Законопроєкт №15449 пропонує дозволити родинам та іншим людям, які живуть разом, легально заробляти без реєстрації ФОП, подавати одну декларацію і перераховувати ПДФО з урахуванням складу домогосподарства. Проте «податок 5%» — лише частина складної конструкції: до нього додається військовий збір, витрати на діяльність не віднімаються, соціальні виплати зменшують неоподатковуваний мінімум, а за податковий борг може відповідати майно всіх учасників. І головне — це поки лише законодавча пропозиція.
28 липня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15449 про добровільний режим пільгового оподаткування доходів домогосподарств. Його ініціаторами стали Данило Гетманцев, Галина Третьякова, Євгенія Кравчук, Мар’яна Безугла, Олена Вінтоняк та Олександр Васюк.
Станом на 29 липня документ лише передано до профільного Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики і надано народним депутатам для ознайомлення. Парламент не розглядав його ані в першому, ані в другому читанні, не голосував за нього в цілому, президент його не підписував.
Отже, жодного нового податкового режиму для українців зараз не існує. Не з’явилося ані права працювати «як домогосподарство» без ФОП, ані ставки 5% для домашніх підробітків, ані спільної сімейної декларації. Чинні правила оподаткування доходів фізичних осіб залишаються незмінними.
Водночас законопроєкт заслуговує на увагу. Він намагається одночасно розв’язати дві різні проблеми: вивести з тіні дрібну економічну діяльність без реєстрації підприємця та перейти від суто індивідуального оподаткування до річного перерахунку податків з урахуванням кількості людей, яких утримує домогосподарство.
Коротко: що саме пропонують
Якщо законопроєкт ухвалять у нинішній редакції, він дозволить:
- добровільно зареєструвати податкове домогосподарство щонайменше з двох людей;
- виконувати роботи, надавати послуги та продавати товари власного виробництва без реєстрації ФОП або юридичної особи;
- оподатковувати дохід від такої діяльності ПДФО за ставкою 5%;
- подавати одну річну декларацію, до якої входитимуть оподатковувані доходи всіх членів;
- зменшувати спільну базу ПДФО на розрахунковий неоподатковуваний дохід, пов’язаний із фактичним прожитковим мінімумом кожного члена;
- отримувати податкову знижку, якщо протягом року із зарплат та інших доходів членів домогосподарства утримали більше ПДФО, ніж вийде після сімейного перерахунку;
- вести облік доходів у довільній формі, помісячно, та спілкуватися з податковою через Електронний кабінет.
Але режим матиме істотні обмеження:
- одна людина, яка живе сама, скористатися ним не зможе;
- всі учасники повинні бути резидентами України та мати однакову податкову адресу;
- не можна використовувати найману працю;
- не можна провадити ліцензовану діяльність або діяльність, для якої потрібні дозволи;
- оподатковуватиметься грошова виручка без віднімання витрат на матеріали, обладнання чи інші потреби;
- крім ПДФО, залишиться військовий збір;
- податковий борг може погашатися за рахунок майна членів домогосподарства.
Ці положення містяться безпосередньо у тексті проєкту закону та порівняльній таблиці.
Хто зможе утворити податкове домогосподарство
Законопроєкт визначає домогосподарство як добровільне об’єднання двох або більше фізичних осіб — резидентів України, які:
- мають однакову податкову адресу;
- ведуть спільне господарство;
- спільно забезпечують життєві потреби;
- повністю або частково об’єднують доходи та спільно здійснюють витрати;
- добровільно обрали спеціальний режим і стали на облік у податковій.
Родинні зв’язки не є обов’язковими. Теоретично домогосподарство зможуть утворити подружжя, батьки з повнолітніми дітьми, партнери без зареєстрованого шлюбу або навіть люди, які не є родичами, але справді живуть за однією податковою адресою та ведуть спільний бюджет.
Самого спільного проживання буде недостатньо. До подання заяви така група людей не вважатиметься домогосподарством для податкових цілей. Кожен учасник повинен буде окремо підтвердити через Електронний кабінет згоду на членство. Одна фізична особа зможе входити лише до одного домогосподарства.
