Українське питання — не пріоритет для Трампа та його команди. А їхні ідеї про РФ, війну і можливий мир часто були у фарватері російських наративів. Проблема, що українському лобі майже неможливо достукатися до оточення Трампа. Як Razom for Ukraine намагається це змінити?
«Для часів як зараз» — книга Естер 4:14». Такий напис на фоні зруйнованого українського храму побачив на білборді спікер Палати представників Майк Джонсон дорогою до церкви у рідній Луїзіані. Біблійна цитата — відсилка до ідеї, що впливова людина має вчиняти правильно у важкі моменти.
Білборд — лобістська акція фонду Razom for Ukraine. Тоді, у лютому 2024‐го, був шанс, що Конгрес проголосує застряглий на шість місяців законопроєкт про допомогу Україні. Але для цього Джонсон мав винести його на голосування.
Лобісти з Razom з’ясували, в яку церкву ходить Джонсон. А вірш підказав Стівен Мур, досвідчений співробітник конгресменів‐республіканців, який з 2022‐го живе у Києві й допомагає Україні. Конгрес схвалив законопроєкт. Окрім Razom на республіканців тиснули й інші лобісти та політики.
Весна 2024‐го була першим серйозним викликом, пригадує Даг Клейн, політичний аналітик Razom. «Нині завдання в десятки разів важче», — зізнається він.
Із приходом до влади Трампа США позиціонують себе як медіатора конфлікту, а не як союзника України, й підтримка нашої країни тепер не мейнстрим.
Як лобісти Razom намагаються це змінити?
Випадкові люди
Razom for Ukraine — неприбуткова організація у США, яку на хвилі Революції гідності створили американці з українським корінням. Після широкомасштабного вторгнення фонд надав Україні допомоги на суму понад $60 млн. Паралельний напрям — лобіювання українських інтересів, для цього у 2022‐му з’явилась Advocacy Team. Її завдання — сприяти ухваленню законодавства та веденню політики для допомоги Україні, каже Клейн.
Advocacy Team має 14 людей у двох командах: Government Affairs працює із законодавцями та урядовцями, Public Engagement — із громадськістю та медіа. Бюджет — приблизно $3 млн на рік.
Ще до президентських виборів у Razom зробили «мапу світу Трампа», щоб з’ясовувати, хто його оточує, як та які відносини треба побудувати з цими людьми.
До шортліста увійшли члени родини та майбутні топпосадовці. Але у світі Трампа немає системних зв’язків, каже Клейн. За певні питання можуть відповідати люди на нерелевантних посадах або взагалі без них.
Яскравий приклад — Стів Віткофф, забудовник та друг Трампа. Він отримав посаду представника з Близького Сходу і не потрапив на «мапу» Razom. Але потім почав вести перемовини з росіянами і став дуже важливим для України. «Це показує, як людина на одній посаді відповідає за зовсім інше», — каже Клейн.
Коло людей, які впливають на рішення щодо України, дуже мале, і зв’язки з ними — найбільша проблема, визнає аналітик. Поки що не вдалося дістатись до цих людей. «Ми не маємо свого «шепотуна» у кабінеті Трампа, — каже Клейн. — Конкуренція велика: всі лобісти у Вашингтоні намагаються зробити те саме».
Підготуватися до Трампа
У Razom готувалися до перемоги Трампа і шукали людей з MAGA‐спільноти. У вересні минулого року до команди долучився лобіст Деніел Вайнштейн, республіканець із єврейським та українським корінням. З 2019‐го він працював у штабах п’ятьох республіканських конгресменів. Серед них — близька до MAGA‐світу конгресвумен Вікторія Спартц, віддана Трампу республіканка українського походження. Та впливовий «партійний батіг» Стів Скаліз, який забезпечує дисципліну голосувань у Палаті представників.
