Британія долучилася до закупівлі Gripen E для України: перші літаки очікують у 2029 році

Велика Британія долучилася до фінансування найбільшої програми оновлення української бойової авіації: Лондон виділяє €300 млн, щоб допомогти Україні сформувати ескадрилью з 16 нових шведських винищувачів Gripen E. Однак йдеться не просто про оплату літаків. Британські кошти мають забезпечити підготовку пілотів та інженерів, тренажери, запасні частини, наземне обладнання й інші компоненти, без яких навіть найсучасніший винищувач не стане повноцінною бойовою системою.

Оголошення пролунало 16 липня 2026 року під час зустрічі президента Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Києві. Британська сторона визначила мету пакета максимально конкретно: допомогти Україні сформувати ескадрилью з 16 Gripen E у 2029 році. Офіційний Лондон також підтвердив, що фінансування охоплюватиме навчання українських пілотів та інженерів, авіаційні тренажери, запасні частини й обладнання, необхідне для введення літаків в експлуатацію.

Це рішення стало наступним етапом значно ширшої українсько-шведської програми. Вона передбачає не лише закупівлю нових Gripen E, а й потенційну передачу Україні до 16 винищувачів попередньої модифікації Gripen C/D зі складу шведських Повітряних сил. У нинішній конфігурації загальна кількість літаків обох версій може сягнути 32 одиниць.

Читайте також: “Gripen для України: Швеція відкриває нову сторінку повітряної оборони”

Що саме оголосила Велика Британія

Британський пакет на €300 млн не слід сприймати як повну оплату 16 винищувачів. Це внесок Лондона у створення для України цілісної авіаційної системи, до якої, крім самих літаків, входять:

  • підготовка пілотів;
  • навчання авіаційних інженерів і технічного персоналу;
  • закупівля тренажерів;
  • формування запасу комплектувальних і запасних частин;
  • наземне обладнання;
  • технічне та логістичне забезпечення;
  • підготовка літаків до повноцінної експлуатації українськими Повітряними силами.

Британський уряд прямо зазначає, що фінансування має допомогти Україні розгорнути повну ескадрилью Gripen E до 2029 року. Водночас промисловий графік Saab передбачає передачу літаків шведському агентству оборонних закупівель FMV упродовж 2029–2030 років. Отже, політична ціль полягає в тому, щоб перші машини та необхідна інфраструктура були готові вже у 2029 році, тоді як завершення всієї програми може тривати до 2030-го.

Точний розподіл британських €300 млн між літаками, підготовкою персоналу, тренажерами та обладнанням поки не оприлюднений. Однак уже зрозуміло, що Лондон фінансує не окремий елемент, а так звану «останню милю» програми — перетворення придбаних літаків на боєздатну ескадрилью.

Контракт уже підписаний: що відбулося 30 червня

Британська заява не є лише декларацією про майбутні наміри. Ще 30 червня 2026 року компанія Saab підписала контракт зі шведським Управлінням матеріального забезпечення оборони FMV на виробництво 16 винищувачів Gripen E для України.

Вартість контракту становить приблизно 24,6 млрд шведських крон. Угода охоплює не лише літаки, а й запасні частини, супутнє обладнання та інші елементи авіаційного комплексу. Виробництво і передача заплановані на 2029–2030 роки.

Саме співвідношення між вартістю контракту та британським внеском показує, чому €300 млн не можна називати «ціною 16 Gripen». Лондон покриває лише частину витрат у межах багатосторонньої фінансової конструкції, до якої залучені Велика Британія, Швеція, Україна та ширші європейські механізми підтримки.

До підписання твердого контракту Швеція та Україна обговорювали закупівлю першої партії чисельністю до 20 Gripen E/F. Відповідний намір був оголошений 28 травня 2026 року. Контракт Saab із FMV конкретизував перший етап програми: 16 одномісних винищувачів Gripen E.

Читайте також: “Шведський винищувач для української реальності: чому Gripen може пережити те, що не витримують класичні авіабази”

Дві паралельні програми: Gripen E та Gripen C/D

Українсько-шведська авіаційна програма фактично складається з двох окремих напрямів.

Нові Gripen E

Це літаки нового виробництва, які мають стати основою довгострокової модернізації українських Повітряних сил. Перші машини очікуються у 2029 році, а весь цикл постачання має завершитися у 2030-му.

Gripen E є найновішою серійною версією сімейства. Літак отримав сучасну радіолокаційну систему з активною фазованою антенною решіткою, інфрачервону систему пошуку і супроводу цілей, розвинений комплекс радіоелектронної боротьби, оновлену авіоніку та мережеві системи обміну інформацією. Він може виконувати завдання повітряної оборони, розвідки та ураження наземних цілей.

Gripen C/D зі складу шведських Повітряних сил

Паралельно Стокгольм планує безоплатно передати Україні до 16 літаків Gripen C/D. Це винищувачі попередньої версії, які вже перебувають на озброєнні Швеції.

