгрес
Формально санкційний пакет став частиною H.R. 5334. Сенат додав до цього законопроєкту окрему Division A — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Російська частина містить 16 основних секцій: від персональних і банківських санкцій до інвестиційних заборон, обмежень для енергетики, урану, судноплавства і вторинних тарифів. Більшість нового режиму має діяти протягом п’яти років після набрання законом чинності. Окрема норма продовжує Iran Sanctions Act до 2031 року.
Основні інструменти пакета
| Напрям | Що передбачає законопроєкт | Коли має запрацювати |
|---|---|---|
| Російські чиновники, оборонка та олігархи | Блокування активів і візові обмеження для визначених посадовців, учасників ВПК, енергетики, схем обходу санкцій та інших осіб, які відповідають установленим законом критеріям. | Перший перегляд — не пізніше 30 днів після набрання чинності, далі кожні 180 днів. |
| Банки | Посилені заходи проти Центробанку РФ, Сбербанку, ВТБ, Газпромбанку, інших державних банків та їхніх дочірніх структур. Ризик санкцій поширюється і на іноземні банки, що проводять значні операції з ними. | До 30 днів. |
| Державні компанії | Блокування власності структур, контрольованих або пов’язаних із російською державою. | До 30 днів, перегляд кожні 180 днів. |
| Перекази коштів | Американські депозитарні установи та брокери не зможуть обробляти перекази до/від уряду РФ та на користь його чиновників, крім дозволених ліцензіями операцій. | Через 30 днів. |
| Інвестиції | Заборона нових американських інвестицій у Росії, а також фінансування чи сприяння операціям, які були б заборонені для американської особи. | Через 30 днів. |
| Енергетика | Заборона нових американських інвестицій у російський енергосектор і американського енергетичного експорту до РФ; санкції проти іноземних постачальників технологій і послуг для підсанкційних російських енергетичних структур. | Переважно через 30 днів. |
| «Тіньовий флот» | Блокування суден, власників, операторів, страховиків та інших учасників схем перевезення російської сировини в обхід санкцій і price cap. | Після визначення адміністрацією. |
| Російські товари | Додаткове мито на всі товари з РФ — до 500%. | Не пізніше 30 днів. |
| Покупці російської нафти й газу | Додаткове мито до 100% на всі товари, які США імпортують із країн, що відповідають установленим критеріям. | Механізм запускається після набрання чинності та відповідних визначень адміністрації. |
| Винятки | Гуманітарні операції, певні ядерні операції, урядова діяльність США, ООН, частина операцій із неросійською нафтою, wind-down бізнесу та інші категорії. | Передбачені самим законом. |
| Президентський waiver | Президент може звільнити від санкцій, обмеження або мита, заявивши Конгресу, що це відповідає національним інтересам США. | У будь-який момент після набрання чинності. |
Найсильніший інструмент — не прямі санкції проти Росії, а загроза її покупцям
Центральною новацією є секція 113. Вона спрямована не стільки на російську компанію, скільки на третю державу, яка продовжує купувати російські енергоносії.
Якщо країна потрапить під критерії закону, США зможуть встановити додаткове мито до 100% не на російську нафту, яку ця країна купує, а на всі товари, які сама ця країна експортує до США. Тобто інструмент прив’язує доступ до американського ринку до поведінки країни щодо російського енергетичного експорту. Мито додається до інших уже чинних американських тарифів та зборів.
Це і є механізм, потенційно здатний зачепити Китай, Індію та інших великих торговельних партнерів США значно сильніше, ніж звичайне внесення ще однієї російської нафтової компанії до санкційного списку.
Reuters і AP називають Китай та Індію серед очевидних держав, на які спрямований цей інструмент. FT також звертає увагу, що через газову частину законодавства під потенційний ризик можуть потрапляти й окремі американські союзники. Але остаточного переліку країн у законі немає — його має визначати виконавча влада за прописаними критеріями.
Це важливе уточнення. Під час розгляду в Палаті була запропонована поправка, яка прямо вписувала Китай, Індію, Туреччину, Азербайджан, Угорщину, Словаччину, ОАЕ, Сінгапур, Казахстан і Киргизстан. Але Комітет з правил її не допустив до фінального тексту. Отже, називати ці десять держав уже визначеними об’єктами санкцій неправильно.