Неповнолітні діти також зможуть бути членами: необхідні заяви за них подаватимуть законні представники. Натомість особи, які перебувають у закладах на повному державному утриманні, членами податкового домогосподарства бути не зможуть.
Посадовці, на яких поширюється пункт 1 частини першої статті 3 закону «Про запобігання корупції», зможуть бути членами домогосподарства, але не матимуть права провадити в його складі економічну діяльність або бути уповноваженою особою.
Кожне домогосподарство повинно буде обрати одного повнолітнього дієздатного учасника, який стане уповноваженою особою. Саме він або вона подаватиме заяви й декларацію, вестиме облік, представлятиме домогосподарство перед ДПС та відповідатиме за нарахування і сплату податку.
Які підробітки дозволять без ФОП
Під «економічною діяльністю домогосподарства» проєкт розуміє особисту діяльність його членів, спрямовану на отримання доходу від:
- виконання робіт;
- надання послуг;
- продажу товарів власного виробництва;
- використання майна, праці, професійних знань, навичок та інших ресурсів членів домогосподарства.
Це може охоплювати домашнє виробництво, ремонтні та побутові роботи, репетиторство, догляд, індивідуальні творчі чи цифрові послуги, сезонні роботи та іншу діяльність, яка не потребує ліцензії або дозволу.
Проте законопроєкт не містить окремого вичерпного переліку дозволених професій чи послуг. На практиці вирішальним буде не побутова назва роботи, а те, чи підлягає вона ліцензуванню, чи потребує дозвільного документа та чи виконується особисто членами домогосподарства.
Залучати найманих працівників не дозволять. Водночас працювати зможуть кілька учасників одного домогосподарства — наприклад, один виготовлятиме продукцію, інший займатиметься замовленнями, якщо обидва є зареєстрованими членами.
Окремий ризик — межа між товарами власного виробництва і перепродажем. Проєкт прямо називає лише продаж товарів, вироблених самим домогосподарством. Закупівля готових товарів для систематичного перепродажу під запропоноване визначення не підпадає.
Так само не можна буде просто перевести під пільгові 5% зарплату, винагороду за цивільно-правовим договором від податкового агента або дохід, уже отриманий членом як ФОП чи іншою самозайнятою особою. Проєкт прямо виключає такі надходження з доходу від економічної діяльності домогосподарства. Оподатковувані суми членів можуть увійти до загального річного доходу для сімейного перерахунку, але не перетворюються через це на домашню виручку зі ставкою 5%.
Який ліміт доходу
Річний дохід від економічної діяльності не повинен перевищувати 834 мінімальні зарплати, встановлені на 1 січня звітного року. Йдеться саме про дохід від домашньої діяльності, а не про зарплати та всі інші доходи членів.
Точну межу на 2027 рік поки назвати не можна: її визначатиме майбутній закон про Державний бюджет. У затвердженій урядом Бюджетній декларації на 2027–2029 роки закладено прогноз мінімальної зарплати 9 546 грн із 1 січня 2027 року. Якщо ця сума потрапить до остаточного бюджету, ліміт становитиме:
9 546 грн × 834 = 7 961 364 грн на рік.
Це лише орієнтир, а не чинна межа. Для порівняння: у 2026 році мінімальна зарплата становить 8 647 грн, тому 834 мінімальні зарплати дорівнюють 7 211 598 грн. Чинні соціальні показники на 2026 рік встановлено законом про Державний бюджет, а прогноз на 2027 рік містить Бюджетна декларація.
Майже восьмимільйонний потенційний ліміт свідчить, що режим задуманий не лише для разового продажу домашньої випічки чи кількох уроків на місяць. За обсягом він може охопити досить значну регулярну діяльність. Саме тому особливо важливими стають питання обліку витрат, ЄСВ, захисту споживачів, фіскалізації та співвідношення з іншими режимами.
Чому «ставка 5%» не означає загальне навантаження 5%
Дохід від економічної діяльності домогосподарства пропонують оподатковувати ПДФО за ставкою 5%. Однак це не єдиний платіж.
Проєкт окремо встановлює, що базою військового збору буде весь загальний річний оподатковуваний дохід домогосподарства — без зменшення на його неоподатковуваний дохід. За чинними правилами загальна ставка військового збору для фізичних осіб становить 5%, що підтверджують роз’яснення ДПС.
