Як пакет на 2,7 мільярда доларів, Drone Deal і майбутня закупівля до 150 винищувачів змінюють українсько-шведську оборонну співпрацю.
Візит Володимира Зеленського до Швеції 28 травня став одним із найважливіших моментів у формуванні майбутнього українського повітряного флоту. На військовій базі в Уппсалі Президент України та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон оголосили про масштабний оборонний пакет, запуск угоди щодо винищувачів Gripen, намір Швеції передати Україні літаки C/D та відкриття шляху до нового формату Drone Deal. За суттю це не просто черговий пакет військової допомоги. Це заявка на довгу оборонну архітектуру, у якій Швеція стає одним із ключових партнерів України у повітрі, у виробництві дронів і в майбутній європейській антибалістичній системі.
Читайте також: “Більше, ніж дипломатія: що стоїть за візитом короля Швеції до України”
Історичний день в Уппсалі
Зеленський назвав зустріч із Крістерссоном історичною для співпраці двох країн. І це не дипломатичне перебільшення. Швеція оголосила про найбільший на сьогодні пакет військової підтримки для України обсягом 2,7 мільярда доларів. У ньому є кілька напрямів: кошти на дрони, далекобійні спроможності, боєприпаси, засоби радіоелектронної боротьби, підтримка інновацій та, головне, рішення щодо бойової авіації.
Президент України окремо наголосив: майже 400 мільйонів доларів у пакеті передбачено на виробництво дронів, але центральним елементом стали саме Gripen. Понад 2 мільярди доларів підтримки у цьому пакеті пов’язані з літаками.
Для України це важливо з кількох причин.
По-перше, авіація залишається однією з найскладніших ділянок оборони у війні з Росією.
По-друге, російська армія активно застосовує керовані авіаційні бомби, які становлять серйозну загрозу для прифронтових міст, позицій Сил оборони та цивільної інфраструктури.
По-третє, Україна вже переходить від точкових поставок окремих систем до побудови довгострокової моделі захисту неба.
Читайте також: “Чи зможуть шведські винищувачі Gripen перекрити домінування РФ у повітрі?”
Що саме домовилися зробити Україна і Швеція
У центрі домовленостей — масштабна оборонна угода, яка передбачає закупівлю Україною шведських винищувачів Gripen.
Перший крок — можливість придбати до 20 літаків Gripen E/F. На це Україна планує спрямувати 2,5 мільярда євро з європейського Ukraine Support Loan.
Після реалізації цього кроку Швеція має намір передати Україні 16 винищувачів Gripen C/D у межах двосторонньої допомоги.
Саме ця комбінація — закупівля новіших E/F і передача C/D — робить домовленість особливо важливою. Вона дозволяє одночасно працювати у двох часових горизонтах: отримувати перші практичні можливості швидше та будувати майбутній парк сучасної бойової авіації.
Зеленський заявив, що Україна розраховує протягом наступних десяти місяців отримати перші можливості й перші Gripen. Водночас прем’єр-міністр Швеції наголосив, що українські пілоти вже літали на цих винищувачах і оцінили їх як суттєву зміну для української протиповітряної оборони.
Gripen як відповідь на російські КАБи
Один із ключових акцентів у заявах Зеленського — захист від російських керованих авіаційних бомб. Саме КАБи стали одним із найнебезпечніших інструментів російського тиску на фронті та в прифронтових регіонах. Їх застосування дозволяє Росії бити по українських позиціях і населених пунктах із відносно великої відстані, зменшуючи ризики для власної авіації.
Gripen у цій логіці розглядається не як «символічне» посилення, а як елемент практичної протидії. Літаки мають надійти з відповідним комплектом озброєнь, а це означає, що Україна розраховує не лише на самі платформи, а й на повноцінні бойові спроможності.
Для української ППО це важливо, бо сучасна війна в повітрі не обмежується знищенням ракет чи дронів. Це ще й питання стримування ворожої авіації, захисту прифронтової зони, зменшення свободи дій російських літаків і посилення загального повітряного щита.
Чому саме Gripen
Gripen має для України кілька очевидних переваг. Це багатоцільовий винищувач, створений для умов, у яких авіація має діяти гнучко, швидко змінювати позиції та працювати навіть тоді, коли класична аеродромна інфраструктура перебуває під загрозою.
У випадку України це має особливе значення. Росія постійно атакує військові та інфраструктурні об’єкти, тому виживання авіації залежить не лише від характеристик літака, а й від здатності розосереджуватися, швидко обслуговуватися та повертатися до виконання завдань. Саме тому Gripen часто розглядають як літак, який добре підходить для країн, що мають діяти в умовах постійного ризику ударів по базах.
Модифікація Gripen E/F — новіша лінійка. Окремо наголошується про сучасну електроніку, радари, сенсори, оновлені системи радіоелектронної боротьби, збільшену дальність озброєння та покращене програмне забезпечення. Водночас Gripen C/D, які Швеція має намір передати, можуть стати важливим перехідним рішенням для швидшого посилення української авіації.
До 150 літаків: не разова поставка, а довга програма
Окрема політична вага домовленості полягає у масштабі майбутньої співпраці. За словами Крістерссона, Україна поетапно закуповуватиме близько 150 винищувачів Gripen, зокрема нових модифікацій. Це вже не історія про одну ескадрилью або тимчасове закриття потреб. Це задум формування повноцінного флоту шведських винищувачів у складі українських Повітряних сил.
Таке рішення має стратегічний вимір. Україна фактично переходить до моделі, у якій її майбутня авіація складатиметься з кількох західних платформ, інтегрованих у ширший контур НАТО-сумісних систем. Це створює нові можливості, але й нові виклики: підготовка пілотів, техніків, логістика, інфраструктура, озброєння, ремонтна база, програмне оновлення, сумісність із системами управління та ППО.