Хто саме може отримати 100-відсоткове мито
Початкова конструкція має два канали.
Перший — країна свідомо продовжує нові закупівлі російської сирої нафти або природного газу після 30-го дня від набрання законом чинності і водночас входила до п’ятірки найбільших імпортерів відповідного російського енергоносія за попередні 12 місяців.
Другий — країна входить до п’ятірки найбільших юрисдикцій, через які сприяють обходу нафтових санкцій. До такого сприяння закон відносить, зокрема, фінансування закупівель і перевезення підсанкційної російської нафти та операції, пов’язані із суднами «тіньового флоту».
Потім список великих імпортерів має переглядатися кожні 180 днів. Торговельний представник США разом із Держдепартаментом та Міністерством енергетики повинен заново визначати п’ять найбільших покупців російської сирої нафти та п’ять найбільших покупців природного газу.
Аналітики Congressional Research Service звернули увагу, що текст залишає кілька юридично неоднозначних місць — наприклад, як саме тлумачити «свідомі закупівлі» на рівні цілої держави і як співвідносяться окремі часові норми. Тобто після підписання ще буде потрібна адміністративна практика, яка покаже, наскільки широко Білий дім прочитає нові повноваження.
100% — це стеля, а не автоматична ставка
Це одна з найважливіших деталей пакета.
Формула закону — «up to 100 percent». Президент повинен підвищити тариф для країни, що відповідає критеріям, але Конгрес не встановив єдиної ставки у 100%.
Отже, це може бути не обов’язково 100%. Розмір визначатиме виконавча влада в межах переданих їй повноважень. Для російських товарів діє аналогічна конструкція з межею до 500%, причому CRS окремо зазначає, що закон не встановлює мінімальної ставки для цього первинного тарифу.
Перед введенням або зміною вторинних тарифів Білий дім чи торговельний представник США повинні за десять днів повідомити відповідні комітети Конгресу та пояснити і ставку, і методику, за якою країну визнано такою, що підпадає під закон.
Це робить нову систему не автоматичною «торговельною ядерною кнопкою», а механізмом градуйованого тиску: Вашингтон може погрожувати максимальною ставкою, встановлювати нижчу або змінювати її залежно від поведінки партнера.
Для російського імпорту передбачено навіть до 500%
Менш помітна частина закону передбачає підвищення мита до 500% на всі товари російського походження, включно з нафтою, газом, LNG, нафтопродуктами, нафтохімією та вугіллям. Нове мито повинно накладатися поверх уже наявних тарифів та зборів.
Практичний ефект цієї норми, однак, не слід перебільшувати. США ще з 2022 року законодавчо заборонили імпорт низки російських енергетичних товарів. CRS прямо зазначає, що новий закон не скасовує цю заборону: там, де імпорт уже заборонений, 500-відсотковий тариф не відкриває його заново.
Тому для Москви значно цікавіша саме вторинна конструкція, яка створює ризики для покупців російської продукції на третіх ринках.
Банки: удар не лише по Сбербанку чи ВТБ
Фінансова частина також побудована ширше, ніж звичайний санкційний список.
Не пізніше ніж через 30 днів президент має застосувати щонайменше два визначені законом заходи проти Центрального банку РФ і повний набір передбачених заходів проти Сбербанку, ВТБ, Газпромбанку, інших державних російських фінансових установ та їхніх дочірніх структур. Серед інструментів — блокування майна, обмеження кореспондентських рахунків у США та санкції, передбачені CAATSA.
Частина цих банків уже багато років перебуває під американськими санкціями. Наприклад, ВТБ був заблокований OFAC ще в лютому 2022 року, Сбербанк — навесні 2022-го; Газпромбанк також потрапив під повні блокувальні санкції пізніше.
Тому новизна полягає не просто в повторному називанні цих установ. Закон закріплює санкційний режим у статутному праві та розширює його на пов’язані структури й іноземні банки, які проводять значні операції з підсанкційними російськими установами.
Водночас тут теж є запобіжник: Мінфін може не застосовувати відповідні санкції до іноземного банку, якщо вирішить, що вони суперечать економічним або зовнішньополітичним інтересам США.
