Конгрес передбачив для України сотні мільйонів доларів, але через кілька місяців Пентагон усе ще не уклав контрактів. Останні поставки за програмою можуть відбутися лише у 2029 фінансовому році.
Пояснюємо, чому голосування за допомогу не означає негайного надходження зброї, на якому етапі виникла затримка і що Білий дім може прискорити без нового закону.
На перший погляд, це історія про бюджетну бюрократію: Конгрес виділив Україні $400 млн, Пентагон підготував план використання коштів, постачання розтягнули на кілька років.
Насправді це історія про час — ресурс, якого в України значно менше, ніж у американської оборонної системи.
У травні 2026 року Міністерство оборони США передало Конгресу лист із графіком використання $400 млн, передбачених для підтримки України. За даними Reuters, Пентагон планував узяти на себе юридичні фінансові зобов’язання до завершення 2026 фінансового року, але останні поставки за програмою прогнозувалися лише у 2029 фінансовому році.
Минуло приблизно два місяці після появи листа, а кошти, за інформацією агентства станом на 27 липня, ще не були поставлені на контракт. Отже, американський уряд не тільки не завершив виробництво або постачання — він іще не запустив контрактний відлік, від якого залежить виробничий.
Сам лист Пентагону у відкритому доступі не оприлюднений. Тому його графік і розподіл коштів відомі з матеріалу Reuters. Водночас ключові етапи історії — рішення Конгресу, бюджетний запит адміністрації, внутрішній юридичний розгляд та суперечки навколо плану — підтверджуються офіційними законами, бюджетними документами й стенограмами слухань у Сенаті.
Головне
- Конгрес не просто дозволив допомогу, а забезпечив фінансування $400 млн у бюджетному циклі 2026 року.
- Гроші мали піти на зброю та боєприпаси, техніку, запасні частини, обладнання, транспортування й інші послуги.
- Уряд Дональда Трампа спочатку просив на програму USAI на 2026 рік нуль доларів і декларував перенесення більшої частини фінансового навантаження на європейських партнерів.
- Пентагон проводив юридичний аналіз того, чи можна використати кошти за моделлю USAI, погоджував план і обговорював залучення європейського фінансування через механізм PURL.
- У травневому графіку Пентагон обіцяв укласти контракти до кінця 2026 фінансового року, однак допускав завершення поставок лише у FY2029 — між 1 жовтня 2028 року та 30 вересня 2029-го.
- 2029 рік не означає, що вся зброя надійде одночасно наприкінці програми. Частина поставок може відбутися раніше. Проблема в тому, що без контрактів немає публічно підтверджених дат навіть перших поставок.
- Білий дім може прискорити більшість адміністративних і контрактних процедур без нового закону. Але він не може миттєво збільшити фізичну виробничу потужність заводів або підмінити закупівлю передаванням зі складів без окремої правової підстави.
Що саме запланував Пентагон
За описаним Reuters планом, $400 млн мали розподілити приблизно так:
| Напрям | Запланована сума | Що може входити |
|---|---|---|
| Зброя, боєприпаси та вибухові матеріали | $200 млн | Серійні системи озброєння, ракети, артилерійські або інші боєприпаси |
| Транспортні засоби, запасні частини та обладнання | $99,9 млн | Машини, ремонтні комплекти, компоненти, допоміжне обладнання |
| Послуги | $100 млн | Транспортування оборонної продукції, логістика, контрактний супровід |
| Разом | $399,9 млн |
Цей опис не містить конкретної номенклатури. Із нього не можна зробити висновок, що певна сума вже зарезервована, наприклад, саме для ракет-перехоплювачів Patriot. Невідомі також кількість одиниць, виробники, черговість поставок і частка коштів, яка піде на нове виробництво, а не на техніку, доступну швидше.
Саме від цих деталей залежить, чи є 2029 рік наслідком реальних виробничих обмежень, чи результатом надто повільного планування.