Тому для домашньої економічної діяльності базова конструкція виглядатиме так:
- до 5% ПДФО;
- плюс 5% військового збору;
- мінус ефект від сімейного неоподатковуваного доходу лише для ПДФО.
Іншими словами, без урахування сімейної знижки номінальне навантаження на домашню виручку становитиме 10%, а не 5%.
Є ще одна важлива деталь: законопроєкт не дозволяє віднімати витрати, пов’язані з діяльністю. Доходом визнається вся сума грошей, що надійшла готівкою або безготівково за роботи, послуги чи товари власного виробництва. Витрати на сировину, доставку, обладнання, рекламу або електроенергію базу не зменшують.
Отже, для послуг із мінімальними витратами режим може бути відносно вигідним. Для виробництва товарів із високою собівартістю ефективний податок щодо реального прибутку може виявитися значно вищим.
Як об’єднають зарплати, підробітки та інші доходи
Річна декларація домогосподарства повинна буде включати:
- дохід від дозволеної економічної діяльності, який оподатковується за ставкою 5%;
- оподатковувані доходи кожного члена, до яких застосовуються загальні правила — наприклад, заробітну плату зі ставкою ПДФО 18%;
- доходи, що оподатковуються за іншими передбаченими Податковим кодексом ставками.
Під час року роботодавці та інші податкові агенти й надалі утримуватимуть податки з кожної людини окремо. Після завершення року уповноважена особа об’єднає показники у спільній декларації та перерахує ПДФО вже на рівні домогосподарства.
Проєкт пропонує таку послідовність:
- Визначити загальний річний оподатковуваний дохід домогосподарства.
- Визначити, яку частку в ньому становлять доходи, оподатковані за ставками 5%, 18% та іншими ставками.
- Зменшити загальний дохід на неоподатковуваний дохід домогосподарства.
- Розподілити зменшену базу пропорційно між різними ставками.
- Розрахувати ПДФО.
- Порівняти результат із ПДФО, який уже фактично сплатили або утримали з членів протягом року.
Якщо розрахункова сума виявиться більшою, різницю треба буде доплатити. Якщо меншою — виникне податкова знижка.
У спрощеному вигляді формула має такий вигляд:
Розрахунковий ПДФО = зменшена база × середньозважена ставка ПДФО.
Середньозважена ставка залежатиме від співвідношення зарплат, домашньої виручки та інших доходів. Тому не можна просто відняти прожитковий мінімум лише від зарплати або лише від підробітку: зменшення розподілятиметься пропорційно між усіма ставками.
Що таке неоподатковуваний дохід домогосподарства
Саме цей елемент відрізняє законопроєкт від звичайної ставки 5%.
Неоподатковуваний дохід пропонують визначати як позитивну різницю між:
- сумою щомісячних фактичних прожиткових мінімумів для кожного члена відповідно до його соціально-демографічної групи;
- сумою державної та соціальної допомоги, компенсацій, вартості соціальних послуг, реабілітаційної допомоги, винагород, страхових виплат і пенсій, отриманих із бюджетів та фондів соціального страхування.
Важливо не плутати фактичний прожитковий мінімум із сумами, формально встановленими законом про Державний бюджет. Фактичний показник розраховується щомісяця на основі цін і тарифів відповідно до статті 5 закону «Про прожитковий мінімум». Він різниться для дітей до шести років, дітей від шести до 18 років, працездатних осіб та людей, які втратили працездатність.
Пенсія або соціальна допомога не стає через це оподатковуваним доходом. Однак вона зменшує суму, на яку домогосподарство може скоротити базу ПДФО. Якщо сума допомог, пенсій та інших перелічених виплат дорівнюватиме або перевищуватиме фактичні прожиткові мінімуми, додатковий неоподатковуваний дохід дорівнюватиме нулю.
Тобто сім’я, яка не одержує допомоги, потенційно матиме більшу податкову знижку, ніж домогосподарство з такими самими оподатковуваними доходами, але з пенсією чи соціальними виплатами.
Це одна з найчутливіших норм проєкту. Вона безпосередньо пов’язує податкову пільгу із системою соціальної підтримки, хоча формально не змінює порядок призначення допомог.
