Верховна Рада дала «зелене світло» великій кредитній рамці Євросоюзу для України. Формально це рішення відкриває шлях до масштабної фінансової підтримки, але політично воно запускає складний етап: Київ має виконати низку податкових, митних і бюджетних зобов’язань, частина з яких уже викликає спротив бізнесу та суспільства.

Верховна Рада ратифікувала угоду з Європейським Союзом щодо кредиту для України на €90 млрд. За відповідний законопроєкт проголосували 298 народних депутатів, проти не виступив ніхто. На перший погляд, це — велика фінансова перемога Києва: Україна отримує довгостроковий ресурс для покриття бюджетних і макрофінансових потреб у 2026–2027 роках. Але за цією цифрою стоїть не лише підтримка ЄС, а й цілий пакет умов: від скасування податкових пільг на міжнародні посилки до зміни правил для ФОПів, реформи митниці, Держаудитслужби, Рахункової палати та системи управління державними фінансами.

Ключова політична інтрига полягає в тому, що гроші потрібні Україні вже зараз, тоді як виконання умов зачіпає теми, які роками були болючими для влади: податки, спрощена система, митниця, контроль за бюджетними видатками і реальна здатність держави збирати доходи під час війни.

Читайте також: “€90 млрд не автоматом: які умови можуть ускладнити отримання допомоги від ЄС”

Що саме ратифікувала Верховна Рада

Рада схвалила угоду про позику на підтримку України між Україною та Європейським Союзом, а також меморандум про взаєморозуміння, який деталізує частину умов отримання коштів.

Йдеться про велику фінансову конструкцію ЄС, у межах якої Україна може отримати до €90 млрд кредитної підтримки у 2026–2027 роках. Водночас у меморандумі окремо прописана макрофінансова частина обсягом €8,35 млрд, яка має надходити трьома траншами.

Ці три транші виглядають так:

Транш	Сума	Основна логіка
Перший	€3,2 млрд	Перший пакет законодавчих і кадрових кроків
Другий	€3,7 млрд	Ухвалення ключових податкових і бюджетних змін
Третій	€1,45 млрд	Глибші реформи ФОПів, ПДВ, митниці, аудиту та держвидатків

Тобто €90 млрд — це загальна кредитна рамка підтримки, тоді як €8,35 млрд — окрема макрофінансова частина, прямо прив’язана до конкретних умов і траншів. Саме ця деталізація робить угоду політично чутливою: кошти не є «безумовною допомогою», а залежать від виконання переліку реформ і рішень, частина з яких може бути непопулярною.

Чому кредит називають особливим: Україна платитиме лише у разі репарацій від Росії

Міністр фінансів Сергій Марченко наголосив на важливій особливості цієї угоди: вона передбачає обмежене право вимоги за кредитом.

Іншими словами, логіка виплат побудована так, що Україна має повертати позику лише у разі отримання репарацій від Росії. Це принципово відрізняє таку модель від класичного боргу, який держава має обслуговувати з власних бюджетних доходів незалежно від зовнішніх обставин.

Політичний сенс цієї конструкції зрозумілий: ЄС фактично прив’язує фінансування України до майбутньої відповідальності Росії за завдані збитки. Це не пряме списання боргу і не грант у чистому вигляді, але й не звичайна позика, яка автоматично лягає на українських платників податків.

Для Києва це критично важливо, адже у 2026–2027 роках Україна потребує десятків мільярдів євро зовнішнього фінансування для підтримки бюджету, оборони, соціальних видатків і макрофінансової стабільності. В умовах війни власних доходів для цього недостатньо, а залежність від міжнародної допомоги залишається системною.

Головна умова: гроші в обмін на реформи і податкові рішення

Євросоюз не просто надає кредит. Він вимагає від України підтвердити, що держава здатна:

• збільшувати внутрішні доходи;
• ефективніше витрачати бюджетні кошти;
• реформувати управління державними фінансами;
• посилити митницю;
• боротися з податковими схемами;
• синхронізувати частину податкового законодавства з нормами ЄС;
• виконувати домовленості з МВФ.

Фактично меморандум з ЄС перегукується з вимогами Міжнародного валютного фонду. Це не випадковість: для західних партнерів українська фінансова стійкість — не лише питання допомоги, а й питання спроможності самої держави збирати податки, контролювати видатки й зменшувати простір для ухилення.

