Держава збільшує фінансування шкільного харчування. Минулого навчального року громади та іноземні партнери разом із державою щодня годували 1,6 млн учнів початкових класів і пільгові категорії школярів. У 2025-2026-му їхня кількість може зрости до 2 млн. Потенціал – усі 3,7 млн школярів, а це ринок у 42 млрд грн. Як долучитися бізнесу і чому це може стати перспективою для ветеранів-підприємців?
З 2026 року харчування в школах може стати безкоштовним для всіх учнів 1-11 класів, заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко на освітній конференції «Серпнева-2025».
В українських школах навчаються 3,7 млн дітей, з них 3 млн – очно чи у гібридному форматі, розповідає керівник команди реформи шкільного харчування Орест Степаняк. Минулого року близько 1,6 млн учнів отримували безкоштовні сніданки чи обіди.
Безкоштовне харчування у школах – один з елементів реформи, яку ініціювала перша леді Олена Зеленська. Зміни розпочались у 2020-му, у 2023-му уряд затвердив Стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023–2027 роки.
«Ця реформа створює великий ринок», – говорить Степаняк. Крім виділення коштів на харчування учнів, вона включає оновлення застарілих шкільних кухонь і їдалень.
Як відбувається реформа, які бюджети передбачає, чим цей ринок цікавий бізнесу і чому перебудова не завершиться у 2027-му – розповідає Орест Степаняк.
Тези інтерв’ю скорочені та відредаговані для зрозумілості.
З чого складається реформа шкільного харчування
Реформа має чотири основні складові. Перша стосується спроможності громад організовувати якісне харчування – мати гроші на продукти та вміти ефективно проводити закупівлю.
Друга – інфраструктурна. Вона передбачає три моделі організації харчування: шкільний харчоблок повного циклу в межах школи, опорну кухню для кількох шкіл та фабрику-кухню, що працює як окреме підприємство і постачає їжу багатьом закладам. Кожна громада й школа може обирати одну з цих моделей.
Третій напрям реформи – підвищення кваліфікації кухарів. У закладах профтехосвіти створюють кулінарні хаби, де навчають студентів, які в подальшому планують працювати в сфері гостинності, і підвищують кваліфікацію діючих кухарів закладів освіти. Вже пройшли навчання майже 7000 осіб, ще близько 12 000 мають його пройти.
Четвертий напрям – промоція здорового харчування серед дітей.
Скільки коштують державі шкільні обіди
У 2024-2025 навчальному році держава та громади профінансували харчування для понад 1,6 млн школярів. При середній вартості 65 грн сніданку чи обіду це 17 млрд грн, або понад $400 млн на навчальний рік.
З 2025-2026 навчального року до цих двох категорій додається старша школа прифронтових територій – тобто учні 5-11 класів у Чернігівській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Одеській областях зможуть отримувати харчування. Це приблизно 450 000 дітей. Скільки реально харчуватимуться – залежить від громади. Якщо вона зможе організувати харчування – має право брати державні кошти.
Як працюють школи у прифронтових областях
У трьох з восьми прифронтових областей – Харківській, Запорізькій, Херсонській – школи працюють онлайн або у змішаному режимі, вказано в презентації реформи шкільного харчування, яка є в розпорядженні Forbes.
В інших прифронтових регіонах частина шкіл працюють також офлайн. Наприклад, в Одеській області з 707 шкіл 560 працюють очно, інші – онлайн чи у змішаному режимі. В Чернігівській – 220 з 377 шкіл працюють офлайн, в Миколаївській – 100 з 415.
До кінця 2025 року 155 шкіл в Україні мають перейти з онлайн-режиму на очний, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко на освітній конференції «Серпнева-2025».
В Україні 3,7 млн школярів, з них 700 000 навчаються онлайн, інші – очно та змішано. Відповідно, 3 млн школярів до кінця 2026-го будуть забезпечені харчуванням – безкоштовним сніданком чи обідом.
Це щоденне одноразове безкоштовне харчування від держави. Друге харчування в день або буфетна продукція в школі – за кошти батьків.
Скільки держава витрачатиме на шкільне харчування
Реформа шкільного харчування створює величезний ринок. Потенціал при 65 грн, або $1,6 за одну порцію, 175 навчальних днях на рік і 3 млн дітей – $840 млн на кінець 2026 року. Якщо усі – тобто 3,7 млн – навчатимуться очно, це $1 млрд.
Бізнес може стати споживачем цих мільйонів, пропонуючи свою продукцію чи послуги школам. Закупівлі проводять або управління освіти, які збирають замовлення від шкіл громади, або самі школи, які мають фінансову автономію.