Як це може працювати: чотири розрахункові приклади
Наведені нижче приклади ілюструють формулу, а не прогнозують реальні податки на 2027 рік. Фактичні прожиткові мінімуми за 2027 рік ще не відомі. Для зрозумілої арифметики умовно беремо:
- 10 000 грн на місяць для працездатного дорослого;
- 11 000 грн на місяць для дитини;
- 8 000 грн на місяць для людини, яка втратила працездатність.
Також припускаємо, що загальна ставка військового збору залишиться на рівні 5%, а всі податки із зарплат належним чином утримані роботодавцями.
Приклад 1. Двоє дорослих заробляють лише на домашніх послугах
Річна виручка від послуг — 480 000 грн. Інших оподатковуваних доходів і соціальних виплат немає.
- фактичний прожитковий мінімум двох дорослих: 10 000 × 12 × 2 = 240 000 грн;
- база ПДФО: 480 000 − 240 000 = 240 000 грн;
- ПДФО: 240 000 × 5% = 12 000 грн;
- військовий збір: 480 000 × 5% = 24 000 грн;
- загальне навантаження: 36 000 грн.
Ефективно домогосподарство сплатить 7,5% річної виручки. ПДФО справді буде нижчим за номінальні 5% від усієї суми, але військовий збір нарахують без зменшення бази.
Приклад 2. Зарплата плюс сімейний підробіток і дитина
Домогосподарство складається з двох працездатних дорослих і дитини. Загальна річна зарплата — 600 000 грн, дохід від домашньої діяльності — 240 000 грн. Допомог немає.
- загальний оподатковуваний дохід: 840 000 грн;
- умовний неоподатковуваний дохід: 10 000 × 12 × 2 + 11 000 × 12 = 372 000 грн;
- розрахункова база: 840 000 − 372 000 = 468 000 грн;
- частка зарплати у загальному доході — 71,43%;
- частка домашньої діяльності — 28,57%;
- середньозважена ставка ПДФО: приблизно 14,29%;
- розрахунковий ПДФО: приблизно 66 857 грн.
Із зарплати протягом року вже утримали 108 000 грн ПДФО. Різниця становить приблизно 41 143 грн на користь домогосподарства — це попередній розмір податкової знижки до її зарахування в рахунок військового збору.
Військовий збір із загального доходу за ставкою 5% становив би 42 000 грн, із яких 30 000 грн уже мали утримати із зарплати, а 12 000 грн припадало б на домашню діяльність. Якщо підзаконні правила дозволять враховувати вже утриманий із зарплати збір саме так, після зарахування 12 000 грн потенційне повернення ПДФО становитиме близько 29 143 грн.
Остаточну суму повернення за таким змішаним сценарієм зараз гарантувати не можна: законопроєкт не до кінця деталізує, як у спільній декларації узгоджуватимуть загальне зобов’язання з військового збору та суми, уже утримані податковими агентами.
Приклад 3. Як пенсія може зменшити податкову знижку
У домогосподарстві є працездатний дорослий та пенсіонер. Річна зарплата — 480 000 грн, домашня виручка — 120 000 грн, пенсія — 180 000 грн.
Пенсія не входить до оподатковуваного доходу, але зменшує неоподатковувану суму:
- умовна річна сума прожиткових мінімумів: 120 000 + 96 000 = 216 000 грн;
- мінус пенсія 180 000 грн;
- неоподатковуваний дохід домогосподарства: лише 36 000 грн;
- загальний оподатковуваний дохід: 600 000 грн;
- розрахункова база ПДФО: 564 000 грн;
- середньозважена ставка: 15,4%;
- розрахунковий ПДФО: 86 856 грн.
Із зарплати вже утримали 86 400 грн ПДФО. У цьому прикладі замість повернення виникає доплата 456 грн, ще до врахування військового збору з домашньої діяльності.
Якби пенсію не віднімали від прожиткового мінімуму, розрахунковий ПДФО становив би 59 136 грн, а попередня знижка — 27 264 грн. Саме так проєкт пов’язує розмір податкової вигоди із соціальними виплатами.