«Тіньовий флот»: від танкера до страховика і порту
Окремий великий блок спрямований на морську логістику.
Під санкції можуть потрапити іноземні судна, які перевозять російську нафту, газ, LNG, уран, нафтопродукти, вугілля або інші товари для обходу американських чи партнерських обмежень. Критеріями можуть бути недостатнє страхування, нетипова або небезпечна морська поведінка та обходження встановленої цінової стелі на російську нафту.
Але санкційний ланцюг не закінчується судном. Закон охоплює його власника, оператора або менеджера, страховика чи перестраховика, капітана та частину старшого екіпажу. Окремо можуть каратися власники й оператори іноземних портів, які свідомо обслуговують підсанкційні судна.
При визначенні такого танкера Білий дім також може використовувати як первинний доказ його включення до санкційних списків Великої Британії, ЄС, G7 або держав Five Eyes. Це потенційно полегшує синхронізацію американського режиму з європейськими обмеженнями.
Оборонка: під ризиком постачальники верстатів, компонентів і технологій
Новий режим стосується також іноземних компаній, що забезпечують російську військово-промислову базу.
У законі прямо названі CNC-верстати та пов’язане обладнання і програмне забезпечення, нітроцелюлоза й інші компоненти для боєприпасів, певні хімічні матеріали, оптоволоконні кабелі військового призначення, передові сенсори та товари з американського Common High Priority Items List.
Санкції можуть стосуватися й тих, хто структурує або маскує операції для доставки таких товарів, проводить значні угоди з російськими збройними силами або допомагає підривати українську критичну інфраструктуру, кібербезпеку, територіальну цілісність чи демократичні процеси.
Таким чином, законодавці намагаються охопити не лише російського кінцевого покупця, а й ланцюги постачання у третіх країнах.
Чому президентські винятки такі важливі
Найбільша різниця між «дуже жорстким законом на папері» і реальною економічною дією міститься у секції 115.
Вона дозволяє президентові відмовитися від застосування будь-якої санкційної норми до іноземної особи, будь-якого обмеження щодо особи або будь-якого мита, передбаченого російським розділом.
Для цього президентові потрібно повідомити Конгрес і письмово засвідчити, що waiver відповідає національним інтересам США, а також пояснити підстави рішення. Але Конгрес не вимагає довести, наприклад, безпосередню загрозу національній безпеці.
Білий дім сам називав цю свободу важливою частиною компромісу: у липневій заяві адміністрація підтримала закон саме з огляду на «full Presidential discretion on waivers».
Демократи намагалися звузити цей механізм. Зокрема, пропонували дозволяти waiver лише тоді, коли він є життєво необхідним для національної безпеки США, а інша поправка взагалі прибирала відкриті президентські повноваження щодо винятків. Обидві пропозиції не пройшли.
Саме тому майбутню силу пакета визначатиме не лише текст Конгресу, а й рішення адміністрації Трампа.
Є також великий перелік автоматичних винятків
Не все залежить від окремого рішення президента.
З-під режиму виведені гуманітарні операції — продовольство, сільськогосподарська продукція, ліки, медичне обладнання та пов’язані транзакції. Закон спеціально захищає й міжнародно визнані домовленості щодо постачання таких товарів до та з України, якщо вони не використовуються для обходу санкцій.
Також передбачені винятки для американської розвідки й правоохоронних операцій, виконання міжнародних зобов’язань США, певної цивільної ядерної співпраці, частини імпорту низькозбагаченого урану та медичних ізотопів, офіційної роботи уряду США й ООН.
Неросійська нафта, яка лише транзитом проходить територією РФ, також не повинна автоматично потрапляти під обмеження. Зберігаються чинні загальні ліцензії Мінфіну, а компаніям дається 270 днів для добросовісного згортання або продажу бізнесу в Росії. Передбачено й виняток для операцій, необхідних для безпеки екіпажів та запобігання екологічним аваріям.
Окрема норма захищає певну діяльність NASA і пов’язані з цивільними космічними запусками операції.
Чому в Палаті виникла незвичайна коаліція
За фінальний документ проголосували 203 республіканці та 58 демократів, тоді як сім республіканців виступили проти. Значна частина демократичного керівництва також не підтримала закон — але з іншої причини: їх непокоїли не санкції проти Росії, а масштаб нових тарифних повноважень президента.