Саме тому серед умов з’являються теми, які вже викликали дискусії в Україні: податок на міжнародні посилки до €150, оподаткування доходів через цифрові платформи, зміни для ФОПів і продовження військового збору.

Читайте також: “Вимоги МВФ в одному документі: Мінфін пропонує ПДВ для ФОП від 4 млн грн і нові податки для платформ”

Перший транш: €3,2 млрд за стартовий пакет рішень

Для отримання першого траншу на €3,2 млрд Україна має виконати низку першочергових кроків.

Серед них:

Скасування податкової пільги на міжнародні посилки

Україна має внести до парламенту законопроєкт про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок. Йдеться про товари, які раніше могли ввозитися без ПДВ у межах встановленого ліміту.

Це одна з найбільш чутливих умов, бо вона напряму стосується споживачів, малого бізнесу, маркетплейсів, поштових операторів і тих, хто регулярно купує товари за кордоном.

Критики такого рішення говорять про подорожчання імпортних товарів для громадян. Прихильники — про необхідність вирівняти умови для українського бізнесу, який сплачує податки всередині країни, тоді як частина імпорту заходить через пільгові канали.

Оподаткування доходів через цифрові платформи

Ще одна умова — законодавчі зміни щодо доходів, отриманих через цифрові платформи.

Це стосується ширшого тренду: держава хоче бачити й оподатковувати доходи, які генеруються через онлайн-сервіси, маркетплейси, платформи послуг, оренди, доставки, фрилансу та інші цифрові канали.

Для влади це питання мобілізації доходів. Для громадян і малого бізнесу — сигнал, що «сіра зона» цифрових заробітків поступово звужуватиметься.

Продовження військового збору 5% на три роки

Ще одна умова — продовження дії військового збору на рівні 5% на три роки. Це рішення уже було ухвалене.

Політично воно теж непросте: військовий збір безпосередньо зменшує доходи громадян. Але в умовах війни влада й партнери розглядають його як стабільне джерело фінансування потреб держави.

Оновлення стратегії управління державними фінансами

Україна також має оновити стратегію управління держфінансами. Це звучить технічно, але насправді йдеться про рамку, за якою держава планує доходи, видатки, борг, інвестиції, аудит і контроль.

Для ЄС це важливо, бо фінансова допомога Україні має не просто «закривати дірки», а підтримувати систему, яка є передбачуваною, контрольованою і сумісною з європейськими стандартами.

Призначення постійного голови Держмитслужби

Окрема умова — призначення постійного голови Державної митної служби.

Це не випадкова вимога. Митниця — один із ключових вузлів українських бюджетних доходів і водночас одна з найбільш проблемних сфер з точки зору корупційних ризиків, контрабанди, заниження митної вартості та політичного впливу.

Для ЄС митна реформа має подвійне значення: вона важлива і для наповнення українського бюджету, і для майбутньої інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу.

Читайте також: “МВФ перезапускає фінансову опору для України: $8,1 млрд на тлі затяжної війни”

Другий транш: €3,7 млрд за реальні законодавчі зміни

Другий транш — найбільший у межах макрофінансової частини. Його обсяг становить €3,7 млрд.

Але й умови тут значно жорсткіші. Якщо перший транш значною мірою прив’язаний до внесення законопроєктів і стартових рішень, то другий уже вимагає ухвалення низки законів і затвердження конкретних планів.

Закон про оподаткування цифрових платформ

Україна має не просто подати, а ухвалити закон про оподаткування доходів через цифрові платформи.

Це означає, що держава переходить від намірів до практичного адміністрування нової податкової реальності. Платформена економіка дедалі менше сприйматиметься як «паралельна» чи неформальна.

Скасування пільги для міжнародних посилок

Так само має бути ухвалено закон про скасування пільги для посилок.

Саме ця норма може стати однією з найнепопулярніших. Вона напряму вплине на кінцеву вартість імпортних товарів, які українці купують на іноземних майданчиках. Особливо чутливою тема буде для тих, хто звик замовляти дрібну техніку, одяг, комплектуючі, побутові товари чи товари для малого бізнесу.

Однак для уряду аргумент інший: бюджет потребує доходів, а українські виробники й продавці не повинні програвати конкуренцію через податкову асиметрію.

Система оцінки майна

Умови другого траншу також передбачають закон про систему оцінки майна.