Чому слово «освоїти» вводить в оману
У політичних заявах кілька різних бюджетних подій часто описують одним словом: США «виділили», «надали» або «витратили» допомогу. Насправді між голосуванням у Конгресі та надходженням техніки в Україну є кілька окремих етапів.
| Етап | Що відбувається | Чи означає це надходження зброї |
|---|---|---|
| Авторизація | Конгрес дозволяє програму та визначає максимальний обсяг | Ні |
| Асигнування | Закон надає бюджетне право витрачати кошти | Ні |
| Розподіл коштів | OMB і Пентагон доводять фінансування до відповідального органу | Ні |
| План використання | Визначають потреби, види продукції, виконавців і графік | Ні |
| Зобов’язання коштів | Уряд підписує контракт або замовлення і юридично зобов’язується заплатити | Ще ні, але запускається виконання |
| Виробництво | Підприємство закуповує компоненти, формує чергу і виготовляє продукцію | Ні |
| Приймання і транспортування | Вироби перевіряють, передають замовнику і доставляють | Лише на цьому етапі |
| Касові виплати | Казначейство платить за авансами або виконаними етапами | Можуть тривати паралельно з виробництвом і поставками |
Тому фраза «США виділили Україні $400 млн» означає насамперед появу бюджетного ресурсу. Вона не відповідає на три критичні запитання: чи підписано контракти, коли почнеться виробництво і коли перша партія надійде Україні.
У випадку цих $400 млн перший великий політичний етап пройдено, але контрактний етап станом на кінець липня не завершено.
Як Конгрес створив фінансування
Історія $400 млн складається з двох пов’язаних, але не тотожних рішень.
1. Авторизація
У грудні 2025 року Конгрес ухвалив закон про оборонну політику — National Defense Authorization Act, або NDAA, на 2026 фінансовий рік. Президент підписав його 18 грудня.
Закон авторизував за програмою Ukraine Security Assistance Initiative:
- $400 млн у 2026 фінансовому році;
- ще $400 млн у 2027 фінансовому році.
Він також продовжив дію відповідних повноважень USAI до 31 грудня 2029 року. Це зафіксовано у фінальному тексті NDAA та повідомленні Білого дому про підписання закону.
Але NDAA здебільшого визначає політику, правила та граничні суми. Він не замінює закону про асигнування, з якого Пентагон фактично отримує гроші.
2. Асигнування
3 лютого 2026 року президент підписав Consolidated Appropriations Act, до якого входив оборонний бюджет.
У супровідній таблиці Конгрес передбачив $400 млн як збільшення фінансування на European capacity building — «розбудову європейської спроможності». Кошти проходили через Defense Security Cooperation Agency, DSCA.
Тут виникла важлива технічна деталь: в NDAA сума була авторизована безпосередньо в архітектурі USAI, а в асигнуваннях вона з’явилася під ширшим формулюванням European capacity building. Офіційна спільна пояснювальна записка до оборонних асигнувань вимагала від Пентагону надати докладний план витрат і окремо наголошувала на необхідності своєчасного інформування Конгресу.
Ця відмінність у бюджетній термінології не скасовувала наміру Конгресу підтримати Україну. Але вона стала підставою для юридичного аналізу того, яким саме механізмом Пентагон може використати кошти.
Таймлайн: від рішення Конгресу до 2029 року
| Дата | Подія | Що це означало для $400 млн |
|---|---|---|
| 18 грудня 2025 року | Підписано NDAA-2026 | Авторизовано $400 млн на FY2026 і ще $400 млн на FY2027 |
| 3 лютого 2026 року | Підписано закон про асигнування | З’явився бюджетний ресурс на European capacity building |
| Березень 2026 року | За словами представника Пентагону, кошти надійшли до відомства приблизно в цей період | Міг початися внутрішній розподіл і планування |
| 16 квітня 2026 року | Командувач Європейського командування США повідомив сенаторам, що ще не переглядав план використання коштів | Виникли питання щодо реального погодження потреб із EUCOM |
| Кінець квітня 2026 року | Пентагон повідомив про розблокування коштів; сенатори почали публічно критикувати затримку | Гроші формально рушили всередині відомства, але контрактів ще не було |
| 30 квітня 2026 року | Слухання Комітету Сенату у справах збройних сил | Пентагон визнав юридичний аналіз використання коштів за моделлю USAI та дискусію навколо PURL |
| Травень 2026 року | Пентагон передав Конгресу лист із графіком | Зобов’язання коштів заплановано до кінця FY2026, останні поставки — у FY2029 |
| 21 липня 2026 року | Демократ Дік Дурбін порушив питання затримки на слуханнях | Критика стала двопартійною |
| 27 липня 2026 року | Reuters повідомило, що контрактів досі не укладено | Виробничий графік фактично ще не був зафіксований |
| 30 вересня 2026 року | Завершення FY2026 | Власний строк Пентагону для взяття коштів на контракт |
| 1 жовтня 2028-го — 30 вересня 2029 року | FY2029 | Період, у якому, за травневим прогнозом, мають завершитися останні поставки |
30 вересня 2026 року в цьому графіку — запланована Пентагоном дата контрактування, а не обов’язково останній законний день існування всього бюджетного рахунку. Так само 30 вересня 2029-го — зовнішня межа фінансового року, а не підтверджена дата єдиної великої поставки.