Шведський уряд допускає, що перші Gripen C/D можуть почати захищати український повітряний простір уже у 2027 році. Навчання українських пілотів та іншого персоналу дозволено розпочати ще у 2026-му. Разом із літаками передбачені боєприпаси, технічне забезпечення та підтримка експлуатації.

Gripen C/D у цій конструкції виконує роль перехідного рішення. Ці літаки можуть з’явитися в Україні раніше, дати пілотам і технікам практичний досвід експлуатації шведської платформи та створити кадрову й інфраструктурну основу для переходу на Gripen E.

Водночас формулювання Швеції залишається обережним: йдеться про передачу до 16 літаків. Остаточна кількість, графік і конфігурація допомоги залежатимуть від стану шведського авіапарку, підготовки українського персоналу, заміни переданих літаків новими машинами для самої Швеції та виконання міждержавних домовленостей.

Чому Gripen вважають придатним для українських умов

Gripen створювався відповідно до шведської концепції розосередженої авіації. В умовах великої війни літаки не повинні постійно залежати від кількох великих і добре обладнаних авіабаз, які можуть стати пріоритетними цілями для ракетних ударів.

Винищувач здатний працювати з коротких злітно-посадкових смуг, тимчасових аеродромів та підготовлених ділянок автомобільних доріг. Для технічного обслуговування потрібна порівняно невелика наземна команда, а підготовка літака до повторного бойового вильоту займає відносно мало часу. Saab заявляє, що для повітряної місії за сприятливих умов дозаправлення та переозброєння можуть виконуватися приблизно за 15 хвилин.

Для України це означає можливість розосереджувати авіацію, частіше змінювати місця базування та зменшувати залежність від великих стаціонарних об’єктів.

Інша важлива особливість Gripen E — відкрита програмна архітектура. Вона дає змогу швидше оновлювати програмне забезпечення, інтегрувати нові системи та пристосовувати літак до зміни загроз без повної перебудови всієї авіоніки.

Gripen також сумісний із системами зв’язку, обміну даними та озброєнням країн НАТО. Британський уряд наголошує, що шведські літаки вже працювали разом із британською авіацією в межах союзницьких місій.

Читайте також: “Чи зможуть шведські винищувачі Gripen перекрити домінування РФ у повітрі?”

Чому літаки не можна передати негайно

Виробництво сучасного винищувача — це багаторічний процес. Потрібно сформувати ланцюги постачання, замовити двигуни, радари, авіоніку та інші компоненти, зібрати літаки, провести випробування, підготувати документацію і навчити персонал.

Не менш складною є адаптація авіаційної системи на стороні України. До прибуття літаків необхідно:

  • підготувати пілотів і техніків;
  • сформувати систему технічного обслуговування;
  • створити склади запасних частин;
  • розгорнути тренажерні комплекси;
  • підготувати наземне обладнання;
  • інтегрувати зв’язок і управління;
  • забезпечити довгострокове фінансування експлуатації.

Саме тому британські €300 млн мають значення вже зараз, хоча самі Gripen E з’являться пізніше. Підготовка екіпажів, інженерів та інфраструктури повинна розпочатися задовго до прибуття першого літака.

Водночас потенційна передача Gripen C/D у 2027 році може скоротити цей перехідний період. Україна отримає можливість не чекати 2029 року для початку освоєння платформи, а поступово розгорнути систему експлуатації шведських винищувачів.

Чому британські гроші спрямовують на шведські літаки

На перший погляд може здаватися незвичним, що Велика Британія фінансує літаки, розроблені шведською компанією. Проте Gripen є міжнародною промисловою програмою, у якій беруть участь британські підприємства.

За даними уряду Великої Британії, у ланцюжку постачання Gripen працюють понад 50 британських компаній. Виробництво та обслуговування літаків підтримує приблизно 5000 висококваліфікованих робочих місць — від Saab UK у Фаремі до підприємств Leonardo UK в Единбурзі.

Таким чином, рішення Лондона має подвійний ефект. Воно посилює українську оборону та одночасно підтримує британський оборонно-промисловий сектор.

Це також приклад нової європейської моделі військової допомоги. Одна держава надає платформу й організовує виробництво, інша — фінансує частину програми та підготовку, а Україна інтегрує техніку у власні Повітряні сили.

Для Британії це спосіб закріпити роль одного з ключових організаторів довгострокової оборонної підтримки України, а не лише постачальника окремих партій зброї.

Політичний контекст останнього візиту Стармера

Оголошення пролунало під час четвертого візиту Кіра Стармера до України на посаді прем’єр-міністра. Українська сторона назвала його останнім візитом Стармера як керівника британського уряду.

За даними Офісу президента, Зеленський і Стармер провели 46 офіційних зустрічей та розмов. Загальний обсяг британської підтримки України за цей період перевищив £11 млрд, з яких майже £8 млрд становила військова допомога.