У лютому цього року фонд замовив соцопитування потенційних виборців Республіканської партії. Опитування вказало три меседжі, які мають працювати з консервативною аудиторією:
- 71% більш схильний підтримувати Україну, коли дізнається, що РФ викрала українських дітей;
- 62% — якщо це дасть Трампу важіль у переговорах;
- 60% підтримують надання озброєння Україні, якщо це дозволить Трампу отримати гарну угоду, а за допомогу заплатять.
«У нас була гіпотеза, що історія про дітей має працювати», – пригадує Клейн. Цифри показали, що це найефективніший аргумент із консерваторами-скептиками.
Залаштунки Капітолія
Без доступу до вух Трампа команда Government Affairs сфокусувалася на роботі з Конгресом. Кожен конгресмен має приблизно 20 співробітників штабу (стаферів), розповідає Клейн. Лобісти домовляються про зустріч із ними або конгресменами. Іноді важливо знайти правильного посланця з цікавою історією про Україну, каже Вайнштейн.
Узимку таким посланцем став ексміністр оборони Андрій Загороднюк. «Він ефективний комунікатор, якщо треба стратегічно пробрифувати про війну, переговори та загрози хиткого миру», – говорить Клейн. Razom організувала йому понад 15 зустрічей зі стаферами та конгресменами, зокрема із республіканцем Браяном Мастом.
За тиждень після зустрічі Маст очолив комітет Палати представників із зовнішніх справ. «Таймінг був чудовим», — вважає Клейн. «Думаю, якийсь результат зустрічі точно був, але його неможливо виміряти, — додає Загороднюк. — Адвокація — це накопичувальний результат».
Маст раніше виступав проти витрат грошей на Україну, іноді не голосував за важливі для Києва рішення. Але у третю річницю вторгнення засудив РФ за викрадення дітей та закликав Трампа не повторювати помилок Чемберлена — не прагнути передчасного миру, який дозволить ворогові перегрупуватися.
Ще один комунікатор — Моше Асман, головний рабин України. У Razom знали, що навесні він буде у Вашингтоні. І запропонували організувати йому зустріч із конгресменом Енді Файном, чиї предки були євреями з України, розповідає Вайнштейн. Файн — новачок у Конгресі, але має потенціал стати впливовим. Він має підтримку Трампа та обирався в окрузі Майка Волца, ексрадника з нацбезпеки. «Ми зрозуміли, що саме Асман може донести до нього меседжі про підтримку України», — пояснює лобіст.
Третій кейс — Микола Кулеба, колишній дитячий омбудсмен та засновник організації Save Ukraine, яка займається порятунком українських дітей з Росії.
Razom організувала зустріч українського підлітка, якого повернули з Росії, і Кулеби з сенаторами Джоном Фаттерманом та Ріком Скоттом. Після цього обидва сенатори погодилися стати співавторами резолюції про повернення українських дітей, яку просуває Razom.
У фокусі лобістів було два законопроєкти. Перший — про лендліз від республіканця Джо Вілсона. «На жаль, поки що без успіху, — каже Клейн. — Тема зброї непопулярна зараз у Вашингтоні». Більш успішним є лобіювання законопроєкту про санкції, який пропонує накладати 500% мит на покупців російської нафти і газу, авторства сенатора‐демократа Річарда Блюменталя та республіканця Ліндсі Грема. Законопроєкт презентували на початку квітня одразу з підтримкою 50 сенаторів зі 100.
Ключовим став Ukraine Action Summit, який Razom із партнерами проводить двічі на рік у Вашингтоні. У квітні на нього прибули сотні виборців із різних частин США, де їх закликали просити своїх конгресменів стати коспонсорами законопроєкту.
Протягом двох днів, допоки тривав саміт, з’явилося три нових коспонсори у Сенаті та 12 у Палаті представників, каже Клейн. «Ми зробили законопроєкт про санкції головним пріоритетом», — додає він.