Критики стверджували, що конструкція може дозволити адміністрації використовувати російські санкції як підставу для торговельного тиску на партнерів США. Прихильники відповідали, що саме загроза втратити доступ до американського ринку здатна змусити великі держави зменшити закупівлі російської енергії. Це були дві різні оцінки одного й того самого механізму, а не суперечка лише про підтримку України.
CRS також зазначає, що Конгрес фактично делегує виконавчій владі значний простір: президент і USTR визначатимуть конкретних адресатів та ставки в установлених законом межах, а деякі формулювання потенційно можуть стати предметом судових спорів.
Чи може Трамп потім просто скасувати санкції
Повністю без процедури — ні. Але можливостей у президента багато.
Для тимчасового waiver достатньо аргументу про національні інтереси США та повідомлення Конгресу.
Для формального припинення санкцій проти Росії закон встановлює вищий поріг: президент повинен засвідчити, що Росія підписала мирну угоду, прийняту вільним і незалежним урядом України, і припинила військові дії та діяльність, спрямовану на повалення або підрив українського уряду.
Щодо третіх країн президент має підтвердити, що вони припинили діяльність, через яку потрапили під обмеження, і надали надійні запевнення, що не відновлять її.
Після повідомлення про постійне припинення санкцій передбачений період парламентського перегляду — зазвичай 30 днів, протягом якого Конгрес може спробувати ухвалити резолюцію про несхвалення.
Тобто закон одночасно закріплює санкції сильніше, ніж президентський указ, але не позбавляє президента великої оперативної свободи.
Що зміниться для Росії на практиці
Перший ефект — не обов’язково миттєве обвалення експорту, а різке збільшення санкційного ризику для третіх країн, банків, трейдерів, судновласників, страховиків і постачальників технологій.
Американські санкції вже давно працюють через страх втратити доступ до доларової системи та ринку США. Новий закон додає до цього ще один важіль: можливість карати цілу державу тарифом на весь її експорт до США, якщо вона відповідає критеріям щодо російської нафти, газу або обходу обмежень.
Саме тому найбільше значення може мати не фактичне встановлення максимальної ставки, а переговори, які розпочнуться до неї. Великий покупець російської нафти отримує вибір між збереженням певної вигоди від дешевших російських барелів і ризиком для значно ширшого товарообігу зі США.
Водночас результат не запрограмований самим законом. Якщо ставки будуть низькими, винятки — широкими, а визначення підсанкційних країн — обережними, економічний ефект може бути суттєво меншим за номінальну силу документа. Якщо адміністрація застосовуватиме верхню частину тарифного діапазону та жорстко переслідуватиме фінансових і морських посередників, наслідки для російської зовнішньої торгівлі можуть бути значно більшими.
Що буде далі
На цьому етапі є три ключові рубежі.
Перший — підпис Трампа. Станом на 17 вересня документ іще перебуває на президентському столі. Білий дім раніше офіційно підтримав погоджений текст, а американські медіа повідомляють, що підпис очікується.
Другий — перші 30 днів після набрання чинності. Саме протягом цього періоду адміністрація повинна провести значну частину первинних визначень щодо російських чиновників, банків, підприємств, суден і тарифних заходів.
Третій — список третіх країн і реальні ставки. Саме він покаже, чи перетвориться «до 100%» на масштабний економічний тиск на Китай, Індію та інших покупців, чи адміністрація використовуватиме нові повноваження передусім як переговорний важіль.
Ухвалений Конгресом пакет важливий не тому, що США просто додали ще кілька російських компаній до санкційного списку. Його архітектура намагається перенести центр тиску за межі Росії — на банки, судноплавство, постачальників військових компонентів і держави, без яких Москва не може так само легко продавати енергоносії та отримувати валютну виручку.
Але максимальні цифри в тексті — 500% і 100% — не слід сприймати як уже встановлені тарифи. Конгрес передав Трампу дуже сильний інструмент, однак залишив адміністрації значний простір щодо ставок, адресатів і винятків. Саме перші рішення Білого дому після підписання закону покажуть, чи стане цей пакет новим рівнем санкційного тиску на російську економіку, чи насамперед важелем для переговорів із найбільшими торговельними партнерами Росії.