Це важливо для податкових, судових, банківських і майнових операцій. Прозора оцінка майна зменшує можливості для маніпуляцій, заниження вартості активів, ухилення від платежів і корупційних домовленостей.

Узгодження корпоративного оподаткування з директивою ЄС проти ухилення

Україна має адаптувати елементи корпоративного оподаткування до європейських правил проти ухилення від сплати податків.

Це вже не лише про внутрішню фіскальну політику, а й про інтеграцію в правове поле ЄС. Україна поступово має наближати свої правила до стандартів, які діють у Євросоюзі, особливо щодо великих компаній, транснаціональних структур і схем оптимізації.

План покращення дотримання правил ПДВ

ПДВ залишається одним із найважливіших податків для українського бюджету, але також одним із найпроблемніших з точки зору схем, фіктивного кредиту, блокування накладних і конфліктів між бізнесом та податковою.

Тому ЄС вимагає дорожню карту покращення дотримання правил ПДВ. Ідеться не просто про збільшення зборів, а про системне зменшення ризиків ухилення.

Бюджетна декларація на 2027–2029 роки

Україна має підготувати бюджетну декларацію на 2027–2029 роки. Це документ середньострокового планування, який має показати, як держава бачить доходи, видатки, дефіцит, борг і пріоритети у найближчі роки.

Для партнерів це важливо, бо вони хочуть розуміти не лише потреби України «на зараз», а й траєкторію її фінансової стійкості.

Огляди бюджетних витрат у 2026 році

Ще одна умова — проведення оглядів видатків бюджету.

Це означає, що держава має не просто просити більше грошей, а й аналізувати, наскільки ефективно витрачає наявні. У воєнний час це особливо чутлива тема, бо суспільство очікує, що кожна гривня має працювати на оборону, стійкість і базові соціальні функції.

Роль Рахункової палати

Також передбачено призначення Радою трьох експертів до комісії з відбору правління Рахункової палати.

Рахункова палата має бути одним із ключових інструментів контролю за державними фінансами. Для ЄС її незалежність і професійність — маркер того, чи здатна Україна забезпечити прозорий аудит великих потоків допомоги.

Третій транш: €1,45 млрд і найболючіші структурні реформи

Третій транш становить €1,45 млрд. Його умови стосуються вже не лише окремих податкових кроків, а й глибших змін у системі.

Реформа пільгового податкового режиму

Одна з найважливіших умов — реформа пільгового податкового режиму.

У політичному перекладі це означає перегляд правил, які стосуються спрощеної системи оподаткування, зокрема ФОПів. Ця тема в Україні традиційно вибухова.

З одного боку, ФОПи — це основа малого бізнесу, самозайнятості, гнучкої зайнятості, сервісної економіки та виживання багатьох людей під час війни. З іншого боку, держава й міжнародні партнери давно вказують на проблему «дроблення» бізнесу, коли більші компанії використовують ФОПів для мінімізації податків.

Тому меморандум фактично підштовхує Україну до складного балансу: не знищити малий бізнес, але закрити схеми, які дозволяють великому бізнесу маскувати трудові або корпоративні відносини під мережу ФОПів.

Диференційовані ставки для ФОПів третьої групи

Окремо згадується запровадження різних ставок для ФОПів третьої групи залежно від виду діяльності.

Це може стати одним із найгостріших пунктів майбутньої дискусії. Адже нинішня спрощена система цінна саме своєю простотою та передбачуваністю. Диференціація ставок може зробити її більш справедливою з погляду держави, але складнішою для адміністрування й менш зручною для бізнесу.

Спрощення адміністрування ПДВ

Ще один пункт — спрощення адміністрування ПДВ.

Це важливо, бо бізнес часто скаржиться не лише на розмір податкового навантаження, а й на складність процедур, блокування податкових накладних, непередбачуваність рішень податкових органів і надмірну бюрократію.

Якщо реформа буде зведена лише до посилення контролю, вона викличе спротив. Якщо ж вона справді спростить правила й зменшить свавілля, це може стати позитивним сигналом для бізнесу.

Проєкт держбюджету на 2027 рік

Україна має розробити проєкт державного бюджету на 2027 рік із поясненням того, як фінансування України буде інтегроване в бюджет і відображене у видатках.

Це важливо для прозорості: партнери хочуть бачити, як саме зовнішнє фінансування входить у бюджетну систему і на що спрямовується.