Сиди й дивись (або читай)
Фокус команди Public Engagement — робота з консервативними медіа. Очолює її Деніел Болсон, який входив до переліку найкращих лобістів за версією The Hill у 2019-2021 роках. Успіхом Razom став рекламний ролик на Fox News. У 30‐секундному відео показано українську вчительку, котра приїздить до школи, але діти з класу зникли. Лунає повідомлення: «Путін викрав понад 19 000 українських дітей. Президенте Трамп, ви можете повернути їх додому». Відео створили креативники з Manifest Production.
Завдання — розмістити рекламу так, щоб її побачив Трамп: ми знаємо, як він проводить свій час та які шоу дивиться, реклама була таргетована на нього, зазначає Болсон. Її показали 21 раз під час шоу Fox and Friends та Special Report у двох регіонах — Вашингтоні і Палм‐Біч, де розташована резиденція Трампа Мар‐а‐Лаго. Загальна аудиторія ролика – 540 000 глядачів, додає Клейн.
Болсон не розкриває бюджет цього проєкту. Каже, що він не був найдорожчим в історії Razom, а більшість видань нормально сприймають контент про Україну. «Наші гроші такі ж зелені, як і в інших», — усміхається він.
Ціна показу 30‐секундного ролика у національному ефірі варіюється від $100 000 до $500 000, скільки коштує регіональний показ — даних немає.
Інший проєкт — рекламна кампанія у консервативній газеті New York Post з аудиторією 871 000. На сторінці була зображена жінка, яка тримала в руках затемнений силует дитини. «New York Post — єдине друковане видання, яке щодня кладуть президентові на стіл в Овальному кабінеті», — пояснює Болсон.
Тур подвірʼям
Команда Public Engagement також працює з американцями, далекими від істеблішменту Вашингтону. Наразі «обробляє» південні штати, які мають непропорційно високий вплив на політику після перемоги Трампа, пояснює Болсон. Фокус на сільській місцевості або невеликих містах. «Намагаємося зайти у найконсервативніші райони, де найбільше скептиків щодо України», — пояснює він.
Як принести українську повістку консерваторам у глибинці?
У березні Razom організувала кулінарний тур Луїзіаною із шеф‐кухаркою українського походження Олею Геркулес. В українській кухні, як і в луїзіанській, є багато страв із капустою, пригадує Клейн. І це стало точкою дотику. «Намагалися дати щось цінне громаді, — пригадує Болсон. — Проводили кулінарні заняття для студентів і майстер‐класи, готували для людей за записом, пожежників, медиків, поліцейських, зʼявлялись у місцевих медіа».
Це була поїздка «задвірками» впливових республіканців — спікера Джонсона та «батога» Скаліза, додає Клейн. «Ми інвестували у відносини з громадами, які їх підтримують», — пояснює він. Один із результатів — заява ради Нового Орлеана на підтримку України.
Як (не) вплинути на Трампа
На кінець липня Трамп так і не запровадив нові антиросійські санкції, а члени його команди кажуть про скорочення допомоги Україні. Лобісти не можуть змусити президента змінити політику, визнає Болсон, проте не вважає, що їхня робота була марною. Політики ухвалюють рішення на основі аналізу витрат і вигод для їхнього майбутнього, пояснює він. Завдання Razom — змінити баланс на користь України та зробити опозицію допомозі занадто дорогою. «Щоб політики розуміли: виступатимуть проти України — отримають обурені дзвінки від виборців та негатив у пресі», — каже Болсон.
Багато конгресменів і зараз приязно ставляться до України, переконаний Клейн. Стратегічна мета Razom — повернути їм упевненість, що виборці будуть на їхньому боці у підтримці України.
«Ми хочемо надати проукраїнським конгресменам політичної сили та підготувати до моменту, коли з’явиться вікно можливостей, — підсумовує Клейн. — Щоб коли антиукраїнські сили ослабнуть, усі ці люди зробили крок уперед і допомогли вашій країні».
За матеріалами forbes.ua
