Україна готується різко наростити оборонні видатки завдяки €45 млрд підтримки ЄС у 2026 році. Гроші мають піти на зброю, зарплати військовим, резерви, енергетичну стійкість регіонів і проходження наступної зими.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт про зміни до державного бюджету на 2026 рік. Документ підтримали 240 народних депутатів. Йдеться про один із найбільших переглядів бюджету за час повномасштабної війни: додатковий ресурс для сектору безпеки й оборони має зрости на 1,56 трлн грн.
Головне джерело цих змін — очікувана фінансова підтримка Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Загальний пакет для України на 2026–2027 роки становить до €90 млрд, із яких €45 млрд мають надійти вже у 2026 році. Саме під ці кошти уряд і Мінфін підготували бюджетні зміни, які тепер має остаточно схвалити парламент у другому читанні.
Цей перегляд бюджету — не просто технічне збільшення доходів і видатків. Він фіксує нову фінансову архітектуру воєнної держави: оборона стає безумовним центром бюджетної політики, а підтримка ЄС фактично перетворюється на ключовий ресурс для продовження опору, закупівлі озброєння, утримання армії та стабілізації тилу.
Що саме ухвалила Рада
Парламент прийняв за основу законопроєкт №15224 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони.
Документ ще не є остаточно ухваленим законом. Після першого читання його мають підготувати до другого читання за скороченою процедурою. Далі — голосування в цілому, підпис президента та офіційне опублікування. Лише після цього оновлені бюджетні параметри набудуть чинності.
Однак уже перше читання показує головну логіку змін: держава готується масштабно збільшити фінансування оборони, закріпити надходження від європейської підтримки в бюджеті та створити додаткові резерви на випадок непередбачуваних потреб воєнного часу.
€45 млрд від ЄС: звідки беруться гроші
Ключовий ресурс — Ukraine Support Loan, пакет підтримки ЄС загальним обсягом до €90 млрд на 2026–2027 роки. У 2026 році Україна очікує першу половину — €45 млрд.
У гривневому еквіваленті це 2,221 трлн грн за середньорічним курсом. Ці кошти розподіляються за двома великими напрямами:
€31,8 млрд — підтримка обороноздатності та безпеки держави.
€13,2 млрд — бюджетна підтримка для соціально-гуманітарних потреб.
Тобто приблизно 71% європейського ресурсу 2026 року планують спрямувати саме на оборону й безпеку. Решта має допомогти закрити цивільні та соціально-гуманітарні потреби бюджету.
Політично це важливо з двох причин.
По-перше, ЄС фактично бере на себе значну частину фінансового навантаження, яке Україна самостійно не могла б покрити без різкого підвищення податків або небезпечної емісії.
По-друге, оборонні потреби України тепер прямо інтегруються у довгостроковий фінансовий механізм Європи.
Доходи бюджету зростають майже на 80%
Після змін доходи державного бюджету-2026 мають зрости на 2,291 трлн грн — із 2,905 трлн грн до майже 5,196 трлн грн.
Це збільшення на 78,9% порівняно з чинним законом про бюджет.
Основні джерела приросту такі:
2,221 трлн грн — фінансова підтримка ЄС у межах Ukraine Support Loan.
47,7 млрд грн — додаткові надходження в межах виконання Плану України та реалізації ініціативи Ukraine Facility.
22,6 млрд грн — збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб, пов’язане зі зростанням обсягу грошового забезпечення військових.
Окремо головні розпорядники бюджетних коштів подали пропозиції щодо скорочення видатків на 276,3 млн грн. На тлі трильйонних змін ця сума виглядає незначною, але вона демонструє спробу уряду формально збалансувати нову бюджетну конструкцію не лише за рахунок зовнішньої підтримки, а й через внутрішній перегляд окремих витрат.
Дефіцит бюджету має зменшитися
Одна з важливих особливостей змін — вони не лише збільшують видатки, а й формально зменшують дефіцит бюджету.
За розрахунками Мінфіну, дефіцит держбюджету-2026 має скоротитися на 651,5 млрд грн. У відношенні до ВВП він знизиться з 18,5% до 12,1%.
Це пов’язано з тим, що значна частина зовнішньої підтримки враховується у формі грантового або фактично безповоротного ресурсу для України. Тобто ці кошти не збільшують борговий тиск так, як звичайні кредити, які держава мала б повертати власним коштом.
У політичному сенсі це один із ключових аргументів уряду: Україна отримує можливість одночасно збільшити фінансування армії та зменшити показник бюджетного дефіциту. Для країни, що воює, це критично важливо, адже надто великий дефіцит створює ризики для макрофінансової стабільності, інфляції, валютного ринку та переговорів з міжнародними партнерами.