Де саме виникла затримка
Адміністрація не просила ці гроші
У бюджетному запиті Пентагону на 2026 фінансовий рік для USAI було передбачено $0. Для порівняння, базове фінансування програми у 2025 році становило $300 млн.
У бюджетному обґрунтуванні DSCA скорочення пояснювалося переоцінкою загроз, фокусом на інших глобальних пріоритетах і прагненням покласти більшу відповідальність на союзників.
Конгрес, таким чином, додав фінансування, якого адміністрація не закладала у власний план.
Це не доводить, що Пентагон свідомо блокував виконання закону. Але воно пояснює інституційний конфлікт: у відомства не було готової бюджетної заявки з переліком закупівель, яку залишалося лише профінансувати. Потреби, правову конструкцію і план контрактування довелося формувати після рішення Конгресу — в умовах, коли політична лінія Білого дому передбачала скорочення прямої американської участі.
Пентагон проводив юридичний перегляд
На слуханнях 30 квітня сенаторка-демократка Джин Шахін запитала керівництво Пентагону, чому Конгрес досі не отримав повного плану витрат і чому повідомлення відомства не містило переліку обладнання або графіка.
Представник Пентагону відповів, що юристи вивчали можливість використати гроші «у той самий спосіб, що й USAI».
З юридичного погляду така перевірка могла бути обґрунтованою через різницю між формулюваннями авторизації та асигнування. Але вона забрала час, протягом якого не укладалися виробничі контракти.
Не було завершено координацію з військовим командуванням
У повідомленні Пентагону стверджувалося, що план погоджували з Європейським командуванням США у березні. Водночас, за словами Шахін, командувач EUCOM генерал Алексус Гринкевич 16 квітня повідомив комітету, що його ще не просили переглянути відповідний план.
Ця розбіжність важлива. Перед закупівлею Пентагон має перетворити загальну політичну суму на конкретну військову вимогу: які системи потрібні, в якій кількості, з якою сумісністю, терміном поставки, підготовкою персоналу, ремонтом і логістикою.
Якщо цей етап не завершений, контрактний офіцер не має достатньо визначеного предмета закупівлі.
Допомогу намагалися поєднати з європейськими внесками
Пентагон також повідомив Конгресу, що прагнутиме отримати від європейських партнерів співмірні внески через Prioritized Ukraine Requirements List — PURL.
За цим підходом європейські країни фінансують придбання американської оборонної продукції для визначених потреб. Піт Гегсет на квітневих слуханнях пов’язував це з політикою Білого дому щодо перенесення фінансового навантаження на Європу.
Шахін заперечувала, що Конгрес уже надав американські $400 млн для України, тому європейське фінансування не повинно ставати умовою використання цих коштів.
Публічно доступні документи не доводять, що Пентагон формально заблокував гроші до отримання європейського внеску. Але вони показують, що адміністрація намагалася вбудувати конгресове асигнування у власну модель розподілу навантаження. Це могло ускладнити і затягнути формування остаточного плану.
Закупівля у промисловості повільніша за передавання зі складів
USAI та схожі програми переважно закуповують продукцію у виробників. Це відрізняється від Presidential Drawdown Authority — механізму, за яким президент може передавати озброєння з наявних запасів США.
Сам Пентагон пояснював, що drawdown дає можливість відносно швидко відправити те, що вже зберігається на складах, тоді як USAI запускає закупівлю та виробництво і тому працює довше.
Після підписання контракту виробник може чекати на двигуни, електроніку, вибухові матеріали, корпуси, твердопаливні компоненти або вільне місце на складальній лінії. Деякі вироби проходять окремі випробування й урядове приймання.
Але ця об’єктивна повільність починається після контракту. Вона не пояснює повністю місяці, витрачені до його укладення.
Чи означає 2029 рік, що Україна нічого не отримає раніше
Ні. Формулювання про «фінальну поставку у FY2029» може означати поетапне виконання:
- перші доступні вироби або обладнання постачаються раніше;
- серійні партії надходять у 2027–2028 роках;
- останні одиниці, запасні частини або контрактні послуги закривають програму у FY2029.