Реформа Держаудитслужби

Ще одна умова — реформа Державної аудиторської служби.

Це питання не менш важливе, ніж податки. Якщо Україна отримує десятки мільярдів євро підтримки, партнери хочуть бути впевненими, що є механізми контролю, перевірки й відповідальності за використання цих коштів.

Новий Митний кодекс

Україна також має ухвалити новий Митний кодекс, наближений до Митного кодексу ЄС. Це один із ключових елементів євроінтеграції. Митниця має працювати не як корупційний фільтр, а як сучасна сервісна й контрольна інституція, сумісна з європейськими правилами.

Читайте також: “$95 млрд на два роки: чому Україні знову потрібна велика зовнішня фінансова “парасолька” і де головний ризик 2027-го”

Чому ЄС наполягає саме на цих умовах

Європейська логіка досить прагматична. Україна залишається країною, яка воює, має величезний дефіцит бюджету і потребує масштабної зовнішньої допомоги. Але партнери не хочуть, щоб ця допомога перетворилася на постійне латання дірок без зміни системи.

Тому вимоги ЄС концентруються на трьох блоках.

Перший блок — доходи

Україна має збирати більше власних доходів. Звідси — податки на посилки, цифрові платформи, боротьба з ухиленням, перегляд пільгових режимів і зміни для ФОПів.

Другий блок — видатки

ЄС хоче бачити, що Україна не лише збільшує податки, а й раціонально витрачає кошти. Звідси — бюджетна декларація, огляди видатків, аналіз пенсійних витрат, контроль за інвестиційними проєктами.

Третій блок — інституції

Гроші мають проходити через інституції, яким можна довіряти. Звідси — митна реформа, Рахункова палата, Держаудитслужба, внутрішній аудит, цифровізація митниці й нові стандарти управління держфінансами.

Чому це буде непопулярно всередині України

Проблема для влади полягає в тому, що частина умов виглядає логічною для міжнародних партнерів, але болючою для українського суспільства.

Посилки подорожчають

Якщо пільгу на міжнародні посилки буде скасовано, українці відчують це напряму. Товари з іноземних маркетплейсів можуть стати дорожчими, а дрібний імпорт — менш вигідним.

ФОПи отримають сигнал про майбутні зміни

Будь-яка реформа спрощеної системи викликає тривогу серед малого бізнесу. Підприємці бояться, що під гаслом боротьби зі схемами держава може ускладнити життя тим, хто й так працює в складних умовах війни.

Військовий збір залишиться надовго

Продовження 5% військового збору на три роки означає, що додаткове податкове навантаження на доходи громадян не є тимчасовим коротким заходом. Воно стає частиною середньострокової фінансової реальності.

Бізнес очікує не лише контролю, а й справедливості

Якщо держава посилюватиме податковий контроль, але не зменшить корупцію, бюрократію і непередбачуваність податкових органів, реформи можуть сприйматися як черговий тиск на бізнес.

Саме тому ключове питання — не лише в тому, чи виконає Україна умови ЄС, а й у тому, як саме вона це зробить.

Політичний контекст: чому Рада проголосувала майже без спротиву

298 голосів «за» і відсутність голосів «проти» показують, що парламентська більшість і частина опозиції усвідомлюють масштаб ставки.

Україна не може дозволити собі втратити такий фінансовий ресурс. У 2026–2027 роках зовнішнє фінансування залишається критичним для стабільності держави. Без нього уряду було б значно складніше фінансувати соціальні виплати, зарплати бюджетникам, частину відновлення, макрофінансову стабільність і загальну стійкість економіки.

Тому політична логіка проста: навіть непопулярні умови виглядають менш ризикованими, ніж втрата масштабної підтримки ЄС.

Однак це голосування не знімає майбутніх конфліктів. Навпаки, основна боротьба почнеться тоді, коли конкретні законопроєкти щодо посилок, цифрових платформ, ФОПів, ПДВ і митниці зайдуть у парламентську залу.

Що це означає для українців

Для громадян ця угода має дві сторони.

З одного боку, це фінансова подушка безпеки. ЄС дає Україні ресурс, який допоможе пройти наступні роки війни без різких бюджетних обвалів. Це підтримка стабільності гривні, соціальних виплат, державного управління й загальної економічної стійкості.

