День вишиванки

Якими були традиційні українські вишиванки, цікаві факти, історія та звичаї.

Міжнародний День вишиванки відзначають кожного третього четверга травня. Цьогоріч це свято яскравого етнічного стилю припадає на 15 травня.

Історія

Ідея проведення такого свята виникла в Чернівецькому національному університеті навесні 2006 року. Один зі студентів Ігор Житарюк прийшов на пари в вишиванці, яка тоді була не дуже популярним одягом на щодень. Студентка Леся Воронюк запропонувала всім в університеті прийти у вишитих сорочках.

На першу таку акцію зібралося не більше 10 студентів з факультетів історії, політології та міжнародних відносин.

За словами одного з організаторів Всесвітнього дня вишиванки Олександра Ткачука, дата проведення такого свята — третій четвер травня — виникла не відразу, але першочергова ідея одягнути вишиванку стосувалася саме буднього дня, а не святкового.

Тому згодом зупинилися саме на третьому четвергу травня. Відтоді День вишиванки еволюціонував з невеликої студентської акції в глобальний міжнародний рух для українців по всьому світу. Сьогодні цей день відзначають більш ніж в 70 країнах світу.

Маловідомі факти про вишиванку

1

Дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік. Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла до нас з Європи лише в XIX столітті.

2

Фрагменти української вишивки використовували багато відомих дизайнерів і будинків моди, серед яких Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana. Дизайнер одягу Анастасія Єршова зазначає, що тренд вишиванок в моді — циклічний.

3

Кілька років тому дизайнер Віта Кін одягла в українські вишиванки багатьох знаменитостей з усього світу: в її сукнях з традиційною вишивкою з’являлися Демі Мур, Діта фон Тіз, Кетрін Зета-Джонс і багато інших.

4

Після того, як українська вишивка стала з’являтися на одязі відомих людей, вона міцно закріпилася в модні тренди. Зарубіжні дизайнери не тільки робили сорочки та сукні, схожі на традиційні українські елементи, але й без заглиблення в українську культуру шили речі з вишивкою.

Мапа узорів вишивки по регіонам

У кожному регіоні України є свої традиційні візерунки вишиванки.

Давні магічні символи приховані у візерунках

Традиція вишивати сорочки в Україні має історію, яка починається ще у дохристиянські часи. Найдавніші вишиванки мали магічний сенс – вони були оберегами, причому це значення збереглося і після поширення християнства.

Вишивання вважалося ритуалом, а символи, зображені на візерунках вишиванки, мали магічне значення.

Квадрат

Квадрат символізує досконалість, гармонію, порядок, в українській традиції квадрат є одним із символів землі.

Квадрат асоціювався у свідомості давніх українців із розмежуванням простору, відділенням якоїсь частини, наприклад, поля. Так, перехрещенний квардрат, який часто присутній як елемент орнаменту на чоловічих сорочках означає “земне поле”. Квадрат – протилежність кола. Якщо коло є символом духовного, то квадрат – матеріального.

Квадрат – це також знак числа 4, яке могло символізувати сторони світу, пори року, життєві цикли, частини доби.

У вишивках квадрати часто зустрічаються розташованими в ряд у стрічкових композиціях та як частини складніших елементів.

Світове дерево

Світове дерево або Дерево життя символізує потрійну модель світобудови: підземне царство, земний світ і небесне царство. Крім того, коріння дерева може символізувати минуле, стовбур – сучасне, а крона – майбутнє.

В українській вишивці символ може мати вигляд розгалуженого дерева, колоска, снопа, гілки чи виноградної лози. У ньому поєднується ідея єднання трьох світів та образ роду і продовження життя.

Мотив Світового дерева найчастіше зустрічається на великих вишитих рушниках, однак є і на вишиванках.

Ромб

Ромб є символом плодючості, чоловічого та жіночого начала, а ромб із крапкою посредині – засіяного поля, яке означало добробут і достаток.

Ромб також символізує борону – інструмент, який готує поле до засівання.

В українській вишивці часто зустрічається ромб із гачками (вусиками), який називають “жаба” і який також є символом плодючості, оскільки давні вірування пов’язували цю тварину з небесною вологою, яка дає життя.

Традиційно візерунки, в основі яких був ромб, вишивали на весільному одязі дівчини. Крім того, одяг з ромбами повинна була носити жінка після того, як завагітніє, і аж до народження дитини – цей символ вважався оберегом.

Трикутник

Трикутник символізує єдність трьох світів: земного, підземного та небесного. Крім того, він є символом трьох стихій – води, вогню та повітря, а також християнської Трійці.

Трикутники, які торкаються один одного вершинами, символізують світ та антисвіт, а місце дотику говорить – перехід між ними.

Іноді між трикутниками вишивали лінію, що символізує дзеркало, у якому один світ віддзеркалюється в іншому і навпаки.

Шеврони

Фігура, схожа на трикутник, але без основи, називається шеврон. Шеврони, обернуті вершиною вниз, символізують жіночу або матеріальну сутність, ті, вершина яких спрямована вгору, – чоловічу або духовну.

Лінійний орнамент із шевронів виглядає як ламана стрічка із ритмічним чергуванням.