Крім того, у категорію послуг включено транспортування. Тому пізня дата може стосуватися не лише виготовлення зброї, а й завершення всієї логістичної частини контракту.
Однак поки контрактів немає, такий оптимістичний сценарій залишається припущенням. Лише контракт фіксує виконавця, кількість, ціну, черговість партій і строки.
Отже, головний ризик полягає не в самому числі «2029». Ризик у тому, що станом на кінець липня невідомо, коли буде перша поставка і яка частина допомоги відповідатиме найнагальнішим потребам України.
Чи може Білий дім прискорити процес без Конгресу
Так, значну частину процесу можна прискорити в межах уже наданих повноважень. Новий закон для звичайного виконання цих $400 млн не потрібен.
| Можливе рішення | Чи потрібен новий закон | Потенційний ефект | Обмеження |
|---|---|---|---|
| Зняти внутрішні політичні або адміністративні затримки | Ні | Швидше доведення коштів і погодження плану | Не прискорює саме виробництво |
| Установити жорсткі строки для EUCOM, DSCA і закупівельних органів | Ні | Скорочує час до контракту | Вимоги все одно мають бути технічно коректними |
| Розділити пакет на термінову та довгострокову частини | Зазвичай ні | Найдоступніші позиції можна замовити раніше | Потрібно зберегти встановлену Конгресом мету коштів |
| Використати чинні контрактні рамки або додати замовлення до виробничих ліній | Зазвичай ні | Менше часу на новий конкурс | Залежить від типу продукції та правил конкуренції |
| Профінансувати матеріали з довгим строком виготовлення | Ні, якщо це дозволяє призначення коштів | Зменшує ризик майбутніх зупинок виробництва | Потрібні готовий контракт і постачальники |
| Надати контрактам пріоритет за системою DPAS | Новий закон не потрібен | Замовлення отримує перевагу перед нижчими або непріоритетними контрактами | Пріоритет перерозподіляє дефіцитну потужність, але не створює нові заводи |
| Передати окреме озброєння зі складів за PDA | Залежить від залишку чинних повноважень і запасів | Може забезпечити швидшу допомогу | Це окремий механізм, а не автоматичне перетворення цих $400 млн |
| Паралельно залучити PURL | Ні для добровільних внесків партнерів | Може збільшити загальний обсяг закупівель | Не повинно непомітно замінити вже асигновані США кошти |
Закон про оборонне виробництво дозволяє надавати певним замовленням пріоритет. Федеральні правила передбачають категорії rated orders, які виробник повинен виконувати переважно перед непріоритетними замовленнями.
Але інструмент пріоритетності має ціну: якщо одну ракету або компонент пересувають уперед у черзі, інше замовлення може бути відкладене. Без інвестицій у додаткові лінії, персонал і постачальників загальний обсяг продукції не обов’язково збільшиться.
Коли Конгрес усе-таки потрібен
Нове рішення Конгресу знадобиться, якщо адміністрація захоче:
- виділити більше ніж уже асигновані $400 млн;
- змінити встановлене призначення грошей;
- істотно перекинути кошти на інші програми;
- продовжити строк дії фінансування, якщо він спливатиме;
- надати або поновити додаткові повноваження для передавання зі складів;
- профінансувати поповнення американських запасів після таких передач;
- перетворити авторизовані $400 млн на FY2027 на реальні асигнування.
Останній пункт особливо важливий. NDAA дозволив ще $400 млн у 2027 фінансовому році, але авторизація не дорівнює фінансуванню. Для другої суми потрібне окреме асигнування. До того ж на квітневих слуханнях представники Пентагону підтвердили, що бюджет адміністрації не містив нового фінансування USAI.
Таким чином, нинішні $400 млн Білий дім може виконувати без нового закону. Але продовження програми у 2027 році залежатиме від нового бюджетного рішення Конгресу.
Чи може затримка бути порушенням закону
Президент не має загального права відмовитися від виконання асигнувань лише через незгоду з політикою Конгресу.
У 2020 році Government Accountability Office дійшло висновку, що затримання адміністрацією частини допомоги Україні у 2019 році порушило Impoundment Control Act. За оцінкою GAO, кошти утримували з політичної причини, тоді як закон не дозволяв підміняти волю Конгресу пріоритетами виконавчої влади.