Оборона і безпека: плюс 1,56 трлн грн
Головна стаття змін — сектор безпеки й оборони.
Загальний ресурс на оборону та безпеку після перегляду має зрости з 2,807 трлн грн до 4,367 трлн грн. Тобто додатково передбачено 1,56 трлн грн.
Це фактично новий масштаб фінансування війни. Якщо раніше бюджет-2026 уже був воєнним, то після цих змін він стає ще більш концентрованим навколо оборонних потреб.
Додаткові кошти планують розподілити за трьома головними напрямами.
Зарплати військовим: плюс 174,3 млрд грн
На грошове забезпечення військовослужбовців додатково передбачено 174,3 млрд грн. Загальний ресурс за цією статтею має зрости до 1,454 трлн грн.
Це одна з найчутливіших статей бюджету. Для держави важливо не лише закуповувати озброєння, а й стабільно фінансувати людей, які тримають фронт. Затримки або невизначеність із виплатами військовим можуть мати не лише соціальні, а й політичні та безпекові наслідки.
Тому в законопроєкті передбачено важливу новацію: з 1 липня 2026 року військовий збір планують зараховувати до спеціального фонду держбюджету і спрямовувати на грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.
Це має створити більш прямий зв’язок між окремим податковим платежем і потребами армії. Для суспільства така модель може бути зрозумілішою: військовий збір іде не в загальний котел, а на конкретну оборонну потребу — виплати військовим.
Озброєння та військова техніка: головний пріоритет
Найбільше збільшення передбачено на озброєння та військову техніку — плюс 1,371 трлн грн. Після змін загальний ресурс за цим напрямом має становити 2,297 трлн грн.
Саме ця стаття є центральною в оновленому бюджеті. Вона охоплює закупівлю озброєння, військової техніки, боєприпасів, ремонт і модернізацію наявних систем.
Це відповідає логіці війни 2026 року, де результат дедалі більше залежить від темпів виробництва, технологічної переваги, безпілотних систем, боєприпасів, засобів ураження, ремонту техніки та здатності швидко масштабувати рішення, які вже показали ефективність на полі бою.
Окрема новація стосується вивізного мита на товари військового призначення та подвійного використання. За пропозицією Міноборони, після запровадження такого мита надходження від нього мають спрямовуватися на закупівлю та модернізацію озброєння, розвиток оборонно-промислового комплексу, впровадження нових технологій і грошове забезпечення військових.
Тобто уряд намагається створити додатковий фінансовий контур для оборонної промисловості та технологій.
Ще 10,8 млрд грн на зброю: окреме рішення уряду
Паралельно з великими змінами до бюджету уряд повідомив про додаткове виділення 10,8 млрд грн на закупівлю та виробництво озброєння.
Із цієї суми 9 млрд грн мають піти безпосередньо на закупівлю нового озброєння, ремонт і модернізацію техніки. Ще майже 2 млрд грн — на масштабування виробництва та впровадження технологій із поля бою.
Ці кошти вдалося накопичити у спеціальному фонді державного бюджету. Джерела — податок на доходи фізичних осіб, а також ліцензійні збори від грального бізнесу та лотерей.
На перший погляд, 10,8 млрд грн виглядають невеликою сумою порівняно з трильйонними змінами. Але політично це показує важливий тренд: держава шукає не лише великі зовнішні джерела, а й внутрішні спеціальні фонди, які можна швидко перекидати на оборонні закупівлі.
Резерв для сектору оборони: плюс 14,6 млрд грн
Ще 14,6 млрд грн додатково передбачено як резерв для сектору безпеки та оборони. Загальний ресурс резерву має зрости до 213,6 млрд грн.
Для воєнного бюджету резерви мають особливе значення. Війна створює потреби, які важко повністю передбачити під час ухвалення бюджету: термінові закупівлі, зміна пріоритетів на фронті, нові технології, ремонт після втрат, швидке посилення окремих напрямків. Саме тому резервні кошти дозволяють уряду й військовому командуванню реагувати швидше, не чекаючи повного перегляду бюджетних показників.
40 млрд грн на стійкість регіонів до зими
Окремий блок змін — нова бюджетна програма на 40 млрд грн для реалізації комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст.
Це відповідь на ризики осінньо-зимового сезону 2026/27 років. Росія системно атакує українську енергетичну інфраструктуру, тому питання тепла, електрики, водопостачання та захисту критичних об’єктів залишається не менш важливим, ніж фінансування фронту.
Кошти планують спрямовувати на кілька напрямів:
- інженерно-технічний захист об’єктів критичної інфраструктури;
- розподілену теплову генерацію, зокрема блочно-модульні котельні;
- розподілену генерацію електроенергії, зокрема когенераційні установки;
- резервні джерела живлення для об’єктів тепло- та водопостачання.