З іншого боку, частина умов може напряму вплинути на щоденні витрати й доходи людей:

• міжнародні покупки можуть подорожчати;
• військовий збір залишиться;
• доходи через цифрові платформи потраплять під жорсткіший податковий контроль;
• ФОПи можуть зіткнутися з новими правилами;
• бізнесу доведеться працювати в умовах більшої прозорості й меншої терпимості до схем.

Тобто кредит ЄС — це не лише про великі макрофінансові цифри. Це про зміну податкового контракту між державою, громадянами й бізнесом.

Що це означає для бізнесу

Для бізнесу головний сигнал такий: епоха широких пільг і сірих зон поступово звужується.

ЄС і МВФ підштовхують Україну до системи, де:

• цифрові доходи мають декларуватися;
• міжнародний імпорт має оподатковуватися прозоріше;
• використання ФОПів для оптимізації великим бізнесом буде обмежуватися;
• митниця має стати більш контрольованою;
• ПДВ має адмініструватися ефективніше;
• бюджетні видатки мають проходити регулярну оцінку.

Для чесного бізнесу це може бути шансом на більш рівні правила гри. Але лише за умови, що держава одночасно з посиленням контролю зменшить корупцію, спростить процедури й припинить практику вибіркового тиску.

Головний ризик: реформи можуть перетворитися на фіскальний тиск

Найбільша небезпека полягає в тому, що умови ЄС можуть бути виконані формально або однобоко.

Наприклад, держава може швидко запровадити нові податки, але повільно реформувати митницю. Може посилити контроль за ФОПами, але не зменшити бюрократію для малого бізнесу. Може вимагати більше від платників податків, але не показати достатньої прозорості у використанні коштів.

Саме тут проходитиме головна лінія суспільного конфлікту.

Якщо влада пояснить логіку змін, захистить малий бізнес від надмірного удару й одночасно покаже реальну боротьбу зі схемами, реформи можуть бути сприйняті як вимушений, але необхідний крок.

Якщо ж усе зведеться до подорожчання, нових платежів і складніших правил без видимого покращення якості держави, довіра до реформ знижуватиметься.

Чому ця угода важлива для євроінтеграції

Кредитна угода з ЄС — це не лише фінансова історія. Це ще й частина ширшого процесу наближення України до Європейського Союзу.

Вимоги щодо митного кодексу, корпоративного оподаткування, державного аудиту, бюджетного планування і управління фінансами прямо пов’язані з тим, як Україна має виглядати як майбутній член ЄС.

Євроінтеграція — це не лише політичний статус і переговорні кластери. Це щоденна перебудова правил: як держава збирає податки, як витрачає гроші, як контролює бюджет, як працює митниця, як захищає конкуренцію і як обмежує схеми.

Саме тому кредит на €90 млрд можна розглядати як фінансовий міст між воєнною економікою України та її майбутньою інтеграцією в європейський економічний простір.

Гроші є, але ціна — політично складні рішення

Ратифікація угоди з ЄС — важливий фінансовий успіх для України. Вона відкриває шлях до масштабного кредитного ресурсу, який має допомогти державі пройти один із найскладніших періодів війни та післявоєнної трансформації.

Але цей ресурс не є безумовним. Україна бере на себе зобов’язання, які зачіпають податки, бізнес, митницю, ФОПів, бюджетні видатки й систему контролю за державними фінансами.

У короткостроковій перспективі це може бути непопулярно. У середньостроковій — може стати шансом на більш стійку, прозору й європейську фінансову систему.

Головне питання тепер не в тому, чи погодилася Україна на умови. Вона вже це зробила. Питання в іншому: чи зможе влада виконати ці умови так, щоб не зламати малий бізнес, не перекласти весь тягар на громадян і водночас нарешті закрити ті схеми, через які держава роками втрачала мільярди.

Кредит ЄС на €90 млрд — це не просто фінансова допомога, а великий пакет політичних і економічних зобов’язань. Україна отримує критично важливий ресурс, але разом із ним — вимогу реформувати податки, митницю, бюджетне планування та контроль за державними фінансами. Найболючішими стануть рішення щодо міжнародних посилок, цифрових платформ, ФОПів і військового збору. Саме вони визначать, чи сприйме суспільство цю угоду як необхідний крок до фінансової стійкості, чи як чергове посилення податкового тиску.

За матеріалами itd.rada.gov.ua