Тому пакет для Gripen став не лише фінансовим рішенням, а й політичним сигналом про збереження британського курсу після зміни керівника уряду. Лондон окремо наголосив, що у 2026 році надає Україні £3 млрд військової підтримки та продовжує брати участь у міжнародній координації допомоги.

Програма Gripen розрахована на роки й переживе каденції окремих урядів. Її реалізація вимагатиме стабільних рішень Великої Британії, Швеції, України та інших європейських партнерів щонайменше до кінця десятиліття.

Два різні пакети по €300 млн

В інформаційному просторі одночасно фігурують дві суми по €300 млн, які не слід плутати.

Перша — британський внесок у постачання та розгортання 16 Gripen E.

Друга — окремий інструмент Європейського Союзу в межах Європейської програми оборонної промисловості EDIP. ЄС виділив €300 млн на модернізацію та інтеграцію української оборонно-промислової бази, спільні виробничі проєкти, дослідження, розширення потужностей і зміцнення ланцюгів постачання. З цієї суми €260 млн передбачено для промислових проєктів за участю українських, європейських і норвезьких компаній.

Отже, це два незалежні фінансові рішення:

  1. €300 млн від Великої Британії — на програму Gripen.
  2. €300 млн від ЄС через EDIP — на українську оборонну промисловість.

Вони є частинами ширшої тенденції: Європа переходить від разових поставок зі складів до багаторічного фінансування виробництва, закупівель, навчання та спільних оборонних програм.

Що програма Gripen дасть Україні

Шістнадцять нових Gripen E самі по собі не вирішать усіх проблем української авіації. Проте їхня поява означатиме кілька принципових змін.

По-перше, Україна отримає повноцінну ескадрилью сучасних літаків європейського виробництва з гарантованою програмою технічної підтримки.

По-друге, Gripen C/D можуть забезпечити перехідний етап, дозволивши підготувати персонал та інфраструктуру до надходження новіших Gripen E.

По-третє, програма створює довгострокові відносини між українською державою, Швецією, Saab, британськими підприємствами та європейськими фінансовими інституціями.

По-четверте, Україна отримує платформу, спроєктовану для розосередженого базування, невеликих технічних команд і роботи в умовах постійної загрози для стаціонарних аеродромів.

Нарешті, контракт формує основу для подальшого розширення авіапарку. Попередня шведська рамка допускала закупівлю Україною до 20 Gripen E/F, хоча перший твердий контракт охопив 16 Gripen E. У майбутньому кількість літаків може бути переглянута залежно від фінансування, виробничих можливостей і потреб Повітряних сил.

Які ризики залишаються

Попри підписаний контракт і британське фінансування, програма залишається складною.

Перший ризик — строки виробництва. Saab одночасно виконує замовлення для кількох держав, тому дотримання графіка залежить від стабільності міжнародних ланцюгів постачання.

Другий — підготовка достатньої кількості українських пілотів, інженерів і техніків. Для формування ескадрильї недостатньо навчити лише льотний склад: потрібні сотні фахівців різних напрямів.

Третій — довгострокова вартість експлуатації. Після придбання літаків необхідно постійно фінансувати ремонти, оновлення програмного забезпечення, запасні частини, навчальні польоти й технічне обслуговування.

Четвертий — політична сталість. Програма охоплює кілька років і вимагатиме підтримки майбутніх урядів Великої Британії, Швеції та інших партнерів.

П’ятий — невизначеність щодо остаточної кількості Gripen C/D. Швеція заявляє про можливість передати до 16 машин, але конкретний графік і обсяг залежатимуть від підготовки заміни для власних Повітряних сил.


Британські €300 млн — це не оплата 16 літаків і не разова військова допомога. Це внесок у створення повноцінної української авіаційної екосистеми навколо Gripen: від підготовки пілотів та інженерів до тренажерів, запасних частин і наземного забезпечення.

Контракт на 16 нових Gripen E уже підписаний, виробництво заплановане на 2029–2030 роки, а британська сторона прагне допомогти Україні розгорнути ескадрилью вже у 2029-му. Паралельно Швеція готує потенційну передачу до 16 Gripen C/D, перші з яких можуть з’явитися в Україні раніше.

Таким чином, ідеться про програму, що поєднує коротко- і довгострокові завдання. Gripen C/D мають допомогти швидше розпочати освоєння шведської авіаційної системи, тоді як Gripen E повинні стати одним із фундаментів майбутніх Повітряних сил України.

Рішення Лондона також показує, як змінюється європейська допомога: замість окремих поставок формується багаторічна система, у якій різні країни спільно фінансують виробництво, навчання, інфраструктуру та експлуатацію. Для України це означає поступовий перехід від термінового поповнення втрат до планового будівництва сучасної бойової авіації, розрахованої на захист держави протягом наступних десятиліть.

За матеріалами president.gov.ua

Вверх