Проте нинішній повільний графік сам по собі ще не доводить нового порушення. Закон розрізняє:
- політичне утримання, коли адміністрація не хоче виконувати встановлену Конгресом програму;
- програмну затримку, коли потрібен час на юридичну перевірку, визначення вимог, конкурс, виробництво або транспортування.
Для правового висновку потрібно знати:
- коли OMB розподілив кошти;
- чи існувала письмова або неформальна заборона на контрактування;
- які дії виконали DSCA та закупівельні органи;
- чи відповідає тривалість планування реальній складності закупівлі;
- чи було використання коштів поставлене в залежність від європейських внесків;
- чи будуть зобов’язання взяті до завершення строку доступності асигнувань.
Поки немає рішення GAO, суду або оприлюднених внутрішніх документів, коректніше говорити про ризик політично мотивованого затягування, а не про вже встановлене порушення.
Чому сенатори говорять про незвично повільний графік
Критика надходить від представників обох партій.
Республіканець Мітч Макконнелл навесні публічно звинувачував Пентагон у затримуванні схвалених Конгресом коштів. Демократ Дік Дурбін 21 липня пов’язав трирічний графік із нагальною потребою України в протиповітряній обороні. Джин Шахін і незалежний сенатор Ангус Кінг ще у квітні вимагали пояснити, чому немає повного плану й фактичного використання коштів.
Їхні аргументи зводяться до трьох питань.
По-перше, Конгрес не залишив політичної невизначеності щодо суми: фінансування було ухвалене двопартійно.
По-друге, між отриманням коштів Пентагоном і контрактуванням минули місяці, хоча терміновість потреб України не потребувала додаткового доведення.
По-третє, адміністрація не показала, яка частина трирічного графіка пояснюється заводськими обмеженнями, а яка — внутрішніми погодженнями та політичною дискусією про роль Європи.
Чому це ризик
Виробничий відлік ще не почався
Поки контракт не підписаний, виробник не має юридично забезпеченого замовлення. Він не зобов’язаний резервувати виробничу чергу, закуповувати компоненти або погоджувати графік постачання.
Кожен місяць до контракту може автоматично пересувати поставку, особливо якщо завод отримує інші пріоритетні замовлення.
Строк допомоги не відповідає строку потреби
Засоби ППО та боєприпаси потрібні Україні не у фінансовому 2029 році, а в поточному циклі бойових дій. Навіть повністю законний і правильно оформлений контракт може втратити частину стратегічної цінності, якщо перші значні партії надходитимуть надто пізно.
Політичне оголошення створює ілюзію вже наданої допомоги
У публічній статистиці $400 млн можуть виглядати як черговий пакет американської підтримки. Але без розмежування між асигнуванням, контрактом і поставкою така цифра перебільшує обсяг допомоги, доступної Україні зараз.
Графік заходить у період зміни адміністрації
FY2029 починається 1 жовтня 2028 року і закінчується 30 вересня 2029-го. Президентський термін Дональда Трампа завершується 20 січня 2029 року.
Отже, виконання програми може перейти через президентський транзит. Це створює додаткові ризики перегляду пріоритетів, затримок у звітності або суперечок щодо невиконаних контрактів — навіть якщо юридично укладені договори залишаться чинними.
Наступні $400 млн поки не гарантуються
Авторизація FY2027 — це дозвіл, а не чек. Якщо Конгрес не ухвалить відповідні асигнування, друга частина двохрічного плану не стане доступними грошима.
2029 рік у плані Пентагону не означає, що всі $400 млн лежатимуть без руху ще три роки і що Україна отримає все озброєння лише наприкінці цього періоду. Йдеться про прогноз завершення останніх поставок, які теоретично можуть відбуватися частинами.
Але ця обмовка не усуває головної проблеми: станом на кінець липня 2026 року контракти ще не були укладені. Отже, не існувало публічно підтвердженого графіка перших поставок, а виробничий відлік не був повноцінно запущений.
Білий дім має достатньо повноважень, щоб без нового закону завершити погодження вимог, укласти контракти, розділити програму на термінові та довгострокові закупівлі, використати чинні виробничі лінії й надати окремим замовленням вищий пріоритет. Чого виконавча влада не може зробити одним рішенням — це миттєво виготовити складні системи або перетворити закупівельні кошти на зброю з американських складів без відповідних повноважень і доступних запасів.
Тому вирішальним показником американської допомоги має бути не сума, оголошена після голосування в Конгресі. Ним повинні стати дата контракту, дата першої поставки та кількість озброєння, яка реально надійшла Україні.