Більша частина шкіл в Україні – 55% – закуповують продукти і самі готують для дітей; 45% наймають надавача послуг харчування. Це ринок для виробників, фермерів, постачальників продуктів і для надавачів послуг.
Держава прийняла закон про ветеранське підприємництво, який вступає в силу з 2026-го. Норма передбачає пільги та гранти для ветеранів для стимулювання відкриття бізнесу. У нас багато кухарів були мобілізовані й демобілізовані. Відповідно, такі ветерани можуть отримати державний грант, запустити бізнес і надавати послуги харчування для шкіл.
Як виділяють кошти на їжу для школярів
З кінця 2023 року в українських школах безкоштовно харчується понад 1,6 млн дітей – це всі учні 1-4 класів та пільгові категорії. Для харчування у початкових школах держава виділяє громадам субвенцію з розрахунку 50 грн/день на дитину. Обіди дітей пільгових категорій громади фінансують із власних бюджетів. З навчального 2025-2026 року до програми додаються старші класи у прифронтових областях, де вартість харчування становитиме 60 грн на учня.
Державна субвенція працює так: кошти держави можна витратити лише на продукти. Якщо громада має своїх кухарів у штаті, то вся сума йде на закупівлю їжі. Якщо послугу надає приватний чи комунальний підрядник, до цієї суми громада додає ще 30%.
Міжнародні партнери теж долучаються. У 2024-му Україна отримала від ЄС грантові €65 млн на програму харчування учнів 1-4 класів. Крім того, є 500 млн грн від Всесвітньої продовольчої програми ООН. Це гроші французького уряду, які через ООН передають Міністерству освіти для співфінансування харчування дітей на прифронтових територіях.
Скільки коштує ремонт харчоблока
Українська шкільна мережа налічує понад 12 000 харчоблоків. Через безпекову ситуацію очно працюють понад 8000 харчоблоків. З них відремонтовано та відповідають усім вимогам 1200, а потребують модернізації ще близько 7000. Це тривалий процес, його фізично неможливо завершити до 2027 року.
Реконструкцію харчоблоків фінансують бюджет і гранти від міжнародних донорів та партнерів, як-от Світовий банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку. Місцевий бюджет дофінансовує реконструкцію.
Вартість реновації одного харчоблоку – мінімум 10 млн грн. Тобто 1200 харчоблоків коштували щонайменше 12 млрд грн. У 2024-му Міністерство освіти виділило на це 1,5 млрд грн, у 2025-му буде 1 млрд грн.
У розбудові інфраструктури для приготування їжі школярам є внесок міжнародних партнерів. Наприклад, фабрику-кухню в Бучі будувала фундація Говарда Баффета. Вони не передавали гроші ні в центральний, ні в місцевий бюджет, самі побудували і передали в комунальну власність.
Одна фабрика-кухня побудована, дві в процесі. Ми бачили потенціал для 17 таких фабрик. Вартість створення та запуску одного такого об’єкта стартує від $5 млн. Ми працюємо з Європейським інвестиційним банком, щоб вони створили кредитну програму для громад для будівництва фабрик. Рішення – будувати чи ні, брати кредит чи ні – за громадами.
Як перевіряють витрати державних і партнерських коштів
В інфраструктурному напрямі з Антикорупційною ініціативою ЄС ми розробили механізм контролю. Незалежні експерти Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) працюють на декількох етапах реалізації проєктів із модернізації інфраструктури.
Вони оцінюють проєктну документацію оновлення харчоблоків і ціни, аналізують умови тендерів і звіти: чи відповідає те, що було в тендері, тому, що подано в звіті і реально зроблено в харчоблоці.
Результат – завдяки EUACI на етапі перевірки проєктної та кошторисної документації за 2024 рік заощадили на кошторисах 132 млн та ще 180 млн грн у 2025-му. Тобто майже майже 10% від виділених державою коштів. У 2024 році це дало змогу модернізувати додатково як мінімум 10 харчоблоків.
З контролем закупівлі продуктів складніше. В Україні понад 12 000 шкіл і 1500 органів місцевого самоврядування, які відповідають за заклади освіти. Деякі школи мають фінансову автономію. Тобто щорічно в один час перед початком навчального року проводиться декілька тисяч тендерів. Проаналізувати та перевірити їх майже неможливо.
Яка стратегія? Залучити якомога більше місцевого бізнесу, створити конкуренцію. Конкуренція зменшує або й унеможливлює корупцію, бо учасники торгів повідомляють про неправомірні дії конкурентів.
Проблема в тому, що не всі бізнеси готові брати участь у торгах – не вміють працювати з державною сферою, бояться перевірок, обшуків, розслідувань, які за собою тягне ця сфера, чи складні умови тендеру.
За матеріалами forbes.ua