Приклад 4. Однакова виручка — різне реальне навантаження
Двоє дорослих продають товари власного виробництва на 600 000 грн на рік. На матеріали, пакування й доставку вони витратили 400 000 грн. Умовний неоподатковуваний дохід — 240 000 грн.
- ПДФО: (600 000 − 240 000) × 5% = 18 000 грн;
- військовий збір: 600 000 × 5% = 30 000 грн;
- разом: 48 000 грн.
Відносно виручки це 8%. Але фактичний залишок після виробничих витрат становить 200 000 грн, тому податки дорівнюють 24% цієї суми.
Домогосподарство, яке надає послуги без значних матеріальних витрат і отримує ті самі 600 000 грн, сплатить за цією формулою стільки ж. Отже, режим не враховує рентабельність діяльності.
Що буде із соціальними виплатами
Законопроєкт не вносить змін до законів про субсидії, допомогу малозабезпеченим сім’ям, виплати на дітей чи пенсії. Тому автоматично стверджувати, що членство у податковому домогосподарстві позбавлятиме допомоги, не можна.
Однак офіційно задекларована домашня виручка збільшить сукупний дохід людей. Якщо правила конкретної соціальної програми враховують такий дохід під час перевірки права на допомогу, це може вплинути на її призначення або розмір уже за нормами відповідної програми.
Водночас отримана допомога чи пенсія зменшуватиме неоподатковуваний дохід самого домогосподарства. Виникає двосторонній зв’язок:
- новий легальний дохід може враховуватися під час призначення соціальної підтримки;
- уже отримана підтримка зменшує потенційну податкову знижку.
Точний результат залежатиме не лише від Податкового кодексу, а й від правил кожної виплати. Тому теза «соціальні виплати об’єднають із податками» була б перебільшенням, але повністю незалежними дві системи після запровадження режиму теж не залишаться.
Одна декларація та повністю цифрове адміністрування
За загальним правилом заяву для переходу на режим із наступного року треба буде подати не пізніше 1 грудня. Учасники матимуть 30 календарних днів, щоб підтвердити згоду через Електронний кабінет.
Для першого року проєкт передбачає виняток: щоб застосовувати режим за 2027 рік, заяву можна буде подати до 1 липня 2027 року. Формулювання створює практичне питання, чи поширюватиметься режим на доходи, отримані з 1 січня до дати реєстрації, і як підтверджувати законність діяльності в цей проміжок. У тексті окремого перехідного алгоритму немає.
Уповноважена особа повинна буде вести помісячний облік отриманих готівкових і безготівкових доходів у довільній формі. Датою доходу стане день надходження грошей. Аванс або передоплату, повернуті покупцю за письмовою заявою, дозволять виключити з доходу.
Річна декларація домогосподарства має містити не лише доходи, а й відомості про членів, їхній майновий стан, фінансові зобов’язання та інші дані, необхідні для розрахунку податків.
Проєкт відсилає до загального строку подання річної декларації для фізичних осіб — до 1 травня року, що настає за звітним. За чинним загальним порядком самостійно визначені зобов’язання громадяни сплачують до 1 серпня; окремого строку для домогосподарств проєкт не вводить. Ці загальні строки підтверджують офіційні роз’яснення ДПС щодо подання декларації та сплати зобов’язань.
Спілкування з податковою буде виключно електронним. Усі члени повинні погодитися отримувати документи через Електронний кабінет. Для людей без стабільного доступу до цифрових сервісів це може стати фактичним бар’єром для участі.
Податковий борг: відповідальність виходить за межі уповноваженої особи
Одна з найсуттєвіших, але найменш помітних норм стосується боргу.
Якщо в межах економічної діяльності виникне податковий борг, джерелом його погашення буде майно платників податків, які є членами домогосподарства. Спочатку в податкову заставу передаватимуть майно членів, що використовувалося у діяльності. Якщо його буде недостатньо — інше майно учасників у порядку та межах, визначених Податковим кодексом.
Таким чином, добровільний вступ матиме не лише право на знижку, а й майнові наслідки. Формальним відповідальним за нарахування та сплату буде уповноважена особа, але ризик податкової застави може поширитися на інших членів.