Цікаво, що шеврон із вершиною вгорі є одним із найдавніших знаків і зустрічається ще у малюнках палеоліту. Тоді цей знак символізував гору або землю.

Спіраль

Хвилясті лінії або зигзаги на вишиванках символізують воду. Зокрема, зображення вертикально розташованих паралельних зигзагів позначає дощ. Горизонтальні хвилясті лінії символізують небесну вологу.

Спіраль на візерунку також говорила про плинність часу і циклічний рух сонячного диска по небу.

Хрест

Жіноча сорочка початку XX століття з Чернігівської області / Riwnodennyk / uk.wikipedia.org

Символізує ідею центричності простору.

Прямий хрест – символ сонця, бога, чоловічого начала. Косий хрест – символ місяця та жіночого начала.

Якщо ці дві фігури накладаються одна на одну, утворюється подвійний хрест або восьмипроменева зірка – символ об’єдання чоловічого і жіночого начал.

Хрест вважався оберегом від злих духів. Ще у дохристиянські часи перехрещення двох ліній символізувало зустріч земного з небесним.

Крім того, хрест означає гармонію чотирьох стихій: вогню, води, землі і повітря.

Сварга (свастика)

Сварга (свастика) – це хрест у русі, є символом сонячного культу, а у давніх українців вона асоціювалася із силою домашнього вогнища та родинним щастям.

Правостороння сварга символізує рух за сонцем, вона була символом родинного вогнища, лівостороння сварга – символом оберегового духовного полум’я.

В українській вишивці є також мотив так званої повної сварги – коли лівосторонній і правосторонній варінти цієї фігури накладаються (народна назва цієї фігури – круторіжки). Це символ гармонії, створеної двома врівноваженими потоками.

S-подібні мотиви

Цей символ в Україні має кілька назв: “ключі”, “гесики”, “вужі”. Він виглядає як половина свастики або недописана цифра 8.

Знак символізує шлях до досконалості, земні “важкі” води (на відміну від небесних), материнську вологу Землі, яка дає життя урожаю. Вважалося, що одяг із такими символами оберігає людину від негативних впливів.

За словами дослідників, у давні часи символ означав також змію, яка асоціювалася з водою. Змій вважався охоронцем підземного світу, символізував чоловічу сутність, родючість і запліднення.

Рядами S-подібних візерунків вишивали подол жіночих сорочок, щоб вони оберігали материнську сутність.

Повна рожа або восьмипроменева зірка

Жіноча сорочка другої половини XIX століття із села Холми Корюківського району Чернігівської області / Riwnodennyk / uk.wikipedia.org

Символ утворюється накладанням прямого хреста (символ чоловічого начала, Сонця) і косого хреста (символ жіночого начала, Місяця), її також називають Зіркою Матері, символ часто присутній на іконах Богородиці.

Ця фігура є однією з найпопулярніших в українській вишивці.

Кривий танець

Назву цього візерунку пов’язують із обрядовим танцем, який українські дівчата традиційно виконували навесні. Його також називають безконечником і меандром (плавний колоподібний вигин річищя річки, походить від грецької назви річки Великий Мендерес у Малій Азії).

У давній українській символіці візерунок асоціюється з водою та гармонійним плином життя. Символізує життєвий шлях і водночас вічне буття.

Такі візерунки нерідко зустрічаються на Гуцульщині, Волинi, Київщини, Кубанi та Полтавщині, часто є орнаментом чоловічих сорочок, символізують у такому випадку силу та життєву енергію.

10 цікавих фактів про український вишитий етнічний одяг

1

Вишиванка — це святковий, а не повсякденний одяг. У будні українці носили так звані «буденки» — непомітні сорочки, а на свята одягали багато вишиті сорочки.

2

Вишивка наносилася насамперед із сакральною метою, як оберіг, захищаючи частини тіла, незакриті одягом. Деякі вишиванки спочатку створювалися як ритуально-обрядові.

3

Своїми особливими вишиванками може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком.

Вишивка хрестиком на конопляному полотні характерна для Слобожанщини. / Фото: Instagram.com/etno_lviv

4

Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Традиційно, перш ніж почати вишивати, дівчина постила, молилася та мила руки. Зараз вишивають не лише жінки, а й чоловіки.

5

Вишивка однієї сорочки може тривати від двох тижнів до трьох років, залежно від складності технік.

Вишиванка із Сумщини / Фото: Instagram.com/etno_lviv

6

Найтонша вишивка «білим на білому» була поширена серед європейської знаті та української шляхти, яка носила вишиту таким чином спідню білизну та натільні сорочки.

Фото: Instagram.com/be.etno

7

Першим поєднав вишиванку зі звичайним одягом Іван Франко. Він одягав її під піджак і з сучасним вбранням. Саме у такому вигляді письменника зобразили на 20-гривневій купюрі.

8

В наш час дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (у тому числі гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізування, виколювання, козлик, плетенка, мережка).

Фото: Instagram.com/ryabokonfactory

9

Популярні нині маки як елемент візерунка практично не використовувалися у традиційній українській вишивці, оскільки символізували смуток та смерть, а широкого поширення набули наприкінці XX століття.

10

Фрагменти української вишивки використовували та продовжують використовувати багато відомих дизайнерів та будинків моди, серед яких Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce&Gabbana.

За матеріалами nv.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Вверх