Саме тому значення має не лише саме оголошення про літаки, а й участь Saab та ширший оборонно-промисловий вимір співпраці.
Drone Deal: другий рівень українсько-шведської оборонної формули
У той самий день Зеленський і Крістерссон підписали Спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони, яка відкриває шлях до Drone Deal. Це важливо, бо Україна вже перетворила дрони на один із центральних інструментів оборони, а західні партнери дедалі більше бачать у цьому не лише допомогу Україні, а й джерело досвіду для власної безпеки.
Дроновий компонент шведського пакета — майже 400 мільйонів доларів на виробництво — демонструє, що партнери готові вкладатися не тільки у передачу готової техніки, а й у виробничі спроможності. Для України це критично: війна показала, що стійкість залежить від здатності швидко масштабувати виробництво, адаптувати технології та закривати потреби фронту серійно, а не одиничними поставками.
Drone Deal зі Швецією може стати частиною ширшої моделі, у якій український бойовий досвід і європейські промислові можливості працюють разом. Для Європи це теж інвестиція у власну оборону, бо українська війна вже стала лабораторією нових форм бойових дій, де дрони, РЕБ, сенсори, ППО й артилерія утворюють єдину систему.
ППО, Patriot і європейська антибалістика
Під час зустрічі Зеленський окремо наголосив на проблемі захисту від російської балістики. Україна має засоби протидії крилатим ракетам і дронам, але балістичні загрози залишаються найскладнішими. Саме тому Київ продовжує наполягати на постачанні систем Patriot і ракет до них.
Президент повідомив, що направив спеціальний лист Президенту США та Конгресу щодо необхідності достатньої кількості Patriot, передусім ракет і систем. Але водночас українська позиція стає ширшою: Європа не може постійно покладатися лише на американські можливості. Їй потрібна власна антибалістична система — у достатній кількості та достатньої сили.
У цьому контексті важливим є формат NB8 — Україна, країни Північної Європи та Балтії. Саме ці держави послідовно виступають за жорсткішу політику щодо Росії, активну підтримку України та розвиток європейських оборонних спроможностей. Підготовка до саміту NB8 у червні може стати наступним кроком у дискусії про практичну антибалістичну архітектуру.
Читайте також: “«Більшість ракет можна зупинити»: Зеленський звернувся до Трампа через дефіцит ППО”
Європейські 90 мільярдів: гроші не лише на бюджет, а й на оборонну модернізацію
Домовленість щодо Gripen пов’язана з ширшим фінансовим рішенням Європейського Союзу — пакетом підтримки України обсягом 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Частина цих коштів має піти на оборону, розвиток оборонної промисловості та закупівлю необхідного обладнання.
Саме з цього пакета Україна планує спрямувати 2,5 мільярда євро на закупівлю Gripen E/F. Це показує, що європейська підтримка дедалі більше переходить від формули «утримати державу на плаву» до формули «допомогти Україні виграти технологічну та промислову гонку».
Для Києва це принципово. Війна стала довгою, і перемога в ній залежить не лише від хоробрості військових чи разових поставок зброї. Вона залежить від фінансової передбачуваності, здатності планувати закупівлі на роки вперед і створення таких спроможностей, які змінюють баланс сил.
Політичний сигнал Москві та партнерам
Шведський пакет має не тільки військове, а й політичне значення. Він демонструє, що Україна не залишається в режимі очікування. Попри втому від війни, російські удари й складну дипломатичну ситуацію, Київ продовжує формувати нову архітектуру своєї безпеки.
Для Москви це сигнал: ставка на виснаження України не працює автоматично. Росія може продовжувати ракетні удари й тиск на фронті, але кожен такий етап підштовхує Україну та її партнерів до глибшої оборонної інтеграції.
Для інших партнерів України це також сигнал. Зеленський прямо подякував Швеції за послідовність і принциповість, фактично протиставивши її тим державам, які допомагають обережніше або повільніше. Швеція в цьому випадку показує модель підтримки, яка поєднує швидкі рішення, довгу програму озброєння, інвестиції у дрони та участь у майбутній європейській системі ППО.
Євроінтеграційний вимір
Окремо Зеленський подякував Швеції за підтримку руху України до Європейського Союзу. Київ розраховує на відкриття переговорних кластерів найближчим часом. І тут оборонна тема прямо пов’язана з європейською.
Україна доводить, що є не лише країною-кандидатом, яка потребує допомоги, а державою, яка вже формує безпеку Європи. Український досвід у війні, оборонні інновації, дронові технології, протидія ракетним ударам, кіберстійкість і мобілізація промисловості — усе це може стати частиною європейської безпекової системи.
Саме тому домовленості зі Швецією виглядають не як окремий епізод, а як фрагмент великого процесу: Україна поступово інтегрується в європейський оборонний простір ще до формального членства в ЄС чи НАТО.
Рішення Швеції щодо Gripen, пакет на 2,7 мільярда доларів і декларація про Drone Deal — це один із найсильніших сигналів підтримки України у 2026 році. Його значення виходить далеко за межі кількості літаків чи вартості пакета.
Йдеться про формування нової якості української оборони: сучасна авіація, дрони, РЕБ, далекобійні можливості, боєприпаси, інновації та майбутня антибалістична архітектура. Швеція фактично допомагає Україні не лише закривати поточні потреби, а й будувати систему безпеки на роки вперед.
Для України Gripen — це не просто новий літак. Це символ переходу до іншого рівня повітряної оборони. Для Швеції — це роль одного з лідерів європейської підтримки Києва. Для Європи — нагадування, що безпека континенту більше не може будуватися без України.
За матеріалами president.gov.ua