Це особливо важливо для домогосподарств із повнолітніми дітьми, батьками, партнерами без шлюбу або людьми, які не є родичами. Перед вступом їм доведеться оцінювати не тільки очікувану економію, а й довіру до того, хто вестиме облік та подаватиме декларацію.
Чи буде цей режим вигіднішим за ФОП
Не завжди. Порівнювати лише ставку «5%» некоректно.
Для орієнтиру, у 2026 році ФОП третьої групи без ПДВ сплачує 5% єдиного податку, 1% військового збору та мінімальний ЄСВ 1 902,34 грн на місяць. Ліміт доходу становить 10 091 049 грн. Ці показники наводить Державна податкова служба.
| Параметр | Домогосподарство за №15449 | ФОП III групи, правила 2026 року |
|---|---|---|
| Основний податок | ПДФО 5% з урахуванням сімейного перерахунку | Єдиний податок 5% без ПДВ |
| Військовий збір | Загальна ставка 5% | 1% доходу |
| ЄСВ | Окремого механізму проєкт не встановлює | Мінімум 1 902,34 грн на місяць у 2026 році |
| Витрати | Не зменшують дохід | Не зменшують дохід на спрощеній системі |
| Наймані працівники | Заборонені | Можливі за правилами групи |
| Кількість учасників | Не менше двох, одна податкова адреса | Одна зареєстрована фізособа-підприємець |
| Звітність | Одна річна декларація | Квартальна декларація |
| Страховий стаж | Проєкт не гарантує його набуття через цю діяльність | Сплата ЄСВ формує страховий стаж |
За невеликої виручки й значного сімейного неоподатковуваного доходу режим домогосподарства може бути вигідним. За високої виручки ефект знижки стає відносно меншим, а 5-відсотковий військовий збір може зробити загальне навантаження вищим, ніж у ФОП третьої групи.
Крім того, відсутність у законопроєкті окремої норми про ЄСВ не слід автоматично трактувати як безумовну перевагу. Якщо внесок не сплачуватиметься з такої діяльності, вона сама по собі не формуватиме страховий стаж для пенсії та соціального страхування. Це питання потребує окремого врегулювання або офіційного роз’яснення.
Порівняння з ФОП наведене лише як орієнтир: до 2027 року правила спрощеної системи, ПДВ, військового збору та ЄСВ також можуть змінитися.
Які питання законопроєкт поки не закриває
Документ створює загальну податкову конструкцію, але залишає низку питань для комітету, наступних редакцій та підзаконних актів.
1. Який саме фактичний прожитковий мінімум застосовувати
Мінсоцполітики розраховує показники для різних груп і може наводити суми з урахуванням та без урахування обов’язкових платежів. Законопроєкт не уточнює, який варіант використовувати для податкової бази та що робити, якщо показники оприлюднені із запізненням.
2. Як оцінювати негрошові соціальні послуги
Із неоподатковуваного доходу відніматимуть не лише грошові виплати, а й вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги. Не визначено, хто і за якою методикою передаватиме їхню вартість до декларації.
3. Як зараховувати вже сплачений військовий збір
Проєкт чітко описує різницю між розрахунковим та фактично сплаченим ПДФО, але не надає такого самого детального алгоритму для збору, вже утриманого із зарплат. Від цього залежатиме фактична сума повернення.
4. Чи може розрахункова база бути від’ємною
Неоподатковуваний дохід визначається як позитивна різниця після віднімання допомог, але проєкт прямо не встановлює нульову нижню межу для бази, якщо загальний оподатковуваний дохід менший за неоподатковувану суму.
5. Що відбуватиметься при порушенні умов посеред року
У разі невідповідності хоча б одній вимозі доходи фізичних осіб оподатковуватимуться за загальними правилами. Однак не деталізовано, з якої дати втрачатиметься режим, як перераховувати попередні місяці та що буде з договорами й доходами, отриманими до порушення.
6. Як працюватимуть правила поза ПДФО
Проєкт майже не торкається ПДВ, РРО/ПРРО, ЄСВ, споживчих документів, гарантій, відповідальності перед замовниками та договірних відносин. Пояснювальна записка обіцяє посилення захисту споживачів, але конкретного механізму в тексті немає.