Це означає, що держава робить ставку не лише на відновлення пошкоджених великих об’єктів, а й на децентралізацію енергетичної стійкості. Логіка проста: що більш розподіленою є система, то складніше ворогу паралізувати її одним або кількома ударами.
Резервний фонд: ще 40 млрд грн
Окремо законопроєкт передбачає додаткові 40 млрд грн до резервного фонду держбюджету. Після змін його обсяг має зрости з 49,4 млрд грн до 89,4 млрд грн.
Це збільшення на 80,9%.
Резервний фонд потрібен для фінансування непередбачуваних заходів в умовах воєнного стану. Йдеться, зокрема, про ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених російською агресією, термінові потреби регіонів, відновлення критичної інфраструктури, гуманітарні й безпекові виклики.
Фактично уряд визнає: у 2026 році війна залишається настільки непередбачуваною, що бюджет повинен мати великий гнучкий запас коштів для швидкого реагування.
Чому ці зміни важливі
Перше — Україна отримує фінансову основу для продовження війни у 2026 році без різкого обвалу цивільних видатків.
Друге — оборонний бюджет переходить у нову вагову категорію. 4,367 трлн грн на безпеку й оборону — це показник держави, яка фактично перебудовує фінансову систему навколо потреб фронту.
Третє — ЄС дедалі більше стає не лише політичним, а й бюджетним тилом України. Якщо €45 млрд справді надійдуть у 2026 році, це означатиме, що Європа бере на себе довгострокову частину вартості українського опору.
Четверте — бюджетні зміни прямо пов’язують оборону з технологіями. Окремі рішення щодо спецфондів, мита, виробництва озброєння, ремонту техніки й масштабування рішень із поля бою свідчать: держава намагається фінансово підтримати не лише класичні закупівлі, а й оборонно-промисловий розвиток.
П’яте — у бюджеті з’являється більший акцент на стійкість тилу. 40 млрд грн на регіональні плани стійкості — це сигнал, що уряд готується до нової зими як до окремого фронту війни.
Які ризики залишаються
Попри масштабність змін, ключове питання — швидкість і якість реалізації.
Україна вже неодноразово стикалася з проблемами, коли гроші формально передбачені, але закупівлі затягуються, виробництво не встигає масштабуватися, а бюрократія гальмує швидке перекидання ресурсу на критичні потреби.
Другий ризик — залежність від зовнішнього фінансування. Навіть якщо кредит ЄС є фактично безповоротним для України, політична стабільність цього механізму залишається критично важливою. Будь-які затримки з траншами можуть створювати касові розриви.
Третій ризик — контроль за витратами. Коли йдеться про трильйони гривень на оборону, держава має забезпечити баланс між швидкістю, секретністю та підзвітністю. У воєнний час неможливо розкривати всі деталі закупівель, але суспільству потрібні гарантії, що ресурс використовується ефективно.
Четвертий ризик — спроможність регіонів швидко реалізувати проєкти стійкості. Котельні, генерація, захист інфраструктури, резервне живлення — це не лише гроші, а й проєктування, закупівлі, логістика, монтаж і технічне обслуговування.
Що буде далі
Тепер законопроєкт мають підготувати до другого читання. Очікується скорочена процедура, адже зміни напряму пов’язані з фінансуванням оборони й очікуваним надходженням європейського ресурсу.
Після ухвалення в цілому, підписання президентом і публікації держава зможе розпочати фінансування нових і збільшених статей.
Перший транш підтримки від ЄС очікується вже в червні. Саме від своєчасності надходження цих коштів залежатиме, наскільки швидко оновлений бюджет почне працювати не на папері, а в реальних закупівлях, виплатах і проєктах стійкості.
Зміни до держбюджету-2026 — це спроба оформити фінансовий фундамент для наступного етапу війни.
Україна різко збільшує оборонний ресурс, спрямовує трильйони гривень на озброєння, закладає додаткові кошти на зарплати військовим, створює резерви для непередбачуваних потреб і окремо фінансує підготовку регіонів до зими.
Цей бюджетний перегляд показує: війна у 2026 році залишається центральною реальністю для держави. Але водночас він демонструє й інше — Україна вже не фінансує спротив самотужки. Європейська підтримка стає частиною українського бюджету, української оборони та української стійкості.
Тепер головне питання — не лише в тому, скільки грошей буде записано в бюджеті. Головне — як швидко вони перетворяться на зброю, техніку, виплати військовим, захищену енергетику й реальну здатність країни витримати ще один рік великої війни.
За матеріалами mof.gov.ua