7. Як перевірятимуть спільне господарство
Однакова податкова адреса є формальною ознакою, але спільний бюджет і спільні витрати — фактичними. Законопроєкт не пояснює, якими доказами податкова підтверджуватиме або спростовуватиме реальність домогосподарства.
8. Чи не стане режим інструментом податкового дроблення
Майже восьмимільйонний прогнозний ліміт, відсутність вимоги щодо родинних зв’язків та можливість об’єднання кількох виконавців можуть створити стимули штучно формувати домогосподарства. Водночас вимога однієї податкової адреси та спільна майнова відповідальність частково стримуватимуть такі схеми.
Скільки реформа може коштувати бюджету
Автори в пояснювальній записці стверджують, що детінізація принесе додаткові надходження ПДФО та військового збору. Водночас розширена податкова знижка вимагатиме повернення коштів із бюджету.
Попередня оцінка витрат бюджетів у перший рік застосування знижки — близько 60 млрд грн. Компенсувати їх пропонують надходженнями від легалізації домашньої економічної діяльності.
Однак пояснювальна записка не містить розрахункової моделі: немає прогнозу кількості домогосподарств, середнього складу сім’ї, обсягу тіньових доходів, середнього розміру знижки або розподілу втрат між державним і місцевими бюджетами. Тому 60 млрд грн поки є заявленою попередньою оцінкою, а не повним фінансово-економічним розрахунком.
Цей аспект може стати одним із головних під час розгляду, адже ПДФО є важливим джерелом доходів місцевих бюджетів, а добровільність режиму ускладнює прогнозування: до нього насамперед вступатимуть ті домогосподарства, яким перерахунок вигідний.
Коли режим теоретично може запрацювати
У нинішній редакції закон має набути чинності з 1 січня 2027 року, але не раніше дня офіційного опублікування. Для цього законопроєкт повинен:
- пройти розгляд у профільному комітеті;
- бути включеним до порядку денного;
- отримати достатньо голосів у першому читанні;
- пройти підготовку поправок і друге читання;
- бути ухваленим у цілому;
- бути підписаним головою Верховної Ради та президентом;
- бути офіційно опублікованим.
Після опублікування Кабінет Міністрів матиме три місяці для прийняття необхідних нормативних актів. Мінфіну та ДПС доведеться затвердити форми заяв, порядок обліку, форму декларації, налаштувати Електронний кабінет та обмін даними про доходи, пенсії, допомоги й склад домогосподарства.
Текст може істотно змінитися на будь-якому етапі. Можуть переглянути ставку, ліміт, склад доходів, правила врахування соціальних виплат, умови відповідальності або навіть дату запуску.
Що робити громадянам зараз
Нічого переоформлювати або подавати до податкової через появу законопроєкту не потрібно. ДПС ще не має законних підстав реєструвати податкові домогосподарства, а форми відповідних заяв і декларацій не існують.
До можливого набрання чинності:
- зарплата та інші доходи оподатковуються за чинними індивідуальними правилами;
- систематична підприємницька діяльність, яка має ознаки бізнесу, потребує належної державної реєстрації;
- доходи, які фізична особа зобов’язана декларувати самостійно, треба відображати у звичайній декларації про майновий стан і доходи;
- називати 5% уже чинною ставкою для підробітків неправильно.
Законопроєкт №15449 — це не точкова податкова пільга, а спроба створити нову одиницю оподаткування між звичайною фізичною особою та підприємцем.
Його потенційні переваги очевидні: легальний вхід для домашніх підробітків без ФОП, одна декларація, урахування дітей та інших членів, можливість повернути частину вже сплаченого ПДФО. Але не менш важливі обмеження: щонайменше двоє учасників, одна податкова адреса, заборона найманої та ліцензованої діяльності, оподаткування валової виручки, 5-відсотковий військовий збір, вплив пенсій і допомог на знижку та майнова відповідальність усіх членів.
Тому головне питання полягає не в тому, чи з’явиться «податок 5%». Реальний зміст реформи визначать формула сімейного перерахунку, правила військового збору, взаємодія із соціальними виплатами, ЄСВ та іншими податками, а також запобіжники від зловживань.
Поки ж змінилося лише одне: у парламенті з’явився оформлений проєкт для дискусії. Податкові правила для громадян залишаються такими самими, як і до його реєстрації.
